Hugo Black (original) (raw)

dbo:abstract

هوغو لافاييت بلاك (27 فبراير 1886- 25 سبتمبر 1971) محامي وسياسي وقاضي أمريكي، عمل عضوًا في مجلس الشيوخ الأمريكي منذ عام 1927 إلى عام 1937، وشغل منصب معاون قاضٍ في المحكمة العليا للولايات المتحدة منذ عام 1937 إلى عام 1971. أيد بلاك، وهو عضو في الحزب الديمقراطي ومناصر مخلص لبرامج الصفقة الجديدة، فرانكلين روزفلت في الانتخابات الرئاسية لعامي 1932 و1936. بعد أن ذاع صيت بلاك في مجلس الشيوخ كإصلاحي، رشحه الرئيس روزفلت للمحكمة العليا، ووافق مجلس الشيوخ على ذلك بأغلبية أصوات بلغت 63 صوتًا مقابل 16 صوتًا (صوت 6 من أعضاء مجلس الشيوخ الديمقراطيين و10 أعضاء جمهوريين ضده). كان الأول من بين تسعة رشحهم روزفلت للمحكمة، وتجاوز الجميع باستثناء وليام أو. دوغلاس. بصفته خامس أقدم قاض في تاريخ المحكمة العليا، كان بلاك أحد أكثر قضاة المحكمة العليا نفوذًا في القرن العشرين. اشتهر بلاك بدفاعه عن قراءة نصية لدستور الولايات المتحدة وموقفه من أن الحريات المكفولة في وثيقة حقوق الولايات المتحدة قد فُرضت على الولايات («أُدمجت») بموجب التعديل الرابع عشر. خلال حياته السياسية، اعتُبر بلاك مناصرًا قويًا للسياسات الليبرالية والحريات المدنية. خلال الحرب العالمية الثانية، دون بلاك رأي الأغلبية في قضية كوريماتسو ضد الولايات المتحدة (1944)، مؤيدًا اعتقال الأمريكيين اليابانيين الذي حدث. عارض السيد بلاك مبدأ مراعاة الأصول القانونية (وقد أدى تفسير المحكمة العليا لهذا المفهوم المناهض لبرامج الصفقة الجديدة إلى استحالة قيام الحكومة بإصدار تشريع ادعى المحافظون أنه يتدخل في الحرية المزعومة لأصحاب الأعمال التجارية)، معتقدًا أنه لا أساس في صياغة الدستور للحق في الخصوصية، وقد صوّت ضد ذلك في قضية غريسوولد ضد كونيتيكت (1965). قبل أن يصبح عضوًا في مجلس الشيوخ الأمريكي، اعتنق بلاك آراء معادية للكاثوليكية، وكان عضوًا في جماعة كو كلوكس كلان في ولاية ألاباما، لكنه استقال في سنة 1925. بعد سنوات، قال: «قبل أن أصير عضوًا في مجلس الشيوخ، استقلت من جماعة الكلان. لم يُعد لي علاقة بها منذ ذلك الوقت. لقد تركتها، وأوقفتُ تمامًا ارتباطي بها». (ar)
Hugo LaFayette Black (* 27. Februar 1886 in Ashland, Clay County, Alabama; † 25. September 1971 in Bethesda, Maryland) war ein US-amerikanischer Politiker und Jurist. Er saß von 1926 bis 1937 für den Bundesstaat Alabama im Senat der Vereinigten Staaten und war anschließend von 1937 bis 1971 Beisitzender Richter am Obersten Gerichtshof der Vereinigten Staaten. Häufig wird Black als einer der einflussreichsten Richter des 20. Jahrhunderts angesehen.Er wurde von Präsident Franklin D. Roosevelt berufen. Seine Amtszeit, in welcher er vor allem für seine wörtliche Auslegung der Verfassung der Vereinigten Staaten bekannt war, war die viertlängste aller Richter am Obersten Gerichtshof der USA. Dauerhaft geprägt hat er die amerikanische Rechtsprechung mit der zu seinen Lebzeiten noch nicht vermittelbaren Auffassung, die gesamte Bill of Rights gelte auch für die Bundesstaaten der USA. Es ist bis heute schwierig, Hugo Black in ein politisches Spektrum einzuordnen. Während seine wörtliche Auslegung der Bill of Rights häufig zu starker Unterstützung der Bürgerrechte führte, lehnte er beispielsweise zeitlebens ein verfassungsmäßig verbrieftes Recht auf Privatsphäre ab. (de)
Hugo Lafayette Black (27 de febrero de 1886 - 25 de septiembre de 1971) fue un abogado, político y jurista estadounidense que se desempeñó como Senador de los Estados Unidos por Alabama de 1927 a 1937 y como Juez Asociado de la Corte Suprema de los Estados Unidos de 1937 a 1971. Fue miembro del Partido Demócrata y devoto del Nuevo Trato, Black respaldó a Franklin D. Roosevelt en las elecciones presidenciales de 1932 y de 1936. Habiendo ganado una reputación en el Senado como reformador, Black fue nominado a la Corte Suprema por el presidente Roosevelt y confirmado por el Senado por un voto de 63 a 16 (6 senadores demócratas y 10 senadores republicanos votaron en contra de él). Fue el primero de los nueve nominados a la Corte por Roosevelt. Fue el quinto juez con más años en la historia de la Corte Suprema, además de ser uno de los jueces de la Corte Suprema más influyentes en el siglo XX. (es)
Hugo Lafayette Black (February 27, 1886 – September 25, 1971) was an American lawyer, politician, and jurist who served as a U.S. Senator from Alabama from 1927 to 1937 and as an associate justice of the U.S. Supreme Court from 1937 to 1971. A member of the Democratic Party and a devoted New Dealer, Black endorsed Franklin D. Roosevelt in both the 1932 and 1936 presidential elections. Before he became a Senator, Black espoused anti-Catholic views and was a member of the Ku Klux Klan in Alabama, from which he resigned in 1925. In 1937, upon being appointed to the Supreme Court, Black said: "Before becoming a Senator I dropped the Klan. I have had nothing to do with it since that time. I abandoned it. I completely discontinued any association with the organization." Black served as the Secretary of the Senate Democratic Conference and the Chair of the Senate Education Committee during his decade in the Senate. Having gained a reputation in the Senate as a reformer, Black was nominated to the Supreme Court by President Roosevelt and confirmed by the Senate by a vote of 63 to 16 (six Democratic Senators and 10 Republican Senators voted against him). He was the first of nine Roosevelt appointees to the court, and he outlasted all except for William O. Douglas. The fifth longest-serving justice in Supreme Court history, Black was one of the most influential Supreme Court justices in the 20th century. For much of his career, Black was considered strongly liberal. He is noted for his advocacy of a textualist reading of the United States Constitution, his position that the liberties guaranteed in the Bill of Rights were imposed on the states ("incorporated") by the Fourteenth Amendment, and his absolutist stance on the First Amendment, often declaring "No law [abridging the freedom of speech] means no law." Black expanded individual rights in his opinions in cases such as Gideon v. Wainwright, Engel v. Vitale, and Wesberry v. Sanders. Black's views were not uniformly liberal. During World War II, he wrote the majority opinion in Korematsu v. United States (1944), which upheld the Japanese-American internment that had taken place. During the mid-1960s, Black became more conservative. Black opposed the doctrine of substantive due process (the anti-New Deal Supreme Court's interpretation of this concept made it impossible for the government to enact legislation that conservatives claimed interfered with the ostensible freedom of business owners), and believed that there was no basis in the words of the Constitution for a right to privacy, voting against finding one in Griswold v. Connecticut (1965). He also took conservative positions in cases such as Shapiro v. Thompson, Goldberg v. Kelly, Tinker v. Des Moines, and Cohen v. California where he distinguished between "pure speech” and "expressive conduct”. (en)
Hugo Lafayette Black (27 février 1886 – 25 septembre 1971) est un avocat, homme politique et juriste américain qui a été sénateur des États-Unis de 1927 à 1937 et juge associé à la Cour suprême des États-Unis de 1937 à 1971. Membre du parti démocrate et ardent New Dealer, Black a soutenu Franklin D. Roosevelt lors des élections présidentielles de 1932 et 1936, ce qui lui a valu d’être le premier juge nommé à la Cour suprême fédérale par le président Roosevelt. Malgré les nombreuses controverses ayant précédé sa nomination, il a été confirmé par le Sénat par un vote de 63 contre 16. Il a été l'un des juges de la Cour suprême fédérale les plus influents du XXe siècle. Il est connu pour sa position en faveur d'une lecture textualiste de la Constitution des États-Unis et pour sa défense de la doctrine de l’incorporation totale, selon laquelle le quatorzième amendement de la Constitution des États-Unis rend la Déclaration des droits, adoptée à l'origine pour limiter le pouvoir du gouvernement national, également restrictive du pouvoir des États de restreindre la liberté individuelle. Il a également été considéré comme un fervent partisan des libertés civiles tout au long de sa carrière politique. En outre, Black s'est opposé à la doctrine du substantive due process, dont s’était servi la Cour suprême fédérale anti-Nouveau Deal afin d’invalider de nombreuses lois qui, selon les conservateurs, interféraient avec la liberté ostensible des entreprises. Avant de devenir sénateur des États-Unis, Black a été membre du Ku Klux Klan en Alabama, principalement pour obtenir un soutien politique, mais il a démissionné en 1925. En 1937, lors de sa nomination à la Cour suprême fédérale, Black a déclaré : « I did join the Klan. I later resigned. I never rejoined ». (fr)
Hugo LaFayette Black adalah hakim Mahkamah Agung Amerika Serikat. Ia mulai menjabat sebagai hakim pada mahkamah tersebut pada tanggal 19 Agustus 1937. Masa baktinya sebagai hakim berakhir pada tanggal 17 September 1971. (in)
Hugo LaFayette Black (Ashland, 27 febbraio 1886 – Bethesda, 25 settembre 1971) è stato un politico e magistrato statunitense. (it)
Hugo LaFayette Black (ur. 27 lutego 1886, zm. 25 września 1971) – amerykański polityk i sędzia. Jako członek Partii Demokratycznej, Black reprezentował stan Alabama w Senacie w latach 1926-1937, był także sędzią Sądu Najwyższego USA w latach 1937-1971. Uważa się, iż Black był jednym z najbardziej wpływowych sędziów Sądu Najwyższego ubiegłego stulecia. Black został nominowany na to stanowisko przez prezydenta USA Franklina D. Roosevelta i zatwierdzony przez Senat USA głosowaniem z wynikiem 63 do 13. Jako jeden z czterech najdłużej zasiadających sędziów Sądu Najwyższego, znany był z promowania dosłownego interpretowania Konstytucji Stanów Zjednoczonych oraz jego zdaniem prawa zagwarantowane przez ustawę o podstawowych prawach są narzucane przez 14 poprawkę do Konstytucji USA. Jego poglądy były w prawoznawstwie przedmiotem żarliwych dyskusji. W przeciwieństwie do innych był zdecydowanym zwolennikiem dosłownej analizy sporów (a nie analizy precedensowej) co uniemożliwia scharakteryzowanie go jako typowego liberała czy też konserwatystę. Jako przykład jego liberalizmu należy wskazać jego działania na rzecz poprawy praw jak i swobód obywatelskich. Konserwatyzm u Blacka przejawiał się w przekonaniu, iż prywatność nie jest wystarczająco chroniona przez Konstytucję USA. (pl)
ヒューゴ・ラファイエット・ブラック（Hugo Lafayette Black 1886年2月27日 - 1971年9月25日）は、アメリカ合衆国の法学者。アメリカ合衆国最高裁判所陪席裁判官。 (ja)
Hugo Lafayette Black (Ashland, 27 de fevereiro de 1886 – Bethesda, 25 de setembro de 1971) foi um político Americano que serviu como Senador dos Estados Unidos pelo partido Democrata, representando o estado do Alabama de 1927 a 1937. Serviu como Associado de Justiça da Suprema Corte dos Estados Unidos de 1937 a 1971. Black foi nomeado ao Supremo Tribunal de justiça pelo Presidente Franklin D. Roosevelt e confirmado pelo Senado por voto de 63 a 16 (6 Senadores democratas e 10 Republicanos votaram contra sua nomeação.) Ele foi o primeiro dos nove juízes nomeados ao tribunal por Roosevelt, durando mais tempo que todos, exceto William O. Douglas. Black é amplamente considerado um dos mais influentes juízes da Suprema Corte no século XX. O quinto Juiz a servir mais tempo na história do supremo tribunal, Black era reconhecido por sua defesa da leitura mais textualista da Constituição dos Estados Unidos, e da posição de que as liberdades garantidas na Declaração dos Direitos Americana foram impostas aos estados pela Décima Quarta Emenda a Constituição. Durante a sua carreira política, Black foi considerado defensor das políticas liberais e das liberdades civis. No entanto, Black relatou a opinião da maioria no caso Korematsu v. United States, que manteve o internamento de cidadãos Nipo-Americanos durante a segunda Guerra Mundial. Black também se opôs frequentemente à doutrina do devido processo substantivo (a interpretação do Supremo Tribunal federal deste conceito tornou impossível que o governo aprovasse legislação que interferisse com as liberdades dos empresários), acreditava que não havia nenhuma base na Constituição para o direito à privacidade e votou contra tal interpretação no caso Griswold v.Connecticut. Hugo Black também foi membro da Ku Klux Klan, como revelado pelo jornalista Ray Sprigle do Pittsburgh Post-Gazette, quando descobriu uma renúncia do Klan escrita à mão por Black em 9 de julho de 1925. Quando confrontado com a evidência de que Hugo Black teria sido um membro da Klan, ele mesmo respondeu que, "antes de me tornar Senador, eu larguei o Klan. Eu não tenho nada a ver com ele desde aquela época. Eu o abandonei. Eu completamente descontinuei qualquer associação com a organização." Um reformador no Senado e um devoto ao New Deal, Black apoiou Roosevelt, tanto nas eleições presidenciais de 1932 quanto nas de 1936. (pt)
Hugo LaFayette Black, född 27 februari 1886 i Clay County, Alabama, död 25 september 1971 i Bethesda, Maryland, var en amerikansk jurist och politiker (demokrat). Han representerade delstaten Alabama i USA:s senat 1927-1937. Han var sedan domare vid USA:s högsta domstol 4 oktober 1937-17 september 1971. Black avlade 1906 juristexamen vid University of Alabama. Han inledde sin karriär som advokat i Ashland och flyttade redan 1907 till Birmingham, Alabama. Han deltog i första världskriget som kapten. Black valdes 1927 som efterträdare till Oscar Underwood som senator för Alabama. Han avgick 1937 som senator efter att ha utnämnts av president Franklin D. Roosevelt till högsta domstolen. Senaten godkände utnämningen med rösterna 63-13. I samband med utnämningen till högsta domstolen blev Blacks bakgrund undersökt av journalisterna. Ray Sprigle vann Pulitzerpriset efter att han avslöjade att Black hade varit medlem av Ku Klux Klan i sin ungdom. Utnämningen var redan godkänd och Black förklarade att han hade lämnat klanen före sin tid i senaten, och huvudsakligen använt medlemskapet (som då var närmast liktydigt med att väljas till högre ämbeten) för politiska syften. Han fastslog att han sedan länge brutit med klanen: I completely discontinued any association with the organization. I have never resumed it and never expect to do so. Black blev en av 1900-talets mest inflytelserika amerikanska jurister och ses generellt som en av domstolens mest liberala ledamöter, ofta i konflikt med domare Felix Frankfurter, efter den senares tillsättning. Hans önskan att upprätthålla konstitutionens Bill of Rights, under tidens svåra slitning av fall som rörde rasmotsättningar och medborgarrättsrörelsen, och tog ett handfast, fundamentalistiskt förhållningssätt gentemot de rättigheter som häri garanterades. Mest ökänt var Black anhängare av absolut yttrandefrihet i fråga om substans, och försvarade bland annat avkriminalisering av pornografi med den berömda devisen, I'll know it when I see it, med poängen att det är omöjligt att definiera vad som är oanständigt i en legal kontext. Han skrev huvudmeningen i rättsfallet Korematsu v. United States, vilket Black själv och de flesta rättsvetare pekar på som hans största avvikelse. Han var samtidigt, i olikhet mot senare "liberala" rättsteoretiker, bestämd motståndare till kreativa och självständiga tolkningar av konstitutionen till förmån för en konkret tolkning av texten. Sålunda röstade Black emot det sedermera berömda rättsfallet Griswold v. Connecticut 1965, där majoriteten - med i centrum - med stöd i "ytterkanterna" av de tredje, fjärde och femte författningstilläggen (samt det omtvistade nionde tillägget) fann en "rätt till privatliv", som innebar att en obskyr lag i Connecticut som förbjöd försäljning av preventivmedel ogiltigförklarades. En sådan utveckling var, i Blacks mening, möjligen önskvärd men kunde inte ske genom konstitutions(om)tolkning utan genom sociala och politiska processer. Samma rättsfall utgjorde åtta år senare grund för rätten till abort i samtliga 50 delstater, i rättsfallen Roe v. Wade och Doe v. Bolton (och med tiden i fallen Lawrence v. Texas 2003, avkriminalisering av homosex och Obergefell v. Hodges 2015, om rätt att ingå samkönade äktenskap). Vid det laget hade Black emellertid redan lämnat domstolen, vilket sannolikt påverkade hans eftermäle i progressiv riktning, men också kan ha bidragit till en ökad skiktning mellan de s.k. liberala och konservativa lägren i domstolen. Black tog uttryckligt ställning mot naturrätten och den s.k. substantive due process-doktrinen, som med stöd i fjortonde tillägget menade att vissa (icke uttryckta) fri- och rättigheter var okränkbara, med som motargument att detta skulle binda lagstiftare på ett oförutsägbart och godtyckligt sätt. Just rätten till privatliv, med William O. Douglas' domslut i Griswold som grund, och substantive due process är stöttepelare för en rad beslut i liberal riktning, vilket gör Black till en sedermera heterodox rättstänkare i amerikansk historia. Domare som Earl Warren och William Rehnquist har själva hävdat sig påverkats i sitt ämbetsutövande av de tolkningar av USA:s konstitution som Black gjorde under sin tid i domstolen. Han var, vid slutet, den siste domaren tillsatt av Franklin Roosevelt undantaget Douglas, den mest långvarige ledamoten i domstolens historia. Black avled 1971, åtta dagar efter att ha avgått från domstolen i sviterna av svår sjukdom. Hans grav återfinns på Arlingtonkyrkogården, i ljuset av hans tidigare militärtjänstgöring. Givet hans (sv)
Хью́го Лафайе́тт Блэк (англ. Hugo LaFayette Black, 27 февраля 1886 — 25 сентября 1971) — американский политик и юрист. Член Демократической партии США. Был сенатором от штата Алабама в Сенате США с 1927 по 1937 годы. Судья Верховного суда США с 1937 по 1971 годы, назначен президентом Франклином Делано Рузвельтом, назначение одобрено голосованием Сената (63 голоса против 13). Хьюго Блэк был первым из девяти членов Верховного суда, назначенных Рузвельтом, и проработал там дольше их всех, кроме Уильяма О. Дугласа. Блэк считается одним из самых влиятельных судей Верховного суда в XX столетии. За свой срок службы в Верховном суде, четвёртый по продолжительности, Блэк был известен своей текстуалистичной трактовкой Конституции США и из-за своего убеждение, что свободы, гарантированные Биллем о правах (то есть первыми десятью поправками), были навязаны Штатам Четырнадцатой поправкой к Конституции. Его юридическая деятельность была темой многочисленных дискуссий. Из-за его требования чёткого текстуального анализа глав Конституции, вопреки гибкой юриспруденции многих его коллег, Блэка трудно охарактеризовать как либерала или консерватора, как эти термины понимаются в современном политическом дискурсе США. С одной стороны, его буквальное толкование Билля о правах и его теория объединения часто интерпретируются как содействие усилению гражданских прав и свобод. С другой стороны, Блэк твёрдо противостоял доктрине относительно процедуры рассмотрения дела с надлежащим соблюдением норм материального права и был убеждён, что принцип неприкосновенности личной жизни (прайвеси) не имеет никакого обоснования в Конституции, голосуя против него во время судебного процесса «». (ru)
Г'ю́ґо Ла́фаєт Блек (англ. Hugo LaFayette Black; 27 лютого 1886, Ешленд, Алабама — 25 вересня 1971, Бетесда, Меріленд) — американський політик і юрист. Член Демократичної партії США. Був сенатором від штату Алабама в Сенаті США з 1927 по 1937 рр. Суддя Верховного суду США з 1937 по 1971 рр., призначений президентом Франкліном Делано Рузвельтом; призначення схвалено голосуванням Сенату (63 голоси проти 13). Г'юґо Блек був першим з дев'яти кандидатів, призначених Рузвельтом, і, окрім Вільяма О. Дугласа, пережив їх усіх. Блек вважається одним з найвпливовіших суддів Верховного суду у XX ст. За свій строк служби у Верховному суді, четвертий по довжині, Блек був відомий через своє текстуалістичне трактування Конституції США та через своє переконання, що свободи, гарантовані Біллем про права (тобто першими десятьма поправками), були нав'язані Штатам Чотирнадцятою поправкою до Конституції. Його юридична діяльність була темою численних дискусій. Через його вимагання чіткого текстуального аналізу глав Конституції, всупереч гнучкій юриспруденції багатьох його колег, Блека важко схарактеризувати як ліберала чи консерватора, як ці терміни розуміються у сучасному політичному дискурсі Сполучених Штатів. З одного боку його буквальне тлумачення Білля про права та його теорія об'єднання часто інтерпретуються як сприяння посиленню громадянських прав і свобод. З іншого боку Блек твердо протистояв доктрині щодо процедури розглядання справи з належним додержанням норм матеріального права і був переконаний, що принцип недоторканності особистого життя (прайвесі) не має ніякого обґрунтування у Конституції, голосувавши проти нього під час судового процесу «Грізволд проти штату Конектикут» (uk)
休戈·拉斐特·布萊克（Hugo Lafayette Black，1886年2月27日－1971年9月25日），美國政治家及法學家。曾於1927年至1937年擔任民主黨亞拉巴馬州參議員，並在1937年至1971年擔任美國最高法院大法官。在布萊克的政治生涯中，他被认为是民主派、自由派政策的坚定支持者，也是20世紀最有影響力的美国最高法院大法官之一。 (zh)

dbp:caption

Black photographed by Harris & Ewing, 1937 (en)

dbp:office

dbr:Associate_Justice_of_the_Supreme_Court_of_the_United_States
dbr:United_States_Senate_Democratic_Conference_Secretary
Chair of the Senate Education Committee (en)

dbp:quote

No right is more precious in a free country than that of having a voice in the election of those who make the laws under which, as good citizens, we must live. Other rights, even the most basic, are illusory if the right to vote is undermined. Our Constitution leaves no room for classification of people in a way that unnecessarily abridges this right. (en)

dbp:termStart

1927 (xsd:integer)
1927-03-04 (xsd:date)
1937-01-03 (xsd:date)
1937-08-19 (xsd:date)

dbp:wikiPageUsesTemplate

dcterms:subject

rdfs:comment

Hugo LaFayette Black adalah hakim Mahkamah Agung Amerika Serikat. Ia mulai menjabat sebagai hakim pada mahkamah tersebut pada tanggal 19 Agustus 1937. Masa baktinya sebagai hakim berakhir pada tanggal 17 September 1971. (in)
Hugo LaFayette Black (Ashland, 27 febbraio 1886 – Bethesda, 25 settembre 1971) è stato un politico e magistrato statunitense. (it)
ヒューゴ・ラファイエット・ブラック（Hugo Lafayette Black 1886年2月27日 - 1971年9月25日）は、アメリカ合衆国の法学者。アメリカ合衆国最高裁判所陪席裁判官。 (ja)
休戈·拉斐特·布萊克（Hugo Lafayette Black，1886年2月27日－1971年9月25日），美國政治家及法學家。曾於1927年至1937年擔任民主黨亞拉巴馬州參議員，並在1937年至1971年擔任美國最高法院大法官。在布萊克的政治生涯中，他被认为是民主派、自由派政策的坚定支持者，也是20世紀最有影響力的美国最高法院大法官之一。 (zh)
هوغو لافاييت بلاك (27 فبراير 1886- 25 سبتمبر 1971) محامي وسياسي وقاضي أمريكي، عمل عضوًا في مجلس الشيوخ الأمريكي منذ عام 1927 إلى عام 1937، وشغل منصب معاون قاضٍ في المحكمة العليا للولايات المتحدة منذ عام 1937 إلى عام 1971. أيد بلاك، وهو عضو في الحزب الديمقراطي ومناصر مخلص لبرامج الصفقة الجديدة، فرانكلين روزفلت في الانتخابات الرئاسية لعامي 1932 و1936. بعد أن ذاع صيت بلاك في مجلس الشيوخ كإصلاحي، رشحه الرئيس روزفلت للمحكمة العليا، ووافق مجلس الشيوخ على ذلك بأغلبية أصوات بلغت 63 صوتًا مقابل 16 صوتًا (صوت 6 من أعضاء مجلس الشيوخ الديمقراطيين و10 أعضاء جمهوريين ضده). كان الأول من بين تسعة رشحهم روزفلت للمحكمة، وتجاوز الجميع باستثناء وليام أو. دوغلاس. (ar)
Hugo LaFayette Black (* 27. Februar 1886 in Ashland, Clay County, Alabama; † 25. September 1971 in Bethesda, Maryland) war ein US-amerikanischer Politiker und Jurist. Er saß von 1926 bis 1937 für den Bundesstaat Alabama im Senat der Vereinigten Staaten und war anschließend von 1937 bis 1971 Beisitzender Richter am Obersten Gerichtshof der Vereinigten Staaten. Häufig wird Black als einer der einflussreichsten Richter des 20. Jahrhunderts angesehen.Er wurde von Präsident Franklin D. Roosevelt berufen. Seine Amtszeit, in welcher er vor allem für seine wörtliche Auslegung der Verfassung der Vereinigten Staaten bekannt war, war die viertlängste aller Richter am Obersten Gerichtshof der USA. Dauerhaft geprägt hat er die amerikanische Rechtsprechung mit der zu seinen Lebzeiten noch nicht vermitte (de)
Hugo Lafayette Black (February 27, 1886 – September 25, 1971) was an American lawyer, politician, and jurist who served as a U.S. Senator from Alabama from 1927 to 1937 and as an associate justice of the U.S. Supreme Court from 1937 to 1971. A member of the Democratic Party and a devoted New Dealer, Black endorsed Franklin D. Roosevelt in both the 1932 and 1936 presidential elections. Before he became a Senator, Black espoused anti-Catholic views and was a member of the Ku Klux Klan in Alabama, from which he resigned in 1925. In 1937, upon being appointed to the Supreme Court, Black said: "Before becoming a Senator I dropped the Klan. I have had nothing to do with it since that time. I abandoned it. I completely discontinued any association with the organization." Black served as the Secre (en)
Hugo Lafayette Black (27 de febrero de 1886 - 25 de septiembre de 1971) fue un abogado, político y jurista estadounidense que se desempeñó como Senador de los Estados Unidos por Alabama de 1927 a 1937 y como Juez Asociado de la Corte Suprema de los Estados Unidos de 1937 a 1971. Fue el quinto juez con más años en la historia de la Corte Suprema, además de ser uno de los jueces de la Corte Suprema más influyentes en el siglo XX. (es)
Hugo Lafayette Black (27 février 1886 – 25 septembre 1971) est un avocat, homme politique et juriste américain qui a été sénateur des États-Unis de 1927 à 1937 et juge associé à la Cour suprême des États-Unis de 1937 à 1971. Membre du parti démocrate et ardent New Dealer, Black a soutenu Franklin D. Roosevelt lors des élections présidentielles de 1932 et 1936, ce qui lui a valu d’être le premier juge nommé à la Cour suprême fédérale par le président Roosevelt. Malgré les nombreuses controverses ayant précédé sa nomination, il a été confirmé par le Sénat par un vote de 63 contre 16. (fr)
Hugo LaFayette Black (ur. 27 lutego 1886, zm. 25 września 1971) – amerykański polityk i sędzia. Jako członek Partii Demokratycznej, Black reprezentował stan Alabama w Senacie w latach 1926-1937, był także sędzią Sądu Najwyższego USA w latach 1937-1971. Uważa się, iż Black był jednym z najbardziej wpływowych sędziów Sądu Najwyższego ubiegłego stulecia. Black został nominowany na to stanowisko przez prezydenta USA Franklina D. Roosevelta i zatwierdzony przez Senat USA głosowaniem z wynikiem 63 do 13. (pl)
Hugo Lafayette Black (Ashland, 27 de fevereiro de 1886 – Bethesda, 25 de setembro de 1971) foi um político Americano que serviu como Senador dos Estados Unidos pelo partido Democrata, representando o estado do Alabama de 1927 a 1937. Serviu como Associado de Justiça da Suprema Corte dos Estados Unidos de 1937 a 1971. Black foi nomeado ao Supremo Tribunal de justiça pelo Presidente Franklin D. Roosevelt e confirmado pelo Senado por voto de 63 a 16 (6 Senadores democratas e 10 Republicanos votaram contra sua nomeação.) Ele foi o primeiro dos nove juízes nomeados ao tribunal por Roosevelt, durando mais tempo que todos, exceto William O. Douglas. Black é amplamente considerado um dos mais influentes juízes da Suprema Corte no século XX. (pt)
Хью́го Лафайе́тт Блэк (англ. Hugo LaFayette Black, 27 февраля 1886 — 25 сентября 1971) — американский политик и юрист. Член Демократической партии США. Был сенатором от штата Алабама в Сенате США с 1927 по 1937 годы. Судья Верховного суда США с 1937 по 1971 годы, назначен президентом Франклином Делано Рузвельтом, назначение одобрено голосованием Сената (63 голоса против 13). Хьюго Блэк был первым из девяти членов Верховного суда, назначенных Рузвельтом, и проработал там дольше их всех, кроме Уильяма О. Дугласа. Блэк считается одним из самых влиятельных судей Верховного суда в XX столетии. (ru)
Hugo LaFayette Black, född 27 februari 1886 i Clay County, Alabama, död 25 september 1971 i Bethesda, Maryland, var en amerikansk jurist och politiker (demokrat). Han representerade delstaten Alabama i USA:s senat 1927-1937. Han var sedan domare vid USA:s högsta domstol 4 oktober 1937-17 september 1971. Black avlade 1906 juristexamen vid University of Alabama. Han inledde sin karriär som advokat i Ashland och flyttade redan 1907 till Birmingham, Alabama. Han deltog i första världskriget som kapten. (sv)
Г'ю́ґо Ла́фаєт Блек (англ. Hugo LaFayette Black; 27 лютого 1886, Ешленд, Алабама — 25 вересня 1971, Бетесда, Меріленд) — американський політик і юрист. Член Демократичної партії США. Був сенатором від штату Алабама в Сенаті США з 1927 по 1937 рр. Суддя Верховного суду США з 1937 по 1971 рр., призначений президентом Франкліном Делано Рузвельтом; призначення схвалено голосуванням Сенату (63 голоси проти 13). Г'юґо Блек був першим з дев'яти кандидатів, призначених Рузвельтом, і, окрім Вільяма О. Дугласа, пережив їх усіх. Блек вважається одним з найвпливовіших суддів Верховного суду у XX ст. (uk)

owl:sameAs

foaf:depiction