Cretic (original) (raw)
Le crétique est un pied trisyllabique de la métrique antique, constitué de deux syllabes longues encadrant une brève et il se note | — ∪ — |. Il est appelé plus rarement amphimacre, dans la versification des langues classiques (grec et latin), et par extension dans d'autres systèmes de versification basés sur un mètre quantitatif.
| Property | Value | |
|---|---|---|
| dbo:abstract | Kretikus (altgriechisch κρητικός kretikos, lateinisch creticus; Plural Kretizi oder Kretiker) oder Amphimacer (auch Amphimazer; griechisch ἀμφίμακρος amphimakros „beidseits lang“) bezeichnet in der antiken Verslehre einen einfachen, dreigliedrigen Versfuß, bei dem ein Breve von zwei Longa eingeschlossen wird, in metrischer Notation also —◡— In der metrischen Formelnotation wird der Kretikus mit cr abgekürzt. Der Name Kretikus erscheint erst spät bei Hephaistion. Er geht auf Thaletas, einen Chorlyriker des 7. Jahrhunderts v. Chr. zurück, dem man die Einführung kretischer Rhythmen in Sparta zuschrieb. Der Kretikus kann durch Synkopierung, also durch Weglassen einer Kürze, aus dem jambischen (◡—◡—) bzw. dem trochäischen Metron (—◡—◡) abgeleitet werden. Beim jambischen Metron wird dabei die erste, beim trochäischen die letzte Kürze weggelassen, woraus sich die Nähe des Kretikus zu jambischen und trochäischen Rhythmen erklärt. Mit einem vorangestellten Jambus wird der Kretikus zum Dochmius (◡——◡—). In der deutschen Dichtung erscheint der Kretikus in der metrumsgenauen Übersetzung antiker Texte, in antikisierenden Formen wie Odenstrophen und als gelegentlicher Bestandteil geläufigerer Formen wie alternierender Verse und Strophen in meist trochäischem Metrum; auch aus Kretikern und Trochäen gemischte Verse tauchen auf. (de) A cretic (/ˈkriːtɪk/; also Cretic, amphimacer /æmˈfɪməsər/ and sometimes paeon diagyios) is a metrical foot containing three syllables: long, short, long ( ¯ ˘ ¯ ). In Greek poetry, the cretic was usually a form of paeonic or aeolic verse. However, any line mixing iambs and trochees could employ a cretic foot as a transition. In other words, a poetic line might have two iambs and two trochees, with a cretic foot in between. Words which include a cretic (e.g. Latin cīvitās and its various inflections) cannot be used in works composed in dactylic hexameter or dactylic pentameter. In Latin, cretics were used for composition both in comedy and tragedy. They are fairly frequent in Plautus but rarer in Terence. (See Metres of Roman comedy.) For Romance language poetry, the cretic has been a common form in folk poetry, whether in proverbs or tags. Additionally, some English poets have responded to the naturally iambic nature of English and the need for a trochaic initial substitution to employ a cretic foot. That is, it is commonplace for English poetry to employ a trochee in the first position of an otherwise iambic line, and some poets have consciously worked with cretic lines and fully cretic measures. English Renaissance songs employed cretic dimeter fairly frequently (e.g. "Shall I die? Shall I fly?" attributed to William Shakespeare). Because the cretic, in stress-based prosody, is natural for a comparison or antithesis, it is well suited to advertising slogans and adages. (en) Le crétique est un pied trisyllabique de la métrique antique, constitué de deux syllabes longues encadrant une brève et il se note | — ∪ — | . Il est appelé plus rarement amphimacre, dans la versification des langues classiques (grec et latin), et par extension dans d'autres systèmes de versification basés sur un mètre quantitatif. (fr) Il cretico è un piede della metrica greca. Si compone di una sequenza di una sillaba lunga, una sillaba breve e una sillaba lunga (— ∪ —) ed è di conseguenza un piede di cinque more, appartenente al génos hemiólion, in quanto il rapporto tra arsi e tesi è di 2:3; non è possibile definirne il ritmo come ascendente o discendente, dal momento che l'arsi è incastonata in mezzo alla tesi. Le due sostituzioni naturali del cretico sono il peone primo ( — ∪ ∪ ∪) e il peone quarto (∪ ∪ ∪ —), originati dalla risoluzione di una delle sillabe lunghe del cretico; è anche possibile risolvere entrambe le sillabe lunghe, formando la sequenza ∪ ∪ ∪ ∪ ∪, che dai grammatici antichi è definita orthios o aríthmos). Soprattutto quando associato con i docmiaci, la sillaba breve può essere sostituita da una lunga irrazionale, dando origine a un molosso (— — —) (it) Amfimakr, amfimacer (gr. amphímakros, z obu stron długi), kretyk (gr. κρητικός, wers kreteński) – w wersyfikacji iloczasowej stopa metryczna złożona z trzech sylab: jednej krótkiej między dwiema długimi. W wierszach polskich jej odpowiednikiem jest sekwencja składająca się z jednej sylaby nieakcentowanej między dwiema akcentowanymi. W polszczyźnie nie ma wyrazów będących naturalnymi amfimakrami; stopa ta występuje też rzadko w metryce polskiej, na przykład: Nagle – gwizd!Nagle – świst!Para – buch!Koła – w ruch! (Lokomotywa Juliana Tuwima). Amfimakr występuje regularnie jako stopa zastępcza na pierwszej pozycji w anapestach: ssSssSssSssSs > SsSssSssSssSs. (pl) Амфіма́кр (грец. amphimakros — між довгими складами), або Кре́тик (грец. kretikos — критська стопа) — стопа античного віршування з п'яти мор, що складається з довгих та коротких складів (——U), (—U—). В українській силабо-тоніці подеколи амфімакром називають стопу дактиля з додатковим наголосом на третьому складі або анапеста з додатковим наголосом на першому складі. Так, у віршовому рядку «Сонце краще горить — серединою дня» (Андрій Малишко) у першій стопі надсхемний наголос спостерігається на першому складі (—U—). (uk) Амфима́кр (др.-греч. ἀμφίμακρος «обоюдно-долгий»), иначе кре́тик (др.-греч. κρητικός «критская <стопа>») — античная квантитативная трёхсложная стопа (—U—), обратная амфибрахию (U—U). В ранней русской стиховедческой терминологии (например, у Георгия Шенгели) амфимакром называлась стопа дактиля или анапеста со сверхсхемным несмежным ударением (то есть падающим на первый слог стопы анапеста или на третий слог стопы дактиля): Там, в ночной завывающей стуже… — Александр Блок — стих трёхстопного анапеста с амфимакром в первой стопе. (ru) |
| dbo:wikiPageID | 7290846 (xsd:integer) | |
| dbo:wikiPageLength | 2515 (xsd:nonNegativeInteger) | |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1055948353 (xsd:integer) | |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbc:Metrical_feet dbr:English_Renaissance dbr:English_poetry dbr:Metres_of_Roman_comedy dbr:Antithesis dbr:Dactylic_hexameter dbr:Romance_language dbr:Paean dbr:William_Shakespeare dbr:Dactylic_pentameter dbr:Dimeter dbr:Folk_poetry dbr:Proverb dbr:James_Joyce dbr:Terence dbc:Advertising dbr:Advertising dbr:Aeolic_verse dbr:Latin dbr:Greek_poetry dbr:Metrical_foot dbr:Iamb_(foot) dbr:Ulysses_(novel) dbr:Plautus dbr:Trochee dbr:Wikt:civitas | |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:IPAc-en dbt:ISBN dbt:Short_description dbt:Metrical_feet | |
| dcterms:subject | dbc:Metrical_feet dbc:Advertising | |
| gold:hypernym | dbr:Foot | |
| rdf:type | yago:WikicatMetricalFeet yago:Abstraction100002137 yago:Communication100033020 yago:ExpressiveStyle107066659 yago:Form107092356 yago:Meter107094093 yago:MetricalFoot107094843 yago:PoeticRhythm107093895 yago:WritingStyle107092158 dbo:Building yago:Versification107093603 | |
| rdfs:comment | Le crétique est un pied trisyllabique de la métrique antique, constitué de deux syllabes longues encadrant une brève et il se note | — ∪ — | . Il est appelé plus rarement amphimacre, dans la versification des langues classiques (grec et latin), et par extension dans d'autres systèmes de versification basés sur un mètre quantitatif. (fr) Амфіма́кр (грец. amphimakros — між довгими складами), або Кре́тик (грец. kretikos — критська стопа) — стопа античного віршування з п'яти мор, що складається з довгих та коротких складів (——U), (—U—). В українській силабо-тоніці подеколи амфімакром називають стопу дактиля з додатковим наголосом на третьому складі або анапеста з додатковим наголосом на першому складі. Так, у віршовому рядку «Сонце краще горить — серединою дня» (Андрій Малишко) у першій стопі надсхемний наголос спостерігається на першому складі (—U—). (uk) Амфима́кр (др.-греч. ἀμφίμακρος «обоюдно-долгий»), иначе кре́тик (др.-греч. κρητικός «критская <стопа>») — античная квантитативная трёхсложная стопа (—U—), обратная амфибрахию (U—U). В ранней русской стиховедческой терминологии (например, у Георгия Шенгели) амфимакром называлась стопа дактиля или анапеста со сверхсхемным несмежным ударением (то есть падающим на первый слог стопы анапеста или на третий слог стопы дактиля): Там, в ночной завывающей стуже… — Александр Блок — стих трёхстопного анапеста с амфимакром в первой стопе. (ru) Kretikus (altgriechisch κρητικός kretikos, lateinisch creticus; Plural Kretizi oder Kretiker) oder Amphimacer (auch Amphimazer; griechisch ἀμφίμακρος amphimakros „beidseits lang“) bezeichnet in der antiken Verslehre einen einfachen, dreigliedrigen Versfuß, bei dem ein Breve von zwei Longa eingeschlossen wird, in metrischer Notation also —◡— In der metrischen Formelnotation wird der Kretikus mit cr abgekürzt. (de) A cretic (/ˈkriːtɪk/; also Cretic, amphimacer /æmˈfɪməsər/ and sometimes paeon diagyios) is a metrical foot containing three syllables: long, short, long ( ¯ ˘ ¯ ). In Greek poetry, the cretic was usually a form of paeonic or aeolic verse. However, any line mixing iambs and trochees could employ a cretic foot as a transition. In other words, a poetic line might have two iambs and two trochees, with a cretic foot in between. Words which include a cretic (e.g. Latin cīvitās and its various inflections) cannot be used in works composed in dactylic hexameter or dactylic pentameter. (en) Il cretico è un piede della metrica greca. Si compone di una sequenza di una sillaba lunga, una sillaba breve e una sillaba lunga (— ∪ —) ed è di conseguenza un piede di cinque more, appartenente al génos hemiólion, in quanto il rapporto tra arsi e tesi è di 2:3; non è possibile definirne il ritmo come ascendente o discendente, dal momento che l'arsi è incastonata in mezzo alla tesi. (it) Amfimakr, amfimacer (gr. amphímakros, z obu stron długi), kretyk (gr. κρητικός, wers kreteński) – w wersyfikacji iloczasowej stopa metryczna złożona z trzech sylab: jednej krótkiej między dwiema długimi. W wierszach polskich jej odpowiednikiem jest sekwencja składająca się z jednej sylaby nieakcentowanej między dwiema akcentowanymi. W polszczyźnie nie ma wyrazów będących naturalnymi amfimakrami; stopa ta występuje też rzadko w metryce polskiej, na przykład: Nagle – gwizd!Nagle – świst!Para – buch!Koła – w ruch! (Lokomotywa Juliana Tuwima). (pl) |
| rdfs:label | Kretikus (de) Cretic (en) Crétique (fr) Cretico (it) Amfimakr (pl) Амфимакр (ru) Амфімакр (uk) | |
| owl:sameAs | freebase:Cretic yago-res:Cretic wikidata:Cretic dbpedia-de:Cretic dbpedia-fi:Cretic dbpedia-fr:Cretic dbpedia-it:Cretic dbpedia-la:Cretic dbpedia-pl:Cretic dbpedia-ru:Cretic dbpedia-uk:Cretic https://global.dbpedia.org/id/iTx8 | |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Cretic?oldid=1055948353&ns=0 | |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Cretic | |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Amphimacer dbr:Paeon_diagyios dbr:Creticus | |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Sanskrit_prosody dbr:Delphic_Hymns dbr:Choliamb dbr:Clausula_(rhetoric) dbr:Paean_(disambiguation) dbr:Paeon_(prosody) dbr:Time_signature dbr:Brevis_in_longo dbr:Foot_(prosody) dbr:Glossary_of_poetry_terms dbr:Prosody_(Greek) dbr:Aeolic_verse dbr:Thaletas dbr:Metre_(poetry) dbr:Olympus_(musician) dbr:Quintuple_meter dbr:Turkish_phonology dbr:Summum_Bonum_(poem) dbr:Amphimacer dbr:Paeon_diagyios dbr:Creticus | |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Cretic |