Trans-Neptunian object (original) (raw)

dbo:abstract

Un objecte transneptunià és qualsevol objecte del sistema solar que orbita el Sol a una distància mitjana més gran que la del planeta Neptú (30 ua). Els objectes del cinturó de Kuiper, els del disc dispers i els del núvol d'Oort són els tres grans subgrups d'objectes transneptunians. El membre més gran d'aquest grup és el planeta menor Eris (abans anomenat com 2003 UB313), però els més coneguts probablement siguin, el planeta Plutó i el seu satèl·lit Caront. Sovint se'ls denomina amb l'abreviatura TNO (de l'anglès Trans-Neptunian object). (ca)
Transneptunické těleso (zkratka TNO z anglického Trans-Neptunian Object) je objekt v naší sluneční soustavě, který se pohybuje za oběžnou drahou planety Neptun. Celkový počet těchto objektů prolétávajících oblastí ve vzdálenosti 30 až 50 AU od Slunce, a s průměrem nad 100 km, se odhaduje na více než 70 tisíc.[zdroj?] Roku 2018 bylo evidováno 528 číslovaných a více než 2000 nečíslovaných TNO. Tato tělesa jsou považována za planetky, či trpasličí planety, a jsou také zařazována do katalogu planetek, včetně Pluta i s jeho měsícem Charonem. Některé z nich jsou doprovázeny průvodci (k 14. 9. 2006 celkem 28 objektů). TNO se pravděpodobně formovaly srážkami. (cs)
الجرم الوراء نبتوني (بالإنجليزية: Trans-Neptunian object)‏ هو مصطلح يُطلق على أي جرم في النظام الشمسي يقع مداره حول الشمس خلف مدار كوكب نبتون. وتنقسم هذه المنطقة من النظام الشمسي إلى ثلاثة أجزاء رئيسية: حزام كويبر والقرص المبعثر وسحابة أورط. أول جرم وراء نبتونيّ اكشتف هو بلوتو، والذي اكتشفه كلايد تومبو في عام 1930. وقد أخذ الأمر 60 عاماً لاكتشاف جرم آخر وراء نبتون، فقد اكتشف ثاني هذه الأجرام في عام 1992 وهو "(15760) 1992 QB1" (بالرغم من أن قمر بلوتو المسمى شارون اكتشف قبل هذا الجرم في عام 1978). لكن وبالرغم من هذه المدة الطويلة بين اكتشاف الأجرام الثلاثة الأولى، فمنذ اكتشاف الثالث عام 1992 وحتى اليوم ارتفع عدد المعروفة منها إلى ما يزيد على 1,000 جرم، تملك أحجاماً ومدارات وخصائص مختلفة. ويُعتقد أنه يوجد في حزام كويبر وحده أكثر من 70,000 من الأجرم التي يزيد قطرها عن 100 كم. وفي تشرين الثاني/نوفمبر 2009، كانت مدارات 198 من الأجرام الوراء نبتونية المعروفة محدّدة بشكل جيّد وصنّفت كنتيجة لذلك مع الكواكب الصغيرة. أكبر جرم وراء نبتوني معروف هو إيريس (الذي اكتشف عام 2005)، ويليه بلوتو ثم ميكميك ثم هاوميا. (ar)
Μεταποσειδώνια ή υπερποσειδώνια ονομάζονται τα ουράνια σώματα του Ηλιακού Συστήματος που βρίσκονται πέρα από την τροχιά του πλανήτη Ποσειδώνα. Χωρίζονται στα αντικείμενα της Ζώνης του Κάιπερ, τα Αντικείμενα Διασκορπισμένου Δίσκου και στο Νέφος του Όορτ. Το πρώτο αντικείμενο που ανακαλύφθηκε ήταν ο Πλούτωνας το 1930, ενώ το επόμενο ήταν ο 15760 Αλβιόν, ο οποίος ανακαλύφθηκε το 1992. Μεσολάβησε η ανακάλυψη του δορυφόρου του Πλούτωνα, Χάροντα, το 1978. Έως τώρα έχουν ανακαλυφθεί πάνω από 1000 αντικείμενα με διαφορετικά μεγέθη, τροχιές και σύσταση. Τα μεταποσειδώνια σώματα έχουν συντονισθεί βαρυτικά με τον πλανήτη Ποσειδώνα, που τα επηρεάζει σημαντικά με τη βαρύτητά του. Τα μεταποσειδώνια σώματα παραμένουν στις συντονισμένες τροχιές διότι είναι ευσταθείς τροχιές και έτσι δεν επηρεάζονται πολύ για να αλλάξουν τροχιά. Οι πλέον ευσταθείς συντονισμοί είναι 1/2, 2/3 (Πλούτων) και 2/5. Το μεγαλύτερο μεταποσειδώνιο αντικείμενο είναι ο Πλούτωνας με διάμετρο 2.376 χιλιόμετρα. (el)
Transneptuna objekto (TNO) aŭ transneptuno estas ĉiela korpo, kiu orbitas la Sunon ekstere de la neptuna orbito. La plej multajn transneptunajn objektojn oni supozas en la kujpera zono, tiel foje la esprimo "kujperzona objekto" uziĝas egalsence. Nuntempe kelkaj centoj da transneptunoj estas konataj, sed jam kun diametro de pli ol 100 km oni supozas dekmilojn da objektoj. (eo)
Als transneptunisches Objekt (TNO) oder auch seltener Transneptun bezeichnet man alle Himmelskörper des Sonnensystems, deren mittlere Umlaufbahn (große Halbachse) jenseits der Bahn des äußersten Gasplaneten Neptun liegt. Im Kuipergürtel befindliche Objekte sind eine Teilmenge der TNO und werden auch als Kuipergürtelobjekte (KBO, von englisch Kuiper belt object) bezeichnet. Heute kennt man circa 3300 TNO, vermutet aber allein einige zehntausend Objekte, deren Durchmesser 100 km überschreitet. (de)
Un objeto transneptuniano o transneptúnico es cualquier objeto del sistema solar cuya órbita se ubica parcial o totalmente más allá de la órbita del planeta Neptuno. Algunas subdivisiones específicas de ese espacio llevan el nombre de cinturón de Kuiper y nube de Oort. Por una resolución de la Unión Astronómica Internacional del día 11 de junio de 2008, los planetas enanos transneptunianos pasaron a denominarse plutoides. Para referirse a un objeto transneptuniano frecuentemente se suele utilizar la abreviatura TNO (del inglés trans neptunian object). En muchos casos, se usa indistintamente con la abreviatura KBO (del inglés Kuiper belt object), lo cual no es del todo correcto. Los TNO comprenden, entre otros, a los cuerpos de la nube de Oort y a los KBO. Estos últimos, a su vez, también se subdividen en plutinos y cubewanos. Debido a los cambios en las órbitas de los planetas conocidos a principios de los años 1900, y atribuidos a la acción de la gravedad (la fuerza de atracción entre toda la materia) sobre los propios planetas, se supuso que había uno o más planetas más allá de Neptuno que no se habían identificado (véase planeta X). Una hipótesis similar había conducido al descubrimiento de Neptuno, a partir de distorsiones en la órbita de Urano. La búsqueda de estos cuerpos teóricos llevó al descubrimiento de Plutón y, desde entonces, se han hallado algunos pocos objetos de importancia. No obstante, siguen siendo demasiado pequeños para explicar las perturbaciones, y los cálculos revisados de la masa de Neptuno mostraron que el problema era ficticio. (es)
Neptunoz haraindiko objektuak, osotasunean edo zati batean Neptunoz haraindi Eguzkia orbitatzen duten gorputzak dira. Neptunoz haraindiko objektuen artean azpibanaketa batzuk daude; horietan nagusienak dira Kuiper gerrikoa eta Oorten hodeia. 2008ko ekainaren 11ean Nazioarteko Astronomia Elkarteak onartutako ebazpenari esker, gaur egun, Neptunoz haraindiko planeta nanoak plutoide deitzen dira. Neptunoz haraindiko objektuak TNO (ingelesez: trans neptunian object) siglekin ere adierazten dira, bestalde, KBO (ingelesez: Kuiper belt object) siglekin ezin dira Neptunoz haraindiko objektu guztiak adierazi, Kuiper gerrikoan daudenak bakarrik adierazteko balio baitu. Gogoratu, Neptunoz haraindiko objektuak Kuiper gerrikokoan daudenez gain, Oorten hodeian daudenak ere berdin deitzen direla. Lehen aipatutako azpibanaketetaz gain, TNOek, plutinoak eta cubewanoak deritzen azpibanaketak ere badituzte. 90. hamarkadan ezagutzen ziren planeten orbiten inguruan egin ziren ikerketetatik orain arte, pentsatzen da Neptunotik haratago beste planeta bat egon daitekeela hainbat gorputzen orbitak aldatzen edo modu batean edo bestean eragina egiten (Ikus, Bederatzigarren planeta). Aipatzekoa da, Neptuno aurkitu aurretik planeta honen inguruan egon ziren teoriek bere aurkikuntza erraztu zutela. (eu)
Un objet transneptunien (OTN ; en anglais transneptunian object, TNO) est un objet du Système solaire dont l'orbite est, entièrement ou pour la majeure partie, au-delà de celle de la planète Neptune. La ceinture de Kuiper et le nuage d'Oort (nuage hypothétique) sont les noms de quelques subdivisions de ce volume de l'espace. Les objets transneptuniens extrêmes (OTNE ; en anglais extreme trans-Neptunian object, ETNO) sont ceux dont la distance au périhélie est supérieure à 30 unités astronomiques et le demi-grand axe de son orbite supérieur à 150 unités astronomiques. La planète naine Pluton est le premier objet transneptunien à avoir été découvert, mais c'est la découverte de (15760) 1992 QB1 en 1992 qui a déclenché la recherche d'autres objets transneptuniens. Dans les années 2000, de nouveaux objets transneptuniens ont été recensés. En novembre 2000 fut découvert Varuna, un astéroïde de la ceinture de Kuiper d'environ 1 000 kilomètres de diamètre. En juillet 2001, on découvrit Ixion, un plutino qu'on estima d'environ 1 055 km de diamètre (mais depuis lors corrigé à 759 km). Un peu plus d'une année plus tard, en octobre 2002 un objet plus massif qu'Ixion a été repéré (Quaoar, 1 280 km), et en février 2004, un objet encore plus grand, Orcus, a été découvert. La gravitation, la force d'attraction entre toute matière, attire également les planètes. En raison des légères perturbations observées sur les orbites des planètes connues au début des années 1900, on a supposé qu'il devait y avoir, au-delà de Neptune, une ou plusieurs autres planètes non identifiées. La recherche de ces dernières mena à la découverte de Pluton en 1930 et, par la suite, à celle de quelques autres objets significatifs. Cependant, ces objets ont toujours été trop petits pour expliquer les perturbations observées, mais des estimations révisées de la masse de Neptune ont montré que le problème était factice. Némésis, l'étoile-compagne hypothétique du Soleil, serait tombée sous la définition d'objet transneptunien, mais il semble qu'il n'existe aucune étoile de ce genre. (fr)
Is éard is Réad tras-Neiptiúnach (RTN) ann ná réad ar bith sa Ghrianchóras a théann timpeall na Gréine i bhfithis a bhíonn, ar an mheán, níos mó ná meánfhad (ais leathmhór) Neiptiúin. (ga)
Objek trans-Neptunus / OTN (Bahasa Inggris: trans-Neptunian Object / TNO) adalah objek di tata surya yang jaraknya lebih jauh daripada planet Neptunus. Orbit dari sebagian / seluruh OTN biasanya melewati orbit Neptunus. Sabuk Kuiper dan awan Oort adalah nama untuk sub-bagian dari ruang tersebut. Pluto dan bulannya Charon adalah objek trans-Neptunus. OTN yang pertama kali ditemukan adalah Pluto pada tanggal 18 Februari 1930. Ada sekitar lebih dari 1.000 OTN yang ditemukan selama 60 tahun terakhir dengan orbit, komposisi, dan ukuran yang bervariasi. OTN yang berjarak lebih dari 150 SA dan Perihelion yang berjarak lebih dari 30 SA dinamakan Objek ekstrim trans-Neptunus (Bahasa Inggris: ETNO / Extreme trans-Neptunian Object) OTN Dibagi menjadi 2: * Objek sabuk Kuiper * Piringan tersebar (in)
A trans-Neptunian object (TNO), also written transneptunian object, is any minor planet in the Solar System that orbits the Sun at a greater average distance than Neptune, which has a semi-major axis of 30.1 astronomical units (au). Typically, TNOs are further divided into the classical and resonant objects of the Kuiper belt, the scattered disc and detached objects with the sednoids being the most distant ones. As of October 2020, the catalog of minor planets contains 678 numbered and more than 2,000 unnumbered TNOs. The first trans-Neptunian object to be discovered was Pluto in 1930. It took until 1992 to discover a second trans-Neptunian object orbiting the Sun directly, 15760 Albion. The most massive TNO known is Eris, followed by Pluto, Haumea, Makemake, and Gonggong. More than 80 satellites have been discovered in orbit of trans-Neptunian objects. TNOs vary in and are either grey-blue (BB) or very red (RR). They are thought to be composed of mixtures of rock, amorphous carbon and volatile ices such as water and methane, coated with tholins and other organic compounds. Twelve minor planets with a semi-major axis greater than 150 au and perihelion greater than 30 au are known, which are called extreme trans-Neptunian objects (ETNOs). (en)
Un oggetto transnettuniano è un corpo celeste appartenente al sistema solare la cui orbita si trova interamente o per la maggior parte oltre a quella di Nettuno. I termini fascia di Kuiper o nube di Oort sono comunemente utilizzati per designare alcune regioni dello spazio situate oltre l'orbita di Nettuno. (it)
太陽系外縁天体（たいようけいがいえんてんたい、英: trans-Neptunian objects, TNO）とは、海王星よりも遠い平均距離で太陽の周りを公転する天体の総称である。エッジワース・カイパーベルトやオールトの雲に属する天体、かつて惑星とされていた冥王星もこれに含まれる。太陽系についての話題であることが自明な場合には、単に外縁天体とも呼ばれている。 (ja)
해왕성 바깥 천체는 태양계에서 궤도 장반경이 해왕성의 그것보다 긴 천체를 말한다. 카이퍼 대나 산란원반, 오르트 구름에 있는 천체가 이에 속한다. 대표적인 천체인 명왕성은 1930년에 발견되었지만 그 후로 오랫동안 해왕성 궤도보다 먼 곳에서는 태양계의 구성원으로 보이는 천체가 발견되지 않았다. 그러다가 1978년 명왕성의 동반 천체인 카론이 발견되었으며, 1992년 15760 알비온의 발견 이후 천 개가 넘는 해왕성 바깥 천체의 목록이 만들어지고 있다. 현재 가장 크기가 큰 천체는 카이퍼대의 왜행성 명왕성이고, 가장 질량이 큰 천체는 산란원반에 있는 왜행성 에리스이다. 에리스는 또한 태양계 천체 중 인간이 가장 멀리에서 관측한 대상이기도 하다. 현재까지 우주선이 직접 탐사한 해왕성 바깥 천체는 없으며, 뉴 허라이즌스가 2015년 명왕성 표면을 근접통과하였다. (ko)
Een transneptunisch object (TNO) is een planetoïde of dwergplaneet die zich ten opzichte van de zon buiten de baan van Neptunus bevindt. De morfologie (structuur) van dergelijke objecten komt waarschijnlijk sterk overeen met die van bepaalde manen van de buitenplaneten, bijvoorbeeld met de morfologie van Triton, de grootste maan van Neptunus. Het eerste transneptunisch object (naast Pluto, toen nog beschouwd als planeet), , werd ontdekt in 1992. Inmiddels zijn er meer dan 2400 bekend. De zwaarste transneptunische objecten, bijvoorbeeld Eris, zijn zwaarder dan de dwergplaneet Pluto. Volgens de laatste schattingen is Pluto echter wel groter in diameter dan Eris. Op basis van hun baanelementen kunnen ze worden onderverdeeld in drie subgroepen: * plutino's hebben ongeveer eenzelfde afstand tot de zon als Pluto (39 à 40 AE) en bewegen net als Pluto in een 3:2 baanresonantie met Neptunus. De baanhelling kan oplopen tot 20° en de baanexcentriciteit is vrij groot (0,1 à 0,3). * cubewano's of klassieke TNO's hebben een gemiddelde afstand tot de zon van ongeveer 41 tot 48 AE. De banen zijn tamelijk cirkelvormig (baanexcentriciteit meestal minder dan 0,15). Een voorbeeld is de planetoïde Quaoar. * scattered disk objects (SDO's) hebben een gemiddelde afstand tot de zon groter dan 48 AE. Hun banen zijn erg elliptisch (baanexcentriciteit 0,3 tot 0,96) en de baanhelling is groot (gemiddeld zo'n 20°). De planetoïden Sedna (2003 VB12) en Eris maken deel uit van deze subgroep. Deze objecten zouden de bron kunnen zijn van de kortperiodieke kometen. TNO's worden af en toe ook wel Kuipergordelobjecten genoemd of KBO's. SommigeTNO's vallen ook onder de categorie dwergplaneet. (nl)
Obiekty transneptunowe, transneptuny lub transneptunowce (ang. trans-Neptunian object – TNO) – planetoidy obiegające Słońce po orbitach, znajdujących się poza trajektorią Neptuna. Należą do nich ciała wielkości Plutona oraz mniejsze. Obszar ich występowania dzielony jest na Pas Kuipera i dysk rozproszony; niektóre jeszcze odleglejsze ciała określa się jako obiekty odłączone. (pl)
Um objeto transnetuniano é qualquer corpo menor do sistema solar que orbita o Sol a uma distância média (semieixo maior) superior à de Netuno. Doze corpos menores conhecidos com um semieixo maior superior a 150 UA e periélio superior a 30 UA, são chamados de objetos transnetunianos extremos. O maior objeto transnetuniano conhecido é Plutão, seguido por Éris, Makemake, (225088) 2007 OR10 e Haumea. O cinturão de Kuiper, disco disperso e nuvem de Oort são três divisões convencionais deste volume de espaço, que os tratamentos variam e alguns objetos, como Sedna não se encaixam facilmente em qualquer uma dessas divisões. O primeiro objeto transnetuniano descoberto foi Plutão em 1930. O segundo objeto transnetuniano conhecido, 15760 Albion, foi descoberto em 1992. Em janeiro de 2016 existiam mais de 1 750 objetos transnetunianos conhecidos. A Nuvem de Oort permanece especulativa e os corpos celestes das duas primeiras regiões são também conhecidos por alguns autores pelo acrônimo de língua inglesa KBO que significa Kuiper Belt Object (Objeto do Cinturão de Kuiper). Nesta região remota do sistema solar, entre vários pequenos corpos celestes, orbitam os planetas anões Plutão, Haumea, Makemake e Éris. Segundo a comunidade científica, acredita-se que por ocasião da formação do sistema solar, a região mais distante do disco protoplanetário se condensou em pequenos corpos que permaneceram numa região situada além de 30 UA (4 500 milhões de quilômetros) de distância do Sol. (pt)
Ett transneptunskt objekt (TNO) är en himlakropp i solsystemet, som kretsar kring solen på ett större medelavstånd från den än planeten Neptunus. Kuiperbältet, Scattered disc, Extended Scattered disc och Oorts kometmoln är namn på fyra divisioner inom detta område av rymden. Det första transneptunska objektet som upptäcktes var planeten (numera dvärgplaneten) Pluto år 1930. Då kände man inte till något annat objekt bortom Neptunus. Det tog sedan över 60 år innan man upptäckte nästa TNO (förutom upptäckten av Plutos måne Charon, som inträffade tidigare). Sedan 1992 har över tusen objekt upptäckts, med olika storlek och ytkomposition. (sv)
Транснепту́нові об'є́кти — небесні тіла Сонячної системи, які здебільшого (чи постійно) перебувають поза орбітою Нептуна. За визначенням Лабораторії динаміки сонячної системи, велика піввісь їхньої орбіти перевищує велику піввісь орбіти Нептуна (30,1 а. о.). На кінець 2016 року відкрито 2302. Їх поділяють на три категорії: * Класичні об'єкти — мають орбіти, близькі до кола, з невеликим нахилом, і не пов'язані з рухом інших планет. Іноді їх називають «к'юбівано» (англ. cubewano) за тимчасовим позначенням першого представника — 1992 QB1. * Резонансні об'єкти — утворюють резонанси з рухом Нептуна (1:2, 2:3, 3:4, 2:5 тощо) Об'єкти з резонансом 2:3 називають плутино за їхнім типовим представником — Плутоном. Вважається, що плутино складають від 10 до 20 % чисельності об'єктів поясу Койпера. * Об'єкти розсіяного диску — мають значний ексцентриситет орбіти та в афелії можуть віддалятися від Сонця на сотні астрономічних одиниць. У наведеній нижче таблиці перелічено транснептунові об'єкти з діаметром, що перевищує 600 км, і подано їхні характеристики. За класифікацією Майкла Брауна вони були найреальнішими кандидатами в карликові планети. (uk)
Транснепту́новый объе́кт (ТНО) — небесное тело Солнечной системы, которое обращается по орбите вокруг Солнца, и у которого среднее расстояние до Солнца больше, чем у Нептуна (30 а.е.). Транснептуновые объекты образуют пояс Койпера, рассеянный диск и облако Оорта. В 1930 году был открыт Плутон — первый известный науке транснептуновый объект, с момента открытия до 2006 года считавшийся девятой планетой Солнечной системы. В 1978 году был открыт Харон, спутник Плутона. Следующий транснептуновый объект, (15760) 1992 QB1 был открыт только в 1992 году — более, чем на 60 лет позже Плутона. По состоянию на 11 февраля 2021 года известно 3555 транснептуновых объектов. Крупнейшими из них являются Эрида (по массе) и Плутон (по размеру). Самыми удалёнными ТНО на 2019 год являются объекты 2018 AG37 (FarFarOut) с текущим расстоянием 132,2 ± 1,5 а.е. и 2018 VG18, находящийся на расстоянии 120 а.е. от Солнца. Самой большой известной полуосью орбиты (1455 а.е.), самым большим известным значением афелия (2906,08 а.е.) и самым большим периодом обращения вокруг Солнца (55,5 тыс. лет) обладает транснептуновый объект 2017 MB7. Самое большое значение перигелия (80,5 а.е.) известно у 2012 VP113. (ru)
海王星外天體（trans-Neptunian object，TNO，也寫為transneptunian object），是太陽系中其軌道平均距離比海王星的半長軸（30.1AU）還要長的任何小行星或其他天體。通常，TNO進一步分為傳統和共振的古柏帶天體，其中離散盤和獨立天體的類塞德娜天體是最遠的天體。截至2020年10月，小行星目錄包含678顆已編號和超過2,000顆。第一顆海王星外天體是1930年發現的冥王星。直到1992年才發現了第二顆直接圍繞太陽運行的海王星外天體15760 阿爾比恩。已知質量最大的TNO是鬩神星，其次是冥王星、妊神星、鳥神星和共工星。在海王星外天體的軌道上發現了超過80顆衛星。TNO在中變化，並且是灰藍色（BB）或非常紅色（RR）。它們被認為是由岩石、無定形碳和揮發性冰（如水和甲烷）的混合物組成，並塗有托林和其他有機化合物。已知12顆半長軸大於150AU和近日點大於30AU的小行星，它們被稱為（ETNO）。 NASA 來來可能的 Interstellar Prob (Exploring Trans-Neptunian Objects with Interstellar Probe) 利用重力助推、初步報告列出了10個飛掠候選天體，包括50000 創神星(Quaoar)、225088 共工星(Gonggong)和90482 亡神星(Orcus) (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

rdfs:comment

Un objecte transneptunià és qualsevol objecte del sistema solar que orbita el Sol a una distància mitjana més gran que la del planeta Neptú (30 ua). Els objectes del cinturó de Kuiper, els del disc dispers i els del núvol d'Oort són els tres grans subgrups d'objectes transneptunians. El membre més gran d'aquest grup és el planeta menor Eris (abans anomenat com 2003 UB313), però els més coneguts probablement siguin, el planeta Plutó i el seu satèl·lit Caront. Sovint se'ls denomina amb l'abreviatura TNO (de l'anglès Trans-Neptunian object). (ca)
Transneptuna objekto (TNO) aŭ transneptuno estas ĉiela korpo, kiu orbitas la Sunon ekstere de la neptuna orbito. La plej multajn transneptunajn objektojn oni supozas en la kujpera zono, tiel foje la esprimo "kujperzona objekto" uziĝas egalsence. Nuntempe kelkaj centoj da transneptunoj estas konataj, sed jam kun diametro de pli ol 100 km oni supozas dekmilojn da objektoj. (eo)
Als transneptunisches Objekt (TNO) oder auch seltener Transneptun bezeichnet man alle Himmelskörper des Sonnensystems, deren mittlere Umlaufbahn (große Halbachse) jenseits der Bahn des äußersten Gasplaneten Neptun liegt. Im Kuipergürtel befindliche Objekte sind eine Teilmenge der TNO und werden auch als Kuipergürtelobjekte (KBO, von englisch Kuiper belt object) bezeichnet. Heute kennt man circa 3300 TNO, vermutet aber allein einige zehntausend Objekte, deren Durchmesser 100 km überschreitet. (de)
Is éard is Réad tras-Neiptiúnach (RTN) ann ná réad ar bith sa Ghrianchóras a théann timpeall na Gréine i bhfithis a bhíonn, ar an mheán, níos mó ná meánfhad (ais leathmhór) Neiptiúin. (ga)
Un oggetto transnettuniano è un corpo celeste appartenente al sistema solare la cui orbita si trova interamente o per la maggior parte oltre a quella di Nettuno. I termini fascia di Kuiper o nube di Oort sono comunemente utilizzati per designare alcune regioni dello spazio situate oltre l'orbita di Nettuno. (it)
太陽系外縁天体（たいようけいがいえんてんたい、英: trans-Neptunian objects, TNO）とは、海王星よりも遠い平均距離で太陽の周りを公転する天体の総称である。エッジワース・カイパーベルトやオールトの雲に属する天体、かつて惑星とされていた冥王星もこれに含まれる。太陽系についての話題であることが自明な場合には、単に外縁天体とも呼ばれている。 (ja)
해왕성 바깥 천체는 태양계에서 궤도 장반경이 해왕성의 그것보다 긴 천체를 말한다. 카이퍼 대나 산란원반, 오르트 구름에 있는 천체가 이에 속한다. 대표적인 천체인 명왕성은 1930년에 발견되었지만 그 후로 오랫동안 해왕성 궤도보다 먼 곳에서는 태양계의 구성원으로 보이는 천체가 발견되지 않았다. 그러다가 1978년 명왕성의 동반 천체인 카론이 발견되었으며, 1992년 15760 알비온의 발견 이후 천 개가 넘는 해왕성 바깥 천체의 목록이 만들어지고 있다. 현재 가장 크기가 큰 천체는 카이퍼대의 왜행성 명왕성이고, 가장 질량이 큰 천체는 산란원반에 있는 왜행성 에리스이다. 에리스는 또한 태양계 천체 중 인간이 가장 멀리에서 관측한 대상이기도 하다. 현재까지 우주선이 직접 탐사한 해왕성 바깥 천체는 없으며, 뉴 허라이즌스가 2015년 명왕성 표면을 근접통과하였다. (ko)
Obiekty transneptunowe, transneptuny lub transneptunowce (ang. trans-Neptunian object – TNO) – planetoidy obiegające Słońce po orbitach, znajdujących się poza trajektorią Neptuna. Należą do nich ciała wielkości Plutona oraz mniejsze. Obszar ich występowania dzielony jest na Pas Kuipera i dysk rozproszony; niektóre jeszcze odleglejsze ciała określa się jako obiekty odłączone. (pl)
海王星外天體（trans-Neptunian object，TNO，也寫為transneptunian object），是太陽系中其軌道平均距離比海王星的半長軸（30.1AU）還要長的任何小行星或其他天體。通常，TNO進一步分為傳統和共振的古柏帶天體，其中離散盤和獨立天體的類塞德娜天體是最遠的天體。截至2020年10月，小行星目錄包含678顆已編號和超過2,000顆。第一顆海王星外天體是1930年發現的冥王星。直到1992年才發現了第二顆直接圍繞太陽運行的海王星外天體15760 阿爾比恩。已知質量最大的TNO是鬩神星，其次是冥王星、妊神星、鳥神星和共工星。在海王星外天體的軌道上發現了超過80顆衛星。TNO在中變化，並且是灰藍色（BB）或非常紅色（RR）。它們被認為是由岩石、無定形碳和揮發性冰（如水和甲烷）的混合物組成，並塗有托林和其他有機化合物。已知12顆半長軸大於150AU和近日點大於30AU的小行星，它們被稱為（ETNO）。 NASA 來來可能的 Interstellar Prob (Exploring Trans-Neptunian Objects with Interstellar Probe) 利用重力助推、初步報告列出了10個飛掠候選天體，包括50000 創神星(Quaoar)、225088 共工星(Gonggong)和90482 亡神星(Orcus) (zh)
الجرم الوراء نبتوني (بالإنجليزية: Trans-Neptunian object)‏ هو مصطلح يُطلق على أي جرم في النظام الشمسي يقع مداره حول الشمس خلف مدار كوكب نبتون. وتنقسم هذه المنطقة من النظام الشمسي إلى ثلاثة أجزاء رئيسية: حزام كويبر والقرص المبعثر وسحابة أورط. أكبر جرم وراء نبتوني معروف هو إيريس (الذي اكتشف عام 2005)، ويليه بلوتو ثم ميكميك ثم هاوميا. (ar)
Transneptunické těleso (zkratka TNO z anglického Trans-Neptunian Object) je objekt v naší sluneční soustavě, který se pohybuje za oběžnou drahou planety Neptun. Celkový počet těchto objektů prolétávajících oblastí ve vzdálenosti 30 až 50 AU od Slunce, a s průměrem nad 100 km, se odhaduje na více než 70 tisíc.[zdroj?] Roku 2018 bylo evidováno 528 číslovaných a více než 2000 nečíslovaných TNO. TNO se pravděpodobně formovaly srážkami. (cs)
Μεταποσειδώνια ή υπερποσειδώνια ονομάζονται τα ουράνια σώματα του Ηλιακού Συστήματος που βρίσκονται πέρα από την τροχιά του πλανήτη Ποσειδώνα. Χωρίζονται στα αντικείμενα της Ζώνης του Κάιπερ, τα Αντικείμενα Διασκορπισμένου Δίσκου και στο Νέφος του Όορτ. (el)
Neptunoz haraindiko objektuak, osotasunean edo zati batean Neptunoz haraindi Eguzkia orbitatzen duten gorputzak dira. Neptunoz haraindiko objektuen artean azpibanaketa batzuk daude; horietan nagusienak dira Kuiper gerrikoa eta Oorten hodeia. 2008ko ekainaren 11ean Nazioarteko Astronomia Elkarteak onartutako ebazpenari esker, gaur egun, Neptunoz haraindiko planeta nanoak plutoide deitzen dira. (eu)
Un objeto transneptuniano o transneptúnico es cualquier objeto del sistema solar cuya órbita se ubica parcial o totalmente más allá de la órbita del planeta Neptuno. Algunas subdivisiones específicas de ese espacio llevan el nombre de cinturón de Kuiper y nube de Oort. Por una resolución de la Unión Astronómica Internacional del día 11 de junio de 2008, los planetas enanos transneptunianos pasaron a denominarse plutoides. (es)
Un objet transneptunien (OTN ; en anglais transneptunian object, TNO) est un objet du Système solaire dont l'orbite est, entièrement ou pour la majeure partie, au-delà de celle de la planète Neptune. La ceinture de Kuiper et le nuage d'Oort (nuage hypothétique) sont les noms de quelques subdivisions de ce volume de l'espace. Les objets transneptuniens extrêmes (OTNE ; en anglais extreme trans-Neptunian object, ETNO) sont ceux dont la distance au périhélie est supérieure à 30 unités astronomiques et le demi-grand axe de son orbite supérieur à 150 unités astronomiques. (fr)
Objek trans-Neptunus / OTN (Bahasa Inggris: trans-Neptunian Object / TNO) adalah objek di tata surya yang jaraknya lebih jauh daripada planet Neptunus. Orbit dari sebagian / seluruh OTN biasanya melewati orbit Neptunus. Sabuk Kuiper dan awan Oort adalah nama untuk sub-bagian dari ruang tersebut. Pluto dan bulannya Charon adalah objek trans-Neptunus. OTN yang pertama kali ditemukan adalah Pluto pada tanggal 18 Februari 1930. Ada sekitar lebih dari 1.000 OTN yang ditemukan selama 60 tahun terakhir dengan orbit, komposisi, dan ukuran yang bervariasi. OTN Dibagi menjadi 2: (in)
A trans-Neptunian object (TNO), also written transneptunian object, is any minor planet in the Solar System that orbits the Sun at a greater average distance than Neptune, which has a semi-major axis of 30.1 astronomical units (au). Typically, TNOs are further divided into the classical and resonant objects of the Kuiper belt, the scattered disc and detached objects with the sednoids being the most distant ones. As of October 2020, the catalog of minor planets contains 678 numbered and more than 2,000 unnumbered TNOs. (en)
Een transneptunisch object (TNO) is een planetoïde of dwergplaneet die zich ten opzichte van de zon buiten de baan van Neptunus bevindt. De morfologie (structuur) van dergelijke objecten komt waarschijnlijk sterk overeen met die van bepaalde manen van de buitenplaneten, bijvoorbeeld met de morfologie van Triton, de grootste maan van Neptunus. Op basis van hun baanelementen kunnen ze worden onderverdeeld in drie subgroepen: TNO's worden af en toe ook wel Kuipergordelobjecten genoemd of KBO's. SommigeTNO's vallen ook onder de categorie dwergplaneet. (nl)
Um objeto transnetuniano é qualquer corpo menor do sistema solar que orbita o Sol a uma distância média (semieixo maior) superior à de Netuno. Doze corpos menores conhecidos com um semieixo maior superior a 150 UA e periélio superior a 30 UA, são chamados de objetos transnetunianos extremos. Segundo a comunidade científica, acredita-se que por ocasião da formação do sistema solar, a região mais distante do disco protoplanetário se condensou em pequenos corpos que permaneceram numa região situada além de 30 UA (4 500 milhões de quilômetros) de distância do Sol. (pt)
Ett transneptunskt objekt (TNO) är en himlakropp i solsystemet, som kretsar kring solen på ett större medelavstånd från den än planeten Neptunus. Kuiperbältet, Scattered disc, Extended Scattered disc och Oorts kometmoln är namn på fyra divisioner inom detta område av rymden. (sv)
Транснепту́новый объе́кт (ТНО) — небесное тело Солнечной системы, которое обращается по орбите вокруг Солнца, и у которого среднее расстояние до Солнца больше, чем у Нептуна (30 а.е.). Транснептуновые объекты образуют пояс Койпера, рассеянный диск и облако Оорта. В 1930 году был открыт Плутон — первый известный науке транснептуновый объект, с момента открытия до 2006 года считавшийся девятой планетой Солнечной системы. В 1978 году был открыт Харон, спутник Плутона. Следующий транснептуновый объект, (15760) 1992 QB1 был открыт только в 1992 году — более, чем на 60 лет позже Плутона. (ru)
Транснепту́нові об'є́кти — небесні тіла Сонячної системи, які здебільшого (чи постійно) перебувають поза орбітою Нептуна. За визначенням Лабораторії динаміки сонячної системи, велика піввісь їхньої орбіти перевищує велику піввісь орбіти Нептуна (30,1 а. о.). На кінець 2016 року відкрито 2302. Їх поділяють на три категорії: У наведеній нижче таблиці перелічено транснептунові об'єкти з діаметром, що перевищує 600 км, і подано їхні характеристики. За класифікацією Майкла Брауна вони були найреальнішими кандидатами в карликові планети. (uk)

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:spectralType of