Die Bundesstaaten des deutschen Kaiserreichs durften ab 1873 eigene Silbermünzen in den Nennwerten von 2 und 5 Mark herausgeben. Durch das Münzgesetz vom 9. Juli 1873 war geregelt, wie die Münzen zu gestalten waren: Auf der Bildseite durfte nur der Landesherr oder das Wappen der freien Städte Hamburg, Bremen und Lübeck abgebildet sein, und die Münze musste einen Perlkreis besitzen. Auf der Wertseite war nur der Reichsadler in einer bestimmten Gestaltung erlaubt.Außerdem wurden weitere Silbermünzen mit den Nennwerten 20 Pfennig, 50 Pfennig und 1 Mark herausgegeben. Diese waren jedoch nicht mit dem Porträt eines Herrschers versehen, da sie nicht von einzelnen Bundesstaaten herausgegeben wurden. 1908 wurden erstmals 3-Mark-Münzen geprägt, für die zunächst dieselben Bestimmungen wie für die 2- und 5-Mark-Münzen galten. Durch das Münzgesetz vom 1. Juni 1909 wurden die Bestimmungen von 1873 gelockert; auf Gedenkmünzen durften nun auch andere Motive abgebildet werden, und der Perlkreis war nicht mehr zwingend vorgeschrieben; außerdem durfte auch die Wertseite eine andere Gestaltung aufweisen. Teilweise wurden die Münzen in sehr hohen Prägezahlen produziert, so zum Beispiel die Kurs- und Gedenkmünzen des Königreichs Preußen. Für kleinere Territorien mit entsprechend geringer Bevölkerung liegen dagegen vor allem bei Gedenkmünzen deutlich geringere Prägezahlen vor. Kriegsbedingt wurden dagegen die 3-Mark-Gedenkmünze von Sachsen zum 400-jährigen Reformationsjubiläum 1917 nur in 100 Stück sowie Ausgaben zu Regierungsjubiläen in Hessen (1917) und Bayern (1918) nur in wenigen Einzelstücken geprägt. Die Münzen galten im ganzen Kaiserreich, sodass badische Münzen zum Beispiel auch in Preußen genutzt werden konnten. (de)
The federal states of the German Empire were allowed to issue their own silver coins in denominations of 2 and 5 marks from 1873. The Coinage Act of 9 July 1873 regulated how the coins were to be designed: On the obverse or image side only the state sovereign or the coat of arms of the free cities of Hamburg, Bremen or Lübeck was to be depicted, and the coin had to have a pearl circle. On the reverse or denomination side only the Imperial Eagle to a certain design was allowed. In addition, further silver coins were issued in denominations of 20 pfennigs, 50 pfennigs and 1 Mark. However, these were not stamped with a portrait of a ruler, since they were not issued by individual states. In 1908, 3 Mark coins were minted for the first time, for which the same provisions applied as for the 2 and 5 Mark coins. The provisions of 1873 were relaxed by the Coinage Act of 1 June 1909; other motifs could now also be depicted on commemorative coins, and the pearl circle was no longer mandatory; the value side was also allowed to have a different design. Some coins were produced in very high numbers, such as the circulation and commemorative coins of the Kingdom of Prussia. In smaller territories with a correspondingly small population, on the other hand, there were significantly lower numbers especially of commemorative coins. Due to the First World War, on the other hand, only 100 examples were minted of the Saxon 3 Mark commemorative coin marking the 400th anniversary in 1917 and issues commemorating state anniversaries in Hesse (1917) and Bavaria (1918) were only minted in low numbers. The coins were valid throughout the Empire, so that coins from Baden could also be used in Prussia, for example. (en)
Серебряные монеты Германской империи чеканились на 10 монетных дворах. Начало их выпуска было обусловлено созданием Германской империи после франко-прусской войны 1870—1871 годов. Особенностью новосозданного государства было то, что каждый из правителей небольших немецких государств, вошедших в Германскую империю, сохранял свой титул и номинальную власть. Вплоть до объединения каждое из небольших государств чеканило свою собственную монету и имело самостоятельную денежную систему. При этом денежные системы подавляющего большинства немецких монархий были подчинены подписанным в 1837, 1838 и 1857 годах Мюнхенскому монетному договору, Дрезденской и Венской монетной конвенциям. Согласно этим соглашениям, формировались две взаимосвязанные системы: 3,5 гульдена южногерманских государств соответствовали 2 талерам северогерманских. Кроме того, вольные ганзейские города Любек, Гамбург и Бремен не присоединились к вышеуказанным союзам и продолжали чеканить гамбургскую марку, а также бременские талеры. Некоторые типы таких серебряных монет чеканились до 1873 года и в данной статье не рассматриваются. После образования империи выпуск серебряных монет был регламентирован монетным законом 1873 года. Согласно ему, каждое из вошедших в состав империи государств обладало определённой свободой в чеканке 2-, 3- и 5-марочных монет. Серебряные монеты выпускались с 1873 вплоть до 1919 года. Были официально демонетизированы в 1924 году с введением рейхсмарки. (ru)
Срібні монети Німецької імперії почали карбуватися після об'єднання німецьких земель в єдину державу — Німецьку імперію. При цьому кожен володар невеликих німецьких держав, що увійшли до складу імперії, залишав за собою свій титул і номінальну владу. До часів об'єднання кожна з цих невеликих країн карбували власну монету і мали самостійні грошові системи. При цьому грошові системи переважної більшості монархів підпорядковувалися Мюнхенській (1837), Дрезденській (1838) та Віденській (1857) монетним системам. Згідно з цими угодами формувалися дві взаємопов'язані системи: 3½ гульдена південнонімецьких земель були відповідними до 2 північнонімецьких талерів. Крім того вільні ганзейські міста Любек, Гамбург та Бремен не доєдналися до монетних систем і продовжували карбувати гамбурзьку марку та бременські талери. Деякі типи срібних монет (зільбенгрошен (нім. silver groschen), неугрошен (нім. neu groschen) та інші) хоча й карбувалися до 1873 року, але в цій статті не розглядаються. Після утворення Німецької імперії був регламентований монетний закон 1873 року. Згідно з законом, всі землі, що входять до складу держави, мали повне право на карбування 2-, 3- та 5-марочних монет. Срібні монети карбувалися з 1873 до 1919 років і були офіційно демонетизовані у 1924 році з введенням у обіг райхсмарки. З 1873 по 1919 рік в Німецькій імперії карбували монети десять монетних дворів. Монети були в обігу по всій імперії. Так, наприклад, баденські монети могли використовуватися в Пруссії. (uk)
Die Bundesstaaten des deutschen Kaiserreichs durften ab 1873 eigene Silbermünzen in den Nennwerten von 2 und 5 Mark herausgeben. Durch das Münzgesetz vom 9. Juli 1873 war geregelt, wie die Münzen zu gestalten waren: Auf der Bildseite durfte nur der Landesherr oder das Wappen der freien Städte Hamburg, Bremen und Lübeck abgebildet sein, und die Münze musste einen Perlkreis besitzen. Auf der Wertseite war nur der Reichsadler in einer bestimmten Gestaltung erlaubt.Außerdem wurden weitere Silbermünzen mit den Nennwerten 20 Pfennig, 50 Pfennig und 1 Mark herausgegeben. Diese waren jedoch nicht mit dem Porträt eines Herrschers versehen, da sie nicht von einzelnen Bundesstaaten herausgegeben wurden. (de)
The federal states of the German Empire were allowed to issue their own silver coins in denominations of 2 and 5 marks from 1873. The Coinage Act of 9 July 1873 regulated how the coins were to be designed: On the obverse or image side only the state sovereign or the coat of arms of the free cities of Hamburg, Bremen or Lübeck was to be depicted, and the coin had to have a pearl circle. On the reverse or denomination side only the Imperial Eagle to a certain design was allowed. In addition, further silver coins were issued in denominations of 20 pfennigs, 50 pfennigs and 1 Mark. However, these were not stamped with a portrait of a ruler, since they were not issued by individual states. (en)
Серебряные монеты Германской империи чеканились на 10 монетных дворах. Начало их выпуска было обусловлено созданием Германской империи после франко-прусской войны 1870—1871 годов. Особенностью новосозданного государства было то, что каждый из правителей небольших немецких государств, вошедших в Германскую империю, сохранял свой титул и номинальную власть. Вплоть до объединения каждое из небольших государств чеканило свою собственную монету и имело самостоятельную денежную систему. (ru)
Срібні монети Німецької імперії почали карбуватися після об'єднання німецьких земель в єдину державу — Німецьку імперію. При цьому кожен володар невеликих німецьких держав, що увійшли до складу імперії, залишав за собою свій титул і номінальну владу. До часів об'єднання кожна з цих невеликих країн карбували власну монету і мали самостійні грошові системи. При цьому грошові системи переважної більшості монархів підпорядковувалися Мюнхенській (1837), Дрезденській (1838) та Віденській (1857) монетним системам. Згідно з цими угодами формувалися дві взаємопов'язані системи: 3½ гульдена південнонімецьких земель були відповідними до 2 північнонімецьких талерів. Крім того вільні ганзейські міста Любек, Гамбург та Бремен не доєдналися до монетних систем і продовжували карбувати гамбурзьку марку та (uk)
