Harodingians (original) (raw)
Гарольдінги — визначна лангобардська знатна сім'я, представники якої були королями лангобардів у середині VII століття (636–653). Перші Гарольдінги мали невеликі володіння поблизу Брешії. Ротарій, син Нандінга, став герцогом Брешії, а в 636 його було обрано королем. Одруження на , вдові Аріоальда, дочці Автарія і Теоделінди поєднало його з древніми і знатними родами Летінгів і . Син Ротарія Родоальд був останнім Гарольдінгом і останнім аріанцем на престолі лангобардів.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | The Harodingian dynasty (Italian: Arodingi or Arodi) was a prominent Lombard noble family which provided Italy with two kings in the middle of the seventh century (636–653). The Harodingians started out owning one small fara near Brescia. Then Rothari, son of Nanding, became Duke of Brescia and raised the fortunes of his family to great heights. In 636, he was elected to the Lombard throne. Through his marriage to , widow of Arioald and daughter of Authari and Theodelinda, he attained legitimacy and a connection to the ancient and illustrious Lething and Agilolfing families. Indeed, Gundiperga had been given the opportunity upon her husband's death to choose a new husband to reign over the Lombards. A Catholic herself, she chose the Arian but tolerant Rothari and thus changed the course of Lombard Italy and its Papal relations. Rothari's young son and successor, Rodoald, was the last Harodingian and last Arian to wear the Iron Crown. The Bavarian dynasty replaced them and another attempt to establish a long-lasting dynasty failed. (en) Gli Arodingi (o Arodi) furono una dinastia che regnò sui Longobardi a metà dell'VIII secolo, estinta dopo appena due re. Vi appartennero anche alcuni duchi di Bergamo. Gli Arodi erano una stirpe longobarda a capo di una fara stanziata presso Brescia. Probabilmente discendevano dagli Arudi. A portare il casato degli Arodingi sul trono dei Longobardi fu, nel 636, il più illustre dei suoi esponenti, Rotari figlio di . L'allora duca di Brescia ottenne immediata legittimazione sposando la vedova di Arioaldo, Gundeperga: la regina, figlia di Autari e Teodolinda, portava in dote il "carisma" della dinastia Bavarese, a sua volta erede dell'antica e gloriosa stirpe dei Letingi. Secondo la tradizione, alla morte di Arioaldo i duchi della corrente cattolica liberarono Gundeperga dal castello dove il marito l'aveva rinchiusa per farla governare per dieci mesi, prima di concederle il privilegio di scegliere il nuovo re e sposo. Le fonti non consentono di verificare la veridicità di questa tradizione, che se vere attribuirebbe a Gundeperga un ruolo identico a quello svolto nel 590 dalla madre. Il matrimonio con la regina cattolica indicava, comunque, la volontà del nuovo re di proseguire in una politica di tolleranza verso i cattolici. Alla morte di Rotari (652) il trono passò al figlio Rodoaldo, che lo conservò appena per pochi mesi, senza lasciare tracce significative del suo governo. Pare che, circa sei mesi dopo la sua elezione, sia stato ucciso da un longobardo, del quale aveva insidiato la moglie. Al suo posto i duchi longobardi elessero Ariperto I, riportando così al trono un cattolico della dinastia Bavarese. Anche i duchi di Bergamo Wallari, Gaidulfo e Rotarit fecero parte della dinastia. I due sovrani Arodingi furono: * Rotari, 636 - 652 * Rodoaldo, 652 - 653 (it) Гарольдінги — визначна лангобардська знатна сім'я, представники якої були королями лангобардів у середині VII століття (636–653). Перші Гарольдінги мали невеликі володіння поблизу Брешії. Ротарій, син Нандінга, став герцогом Брешії, а в 636 його було обрано королем. Одруження на , вдові Аріоальда, дочці Автарія і Теоделінди поєднало його з древніми і знатними родами Летінгів і . Син Ротарія Родоальд був останнім Гарольдінгом і останнім аріанцем на престолі лангобардів. (uk) |
| dbo:wikiPageID | 11909149 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 1454 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 862586782 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Rodoald dbr:Brescia dbc:Harodingian_dynasty dbr:Theodelinda dbr:Arioald dbr:Bavarian_dynasty dbc:Lombard_families dbr:Lombards dbc:Medieval_royal_families dbr:Iron_Crown_of_Lombardy dbr:Arianism dbr:Authari dbr:Papal dbr:Rothari dbr:Agilolfing dbr:Kingdom_of_Italy_(Lombard) dbr:Lething dbr:Gundiperga |
| dct:subject | dbc:Harodingian_dynasty dbc:Lombard_families dbc:Medieval_royal_families |
| gold:hypernym | dbr:Family |
| rdf:type | yago:WikicatRoyalFamilies yago:Abstraction100002137 yago:Family107970721 yago:Genealogy108102402 yago:Group100031264 yago:House107971449 yago:Kin107969695 yago:Lineage108101937 yago:Royalty108153437 yago:SocialGroup107950920 |
| rdfs:comment | Гарольдінги — визначна лангобардська знатна сім'я, представники якої були королями лангобардів у середині VII століття (636–653). Перші Гарольдінги мали невеликі володіння поблизу Брешії. Ротарій, син Нандінга, став герцогом Брешії, а в 636 його було обрано королем. Одруження на , вдові Аріоальда, дочці Автарія і Теоделінди поєднало його з древніми і знатними родами Летінгів і . Син Ротарія Родоальд був останнім Гарольдінгом і останнім аріанцем на престолі лангобардів. (uk) The Harodingian dynasty (Italian: Arodingi or Arodi) was a prominent Lombard noble family which provided Italy with two kings in the middle of the seventh century (636–653). The Harodingians started out owning one small fara near Brescia. Then Rothari, son of Nanding, became Duke of Brescia and raised the fortunes of his family to great heights. In 636, he was elected to the Lombard throne. Through his marriage to , widow of Arioald and daughter of Authari and Theodelinda, he attained legitimacy and a connection to the ancient and illustrious Lething and Agilolfing families. Indeed, Gundiperga had been given the opportunity upon her husband's death to choose a new husband to reign over the Lombards. A Catholic herself, she chose the Arian but tolerant Rothari and thus changed the course of (en) Gli Arodingi (o Arodi) furono una dinastia che regnò sui Longobardi a metà dell'VIII secolo, estinta dopo appena due re. Vi appartennero anche alcuni duchi di Bergamo. Gli Arodi erano una stirpe longobarda a capo di una fara stanziata presso Brescia. Probabilmente discendevano dagli Arudi. A portare il casato degli Arodingi sul trono dei Longobardi fu, nel 636, il più illustre dei suoi esponenti, Rotari figlio di . L'allora duca di Brescia ottenne immediata legittimazione sposando la vedova di Arioaldo, Gundeperga: la regina, figlia di Autari e Teodolinda, portava in dote il "carisma" della dinastia Bavarese, a sua volta erede dell'antica e gloriosa stirpe dei Letingi. (it) |
| rdfs:label | Arodingi (it) Harodingians (en) Гарольдінги (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Harodingians yago-res:Harodingians wikidata:Harodingians dbpedia-da:Harodingians dbpedia-it:Harodingians dbpedia-ro:Harodingians dbpedia-uk:Harodingians https://global.dbpedia.org/id/29BCG |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Harodingians?oldid=862586782&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Harodingians |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Harodingi |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Rodoald dbr:List_of_dynasties dbr:List_of_kings_of_the_Lombards dbr:Origo_Gentis_Langobardorum dbr:Rothari dbr:Harodingi |
| is dbp:dynasty of | dbr:Rodoald dbr:Rothari |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Harodingians |