Meniscus (liquid) (original) (raw)
메니스커스는 모세관 속에 있는 액체의 표면이 표면장력에 의해 주위가 중앙에 비해 곡면을 형성한 모습을 의미한다. 올라간 모습도 있고 내려간 모습도 있으며, 액체간 상호작용, 액체와 관벽과의 상호작용의 크기 차이에 의해 형성된다.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | El menisc en física, és la corba voltejada de la superfície d'un líquid que es produeix en resposta a la superfície del seu recipient. Aquesta curvatura pot ser còncava o convexa, segons si les molècules del líquid i les del recipient s'atrauen (aigua i vidre) o es repel·leixen (mercuri i vidre), respectivament. És causat per la tensió superficial. La paraula menisc (o meniscus en llatí) deriva del grec i en aquesta llengua significa creixent (de la lluna) La concavitat del menisc s'origina quan les forces d'adhesió entre les molècules d'un líquid i les parets del recipient que el conté són més grans que les forces de cohesió del líquid. La convexitat del menisc sorgeix quan les forces de cohesió són més grans que les de l'adhesió. De fet la forma del menisc està relacionada amb l'alçada d'un líquid en un capil·lar a través de la llei de Jurin. La tensió superficial actua succionant el líquid quan el menisc és còncau i refusant-lo quan és convex. Per a realitzar la lectura de qualsevol líquid utilitzat en aparells de mesura, ha de coincidir la corba (o més ben dit la seva tangent, la part central) amb l'aforament o graduació. Sempre tenint la vista perpendicular a ambdues per eliminar l'error de paral·laxi. (ca) السطح الهلالي (الاسم العلمي: Meniscus)، هو المنحنى الموجود في السطح العلوي لسائل. وينتج ذلك بسبب التوتر السطحي. يمكن أن يكون السطح الهلالي مقعرًا أو محدبًا، اعتمادًا على السائل والسطح. المصطلح مأخوذ من اليونانية ومعناه الأهلّة وهو جمع الهلال. يحدث السطح الهلالي المقعر عندما تنجذب جزيئات السائل إلى الحاوية (الالتصاق) أكثر من بعضها البعض (التماسك)، مما يتسبب في أن يتسلق السائل جدران الحاوية. هذا يحدث بين الماء والزجاج. تحتوي السوائل المائية مثل النسغ، والعسل، والحليب أيضا على هلال مقعر في الزجاج أو غيرها من الحاويات القابلة للبلل. على العكس من ذلك، يحدث سطح هلالي محدب عندما يكون للجسيمات الموجودة في السائل جاذبية أقوى من جزيئات مادة الوعاء. حيث يحدث التعرج المحدب، على سبيل المثال، بين الزئبق والزجاج في البارومتر ومقاييس الحرارة. (ar) Ein Meniskus (abgeleitet aus dem Griechischen Μηνίσκος, "Menískos" „Halbmond“) ist eine Wölbung in der Oberfläche einer Flüssigkeit. Es können konkave und konvexe Menisken unterschieden werden (siehe Abbildung); beide gehen auf die Wechselwirkung zwischen Flüssigkeit und Oberfläche der angrenzenden Wandung zurück: * Konkave Menisken (Abb. A) entstehen z. B. zwischen Wasser und Glas. Konkave Menisken in feinen Strukturen führen zu Kapillarität. Beim Ablesen einer Skala zur Messung der Flüssigkeitshöhe werden diese Menisken an der Unterseite abgelesen. * Konvexe Menisken (Abb. B) treten z. B. bei Quecksilberbarometern auf; sie werden an der Oberseite abgelesen. (de) En física, el menisco (del griego μηνίσκος «lunita») es la curvatura de la superficie de un líquido que se produce en respuesta a la superficie de su recipiente. Esta curvatura puede ser cóncava o convexa, según si las moléculas del líquido y las del recipiente se atraen (agua y vidrio) o repelen (mercurio y vidrio), respectivamente. La concavidad del menisco se origina cuando las fuerzas de adhesión entre las moléculas de un líquido y las paredes del recipiente que lo contiene son mayores que las fuerzas de cohesión del líquido. La convexidad del menisco surge cuando las fuerzas de cohesión son mayores que las de adhesión. De hecho la forma del menisco está relacionada con la altura de un líquido en un capilar a través de la ley de Jurin. La tensión superficial actúa succionando el líquido cuando el menisco es cóncavo, y rechazándolo cuando es convexo. Debido a esta característica se da el fenómeno de capilaridad que, por ejemplo, se produce en las plantas para transportar el agua. En química es importante para realizar la lectura de un líquido en cualquier material volumétrico. Para esto deben coincidir la curva (más bien la tangente de esta) (la parte central) con el aforo o graduación. Siempre teniendo la vista perpendicular a ambas. El líquido restante del menisco que queda por encima del aforo (en caso de ser cóncavo), generalmente queda en el recipiente una vez vertido el contenido. (es) The meniscus (plural: menisci, from the Greek for "crescent") is the curve in the upper surface of a liquid close to the surface of the container or another object, caused by surface tension. A concave meniscus occurs when the particles of the liquid are more strongly attracted to the container (adhesion) than to each other (cohesion), causing the liquid to climb the walls of the container. This occurs between water and glass. Water-based fluids like sap, honey, and milk also have a concave meniscus in glass or other wettable containers. Conversely, a convex meniscus occurs when the particles in the liquid have a stronger attraction to each other than to the material of the container. Convex menisci occur, for example, between mercury and glass in barometers and thermometers. In general, the shape of the meniscus is a catenary. (en) Le ménisque est la partie courbe de la surface d'un liquide qui apparaît au voisinage de la surface du contenant ou d'un autre objet, souvent solide, lorsque l'orientation de la surface de l'objet n'est pas compatible avec celle de la surface du liquide. Il peut donc disparaître ou s'inverser lorsqu'on change l'orientation de l'objet. L'orientation compatible est dictée par l'angle de contact entre le fluide et la surface de l'objet. Cet angle dépend de la nature chimique du liquide et de celle du solide, ainsi que de la rugosité éventuelle du solide. Il dépend du ratio entre la tension de surface liquide-gaz (c'est-à-dire le coût énergétique d'une interface air-fluide) et la tension de surface liquide-contenant (ou force d'adhésion). Il est déterminé à l'aide de la loi de Young-Dupré : où : , et désignent respectivement la tension superficielle des interfaces solide/vapeur, solide/liquide et liquide/vapeur. Cette loi théorique n'est cependant observée qu'avec des solides parfaits. Il peut donc être convexe ou concave. Voici des règles générales : * un ménisque de forme convexe apparaît, entre autres, avec du mercure, fluide à la tension de surface très élevée qui constituait par exemple les thermomètres. Il se produit lorsque la force de cohésion est supérieure à la force d'adhésion, le fluide n'a donc pas tendance à adhérer à la surface ; * à l'inverse, un ménisque concave se forme lorsque l'adhésion est supérieure à la cohésion (le fluide a tendance à adhérer à la paroi). Généralement, on observe ce genre de ménisque avec de l'eau. Néanmoins, pour être plus précis, la forme du ménisque dépend à la fois du fluide considéré, et du type de matériau dans lequel on le stocke. Par exemple, l'eau dans le verre crée un ménisque concave, mais si on la mettait dans un tube couvert de feuille de lotus (surface hydrophobe), le ménisque serait convexe. Quand on fait une mesure, par exemple avec une éprouvette graduée, on doit regarder en face du bas du ménisque pour lire la mesure précisément car c'est ce qui minimise l'erreur de mesure (dans le cas concave) : en effet le volume d'eau non pris en compte reste inférieur au volume d'eau qu'on prendrait faussement en compte si on prenait le haut du ménisque. (fr) 메니스커스는 모세관 속에 있는 액체의 표면이 표면장력에 의해 주위가 중앙에 비해 곡면을 형성한 모습을 의미한다. 올라간 모습도 있고 내려간 모습도 있으며, 액체간 상호작용, 액체와 관벽과의 상호작용의 크기 차이에 의해 형성된다. (ko) メニスカス（ギリシア語: μηνίσκος、三日月の意）は、容器の表面との相互作用によって形成される、液面の屈曲である。 (ja) Meniscus is de naam voor de vloeistofspiegel die kan worden waargenomen op het grensvlak tussen een vloeistof en de lucht, of tussen twee niet-mengbare vloeistoffen. De vorm van de meniscus wordt bepaald door drie natuurkundige factoren: * de zwaartekracht * de cohesie tussen de vloeistofmoleculen onderling * de adhesiekrachten tussen de vloeistofmoleculen en de moleculen in het materiaal van de wand. Als alleen de zwaartekracht een rol zou spelen zou er een perfect vlakke, horizontale grenslaag ontstaan. De inwendige moleculaire aantrekkingskrachten in de vloeistof (vanderwaalskrachten, en bijvoorbeeld ook waterstofbruggen in het geval van water) streven echter naar een bolvorm van de vloeistof, een toestand waarin het oppervlak zo klein mogelijk wordt; de krachten tussen het materiaal van het vat en de vloeistof bepalen hoe de meniscus er uiteindelijk uitziet. Als de aantrekkingskracht van de wand overheerst, dan kruipt de vloeistof tegen de wanden van het vat omhoog en wordt de resulterende meniscus hol. Dit ligt ten grondslag aan de capillaire werking, maar het effect is ook te zien bij water in een schoon glas. Bij kwik zijn de interne krachten sterk: in een reageerbuis of thermometer heeft kwik een duidelijk bolle meniscus, en gemorst vloeibaar kwik blijft zelfs als kleine kraaltjes op het tapijt liggen. Zonder grote cohesie is een bolle meniscus ook mogelijk, als de adhesie maar klein is. Op een waterafstotende regenjas zien we dat: zelfs vrij grote regendruppels op de jas benaderen de bolvorm aardig. Druppelen we water met afwasmiddel op de jas dan gaat dit niet meer op: deze oppervlakte-actieve stof verdringt het water van het grensvlak en gaat innige banden aan met het textiel. (nl) Il menisco è una conca superficiale di un liquido presente in qualsiasi contenitore (per esempio in una pipetta, in un cilindro o in un becher). Questa conca è più o meno evidente in correlazione al diametro del contenitore: minore è il diametro, maggiore è il menisco e viceversa. Più precisamente se si considera un liquido contenuto in un capillare (tubo di diametro minore di un millimetro) e si esamina la sua superficie libera nelle zone di contatto con le pareti del contenitore; sommando vettorialmente le forze di coesione, le forze di adesione e la forza peso, si ottiene la risultante R e si ha che la superficie del liquido si dispone ortogonalmente a tale vettore, provocando un innalzamento o un abbassamento del liquido sul contorno del capillare: il contorno che si forma si chiama menisco. (it) O menisco (do grego mene, 'lua', diminutivo iskos, 'meia-lua') é a curva que se forma na superfície dum líquido perto da superfície do recipiente que o contém ou doutro objecto, causada pela tensão superficial. Pode ser côncavo ou convexo dependendo do líquido e da superfície sobre a qual se forma. Os meniscos côncavos formam-se quando as partículas do líquido são atraídas mais fortemente pelo recipiente do qual se atraem entre si, originando o líquido "trepe" pelas paredes do recipiente. Isto é o que ocorre entre o cristal e a água. Os fluidos baseados na água como o de plantas, mel e leite também têm meniscos côncavos nos recipientes de cristal ou outros recipientes humedecíveis. Inversamente, originam-se meniscos convexos quando as partículas no líquido têm uma atração mais forte entre elas do que com o material do recipiente. Produzem-se meniscos convexos, por exemplo, entre o mercúrio e o cristal nos barómetros e termómetros. (pt) Menisk är en vätskas inåt- eller utåtbuktande yta i ett rör eller annan behållare. Huruvida vätskeytan är inåtbuktande (konkav) eller utåtbuktande (konvex) gentemot luften/gasen påverkas av förhållandet mellan vätskans inbördes kohesion och vätskans adhesion till behållarens ytor . Till exempel har vatten i glasrör en konkav menisk medan kvicksilver i samma behållare har en konvex menisk. Mätflaskor i synnerhet, samt mätcylindrar, byretter, osv. kan vara kalibrerade att avläsa vätskenivån antingen vid meniskens botten (för konkava vätskeytor som vatten) eller vid meniskens topp (för konvexa vätskeytor som kvicksilver). Betraktarens öga bör alltså vara i höjd med vätskenivån och avläsa nivån vid menisken (se bilderna). * Färgat vatten formar konkav menisk i byrett (vätskenivån på bilden = 20,0 ml). * konkav menisk i mätcylinder avläses till 18,0 ml * kvicksilver i glasrör formar konvex menisk (sv) Menisk (gr. menískos zdrobn. od méne "księżyc") – zakrzywienie powierzchni swobodnej cieczy w pobliżu rozdzielenia od siebie powierzchni swobodnej cieczy i ciała stałego lub innej niemieszającej się cieczy. Kształt menisku i kierunek jego wypukłości zależy od: * w przypadku dwóch cieczy: wypadkowej energii powierzchniowej obu stykających się faz. * w przypadku układu – ciecz-gaz od wypadkowej energii powierzchniowej ścianek naczynia i sumarycznego napięcia powierzchniowego lustra cieczy (oprócz własności samej cieczy jest też zależny od rozmiarów lustra cieczy, który wynika z przekroju naczynia). Dla układu gaz-ciecz w rurce z materiału trudno zwilżalnego przez tę ciecz (np. rtęć w rurce szklanej), ciecz tworzy menisk wypukły. Jeżeli ciecz odpowiednio dobrze zwilża materiał rurki (np. etanol w rurce szklanej) tworzy się menisk wklęsły. W ostatnim przypadku, przy bardzo wąskim przekroju rurki (różnym dla każdego układu ciecz-materiał ścianek) pojawia się efekt kapilarny, polegający na tendencji do pełznięcia cieczy w rurkach o niewielkiej średnicy lub w materiale porowatym o niewielkich i połączonych porach. Efekt ten jest na tyle silny, że woda w cienkich rurkach podnosi się nawet na wysokość kilku metrów. Menisk: * wklęsły (powierzchnia cieczy w pobliżu ścianek zakrzywia się w górę - obrazek "A") - występuje gdy siły oddziaływania między cząsteczkami cieczy i ścianek są większe od sił oddziaływania między cząsteczkami cieczy, * wypukły (powierzchnia cieczy w pobliżu ścianek zakrzywia się w dół - obrazek "B") - występuje gdy siły oddziaływania między cząsteczkami cieczy i ścianek są mniejsze od sił oddziaływania między cząsteczkami cieczy. (pl) Мени́ск (от греч. μηνίσκος ) — искривление свободной поверхности жидкости вследствие её соприкосновения с поверхностью твёрдого тела или (реже) другой жидкости. Образуется в каналах и порах, около стенок сосудов, у края тел, помещённых в жидкость. В капиллярах мениск имеет сферическую форму, в достаточно узком зазоре между двумя плоскими стенками — цилиндрическую. Радиус кривизны мениска определяется соотношением сил когезии и адгезии на границе раздела. В случае, если жидкость смачивает твёрдое тело, мениск образуется вогнутым в жидкость — вогнутый мениск, если не смачивает — выпуклым. Над вогнутым мениском давление паров жидкости ниже, над выпуклым выше, чем над плоской свободной поверхностью жидкости. Этим явлением объясняется ряд так называемых капиллярных эффектов, например, всасывание жидкости в пористые материалы, появление разницы уровней между свободной поверхностью жидкости и сообщающейся с ней тонкой трубкой, явление капиллярной конденсации и так далее. Разность давлений над мениском и плоской свободной поверхностью жидкости называется лапласовским (капиллярным) давлением. Радиусы кривизны мениска (в двух взаимно перпендикулярных плоскостях, нормальных поверхности мениска), капиллярное давление p и поверхностное натяжение жидкости σ связаны формулой которая называется Законом Лапласа. (ru) 彎液面是非平面的液體表面，可分為凹彎液面（concave meniscus）和凸彎液面（convex meniscus）兩種。 凹彎液面（concave meniscus）是指液體粒子和容器之間的黏附力比液體粒子之間的凝聚力還要大，因此液體靠近容器壁的部份會沿著壁面往上昇。像玻璃杯中的水就會有此情形。以水為基礎的流體（像是蜂蜜、牛奶）在玻璃杯或是其他容器中也會有此情形，流體會浸润容器。 凸彎液面（convex meniscus）是指液體粒子之間的凝聚力大於和液體粒子和容器之間的黏附力，因此液體靠近容器壁的部份會沿著壁面往下降。像玻璃壓力計或玻璃溫度計中的汞就有此現象。 (zh) Меніск (від грец. μενικος півмісяць) — викривлена рідини у місці її дотику з поверхнею твердого тіла. Утворюється біля стінок посудин, у каналах-порах губчастих тіл, просочених рідиною, у капілярних трубках, занурених одним кінцем у рідину і т. д. В тонкій трубці (капілярі) меніск має сферичну форму, у достатньо вузькому зазорі між плоскими пластинами — циліндричну. Кривина меніска визначається відношенням сил міжмолекулярної взаємодії на межі трьох фаз — твердого тіла, рідини і газу. Рідина, що змочує поверхню твердого тіла, утворює увігнутий меніск, у випадку не змочування — опуклий. У першому випадку взаємне притягання молекул рідини (когезія) слабкіше від їх притягування до молекул поверхні твердого тіла (адгезії). У другому, навпаки, сили когезії переважають над силами адгезії. Наприклад, поверхня води в системі повітря-вода-скло є увігнутою, тоді як у системі повітря-ртуть-скло ртутний меніск є опуклим. Тиск пари над увігнутим меніском нижчий, а над опуклим вищий за тиск над плоскою поверхнею рідини. Різниця цих тисків має назву лапласівського (капілярного) тиску. Радіус меніска пов'язується з лапласівським тиском формулою закону Лапласа. де R1 і R2 — радіуси кривини поверхні у двох взаємно перпендикулярних нормальних перерізах поверхні рідини. Цим пояснюються, наприклад, явище капілярної конденсації, капілярне всмоктування рідини в пористі і волокнисті матеріали, підняття або опускання рідини по тонких трубках (капілярний ефект). (uk) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Reading_the_meniscus.svg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://www.biolinscientific.com/measurements/surface-tension |
| dbo:wikiPageID | 227709 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 4671 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1116985418 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Cohesion_(chemistry) dbr:Greek_language dbr:Contact_angle dbr:Wilhelmy_plate dbr:Adhesion dbr:Catenary dbc:Greek_words_and_phrases dbr:Transpirational_pull dbr:Glass dbr:Liquid dbr:Parallax_error dbr:Capillary_action dbc:Fluid_mechanics dbr:Surface_tension dbr:Wetting dbr:Mercury_(element) dbr:Water_level_device dbr:File:Dynamic_contact_angle_Attension_Sigma.png dbr:File:Sigma_tensiometer.jpg dbr:File:Meniscus.jpg dbr:File:Reading_the_meniscus.svg |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Other_uses dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Use_dmy_dates |
| dcterms:subject | dbc:Greek_words_and_phrases dbc:Fluid_mechanics |
| rdfs:comment | 메니스커스는 모세관 속에 있는 액체의 표면이 표면장력에 의해 주위가 중앙에 비해 곡면을 형성한 모습을 의미한다. 올라간 모습도 있고 내려간 모습도 있으며, 액체간 상호작용, 액체와 관벽과의 상호작용의 크기 차이에 의해 형성된다. (ko) メニスカス（ギリシア語: μηνίσκος、三日月の意）は、容器の表面との相互作用によって形成される、液面の屈曲である。 (ja) 彎液面是非平面的液體表面，可分為凹彎液面（concave meniscus）和凸彎液面（convex meniscus）兩種。 凹彎液面（concave meniscus）是指液體粒子和容器之間的黏附力比液體粒子之間的凝聚力還要大，因此液體靠近容器壁的部份會沿著壁面往上昇。像玻璃杯中的水就會有此情形。以水為基礎的流體（像是蜂蜜、牛奶）在玻璃杯或是其他容器中也會有此情形，流體會浸润容器。 凸彎液面（convex meniscus）是指液體粒子之間的凝聚力大於和液體粒子和容器之間的黏附力，因此液體靠近容器壁的部份會沿著壁面往下降。像玻璃壓力計或玻璃溫度計中的汞就有此現象。 (zh) السطح الهلالي (الاسم العلمي: Meniscus)، هو المنحنى الموجود في السطح العلوي لسائل. وينتج ذلك بسبب التوتر السطحي. يمكن أن يكون السطح الهلالي مقعرًا أو محدبًا، اعتمادًا على السائل والسطح. المصطلح مأخوذ من اليونانية ومعناه الأهلّة وهو جمع الهلال. يحدث السطح الهلالي المقعر عندما تنجذب جزيئات السائل إلى الحاوية (الالتصاق) أكثر من بعضها البعض (التماسك)، مما يتسبب في أن يتسلق السائل جدران الحاوية. هذا يحدث بين الماء والزجاج. تحتوي السوائل المائية مثل النسغ، والعسل، والحليب أيضا على هلال مقعر في الزجاج أو غيرها من الحاويات القابلة للبلل. (ar) El menisc en física, és la corba voltejada de la superfície d'un líquid que es produeix en resposta a la superfície del seu recipient. Aquesta curvatura pot ser còncava o convexa, segons si les molècules del líquid i les del recipient s'atrauen (aigua i vidre) o es repel·leixen (mercuri i vidre), respectivament. És causat per la tensió superficial. La paraula menisc (o meniscus en llatí) deriva del grec i en aquesta llengua significa creixent (de la lluna) La tensió superficial actua succionant el líquid quan el menisc és còncau i refusant-lo quan és convex. (ca) Ein Meniskus (abgeleitet aus dem Griechischen Μηνίσκος, "Menískos" „Halbmond“) ist eine Wölbung in der Oberfläche einer Flüssigkeit. Es können konkave und konvexe Menisken unterschieden werden (siehe Abbildung); beide gehen auf die Wechselwirkung zwischen Flüssigkeit und Oberfläche der angrenzenden Wandung zurück: (de) The meniscus (plural: menisci, from the Greek for "crescent") is the curve in the upper surface of a liquid close to the surface of the container or another object, caused by surface tension. A concave meniscus occurs when the particles of the liquid are more strongly attracted to the container (adhesion) than to each other (cohesion), causing the liquid to climb the walls of the container. This occurs between water and glass. Water-based fluids like sap, honey, and milk also have a concave meniscus in glass or other wettable containers. In general, the shape of the meniscus is a catenary. (en) En física, el menisco (del griego μηνίσκος «lunita») es la curvatura de la superficie de un líquido que se produce en respuesta a la superficie de su recipiente. Esta curvatura puede ser cóncava o convexa, según si las moléculas del líquido y las del recipiente se atraen (agua y vidrio) o repelen (mercurio y vidrio), respectivamente. La tensión superficial actúa succionando el líquido cuando el menisco es cóncavo, y rechazándolo cuando es convexo. Debido a esta característica se da el fenómeno de capilaridad que, por ejemplo, se produce en las plantas para transportar el agua. (es) Le ménisque est la partie courbe de la surface d'un liquide qui apparaît au voisinage de la surface du contenant ou d'un autre objet, souvent solide, lorsque l'orientation de la surface de l'objet n'est pas compatible avec celle de la surface du liquide. Il peut donc disparaître ou s'inverser lorsqu'on change l'orientation de l'objet. Il peut donc être convexe ou concave. Voici des règles générales : (fr) Il menisco è una conca superficiale di un liquido presente in qualsiasi contenitore (per esempio in una pipetta, in un cilindro o in un becher). Questa conca è più o meno evidente in correlazione al diametro del contenitore: minore è il diametro, maggiore è il menisco e viceversa. Più precisamente se si considera un liquido contenuto in un capillare (tubo di diametro minore di un millimetro) e si esamina la sua superficie libera nelle zone di contatto con le pareti del contenitore; sommando vettorialmente le forze di coesione, le forze di adesione e la forza peso, si ottiene la risultante R e si ha che la superficie del liquido si dispone ortogonalmente a tale vettore, provocando un innalzamento o un abbassamento del liquido sul contorno del capillare: il contorno che si forma si chiama me (it) Menisk (gr. menískos zdrobn. od méne "księżyc") – zakrzywienie powierzchni swobodnej cieczy w pobliżu rozdzielenia od siebie powierzchni swobodnej cieczy i ciała stałego lub innej niemieszającej się cieczy. Kształt menisku i kierunek jego wypukłości zależy od: Menisk: (pl) O menisco (do grego mene, 'lua', diminutivo iskos, 'meia-lua') é a curva que se forma na superfície dum líquido perto da superfície do recipiente que o contém ou doutro objecto, causada pela tensão superficial. Pode ser côncavo ou convexo dependendo do líquido e da superfície sobre a qual se forma. Inversamente, originam-se meniscos convexos quando as partículas no líquido têm uma atração mais forte entre elas do que com o material do recipiente. Produzem-se meniscos convexos, por exemplo, entre o mercúrio e o cristal nos barómetros e termómetros. (pt) Meniscus is de naam voor de vloeistofspiegel die kan worden waargenomen op het grensvlak tussen een vloeistof en de lucht, of tussen twee niet-mengbare vloeistoffen. De vorm van de meniscus wordt bepaald door drie natuurkundige factoren: * de zwaartekracht * de cohesie tussen de vloeistofmoleculen onderling * de adhesiekrachten tussen de vloeistofmoleculen en de moleculen in het materiaal van de wand. (nl) Мени́ск (от греч. μηνίσκος ) — искривление свободной поверхности жидкости вследствие её соприкосновения с поверхностью твёрдого тела или (реже) другой жидкости. Образуется в каналах и порах, около стенок сосудов, у края тел, помещённых в жидкость. В капиллярах мениск имеет сферическую форму, в достаточно узком зазоре между двумя плоскими стенками — цилиндрическую. Радиус кривизны мениска определяется соотношением сил когезии и адгезии на границе раздела. которая называется Законом Лапласа. (ru) Menisk är en vätskas inåt- eller utåtbuktande yta i ett rör eller annan behållare. Huruvida vätskeytan är inåtbuktande (konkav) eller utåtbuktande (konvex) gentemot luften/gasen påverkas av förhållandet mellan vätskans inbördes kohesion och vätskans adhesion till behållarens ytor . Till exempel har vatten i glasrör en konkav menisk medan kvicksilver i samma behållare har en konvex menisk. * Färgat vatten formar konkav menisk i byrett (vätskenivån på bilden = 20,0 ml). * konkav menisk i mätcylinder avläses till 18,0 ml * kvicksilver i glasrör formar konvex menisk (sv) Меніск (від грец. μενικος півмісяць) — викривлена рідини у місці її дотику з поверхнею твердого тіла. Утворюється біля стінок посудин, у каналах-порах губчастих тіл, просочених рідиною, у капілярних трубках, занурених одним кінцем у рідину і т. д. В тонкій трубці (капілярі) меніск має сферичну форму, у достатньо вузькому зазорі між плоскими пластинами — циліндричну. Кривина меніска визначається відношенням сил міжмолекулярної взаємодії на межі трьох фаз — твердого тіла, рідини і газу. де R1 і R2 — радіуси кривини поверхні у двох взаємно перпендикулярних нормальних перерізах поверхні рідини. (uk) |
| rdfs:label | سطح هلالي (ar) Menisc (física) (ca) Meniskus (Hydrostatik) (de) Menisco (física) (es) Menisco (fisica) (it) Ménisque (physique) (fr) 메니스커스 (ko) Meniscus (liquid) (en) メニスカス (ja) Meniscus (fysica) (nl) Menisk (pl) Menisco (líquido) (pt) Мениск (гидростатика) (ru) Menisk (fysik) (sv) Меніск (фізика) (uk) 彎液面 (zh) |
| owl:sameAs | wikidata:Meniscus (liquid) dbpedia-ar:Meniscus (liquid) dbpedia-be:Meniscus (liquid) dbpedia-bg:Meniscus (liquid) http://bn.dbpedia.org/resource/মেনিস্কাস http://bs.dbpedia.org/resource/Meniskus_(hidrostatika) dbpedia-ca:Meniscus (liquid) dbpedia-da:Meniscus (liquid) dbpedia-de:Meniscus (liquid) dbpedia-es:Meniscus (liquid) dbpedia-fa:Meniscus (liquid) dbpedia-fr:Meniscus (liquid) dbpedia-gl:Meniscus (liquid) dbpedia-hu:Meniscus (liquid) http://hy.dbpedia.org/resource/Մենիսկ dbpedia-io:Meniscus (liquid) dbpedia-it:Meniscus (liquid) dbpedia-ja:Meniscus (liquid) dbpedia-ko:Meniscus (liquid) dbpedia-nl:Meniscus (liquid) dbpedia-nn:Meniscus (liquid) dbpedia-pl:Meniscus (liquid) dbpedia-pt:Meniscus (liquid) dbpedia-ru:Meniscus (liquid) dbpedia-simple:Meniscus (liquid) dbpedia-sl:Meniscus (liquid) dbpedia-sv:Meniscus (liquid) http://te.dbpedia.org/resource/మెనిస్కస్ dbpedia-uk:Meniscus (liquid) dbpedia-zh:Meniscus (liquid) https://global.dbpedia.org/id/53Ymv |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Meniscus_(liquid)?oldid=1116985418&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Dynamic_contact_angle_Attension_Sigma.png wiki-commons:Special:FilePath/Meniscus.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Reading_the_meniscus.svg wiki-commons:Special:FilePath/Sigma_tensiometer.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Meniscus_(liquid) |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Meniscus |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Menisci_(liquid) dbr:Meniscus_(liquid_shape) |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Pressure_measurement dbr:Electrocapillarity dbr:Electrodipping_force dbr:Meniscus dbr:Probe_tip dbr:Animal_locomotion_on_the_water_surface dbr:Hydrostatics dbr:Vorticity_equation dbr:Index_of_physics_articles_(M) dbr:Interface_(matter) dbr:Kyropoulos_method dbr:Cohesion_(chemistry) dbr:Contact_angle dbr:Hornsby_Water_Clock dbr:Ice_spike dbr:SDS-PAGE dbr:Micro-loop_heat_pipe dbr:Thermochemical_nanolithography dbr:Adhesion dbr:Thrips dbr:Tibia dbr:January_1962 dbr:Jurin's_law dbr:Local_oxidation_nanolithography dbr:Localized_pulsed_electrodeposition dbr:Flat_white dbr:Barometric_light dbr:Capillary_action dbr:Capillary_condensation dbr:Cheerios_effect dbr:Chromosome_combing dbr:Digital_microfluidics dbr:Flotation_of_flexible_objects dbr:Flow_focusing dbr:Graduated_cylinder dbr:Graduated_pipette dbr:Measuring_cup dbr:Water_potential dbr:Solder_alloys dbr:API_gravity dbr:Alcohol_thermometer dbr:Surface_tension dbr:Tetrad_(meiosis) dbr:Buoyancy dbr:Burette dbr:Free_surface dbr:Menisci_(liquid) dbr:Meniscus_(liquid_shape) dbr:National_Institute_of_Arthritis_and_Musculoskeletal_and_Skin_Diseases dbr:Young–Laplace_equation dbr:Membrane_distillation dbr:Xylem dbr:Urinometer dbr:Nanofountain_probe dbr:Water_level_(device) dbr:Shaping_processes_in_crystal_growth dbr:Slot-die_coating dbr:Surface_tension_biomimetics |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Meniscus_(liquid) |
