Blowing from a gun is a method of execution in which the victim is typically tied to the mouth of a cannon which is then fired, resulting in death. George Carter Stent described the process as follows: The prisoner is generally tied to a gun with the upper part of the small of his back resting against the muzzle. When the gun is fired, his head is seen to go straight up into the air some forty or fifty feet; the arms fly off right and left, high up in the air, and fall at, perhaps, a hundred yards distance; the legs drop to the ground beneath the muzzle of the gun; and the body is literally blown away altogether, not a vestige being seen. Blowing from a gun was a reported means of execution as long ago as the 16th century and was used until the 20th century. The method was used by Portuguese colonialists in the 16th and 17th centuries, from as early as 1509 across their empire from Ceylon (modern day Sri Lanka) to Mozambique to Brazil. The Mughals used the method throughout the 17th century and into the 18th, particularly against rebels. This method of execution is most closely associated with the British colonial rule in India. Following the Indian Rebellion of 1857, "blowing from a gun" was a method the British used to execute rebels as well as for Indian sepoys who were found guilty of desertion. Using the methods previously practised by the Mughals, the British began implementing blowing from guns in the latter half of the 18th century. Destruction of the body and scattering of the remains over a wide area had a religious function as a means of execution in the Indian subcontinent as it prevented the necessary funeral rites of Hindus and Muslims. Accordingly, for believers the punishment was extended beyond death. This was well understood by foreign occupiers and the practice was not generally employed by them as concurrent foreign occupiers of Africa, Australasia or the Americas. Most recently there was an exceptional use of the practice in Afghanistan in 1930, against 11 Panjshiri rebels. (en)
Дьявольский ветер (англ. Devil wind, или англ. Blowing from guns — буквально «дуновение из пушек») — название типа смертной казни, заключавшегося в привязывании приговорённого к жерлу пушки и последующем выстреле из неё сквозь тело жертвы (как ядром, так и холостым зарядом пороха). (ru)
Диявольський вітер (англ. Devil wind, також зустрічається варіант англ. Blowing from guns — буквально «розвіювання гарматами») — назва типу смертної кари, що полягав у прив'язуванні засудженого до жерла гармати і пострілі з неї крізь тіло жертви (як ядром, так і «холостим» зарядом пороху). (uk)
炮决是一种处决方法，受刑者通常被绑在加农炮口，然后被炮弹打死。乔治·卡特·斯滕特（George Carter Stent）描述的过程如下： 囚犯通常被绑在炮上，被炮口抵着后腰的上边。开炮后，只见他的头直冲上天飞了四五十英尺；上肢飞向天上，落到四处，也许有一百码那么远；下肢落在炮口下；躯干全被轰碎，看不出一点痕迹。 据传莫卧儿帝国早在16世纪就开始使用炮决，直到20世纪。16世纪和17世纪，最早在1509年，葡萄牙殖民者跨越他们的帝国，从锡兰（今斯里兰卡）到莫桑比克再到巴西都使用了这种处决方式。莫卧儿人在整个17世纪至18世纪都实施过炮决，特别是对反叛分子。 炮决与英属印度殖民政府关系最为密切。在印度民族起义后，炮决被英国人用来处决叛军和那些被判逃兵罪的土著人。18世纪后半叶，英国人开始使用这种莫卧儿王朝使用过的方式。 在印度次大陆，炮决作为一种处决方式有着特殊的宗教作用。其使囚犯不能留全尸，还将遗骸四处散布，所以它有效地阻止了印度教徒必要的葬礼。因此对信徒而言，这种刑罚超越了死亡。外国侵略者对此很了解，因此炮决通常没有被同期的外国侵略者在非洲，大洋洲或美洲采用。最近的一次炮决发生在1930年的阿富汗，11名潘杰希尔（Panjshiri）叛乱分子被罕见地施行炮决。 (zh)
Дьявольский ветер (англ. Devil wind, или англ. Blowing from guns — буквально «дуновение из пушек») — название типа смертной казни, заключавшегося в привязывании приговорённого к жерлу пушки и последующем выстреле из неё сквозь тело жертвы (как ядром, так и холостым зарядом пороха). (ru)
Диявольський вітер (англ. Devil wind, також зустрічається варіант англ. Blowing from guns — буквально «розвіювання гарматами») — назва типу смертної кари, що полягав у прив'язуванні засудженого до жерла гармати і пострілі з неї крізь тіло жертви (як ядром, так і «холостим» зарядом пороху). (uk)
炮决是一种处决方法，受刑者通常被绑在加农炮口，然后被炮弹打死。乔治·卡特·斯滕特（George Carter Stent）描述的过程如下： 囚犯通常被绑在炮上，被炮口抵着后腰的上边。开炮后，只见他的头直冲上天飞了四五十英尺；上肢飞向天上，落到四处，也许有一百码那么远；下肢落在炮口下；躯干全被轰碎，看不出一点痕迹。 据传莫卧儿帝国早在16世纪就开始使用炮决，直到20世纪。16世纪和17世纪，最早在1509年，葡萄牙殖民者跨越他们的帝国，从锡兰（今斯里兰卡）到莫桑比克再到巴西都使用了这种处决方式。莫卧儿人在整个17世纪至18世纪都实施过炮决，特别是对反叛分子。 炮决与英属印度殖民政府关系最为密切。在印度民族起义后，炮决被英国人用来处决叛军和那些被判逃兵罪的土著人。18世纪后半叶，英国人开始使用这种莫卧儿王朝使用过的方式。 在印度次大陆，炮决作为一种处决方式有着特殊的宗教作用。其使囚犯不能留全尸，还将遗骸四处散布，所以它有效地阻止了印度教徒必要的葬礼。因此对信徒而言，这种刑罚超越了死亡。外国侵略者对此很了解，因此炮决通常没有被同期的外国侵略者在非洲，大洋洲或美洲采用。最近的一次炮决发生在1930年的阿富汗，11名潘杰希尔（Panjshiri）叛乱分子被罕见地施行炮决。 (zh)
Blowing from a gun is a method of execution in which the victim is typically tied to the mouth of a cannon which is then fired, resulting in death. George Carter Stent described the process as follows: (en)