Moral hazard (original) (raw)

About DBpedia

El risc moral és, en l'actualitat, un concepte econòmic que descriu una situació en la qual un individu -aïllat de la conseqüència de les seues accions- podria canviar el seu comportament del que hauria tingut si haguera estat exposat completament a les conseqüències de les seues accions. És d'importància notar que el concepte específicament exclou males intencions, temptatives fraudulentes, etc. El concepte de "risc moral" està relacionat amb la idea d'informació asimètrica i amb el .

thumbnail

Property Value
dbo:abstract في الاقتصاد، يحدث الخطر المعنوي عندما يزيد شخص ما تعرضه للمخاطر عند التأمين، خاصة عندما يأخذ الشخص مخاطر أكثر لأن شخص آخر يتحمل تكلفة تلك المخاطر. قد يحدث خطر معنوي حيث قد تتغير إجراءات أحد الأطراف على حساب الآخرين بعد إجراء معاملة مالية. يتخذ الطرف قرارًا بشأن حجم المخاطرة، في حين يتحمل طرف آخر التكاليف إذا ساءت الأمور بشكل جيد ، والطرف المعزول عن المخاطر يتصرف بشكل مختلف عن سلوكه إذا تعرض بالكامل للمخاطر. ما هو الخطر الأخلاقي Moral hazard؟ الخطر الأخلاقي هو الخطر الذي تكون فيه نية أحد أطراف المعاملة سيئة، والذي يقدم معلومات مضللة عن أصوله أو التزاماته أو قدرته الائتمانية، أو يكون لدية حافز للحصول على مخاطر غير تقليدية في محاولة يائسة لكسب الربح قبل تسوية العقد، ويمكن للخطر الأخلاقي أن يكون موجود في أي وقت يتفق فيه الطرفان مع بعضهما البعض، كما يمكن لكل شخص في العقد أن يحصل على فرصة الربح من التصرف مخالفا للمبادئ المنصوص عليها في الاتفاقية. (ar) El risc moral és, en l'actualitat, un concepte econòmic que descriu una situació en la qual un individu -aïllat de la conseqüència de les seues accions- podria canviar el seu comportament del que hauria tingut si haguera estat exposat completament a les conseqüències de les seues accions. És d'importància notar que el concepte específicament exclou males intencions, temptatives fraudulentes, etc. El concepte de "risc moral" està relacionat amb la idea d'informació asimètrica i amb el . (ca) Ein Moralisches Risiko (auch moralische Versuchung, moralisches Wagnis oder Rationalitätsfalle; englisch moral hazard) liegt vor, wenn sich Wirtschaftssubjekte aufgrund ökonomischer Fehlanreize verantwortungslos oder leichtsinnig verhalten und damit ein Risiko auslösen oder verstärken. Als Standardbeispiel gelten Verhaltensänderungen aufgrund eines versicherten Risikos. Ursprünglich ein Begriff aus der Versicherungswissenschaft, ist moralisches Risiko heute Teil des allgemeinen ökonomischen Sprachgebrauchs. (de) Morální hazard nastává, když se jedinec či společnost chová jinak v případě, že nese plné riziko, a jinak, když je riziko umenšeno pojištěním, zárukou, dominantním postavením na trhu či jinou podobnou skutečností. (cs) "Ηθικός Κίνδυνος" είναι η κατάσταση κατά την οποία το ασφαλισμένο άτομο ή ο ιατρός του, μπορούν να επηρεάσουν το παθητικό της ασφαλιστικής εταιρείας εν αγνοία της. Ο όρος "Ηθικός κίνδυνος" διατυπώθηκε από τον οικονομολόγο το 1963 και βασίζεται στην ύπαρξη μεταξύ των εμπλεκόμενων μερών στην φροντίδα της υγείας. Τα εμπλεκόμενα μέρη είναι οι ιατροί, οι ασθενείς και οι ασφαλιστικές εταιρείες. Οι ασφαλισμένοι ασθενείς και οι ιατροί στην περίπτωση αυτή έχουνε καλύτερη πληροφόρηση απο τις ασφαλιστικές εταιρέιες. Αυτό προκύπτει από το γεγονός ότι οι ασθενείς πιθανώς δεν λαμβάνουν τα προληπτικά μέτρα που θα έπρεπε, για να αντιμετωπίσουν ενδεχόμενα προβλήματα υγείας που θα τους εμφανιστούν, διότι γνωρίζουν οτί θα αποζημιωθούν από την ασφάλεια υγείας που τους καλύπτει και δεν θα καταβάλουν το πλήρες κόστος των υπηρεσιών υγείας που χρησιμοποιούν ("εκ των προτέρων" Ηθικός Κίνδυνος). Επιπλέον, ίσως καταναλώνουν περισσότερη φροντίδα ή καταφεύγουν σε πιο ακριβές θεραπευτικές λύσεις χάρην στην ασφάλιση ("εκ των υστέρων" Ηθικός Κίνδυνος) . Οι ιατροί από την δική τους πλευρά, πιθανώς να συνταγογραφούν περισσότερα ή πιο ακριβά φάρμακα, επειδή γνωρίζουν οτί οι ασθενείς τους είναι ασφαλισμένοι. Ο ηθικός κίνδυνος μπορεί επίσης να ενισχυθεί από το σύστημα της αμοιβής των ιατρών κατά πράξη ή κατά περίπτωση. Συνεπώς, εξαιτίας του "Ηθικού Κινδύνου", ένα σύστημα υγείας μπορεί να οδηγηθεί αναπόφευκτα σε μια υπερκατανάλωση πόρων. (el) Morala hazardo aŭ morala risko ekzistas, se okazas kontraŭdiro inter la interesoj de la kolektivo kaj la individuo. La esprimo estis uzata originala en la asekuro, hodiaŭ pli ĝenerale en la ekonomiko. Okaze de asekuro, la konduto de la asekurito ŝanĝiĝas kaj la asekurito ne plu tiel forte okupiĝas pri evito de la asekurita damaĝo. Por malpliigi tiun riskon, la asekuraj kompanioj ofte petas komunan respondecon, tio estas, la asekurito ĉiukaze devas iom kunpagi okaze de la damaĝo. Ekzemplo estas, ke persono kun asekurita aŭtomobilo pli kuraĝa, aŭdaca stiras la veturilon, ĉar la asekuraĵo certigas kompenson de la eblaj damaĝoj. Sama okazas ĉe sanasekuro, pakaĵasekuro kaj similaj. Okaze de ekonomiaj krizoj, la grandegaj landoj estas devigitaj helpi unuopajn landojn (Grekio 2010), aŭ gravajn industriajn branĉojn (General Motors 2008-09) por ne lasi ilin bankroti (Too Big to Fail). Oni donas al tiuj monon, por ke la bankroto ne difektu, lamigu la tutan ekonomian sektoron . Tiu konduto de la grandaj landoj kaj registaroj kondukas al tio, ke registaroj, egaj entreprenoj ne tro klopodas pri ŝparado, kostoraciigo, ĉar ili povas atendi helpon. (eo) El riesgo moral es un concepto económico que describe situaciones en las que un individuo tiene información asimétrica acerca de las consecuencias de sus propias acciones y sin embargo son otras personas las que soportan las consecuencias de los riesgos asumidos. El riesgo moral nos informa cómo los individuos asumen en sus decisiones mayores riesgos cuando las posibles consecuencias negativas de sus actos no son asumidas por ellos, sino por un tercero.​ Existe riesgo moral cuando una persona tiene una mayor información acerca de sus propias acciones que el resto de los individuos, esta situación provoca que, en caso de que sea otra la persona que soporta los costes asociados a la falta de esfuerzo o responsabilidad, los incentivos a esforzarse o ser responsables estén distorsionados. El riesgo moral reduce la capacidad del mercado para asignar eficientemente el riesgo.​ La utilización del término "moral" para describir la situación expuesta puede ser considerada errónea, por cuanto no hay nada especialmente inmoral en el comportamiento descrito, pues los individuos reaccionan ante sus incentivos y por tanto se excluyen malas intenciones, tentativas fraudulentas, etc.​ El riesgo moral es uno de los problemas originados por la presencia de información asimétrica y puede ser modelizado como un problema del agente-principal. (es) Ekonomian, arrisku morala aktore ekonomiko batek arriskuaren esposizioa areagotzeko pizgarri bat duen egoera da, arrisku horren kostu osoak ez baititu bere gain hartzen. Adibidez, korporazio bat aseguratuta dagoenean, arrisku handiagoak har ditzake lotutako kostuak bere aseguruak ordainduko dituela baitaki. Arrisku morala gerta daiteke arriskua hartzen duen alderdiaren ekintzak kostuak hartzen dituen alderdiaren kaltetan aldatzen direnean finantza-transakzio bat egin ondoren. Arrisku morala informazio-asimetria mota batean gerta daiteke, non, transakzio batean, arriskua hartzen duen alderdiak bere asmoei buruz gehiago dakien arriskuaren ondorioak ordaintzen dituenak baino, eta arrisku gehiegi hartzeko joera edo pizgarria du arriskuaren ikuspegitik informazio gutxiago duenak baino. Adibide bat agente-nagusiaren arazoa da, non alderdi batek (agente deitzen zaiona) beste alderdi baten izenean jarduten duen (nagusia deitua). Agenteak, bere ekintzei edo asmoei buruz nagusiak baino informazio gehiago baldin badu, orduan, agenteak arrisku handiegia hartzeko pizgarri bat izan dezake (nagusiaren ikuspuntutik) agentearen eta nagusiaren interesak bat ez badatoz. (eu) In economics, a moral hazard is a situation where an economic actor has an incentive to increase its exposure to risk because it does not bear the full costs of that risk. For example, when a corporation is insured, it may take on higher risk knowing that its insurance will pay the associated costs. A moral hazard may occur where the actions of the risk-taking party change to the detriment of the cost-bearing party after a financial transaction has taken place. Moral hazard can occur under a type of information asymmetry where the risk-taking party to a transaction knows more about its intentions than the party paying the consequences of the risk and has a tendency or incentive to take on too much risk from the perspective of the party with less information. One example is a principal–agent problem, where one party, called an agent, acts on behalf of another party, called the principal. If the agent has more information about his or her actions or intentions than the principal then the agent may have an incentive to act too riskily (from the viewpoint of the principal) if the interests of the agent and the principal are not aligned. (en) L’aléa moral (ou moral hazard en anglais) décrit une situation d’asymétrie d'information où un parti n'observe pas parfaitement les actions entreprises par l'autre parti. Un effet pervers qui peut apparaître dans ce type de situations est qu'un agent, isolé d'un risque, se comporte autrement que s'il était totalement lui-même exposé au risque. La théorie des contrats et la théorie des incitations étudient cette asymétrie d'information dans les relations entre agents économiques. Les exemples d'aléa moral sont extrêmement nombreux ; il est difficile d'imaginer une relation économique qui ne soit pas affectée par ce problème. (fr) Dalam bidang ekonomi, risiko moral (bahasa Inggris: moral hazard) terjadi ketika seseorang meningkatkan paparan mereka terhadap risiko ketika tertanggung. Hal ini dapat terjadi, misalnya, ketika seseorang mengambil lebih banyak risiko karena orang lain menanggung biaya dari risiko-risiko tersebut. Moral hazard dapat terjadi dimana tindakan salah satu pihak dapat berubah menjadi kerugian pada pihak yang lain setelah transaksi keuangan telah terjadi. Satu pihak membuat keputusan tentang berapa banyak risiko yang harus diambil, sementara pihak lain yang menanggung biaya jika hal-hal buruk terjadi, dan pihak yang terhindar dari risiko berperilaku berbeda dengan jika dia sepenuhnya terpapar risiko. Moral hazard dapat terjadi dalam jenis asimetri informasi di mana pihak pengambil risiko yang bertransaksi tahu lebih banyak tentang niatnya daripada pihak yang membayar konsekuensi dari risiko. Secara lebih luas, moral hazard bisa terjadi ketika pihak dengan informasi yang lebih banyak tentang tindakan atau niatnya memiliki kecenderungan atau dorongan untuk berperilaku tidak sepatutnya dari perspektif pihak dengan informasi yang lebih sedikit. Moral hazard juga muncul di masalah agen-prinsipal atau principal-agent problem, di mana salah satu pihak, yang disebut agen, bertindak atas nama pihak lain, yang disebut prinsipal. Agen biasanya memiliki informasi lebih banyak tentang tindakan atau niatnya daripada prinsipal, karena prinsipal biasanya tidak bisa benar-benar memantau agen. Agen mungkin memiliki insentif untuk bertindak tidak sepatutnya (dari sudut pandang prinsipal) jika kepentingan agen dan prinsipal tidak sejalan. (in) 도덕적 해이(영어: moral hazard 모럴 해저드[*])는 상대방의 행동을 관측할 수 없을 때 바람직하지 않은 행위를 하는 것을 말한다. 원래 보험시장에서 사용하던 용어로, ‘리스크 관리 (risk management)’ 분야에서도 사용하게 되었다. 정부가 뒤를 받쳐줄 것이라는 믿음 하에서, 아니면 절대 망하지 않을 것이라는 믿음 하에 정당한 리스크를 감수하지 않는 것을 뜻한다. (ko) モラル・ハザード(英: moral hazard)には、以下の3つの異なる意味がある。ただし、3.の意味は英語の「moral hazard」にはなく日本独自のものであり、誤用とされることが多い。また、論者によって意味が大きく異なり、扱いの難しい用語である。 1. * プリンシパル=エージェント理論。経済学のプリンシパル=エージェント関係(「使用者と被用者の関係」など)において、情報の非対称性によりエージェントの行動についてプリンシパルが知りえない情報や専門知識がある(片方の側のみ情報と専門知識を有する)ことから、エージェントの行動に歪みが生じ効率的な資源配分が妨げられる現象。「隠された行動」によって起きる。 2. * 保険におけるモラル・ハザード。保険に加入していることにより、リスクをともなう行動が生じること。広義には、1.に含まれる。 3. * 倫理の欠如。倫理観や道徳的節度がなくなり、社会的な責任を果たさないこと(「バレなければよい」という考えが醸成されるなど)。 (ja) Il rischio morale (in inglese moral hazard) è, in microeconomia, il termine che identifica l'opportunismo post-contrattuale, ovvero la tendenza a perseguire i propri interessi a spese della controparte, confidando nell'impossibilità, per quest'ultima, di verificare la presenza di dolo o negligenza. È stato coniato nel settore delle assicurazioni, dove gli assicurati tendono a modificare il loro comportamento riducendo la prudenza necessaria per evitare o minimizzare le perdite, rendendo così, di fatto, più elevati i rimborsi o pagamenti richiesti. Il moral hazard si presenta anche nella vita di tutti i giorni: se il guidatore è responsabile per tutti i danni, è probabile che guidi una macchina noleggiata più prudentemente che non quando questi siano coperti da assicurazione. Il rischio morale influisce sull'efficienza, perché i benefici extra ottenuti dagli assicurati sono spesso inferiori ai costi che ne conseguono, questi ultimi sostenuti dalla controparte.Gli incentivi al comportamento inappropriato rappresentano un problema nella misura in cui le possibilità di controllo o prevenzione siano scarse o eccessivamente costose. Il rischio morale è presente anche in macroeconomia, laddove gli operatori economici possono sentirsi incentivati a intraprendere comportamenti eccessivamente rischiosi, qualora essi possano contare una significativa probabilità che i costi associati a un eventuale esito negativo delle loro azioni ricadano sulla collettività, o su altri operatori o categorie di operatori. Ad esempio, una politica di intervento delle autorità per salvare imprese a rischio di fallimento potrebbe indurre gli operatori a finanziare progetti eccessivamente rischiosi, nell'ottica di realizzare i benefici in caso di successo, e di affidarsi all'intervento dello stato in caso contrario. Un caso concreto furono i cospicui investimenti di banche europee nel non troppo sicuro mercato asiatico (che poi entrò in crisi alla fine degli anni '90), effettuati confidando nell'intervento dell'FMI in caso di crisi. (it) Moral hazard (Engels, moreel risico, moreel gevaar of moreel wangedrag) is risicoverhogend gedrag van partijen indien zij niet direct risico lopen voor hun daden. Dit kunnen economische agenten zijn, waardoor moral hazard samenhangt met principaal-agentproblematiek. De term wordt vooral toegepast in de economie, de statistiek en het verzekeringswezen. (nl) Pokusa nadużycia (ang. moral hazard) – teza mówiąca o tym, że podmiot chroniony przed ryzykiem może zachowywać się inaczej, niż gdyby był w pełni eksponowany na ryzyko. Na przykład, osoba ubezpieczona może zachowywać się bardziej ryzykownie w porównaniu z sytuacją, w której nie miałaby ona ubezpieczenia. Moral hazard narasta, ponieważ poszczególni ludzie jak i instytucje nie ponoszą konsekwencji swoich działań i w związku z tym mają tendencję do zachowań mniej ostrożnych, niż miałoby to miejsce w przypadku ponoszenia pełnych skutków. (pl) Risco moral (em inglês, moral hazard) se refere à possibilidade de um agente econômico mudar seu comportamento de acordo com os diferentes contextos nos quais ocorrem as transações econômicas. O risco moral está diretamente relacionado à ideia de informação assimétrica - situação na qual uma parte na transação possui mais informações, ou informações mais seguras, que a outra. Um caso especial de risco moral é chamado problema agente-principal, onde uma parte (agente) é contratada para agir no interesse da outra parte (principal). É possível que o agente tenha incentivos, ou uma certa tendência, a agir inapropriadamente - conforme o ponto de vista do principal - se seus interesses não estiverem alinhados. O agente, no mais das vezes, detém mais informações sobre suas ações ou intenções, quando comparado ao principal, uma vez que este, via de regra, não pode monitorar perfeitamente aquele. Bons exemplos de risco moral ocorrem na contratação de seguros e na admissão de novos funcionários em uma empresa. No primeiro caso, as seguradoras não têm como monitorar o comportamento daqueles que contrataram seus serviços. Da mesma forma, isso pode ocorrer com funcionários que estão sendo admitidos por uma empresa. Antes da contratação, o empregador não tem informações seguras sobre as qualidades do candidato, tais como desempenho ou assiduidade, por exemplo. Em ambos os casos, somente após a efetivação da transação econômica é que as empresas terão acesso a informações suficientes - e de qualidade suficiente - sobre as pessoas com quem fizeram negócio. Uma forma de minimizar o risco moral se dá por intermédio das chamadas sinalizações. Seguradoras podem exigir dos proprietários segurados o uso de GPS, alarmes, trancas especiais, e assim por diante; podem também cobrar prêmios maiores caso o proprietário resida em bairro que registre altas taxas de furto ou roubo de veículos, ou se este ainda não tiver completado de 30 anos de idade, pois pessoas nessa faixa etária são consideradas um grupo de risco, devido ao alto número de acidentes em que envolvem. Nesse sentido, empresas podem exigir dos candidatos a uma vaga de emprego que apresentem referências de antigos empregadores, assim como certa qualificação profissional ou até mesmo experiência na função. Todas essas sinalizações procuram minimizar a falta de informações das empresas e, conseqüentemente, a incidência de risco moral. (pt) Moralisk risk, eller den vanligare engelska termen moral hazard (som korrekt översatt betyder moralisk fara), är ett uttryck inom nationalekonomisk teori. Termen används om situationer då endera parten i ett ingånget avtal, oftast marknaden för försäkringar, ändrar sitt beteende efter att till exempel ett kontraktet signerats, så att de sannolikheter som tillskrivits endera partens sätt att agera inte längre gäller. (sv) Моральний ризик (англ. Moral hazard) — ризик, що виникає у сторін після укладення між ними угоди. Є наслідком того, що одна із сторін може змінити свою поведінку при виконанні умов угоди. Серед передумов, через які може виникнути моральний ризик, основною може бути асиметричність інформації (коли дві сторони мають різний рівень інформації по предмету їх взаємин). Ризик полягає у тому, що одна з сторін може отримати певну вигоду за рахунок іншої або завдати їй збиток. Все це може відбуватися у межах чинних домовленостей. Прикладом такого може бути, коли клієнт, що застрахував своє майно від пожежі, стане менше турбуватися про його пожежну безпеку. Моральний ризик може бути у різних сферах взаємовідносин, але найчастіше у страховій діяльності, банківській справі, менеджменті та інших. (uk) Моральный риск (англ. moral hazard, риск недобросовестного поведения) — представление о том, что одна из сторон, каким-то образом защищённая от риска, будет действовать иначе, чем в отсутствие такой защиты; опасность того, что один из участников сделки заключил соглашение с недобросовестными намерениями, предоставил заведомо ложную информацию о своих активах, обязательствах или кредитоспособности или же имеет стимул к принятию до заключения контракта нетипичных рисков в попытке получить прибыль; вероятность того, что сам факт наличия контракта изменит поведение одной из (или всех) вовлечённых в него сторон. Первоначально термин «моральный риск» появился в литературе по вопросам страхования, в котором он возникает при неспособности страховой компании наблюдать за тем, прилагает или не прилагает застрахованный клиент (страхователь) какие-либо усилия, направленные на предотвращение возможных потерь. Страховые компании обеспокоены тем, что выплаты, компенсирующие потери от несчастных случаев, могут фактически поощрять принятие риска, что увеличивает страховые выплаты. Однако в настоящее время понятие употребляется гораздо шире: моральный риск способен появиться каждый раз, когда две стороны заключают взаимное соглашение. Каждая из сторон может иметь возможность выиграть за счёт поведения, которое противоречит принципам, заложенным в соглашение. Например, когда сотрудник отдела продаж получает фиксированную ставку без комиссионного вознаграждения, имеется опасность того, что он будет не слишком усердно продавать товары, потому что его зарплата остаётся одной и той же вне зависимости от объёма продаж. Использование выражения моральный риск для перевода английского термина moral hazard подвергается критике как переводчиками,так и экономистами, предлагаемые альтернативы — «оппортунистическое поведение», «постконтрактный оппортунизм» и другие варианты («риск недобросовестности», «риск безответственности», «угроза недобросовестности», «угроза безответственности» и т.д.). (ru) 道德風險(英语:Moral Hazard)是指參與合約的一方所面臨的對方可能改變行為而損害到本方利益的風險。 比如说,当某人获得某保险公司的保险,由于此时某人行为的成本由那个保险公司部分或全部承担。此时保险公司面临着道德风险。如果此人违约造成了损失,他自己并不承担全部责任,而保险公司往往需要承担大部分后果。此时某人缺少不违约的激励,所以只能靠他的道德自律。他随时可以改变行为造成保险公司的损失,而保险公司要承担损失的风险。 (zh)
dbo:thumbnail wiki-commons:Special:FilePath/Moral_Hazard_Numerical_Example.png?width=300
dbo:wikiPageExternalLink http://paq.press.illinois.edu/23/1/hale.html http://www.newyorker.com/archive/2005/08/29/050829fa_fact https://www.nytimes.com/2012/02/26/business/moral-hazard-as-the-flip-side-of-self-reliance.html https://www.pbs.org/wgbh/pages/frontline/meltdown/view/
dbo:wikiPageID 175590 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength 40662 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID 1123617191 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink dbr:Principal–agent_problem dbr:Bailouts dbr:Sanford_J._Grossman dbr:Musical_chairs dbr:Valuation_risk dbr:Bengt_Holmström dbr:Paul_Krugman dbr:Risk_compensation dbr:Unintended_consequences dbr:Incentive dbr:Information_asymmetry dbr:Information_economics dbr:Insurance dbr:Insurance_fraud dbc:Ethically_disputed_business_practices dbr:Conflict_of_interest dbr:Credit_card dbr:Salomon_Brothers dbr:Securitization dbr:Citibank dbr:Freddie_Mac dbr:Free_rider_problem dbr:Game_theory dbr:Moody's_Analytics dbr:Mortgage-backed_security dbr:Contract_theory dbr:The_New_York_Times dbr:Lehman_Brothers dbr:Frontline_(U.S._TV_series) dbr:Systemic_risk dbc:Insurance dbr:Too_big_to_fail dbr:Tyler_Cowen dbr:Washington_Mutual dbr:Long-Term_Capital_Management dbr:Alan_Greenspan dbr:Economics dbr:Fannie_Mae dbr:Federal_Reserve dbr:Feedback dbr:Financial_crisis_of_2007–08 dbr:Flood_risk_management dbr:Basel_Committee_on_Banking_Supervision dbr:Government-sponsored_enterprise dbr:Lender_of_last_resort dbr:Principal_(commercial_law) dbc:Market_failure dbc:United_States_housing_bubble dbc:Anti-patterns dbc:Financial_risk dbr:Adverse_selection dbc:Asymmetric_information dbr:Kenneth_Arrow dbr:Subprime_mortgage_crisis dbr:Mark_Zandi dbr:Finance dbr:Financial_Crisis_Inquiry_Commission dbr:Financial_transaction dbr:Greenspan_put dbr:IFRS dbr:Oliver_Hart_(economist) dbr:Countrywide_Financial_Corporation dbr:Risk dbr:Externality dbr:Samaritan's_dilemma dbr:Banking dbr:Perverse_incentive dbr:Western_Europe dbr:Pareto_efficiency dbr:Offset_hypothesis dbr:Ginnie_Mae dbr:William_J._McDonough dbr:Ex_ante dbr:File:Moral_Hazard_Numerical_Example.png
dbp:wikiPageUsesTemplate dbt:Financial_risk_types dbt:Authority_control dbt:Cite_magazine dbt:Cite_news dbt:Div_col dbt:Div_col_end dbt:For dbt:Main dbt:More_footnotes dbt:Quote dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Use_American_English dbt:Use_mdy_dates dbt:Financial_risk dbt:Finance_sidebar
dct:isPartOf http://zbw.eu/stw/mapping/dbpedia/target
dct:subject dbc:Ethically_disputed_business_practices dbc:Insurance dbc:Market_failure dbc:United_States_housing_bubble dbc:Anti-patterns dbc:Financial_risk dbc:Asymmetric_information
rdf:type owl:Thing
rdfs:comment El risc moral és, en l'actualitat, un concepte econòmic que descriu una situació en la qual un individu -aïllat de la conseqüència de les seues accions- podria canviar el seu comportament del que hauria tingut si haguera estat exposat completament a les conseqüències de les seues accions. És d'importància notar que el concepte específicament exclou males intencions, temptatives fraudulentes, etc. El concepte de "risc moral" està relacionat amb la idea d'informació asimètrica i amb el . (ca) Ein Moralisches Risiko (auch moralische Versuchung, moralisches Wagnis oder Rationalitätsfalle; englisch moral hazard) liegt vor, wenn sich Wirtschaftssubjekte aufgrund ökonomischer Fehlanreize verantwortungslos oder leichtsinnig verhalten und damit ein Risiko auslösen oder verstärken. Als Standardbeispiel gelten Verhaltensänderungen aufgrund eines versicherten Risikos. Ursprünglich ein Begriff aus der Versicherungswissenschaft, ist moralisches Risiko heute Teil des allgemeinen ökonomischen Sprachgebrauchs. (de) Morální hazard nastává, když se jedinec či společnost chová jinak v případě, že nese plné riziko, a jinak, když je riziko umenšeno pojištěním, zárukou, dominantním postavením na trhu či jinou podobnou skutečností. (cs) 도덕적 해이(영어: moral hazard 모럴 해저드[*])는 상대방의 행동을 관측할 수 없을 때 바람직하지 않은 행위를 하는 것을 말한다. 원래 보험시장에서 사용하던 용어로, ‘리스크 관리 (risk management)’ 분야에서도 사용하게 되었다. 정부가 뒤를 받쳐줄 것이라는 믿음 하에서, 아니면 절대 망하지 않을 것이라는 믿음 하에 정당한 리스크를 감수하지 않는 것을 뜻한다. (ko) モラル・ハザード(英: moral hazard)には、以下の3つの異なる意味がある。ただし、3.の意味は英語の「moral hazard」にはなく日本独自のものであり、誤用とされることが多い。また、論者によって意味が大きく異なり、扱いの難しい用語である。 1. * プリンシパル=エージェント理論。経済学のプリンシパル=エージェント関係(「使用者と被用者の関係」など)において、情報の非対称性によりエージェントの行動についてプリンシパルが知りえない情報や専門知識がある(片方の側のみ情報と専門知識を有する)ことから、エージェントの行動に歪みが生じ効率的な資源配分が妨げられる現象。「隠された行動」によって起きる。 2. * 保険におけるモラル・ハザード。保険に加入していることにより、リスクをともなう行動が生じること。広義には、1.に含まれる。 3. * 倫理の欠如。倫理観や道徳的節度がなくなり、社会的な責任を果たさないこと(「バレなければよい」という考えが醸成されるなど)。 (ja) Moral hazard (Engels, moreel risico, moreel gevaar of moreel wangedrag) is risicoverhogend gedrag van partijen indien zij niet direct risico lopen voor hun daden. Dit kunnen economische agenten zijn, waardoor moral hazard samenhangt met principaal-agentproblematiek. De term wordt vooral toegepast in de economie, de statistiek en het verzekeringswezen. (nl) Pokusa nadużycia (ang. moral hazard) – teza mówiąca o tym, że podmiot chroniony przed ryzykiem może zachowywać się inaczej, niż gdyby był w pełni eksponowany na ryzyko. Na przykład, osoba ubezpieczona może zachowywać się bardziej ryzykownie w porównaniu z sytuacją, w której nie miałaby ona ubezpieczenia. Moral hazard narasta, ponieważ poszczególni ludzie jak i instytucje nie ponoszą konsekwencji swoich działań i w związku z tym mają tendencję do zachowań mniej ostrożnych, niż miałoby to miejsce w przypadku ponoszenia pełnych skutków. (pl) Moralisk risk, eller den vanligare engelska termen moral hazard (som korrekt översatt betyder moralisk fara), är ett uttryck inom nationalekonomisk teori. Termen används om situationer då endera parten i ett ingånget avtal, oftast marknaden för försäkringar, ändrar sitt beteende efter att till exempel ett kontraktet signerats, så att de sannolikheter som tillskrivits endera partens sätt att agera inte längre gäller. (sv) 道德風險(英语:Moral Hazard)是指參與合約的一方所面臨的對方可能改變行為而損害到本方利益的風險。 比如说,当某人获得某保险公司的保险,由于此时某人行为的成本由那个保险公司部分或全部承担。此时保险公司面临着道德风险。如果此人违约造成了损失,他自己并不承担全部责任,而保险公司往往需要承担大部分后果。此时某人缺少不违约的激励,所以只能靠他的道德自律。他随时可以改变行为造成保险公司的损失,而保险公司要承担损失的风险。 (zh) في الاقتصاد، يحدث الخطر المعنوي عندما يزيد شخص ما تعرضه للمخاطر عند التأمين، خاصة عندما يأخذ الشخص مخاطر أكثر لأن شخص آخر يتحمل تكلفة تلك المخاطر. قد يحدث خطر معنوي حيث قد تتغير إجراءات أحد الأطراف على حساب الآخرين بعد إجراء معاملة مالية. يتخذ الطرف قرارًا بشأن حجم المخاطرة، في حين يتحمل طرف آخر التكاليف إذا ساءت الأمور بشكل جيد ، والطرف المعزول عن المخاطر يتصرف بشكل مختلف عن سلوكه إذا تعرض بالكامل للمخاطر. ما هو الخطر الأخلاقي Moral hazard؟ (ar) "Ηθικός Κίνδυνος" είναι η κατάσταση κατά την οποία το ασφαλισμένο άτομο ή ο ιατρός του, μπορούν να επηρεάσουν το παθητικό της ασφαλιστικής εταιρείας εν αγνοία της. Ο όρος "Ηθικός κίνδυνος" διατυπώθηκε από τον οικονομολόγο το 1963 και βασίζεται στην ύπαρξη μεταξύ των εμπλεκόμενων μερών στην φροντίδα της υγείας. Τα εμπλεκόμενα μέρη είναι οι ιατροί, οι ασθενείς και οι ασφαλιστικές εταιρείες. Οι ασφαλισμένοι ασθενείς και οι ιατροί στην περίπτωση αυτή έχουνε καλύτερη πληροφόρηση απο τις ασφαλιστικές εταιρέιες. Αυτό προκύπτει από το γεγονός ότι οι ασθενείς πιθανώς δεν λαμβάνουν τα προληπτικά μέτρα που θα έπρεπε, για να αντιμετωπίσουν ενδεχόμενα προβλήματα υγείας που θα τους εμφανιστούν, διότι γνωρίζουν οτί θα αποζημιωθούν από την ασφάλεια υγείας που τους καλύπτει και δεν θα καταβάλουν το πλήρε (el) Morala hazardo aŭ morala risko ekzistas, se okazas kontraŭdiro inter la interesoj de la kolektivo kaj la individuo. La esprimo estis uzata originala en la asekuro, hodiaŭ pli ĝenerale en la ekonomiko. Okaze de asekuro, la konduto de la asekurito ŝanĝiĝas kaj la asekurito ne plu tiel forte okupiĝas pri evito de la asekurita damaĝo. Por malpliigi tiun riskon, la asekuraj kompanioj ofte petas komunan respondecon, tio estas, la asekurito ĉiukaze devas iom kunpagi okaze de la damaĝo. (eo) El riesgo moral es un concepto económico que describe situaciones en las que un individuo tiene información asimétrica acerca de las consecuencias de sus propias acciones y sin embargo son otras personas las que soportan las consecuencias de los riesgos asumidos. El riesgo moral nos informa cómo los individuos asumen en sus decisiones mayores riesgos cuando las posibles consecuencias negativas de sus actos no son asumidas por ellos, sino por un tercero.​ (es) Ekonomian, arrisku morala aktore ekonomiko batek arriskuaren esposizioa areagotzeko pizgarri bat duen egoera da, arrisku horren kostu osoak ez baititu bere gain hartzen. Adibidez, korporazio bat aseguratuta dagoenean, arrisku handiagoak har ditzake lotutako kostuak bere aseguruak ordainduko dituela baitaki. Arrisku morala gerta daiteke arriskua hartzen duen alderdiaren ekintzak kostuak hartzen dituen alderdiaren kaltetan aldatzen direnean finantza-transakzio bat egin ondoren. (eu) In economics, a moral hazard is a situation where an economic actor has an incentive to increase its exposure to risk because it does not bear the full costs of that risk. For example, when a corporation is insured, it may take on higher risk knowing that its insurance will pay the associated costs. A moral hazard may occur where the actions of the risk-taking party change to the detriment of the cost-bearing party after a financial transaction has taken place. (en) Dalam bidang ekonomi, risiko moral (bahasa Inggris: moral hazard) terjadi ketika seseorang meningkatkan paparan mereka terhadap risiko ketika tertanggung. Hal ini dapat terjadi, misalnya, ketika seseorang mengambil lebih banyak risiko karena orang lain menanggung biaya dari risiko-risiko tersebut. Moral hazard dapat terjadi dimana tindakan salah satu pihak dapat berubah menjadi kerugian pada pihak yang lain setelah transaksi keuangan telah terjadi. (in) L’aléa moral (ou moral hazard en anglais) décrit une situation d’asymétrie d'information où un parti n'observe pas parfaitement les actions entreprises par l'autre parti. Un effet pervers qui peut apparaître dans ce type de situations est qu'un agent, isolé d'un risque, se comporte autrement que s'il était totalement lui-même exposé au risque. La théorie des contrats et la théorie des incitations étudient cette asymétrie d'information dans les relations entre agents économiques. (fr) Il rischio morale (in inglese moral hazard) è, in microeconomia, il termine che identifica l'opportunismo post-contrattuale, ovvero la tendenza a perseguire i propri interessi a spese della controparte, confidando nell'impossibilità, per quest'ultima, di verificare la presenza di dolo o negligenza. (it) Risco moral (em inglês, moral hazard) se refere à possibilidade de um agente econômico mudar seu comportamento de acordo com os diferentes contextos nos quais ocorrem as transações econômicas. O risco moral está diretamente relacionado à ideia de informação assimétrica - situação na qual uma parte na transação possui mais informações, ou informações mais seguras, que a outra. Um caso especial de risco moral é chamado problema agente-principal, onde uma parte (agente) é contratada para agir no interesse da outra parte (principal). É possível que o agente tenha incentivos, ou uma certa tendência, a agir inapropriadamente - conforme o ponto de vista do principal - se seus interesses não estiverem alinhados. O agente, no mais das vezes, detém mais informações sobre suas ações ou intenções, qua (pt) Моральний ризик (англ. Moral hazard) — ризик, що виникає у сторін після укладення між ними угоди. Є наслідком того, що одна із сторін може змінити свою поведінку при виконанні умов угоди. Серед передумов, через які може виникнути моральний ризик, основною може бути асиметричність інформації (коли дві сторони мають різний рівень інформації по предмету їх взаємин). Ризик полягає у тому, що одна з сторін може отримати певну вигоду за рахунок іншої або завдати їй збиток. Все це може відбуватися у межах чинних домовленостей. Прикладом такого може бути, коли клієнт, що застрахував своє майно від пожежі, стане менше турбуватися про його пожежну безпеку. (uk) Моральный риск (англ. moral hazard, риск недобросовестного поведения) — представление о том, что одна из сторон, каким-то образом защищённая от риска, будет действовать иначе, чем в отсутствие такой защиты; опасность того, что один из участников сделки заключил соглашение с недобросовестными намерениями, предоставил заведомо ложную информацию о своих активах, обязательствах или кредитоспособности или же имеет стимул к принятию до заключения контракта нетипичных рисков в попытке получить прибыль; вероятность того, что сам факт наличия контракта изменит поведение одной из (или всех) вовлечённых в него сторон. (ru)
rdfs:label خطر أخلاقي (ar) Risc moral (ca) Morální hazard (cs) Moralisches Risiko (de) Ηθικός κίνδυνος (el) Morala hazardo (eo) Riesgo moral (es) Arrisku moral (eu) Risiko moral (ekonomi) (in) Aléa moral (fr) Rischio morale (it) モラル・ハザード (ja) Moral hazard (en) 도덕적 해이 (ko) Moral hazard (nl) Pokusa nadużycia (pl) Моральный риск (ru) Risco moral (pt) Moralisk risk (sv) Моральний ризик (uk) 道德风险 (zh)
owl:sameAs freebase:Moral hazard http://d-nb.info/gnd/4322425-8 wikidata:Moral hazard dbpedia-ar:Moral hazard http://ast.dbpedia.org/resource/Riesgu_moral dbpedia-az:Moral hazard dbpedia-bg:Moral hazard dbpedia-ca:Moral hazard dbpedia-cs:Moral hazard dbpedia-da:Moral hazard dbpedia-de:Moral hazard dbpedia-el:Moral hazard dbpedia-eo:Moral hazard dbpedia-es:Moral hazard dbpedia-eu:Moral hazard dbpedia-fa:Moral hazard dbpedia-fi:Moral hazard dbpedia-fr:Moral hazard dbpedia-gl:Moral hazard dbpedia-he:Moral hazard http://hi.dbpedia.org/resource/नैतिक_संकट dbpedia-hr:Moral hazard dbpedia-hu:Moral hazard dbpedia-id:Moral hazard dbpedia-is:Moral hazard dbpedia-it:Moral hazard dbpedia-ja:Moral hazard dbpedia-ko:Moral hazard dbpedia-la:Moral hazard dbpedia-mk:Moral hazard dbpedia-nl:Moral hazard dbpedia-no:Moral hazard dbpedia-pl:Moral hazard dbpedia-pt:Moral hazard dbpedia-ro:Moral hazard dbpedia-ru:Moral hazard dbpedia-simple:Moral hazard dbpedia-sr:Moral hazard dbpedia-sv:Moral hazard dbpedia-tr:Moral hazard dbpedia-uk:Moral hazard dbpedia-vi:Moral hazard dbpedia-zh:Moral hazard https://global.dbpedia.org/id/47g9E
skos:closeMatch http://zbw.eu/stw/descriptor/10207-0
prov:wasDerivedFrom wikipedia-en:Moral_hazard?oldid=1123617191&ns=0
foaf:depiction wiki-commons:Special:FilePath/Moral_Hazard_Numerical_Example.png
foaf:isPrimaryTopicOf wikipedia-en:Moral_hazard
is dbo:wikiPageRedirects of dbr:Morale_hazard dbr:Moral_Hazard dbr:Moral_hazards
is dbo:wikiPageWikiLink of dbr:Carbon_dioxide_removal dbr:Principal–agent_problem dbr:Robert_O._Work dbr:Schools_of_economic_thought dbr:English_contract_law dbr:New_institutional_economics dbr:Mexican_peso_crisis dbr:Moral_economy dbr:Valuation_risk dbr:Project_Prevention dbr:Bharat_Financial_Inclusion dbr:Black_Monday_(1987) dbr:David_Keith_(physicist) dbr:Deposit_insurance dbr:Annuities_in_the_United_States dbr:John_Rawls dbr:Risk_compensation dbr:Charitable_organization dbr:Cybercrime dbr:Unemployment_benefits dbr:Debt_of_developing_countries dbr:Deregulation dbr:Indemnity dbr:Index_of_economics_articles dbr:Index_of_philosophy_articles_(I–Q) dbr:Individual_mandate dbr:Information_asymmetry dbr:Information_economics dbr:Insurance dbr:Internal_contradictions_of_capital_accumulation dbr:International_lender_of_last_resort dbr:License dbr:Linda_McMahon_2010_United_States_Senate_campaign dbr:Supplier-induced_demand dbr:Nyman's_model dbr:Odious_debt dbr:Proposed_long-term_solutions_for_the_eurozone_crisis dbr:Prudential_capital_controls dbr:Northern_Ireland_fiscal_balance dbr:Tinglong_Dai dbr:Wealth_and_Poverty dbr:Conflict_of_interest dbr:Corporate_governance dbr:One-child_policy dbr:Social_Security_debate_in_the_United_States dbr:Subsidiarity dbr:Effects_of_Hurricane_Irma_in_the_British_Virgin_Islands dbr:Efficiency_wage dbr:Free-rider_problem dbr:Gold_standard dbr:Gordon_Tullock dbr:Monetary_reform dbr:Moral_responsibility dbr:Mortgage_underwriting dbr:Conservatorship dbr:Consumer_privacy dbr:Contract_theory dbr:Control_fraud dbr:Controversies_surrounding_the_eurozone_crisis dbr:Copayment dbr:Corporate_transparency dbr:Credit_crunch dbr:Credit_rationing dbr:Criticism_of_welfare dbr:The_Problem_with_Jon_Stewart dbr:The_Smelly_Car dbr:Equity_premium_puzzle dbr:Labour_economics dbr:Morale_hazard dbr:Owner-controlled_insurance_program dbr:Antifragile_(book) dbr:Lemuel_Shaw dbr:Living_wage dbr:Lost_Decades dbr:Single_Supervisory_Mechanism dbr:Complete_contract dbr:Feeding_Everyone_No_Matter_What dbr:Fundamental_theorems_of_welfare_economics dbr:Climate_engineering dbr:Leora_Klapper dbr:Personal_injury dbr:Macroprudential_regulation dbr:Systemic_risk dbr:Taleb_distribution dbr:The_Money_of_Invention dbr:Bailout dbr:Agency_cost dbr:Timothy_Geithner dbr:Too_big_to_fail dbr:Triangle_Shirtwaist_Factory_fire dbr:GDP-linked_bond dbr:Health_economics dbr:Jonathan_Klick dbr:Law_and_economics dbr:Liquidity_crisis dbr:Long-Term_Capital_Management dbr:Transport_economics dbr:Early_1980s_recession dbr:Economics dbr:European_debt_crisis dbr:Executive_Order_13772 dbr:Financial_crisis_of_2007–2008 dbr:Bank_regulation dbr:Bank_run dbr:Capital_market_imperfections dbr:Causes_of_income_inequality_in_the_United_States dbr:Causes_of_the_2000s_United_States_housing_bubble dbr:Causes_of_the_Great_Recession dbr:Central_bank_put dbr:Christopher_Udry dbr:Diamond–Dybvig_model dbr:Directors_and_officers_liability_insurance dbr:Flight-to-quality dbr:Global_financial_system dbr:Globalization_and_Its_Discontents dbr:Government_intervention_during_the_subprime_mortgage_crisis dbr:Government_policies_and_the_subprime_mortgage_crisis dbr:History_of_banking dbr:History_of_microeconomics dbr:Lender_of_last_resort dbr:List_of_Nobel_Memorial_Prize_laureates_in_Economics dbr:Market_failure dbr:Property_rights_(economics) dbr:Quantitative_easing dbr:Referral_marketing dbr:Rent-seeking dbr:Responsibility dbr:Marine_insurance dbr:2000s_United_States_housing_bubble dbr:2015–2016_Chinese_stock_market_turbulence dbr:Healthcare_in_the_United_States dbr:International_Monetary_Fund dbr:Jacques_Drèze dbr:James_Mirrlees dbr:Bad_bank dbr:The_Cold_Equations dbr:Tort_reform dbr:Subordinated_debt dbr:Solar_geoengineering dbr:Assured_clear_distance_ahead dbr:Accounting_research dbr:Adverse_selection dbr:Kai_Eide dbr:Blockchain dbr:Collateralized_debt_obligation dbr:Economic_bubble dbr:Economic_impact_of_the_COVID-19_pandemic_in_the_United_States dbr:Economic_opportunism dbr:Economic_policy_of_the_George_W._Bush_administration dbr:High-deductible_health_plan dbr:Monetary_transmission_mechanism dbr:Zombie_bank dbr:Subprime_mortgage_crisis dbr:Moral_Hazard dbr:Asset-backed_commercial_paper_program dbr:Asset_price_channel dbr:Austerity:_The_History_of_a_Dangerous_Idea dbr:Marianne_Bertrand dbr:Marikana_massacre dbr:Mario_Draghi dbr:Market_discipline dbr:Social_insurance dbr:Civil_service_reform_in_developing_countries dbr:Financial_Crisis_Inquiry_Commission dbr:Financial_fragility dbr:Freedom_of_contract dbr:Great_Recession_in_the_United_States dbr:Greenspan_put dbr:Guaranty_association dbr:Mervyn_King,_Baron_King_of_Lothbury dbr:Military-digital_complex dbr:Brown–Kaufman_amendment dbr:Opportunism dbr:Sherman_J._Maisel dbr:Workplace_privacy dbr:Management_buyout dbr:Risk dbr:Screening_(economics) dbr:Sharecropping dbr:Eurobond_(eurozone) dbr:Externality dbr:Implicit_contract_theory dbr:Product_liability dbr:Samaritan's_dilemma dbr:Subprime_crisis_impact_timeline dbr:European_army dbr:Natural_risk dbr:Savings_and_loan_crisis dbr:Underwriting dbr:Multiple_principal_problem dbr:Strategic_bankruptcy dbr:Sukuk dbr:Non-economic_damages_caps dbr:Non-price_competition dbr:Personnel_economics dbr:Perverse_incentive dbr:Unnecessary_health_care dbr:Residential_red_zone dbr:Residual_claimant dbr:Subprime_mortgage_crisis_solutions_debate dbr:The_Great_Stagnation dbr:United_States_contract_law dbr:Safe_trade dbr:Work_design dbr:Outline_of_economics dbr:Pareto_efficiency dbr:Theory_of_the_firm dbr:The_Logic_of_Violence_in_Civil_War dbr:Socialist_calculation_debate dbr:The_Elusive_Quest_for_Growth dbr:Moral_hazards
is rdfs:seeAlso of dbr:Too_big_to_fail
is foaf:primaryTopic of wikipedia-en:Moral_hazard