Gregory Wannier (original) (raw)

dbo:abstract

Gregory Hugh Wannier (auch Gregor Wannier; * 1911 in Basel; † 21. Oktober 1983 in Portland, Oregon) war ein Schweizer Festkörperphysiker. Wannier studierte an der Universität Löwen (1930/31), der University of Cambridge (1933/34) und der Universität Basel, an der er 1935 promoviert wurde. Er war 1935/36 Assistent an der Universität Genf und ging 1936/37 als Austauschstudent an die Princeton University. 1937/38 war er Instructor an der University of Pittsburgh, 1938/39 Assistant Lecturer an der University of Bristol, 1939 bis 1941 Instructor an der University of Texas und 1941 bis 1946 an der University of Iowa. 1945 war er an der Alsos-Mission in Deutschland beteiligt. Er ging 1946 in die Industrie, zuerst an die Socony-Vacuum Laboratories und ab 1949 an die Bell Laboratories. Er war dort in der Physical Electronics Gruppe mit Kollegen wie William B. Shockley, Conyers Herring, John Bardeen, Charles Kittel, Philip Warren Anderson, wobei er letzteren in Festkörperphysik unterrichtete. Erst 1961 kehrte er an die Universität zurück als Professor an der University of Oregon. 1977 wurde er emeritiert. Wannier ist für Leistungen in der Festkörperphysik bekannt, unter anderem zum Ferromagnetismus (Ising-Modell, Kramers-Wannier-Dualität) und Physik der Kristallgitter. Wannier-Funktionen sind nach ihm benannt. Er befasste sich auch mit Photoleitung und Bewegung von Ionen in Gasen. Wannier ist auch durch zwei Lehrbücher bekannt. Er war Fellow der American Physical Society. (de)
Gregory Hugh Wannier (1911–1983) was a Swiss physicist. (en)
Gregory Hugh Wannier (1911 - 1983) fue un físico suizo. Wannier obtuvo su doctorado en física bajo la guía de Ernst Stueckelberg en la Universidad de Basilea en 1935. Trabajó con el profesor Eugene P. Wigner como estudiante de intercamio postdoctoral en la Universidad de Princeton en el año académico 1936/1937 y más tarde enseñó en varias universidades americanas antes de un pasar una temporada en la industria de 1946 a 1960. Después de trabajar en Socony-Vacuum Laboratories, se unió a Bell Laboratories en 1949. Allí trabajó en el Grupo de Electrónica Física con William B. Shockley, Conyers Arenque, John Bardeen, Charles Kittel, y Philip W. Anderson. Wannier desarrolló un conjunto completo de funciones ortogonales llamadas en su honor , que servían como herramientas para la física del estado sólido teórica. También hizo contribuciones a la teoría ferromagnética usando el modelo de Ising. La dualidad Kramers–Wannier explica la localización exacta del punto crítico de dicho modelo en una red bidemensional con estructura de rejilla cuadrada. Regresó al mundo académico en 1961 en la Universidad de Oregón, donde se jubiló como profesor emérito en 1977. Publicó una serie de artículos importantes sobre las propiedades de cristales, trabajando con estudiantes de posgrado y profesores visitantes. Además, publicó varios manuales y libros de texto sobre teoría de la física del estado sólido y sobre mecánica estadística. Era considerado por muchos como el miembro más eminente de su departamento en Oregón hasta su muerte el 21 de octubre de 1983. Fue asimismo socio de la American Physical Society. (es)
Gregory Hugh Wannier (Basileia, 1911 — Eugene, 21 de outubro de 1983) foi um físico suíço. Graduado na Universidade de Princeton, lecionou em diversas universidades dos Estados Unidos. Desenvolveu as , um conjunto completo de funções ortogonais, usadas em física do estado sólido. Contribuiu para o desenvolvimento do ferromagnetismo utilizando o modelo Ising. Após passar um período na indústria retornou à atividade acadêmica na Universidade de Oregon. (pt)
Гре́горі Ваньє́ (фр. Gregory Wannier; 30 грудня 1911 — 21 жовтня 1983) — швейцарський фізик-теоретик. 1935 року отримав ступінь доктора математичної фізики в Базельському університеті. У 1935—1936 роках працював у Женевському університеті, в 1936—1937 роках — Принстонському, 1938—1939 роках — Бристольському, 1939—1941 роках — Техаському, в 1941—1946 роках — в університеті Айови, в 1949—1960 роках — у «Bell Labs». З 1960 року — професор університету Орегону. Роботи Ваньє присвячені теорії твердого тіла, магнетизму, статистичної механіки, розрядів у газах, електронної фізики. Він досліджував молекулярні і кристалічні структури, локалізацію електронів у твердому тілі, фазові переходи. У 1937 році незалежно від Невіла Мотта розвинув уявлення про зв'язані стани електронів із зони провідності і дірки з валентної зони (екситон Ваньє-Мотта). Заклав основи теорії екситонів. У теорії магнетизму ввів (1937) ортогональні функції (функції Ваньє) і запропонував метод дослідження зонної структури твердих тіл на основі цих функцій. (uk)

dbo:academicDiscipline

dbo:almaMater

dbr:Kramers–Wannier_duality

dbo:birthDate

1911-12-30 (xsd:date)

dbo:birthName

(en)
Gregory Hugh Wannier (en)

wiki-commons:Special:FilePath/N2_Wannier.png?width=300

dbo:wikiPageExternalLink

http://encyclopedia2.thefreedictionary.com/Wannier,+Gregory+H.

dbo:wikiPageID

1093576 (xsd:integer)

dbo:wikiPageLength

5627 (xsd:nonNegativeInteger)

dbo:wikiPageRevisionID

1124824566 (xsd:integer)

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:almaMater

dbr:Kramers–Wannier_duality
(en)

dbp:birthDate

1911-12-30 (xsd:date)

dbp:birthName

Gregory Hugh Wannier (en)

Gregory Wannier (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbp:workplaces

dct:subject

schema:sameAs

http://viaf.org/viaf/22216863

rdf:type

rdfs:comment

Gregory Hugh Wannier (1911–1983) was a Swiss physicist. (en)
Gregory Hugh Wannier (Basileia, 1911 — Eugene, 21 de outubro de 1983) foi um físico suíço. Graduado na Universidade de Princeton, lecionou em diversas universidades dos Estados Unidos. Desenvolveu as , um conjunto completo de funções ortogonais, usadas em física do estado sólido. Contribuiu para o desenvolvimento do ferromagnetismo utilizando o modelo Ising. Após passar um período na indústria retornou à atividade acadêmica na Universidade de Oregon. (pt)
Gregory Hugh Wannier (auch Gregor Wannier; * 1911 in Basel; † 21. Oktober 1983 in Portland, Oregon) war ein Schweizer Festkörperphysiker. Wannier studierte an der Universität Löwen (1930/31), der University of Cambridge (1933/34) und der Universität Basel, an der er 1935 promoviert wurde. Er war 1935/36 Assistent an der Universität Genf und ging 1936/37 als Austauschstudent an die Princeton University. 1937/38 war er Instructor an der University of Pittsburgh, 1938/39 Assistant Lecturer an der University of Bristol, 1939 bis 1941 Instructor an der University of Texas und 1941 bis 1946 an der University of Iowa. 1945 war er an der Alsos-Mission in Deutschland beteiligt. Er ging 1946 in die Industrie, zuerst an die Socony-Vacuum Laboratories und ab 1949 an die Bell Laboratories. Er war dort (de)
Gregory Hugh Wannier (1911 - 1983) fue un físico suizo. Wannier obtuvo su doctorado en física bajo la guía de Ernst Stueckelberg en la Universidad de Basilea en 1935. Trabajó con el profesor Eugene P. Wigner como estudiante de intercamio postdoctoral en la Universidad de Princeton en el año académico 1936/1937 y más tarde enseñó en varias universidades americanas antes de un pasar una temporada en la industria de 1946 a 1960. (es)
Гре́горі Ваньє́ (фр. Gregory Wannier; 30 грудня 1911 — 21 жовтня 1983) — швейцарський фізик-теоретик. 1935 року отримав ступінь доктора математичної фізики в Базельському університеті. У 1935—1936 роках працював у Женевському університеті, в 1936—1937 роках — Принстонському, 1938—1939 роках — Бристольському, 1939—1941 роках — Техаському, в 1941—1946 роках — в університеті Айови, в 1949—1960 роках — у «Bell Labs». З 1960 року — професор університету Орегону. (uk)

rdfs:label