ترتبط الحرب الحديثة المبكرة ببدء استخدام البارود على نطاق واسع وتطوير أسلحة مناسبة كي تستخدم في المتفجرات، بما في ذلك المدفعية والأسلحة النارية؛ لهذا السبب يُشار إلى هذه الحقبة أيضًا باسم عصر حرب البارود (مفهوم طرحه مايكل روبرتس في الخمسينيات من القرن العشرين). تُعتبر هذه الفترة بأكملها مندرجة ضمن عصر الشراع، والتي هيمنت بشكل خصوصي على التكتيكات البحرية في العصر، بما في ذلك استخدام البارود في المدفعية البحرية. كانت جميع القوى العظمى في أوروبا وإمبراطوريات البارود الإسلامية تخوض بفعالية العديد من الحروب طوال هذه الفترة، والتي جُمعت وفقًا للجغرافيا والتسلسل الزمني على النحو التالي: * الحروب الدينية في أوروبا بين عامي 1520 و1640 (بما في ذلك حرب الثلاثين عامًا وحرب الثمانين عامًا وحرب الممالك الثلاث)، والحرب الفرنسية الإسبانية (1635-1959)، وحروب الشمال، والحروب البولندية السويدية، والحروب الروسية السويدية؛ * الحروب الروسية التركية، والحروب العثمانية الهابسبورغية، والحروب العثمانية الأخرى في أوروبا. * في القرن الأفريقي (شبه الجزيرة الصومالية)، وغزو سلطنة العدل لإثيوبيا، ومشاركة المماليك والعثمانيين والبرتغاليين. * في آسيا، الحرب الفارسية البرتغالية، وحملات نادر، وغزوات المغول، والحملات الصينية العشر الكبرى، والحروب الإنكليزية الميسورية؛ * طوال القرن الثامن عشر، كانت هناك «حرب المئة عام الثانية»، وهي عبارة عن مصطلح يضم حرب التسع سنوات، وحرب السبع سنوات، وحرب الخلافة الإسبانية، وحرب الخلافة النمساوية، وحرب الاستقلال الأمريكية (الحرب الثورية الأمريكية)، والحروب الثورية الفرنسية، والحروب النابليونية في أواخر الثامن عشر إلى أوائل القرن التاسع عشر والتي تمثل نهاية هذا العصر. (ar)
Early modern warfare is the era of warfare following medieval warfare. It is associated with the start of the widespread use of gunpowder and the development of suitable weapons to use the explosive, including artillery and firearms; for this reason the era is also referred to as the age of gunpowder warfare (a concept introduced by Michael Roberts in the 1950s). This entire period is contained within the Age of Sail, which characteristic dominated the era's naval tactics, including the use of gunpowder in naval artillery. All of the Great Powers of Europe and the Islamic gunpowder empires were actively fighting numerous wars throughout this period, grouped in rough geographical and chronological terms as: * The European wars of religion between the 1520s and the 1640s (including the Thirty Years' War, the Eighty Years' War and the Wars of the Three Kingdoms) and, the Franco-Spanish War (1635–1659), the Northern Wars, Polish–Swedish wars and Russo-Swedish Wars; * The Russo-Turkish Wars, Ottoman–Habsburg wars, and other Ottoman wars in Europe. * In the Horn of Africa, the Adal's conquest of Ethiopia and the involving of the Ottomans, Mamluks and the Portuguese. * In Asia, the Persia–Portugal war, Nader's Campaigns, the Mughal conquests, the Anglo-Mysore Wars, the Japanese invasions of Korea (1592–1598), and China's Transition from Ming to Qing followed by the Ten Great Campaigns * Throughout the 18th century the "Second Hundred Years' War", an umbrella term which includes the Nine Years' War, Seven Years' War, War of the Spanish Succession, War of the Austrian Succession, American War of Independence (American Revolutionary War), French Revolutionary Wars and the Napoleonic Wars of the late 18th to early 19th centuries which mark the end of this era. (en)
L'uso bellico della polvere da sparo è una tecnica militare comunemente associata allo sviluppo di armi da fuoco adatte all'uso sui campi di battaglia, anche se in realtà la scoperta e l'utilizzo della polvere nera in oriente è di diversi secoli precedente la diffusione di massa. Inizialmente utilizzata a fini ricreativi, la polvere da sparo venne usata diffusamente sin dal XII secolo, durante la Dinastia Song, per la costruzione di armi in forma di primitivi protorazzi o frecce incendiarie ed esplosive. Queste armi, che inizialmente comprendevano frecce propulse a razzo, razzi con catene chiodate e pentole esplosive, ed in seguito arrivarono a comprendere veri e propri cannoni e pezzi di artiglieria, furono usate dai difensori cinesi durante le invasioni mongole, e contribuirono in modo determinante alla difesa dell'impero. In seguito, i mongoli acquisirono alcune rudimentali tecniche legate a queste armi, e le portarono con sé nella loro marcia verso l'Europa e il Medio Oriente durante il XIII secolo. Questo primo contatto fu uno stimolo per lo sviluppo delle nuove armi da fuoco soprattutto in Europa, dove nel XV secolo l'uso della polvere da sparo cominciò a diventare significativo, gettando le basi per la fine della guerra di cavalleria. L'uso delle armi da fuoco personali fu via via più predominante durante l'età moderna e continuando fino a metà del XIX secolo, con il proprio apice con le Guerre napoleoniche, ossia tra il 1792 ed il 1815. Moschettiere che ricarica l'arma (it)
Мануфактурный период истории военного искусства — период с XVII по XIX века, когда широкое распространение мануфактурного производства позволило наладить массовое для того времени производство огнестрельного оружия для вооружения постоянных регулярных армий и военно-морских флотов. Массовое оснащение армий огнестрельным оружием оказало огромное влияние на развитие военного искусства и явилось одной из причин развития линейной тактики. Исход сражений стал решаться не только атакой живой силы, но и мощью огня. В XVII—XVIII веках окончательно сложились регулярные армии, укомплектованные профессионалами. Основным средством вооружённой борьбы являлась техника, основанная на применени мускульной силы человека и лошади, виртуозности рук солдата и глазомера офицера. Применение оружия основывалось на индивидуальном искусстве солдата в армии или матроса во флоте. Шёл процесс стандартизации вооружения, обмундирования и снаряжения солдат и офицеров, стандартизации оборонительных сооружений и войсковых обозов. Это позволяло улучшать тактико-технические данные оружия и особенно качество и количество боеприпасов. С усовершенствованием оружие изменилось разделение функций личного состава внутри родов войск. С изобретением штыка пехота перестала разделяться на пикинёров и мушкетёров, с усилением флотской артиллерии стали уходить в прошлое таран и абордаж. Военная деятельность усложнялась, качественно распределяясь между различными специальностями. Армия стала представлять собой совокупный механизм родов войск, между которыми стала вырабатываться количественная пропорциональность. Такое разделение труда способствовало росту технической виртуозности в деятельности отдельного солдата, однако эта однобокая специализация превращала его в автомат, механически исполнявший волю командования. Обучение становилось муштрой. Рост армий, улучшение их технической оснащённости увеличил иерархическую лестницу начальствующего состава, обязанного обучать, воспитывать и материально обеспечивать подчинённых. Образовывались системы казарм и военных лагерей, где систематически обучали рядовой состав; для воспитания и обучения офицерского состава развёртывалась сеть военно-учебных заведений. Изменение качества солдат и офицеров, а также численности войск, усовершенствование оружия определило развитие способов ведения войны и боя. В XVII—XVIII веках оформились кордонная стратегия и линейная тактика; в конце XVIII века начали складываться стратегия и тактика массовых движений войск на театре войны и на поле боя. Преобладало стремление воюющих сторон к решительным наступательным действиям и к активности даже в обстановке вынужденной обороны путём стратегического и тактического маневрирования. Приобрела свою специфику организация снабжения, вызванная необходимостью регулярно снабжать постоянную армию продовольствием, фуражом, обмундированием, снаряжением, оружием и боеприпасами. В XVII—XVIII веках войска получали всё необходимое из магазинов; возникла и оформилась «пятипереходная» система снабжения. В XIX веке эта система, уже не отвечавшая характеру действий войск, была дополнена организацией использования местных средств, при достаточном количестве которых полководец отказывался от магазинов. (ru)
Війна першого покоління — війни Нового часу, які велися лінійним ладом за допомогою гладкоствольної зброї. Термін введений американським експертом Вільямом Ліндом в 1989 році для аналізу еволюції завдань морської піхоти США. Війна першого покоління відображала реалії початкового періоду американської державності. Це класична війна, де багато що залежало від генерального бою і геніальності полководця. Вершиною воєн першого покоління названі Наполеонівські війни. У вітчизняній літературі до воєн першого покоління відносять війни періоду рабовласництва та феодалізму, тоді як Новоєвропейські війни лінійної тактики і гладкоствольної зброї вважаються війнами другого покоління (В. І. Сліпченко). Іноді до воєн першого покоління у вітчизняній літературі відносять навіть первісні міжплемінні сутички (Н. Коньков) (uk)
ترتبط الحرب الحديثة المبكرة ببدء استخدام البارود على نطاق واسع وتطوير أسلحة مناسبة كي تستخدم في المتفجرات، بما في ذلك المدفعية والأسلحة النارية؛ لهذا السبب يُشار إلى هذه الحقبة أيضًا باسم عصر حرب البارود (مفهوم طرحه مايكل روبرتس في الخمسينيات من القرن العشرين). تُعتبر هذه الفترة بأكملها مندرجة ضمن عصر الشراع، والتي هيمنت بشكل خصوصي على التكتيكات البحرية في العصر، بما في ذلك استخدام البارود في المدفعية البحرية. كانت جميع القوى العظمى في أوروبا وإمبراطوريات البارود الإسلامية تخوض بفعالية العديد من الحروب طوال هذه الفترة، والتي جُمعت وفقًا للجغرافيا والتسلسل الزمني على النحو التالي: (ar)
Early modern warfare is the era of warfare following medieval warfare. It is associated with the start of the widespread use of gunpowder and the development of suitable weapons to use the explosive, including artillery and firearms; for this reason the era is also referred to as the age of gunpowder warfare (a concept introduced by Michael Roberts in the 1950s). This entire period is contained within the Age of Sail, which characteristic dominated the era's naval tactics, including the use of gunpowder in naval artillery. (en)
L'uso bellico della polvere da sparo è una tecnica militare comunemente associata allo sviluppo di armi da fuoco adatte all'uso sui campi di battaglia, anche se in realtà la scoperta e l'utilizzo della polvere nera in oriente è di diversi secoli precedente la diffusione di massa. L'uso delle armi da fuoco personali fu via via più predominante durante l'età moderna e continuando fino a metà del XIX secolo, con il proprio apice con le Guerre napoleoniche, ossia tra il 1792 ed il 1815. Moschettiere che ricarica l'arma (it)
Мануфактурный период истории военного искусства — период с XVII по XIX века, когда широкое распространение мануфактурного производства позволило наладить массовое для того времени производство огнестрельного оружия для вооружения постоянных регулярных армий и военно-морских флотов. Массовое оснащение армий огнестрельным оружием оказало огромное влияние на развитие военного искусства и явилось одной из причин развития линейной тактики. Исход сражений стал решаться не только атакой живой силы, но и мощью огня. (ru)
Війна першого покоління — війни Нового часу, які велися лінійним ладом за допомогою гладкоствольної зброї. Термін введений американським експертом Вільямом Ліндом в 1989 році для аналізу еволюції завдань морської піхоти США. Війна першого покоління відображала реалії початкового періоду американської державності. Це класична війна, де багато що залежало від генерального бою і геніальності полководця. Вершиною воєн першого покоління названі Наполеонівські війни. (uk)
