Portrait miniature (original) (raw)

dbo:abstract

Miniatura znamená drobný obrázek, původně ve středověkém knižním malířství jako ilustrace v rukopisu, od 16. století jako samostatné malé obrázky a medailony, nejčastěji portréty. (cs)
El retrat miniatura és un retrat pictòric molt petit conreat principalment a partir del s. XVI, popularitzat als Països Catalans al segle xviii i XIX. Aquests retrats es muntaven en braçalets i altres peces de joieria, i eren encarregats per membres de la cort i de l'elit política i mercantil. La fotografia, introduïda el 1839, va proporcionar retrats a preus més assequibles i va ocasionar el declivi del retrat miniatura pictòric. (ca)
Unter Miniaturmalerei wird die Anfertigung kleiner und kleinster Malereien verstanden; diese werden als Miniaturen bezeichnet. Die europäische Miniaturmalerei hat sich – in Abhängigkeit vom Malgrund und Sujet – vor allem in zwei historischen Ausprägungen entwickelt: * Bilder und Ornamente als Illustrationen mittelalterlicher Handschriften (Buchmalerei), meist Wasserfarben auf Pergament * Bilder in Form von eigenständigen kleinen Bildnissen, ferner auch von mythologischen, allegorischen, erotischen und anderen Darstellungen. Entsprechende kleinformatige Malereien wurden auch als Schmuck von Medaillons, Döschen, Uhrendeckeln und Ähnlichem angebracht. (de)
La miniaturo estas arta objekto rimarkebla interalie pro sia malgrandeco. Estas ĉefe portretoj ornamantaj intimajn objektojn (fingroringoj, braceletoj, tabakujoj, kombilo...) ofte donacataj kiel atestilo de amo aŭ amikeco. Laŭ Francisko Azorín miniaturo estas Malgrandeta, delikata pentraĵo, ofte portreto, sur eburo, metalo, k. c. Malgranda arta verko. Li indikas etimologion el la latina miniare (pentri per minio). Kaj li aldonas la terminon miniaturisto por pentristo je miniaturoj. (eo)
Miniaturazko erretratua erretratu txiki bat da, gehienetan gouachez, akuarelaz edo esmaltez egina. Erretratuen miniaturak eskuizkribu iluminatuen miniaturen tekniketatik abiatuta garatu ziren, eta ezagunak izan ziren XVI. mendeko eliteen artean, batez ere Ingalaterran eta Frantzian, eta XVIII. mendearen erdialdetik aurrera hedatu ziren Europan zehar, eta oso ezagunak izan ziren dagerrotipoak eta argazkigintza garatu arte XIX. mendearen erdialdean. Oro har, familiaren baitan egiten ziren opari intimoak ziren, edo segizioan parte hartu nahi zutenek egiten zituztenak, baina gobernari batzuek, Ingalaterrako Jakue I.ak kasu, kopuru handiak egin zituen opari diplomatiko edo politiko gisa. Batez ere familiako kide bat aldi garrantzitsuetan kanpoan egotera joaten zenean margotzen ziren, dela gerrara edo emigratzera zihoan senar edo seme bat, dela ezkontzen zen alaba bati. Lehen miniaturagileek akuarela erabiltzen zuten pergamino luzatuaren gainean margotzeko, edo (bereziki Ingalaterran) nahi bezala ebakitako karten gainean. Teknika askotan "limning" deitzen zen ( 1600 inguruan "limming"aren arteari buruz egindako tratatuan bezala), edo txikian pintatzea. XVII. mendearen bigarren erdian, kobrearen gainean margotutako gero eta ezagunagoa egin zen, bereziki Frantzian. XVIII. mendean, miniaturak boliaren gaineko akuarelarekin margotu ziren, eta hori nahiko merkea zen. 40 mm × 30 mm-ko tamaina txikiko miniaturazko erretratuak askotan erlikia-ontzietan, erloju-zorroetan edo bitxi-piezetan jartzen ziren, gainean eraman ahal izateko. Beste batzuk euskarriekin markoztatzen ziren edo horman esekitzen, edo rape-kaxen tapakietan sartzen. (eu)
Le portrait en miniature est l'art de reproduire sur une petite surface le portrait d'une personne. Il peut orner des objets personnels (bague, bracelet, tabatière, carnet de bal, etc.) et utiliser différents supports et techniques de peinture et de dessin. La miniature s'offre en témoignage d'amour ou d'amitié. Historiquement, les peintres en miniature ont joué sur la définition ambiguë de leur art, par mode ou pour échapper aux contraintes des corporations. Leurs œuvres sont rarement signées. (fr)
Un retrato en miniatura es una pintura de pequeño tamaño generalmente ejecutada en gouache, acuarela o esmalte. Los retratos en miniatura se desarrollaron a partir de las técnicas de las miniaturas en manuscritos iluminados, y fueron populares entre las élites del siglo XVI, principalmente en Inglaterra y Francia, y se extendieron por el resto de Europa desde mediados del siglo XVIII, siendo muy populares hasta el desarrollo de daguerrotipos y fotografías a mediados del siglo XIX. (es)
Téarma a úsáidtear do mhaisiúcháin i lámhscríbhinní is mionphortráidí a bhíodh an-choitianta i Sasana aimsir Eilís I. (ga)
A portrait miniature is a miniature portrait painting, usually executed in gouache, watercolor, or enamel. Portrait miniatures developed out of the techniques of the miniatures in illuminated manuscripts, and were popular among 16th-century elites, mainly in England and France, and spread across the rest of Europe from the middle of the 18th century, remaining highly popular until the development of daguerreotypes and photography in the mid-19th century. They were usually intimate gifts given within the family, or by hopeful males in courtship, but some rulers, such as James I of England, gave large numbers as diplomatic or political gifts. They were especially likely to be painted when a family member was going to be absent for significant periods, whether a husband or son going to war or emigrating, or a daughter getting married. The first miniaturists used watercolour to paint on stretched vellum, or (especially in England) on playing cards trimmed to the shape required. The technique was often called limning (as in Nicolas Hilliard's treatise on the Art of Limming of c. 1600), or painting in little. During the second half of the 17th century, vitreous enamel painted on copper became increasingly popular, especially in France. In the 18th century, miniatures were painted with watercolour on ivory, which had now become relatively cheap. As small in size as 40 mm × 30 mm, portrait miniatures were often fitted into lockets, inside watch-covers or pieces of jewellery so that they could be carried on the person. Others were framed with stands or hung on a wall, or fitted into snuff box covers. (en)
Il ritratto miniato è l'arte di raffigurare una persona su una piccola superficie. Deriva dalle tecniche dei manoscritti miniati; si utilizzava di solito il guazzo, l'acquarello, o lo smalto su vari materiali; si decoravano anche oggetti personali come anelli, bracciali, tabacchiere o carnet di ballo che si offrivano in segno di amore o amicizia. Era in voga tra le élite del XIV secolo, principalmente in Inghilterra e Francia e si è diffuso in tutto il resto d'Europa dalla metà del XVIII secolo, rimanendo molto popolare fino alla sviluppo della dagherrotipia e della fotografia a metà del XIX secolo. Erano particolarmente utili per far conoscere persone tra loro distanti:un nobile, per proporre in matrimonio la figlia, poteva inviare un corriere con il ritratto a visitare i potenziali pretendenti. Soldati e marinai potevano portare miniature dei loro cari durante i viaggi, o una moglie poteva tenerne una del marito mentre lui era via. I primi miniaturisti dipingevano ad acquerello su vellum. Durante la seconda metà del XVII secolo lo smalto su rame è diventato sempre più popolare, soprattutto in Francia. Nel XVIII secolo le miniature erano dipinte ad acquerello su avorio, che ormai era diventato relativamente a buon mercato. Ritratti miniati di piccole dimensioni, 40 x 30 mm, erano spesso utilizzati come ricordo personale o come gioiello o coperchio di tabacchiera. Storicamente, i miniatori hanno giocato sulla definizione ambigua della loro arte per sfuggire ai vincoli delle corporazioni; raramente le loro opere sono firmate. (it)
Een miniatuur in de portretschilderkunst, niet te verwarren met een miniatuur in de boekverluchting waar het uit is ontstaan, is een klein en vaak zeer gedetailleerd kunstwerk. (nl)
Miniatura (łac. minium) – małych rozmiarów obraz, zazwyczaj portret, wykonany na pergaminie, kości słoniowej, metalu czy porcelanie. Miniatury portretowe rozkwitły w XVI-wiecznej Europie i były popularne zwłaszcza w okresie rokoka i klasycyzmu, w ciągu dwóch następnych stuleci. Wykorzystywano je często do prezentowania sobie oddalonych od siebie osób, szczególnie w celach matrymonialnych, co praktykowały głównie szlacheckie rody. Pierwsi miniaturzyści używali akwarel, ale potem upowszechniły się miniatury malowane na kości słoniowej i szkliwie. W drugiej połowie XIX wieku rozpowszechnienie dagerotypii i innych technik fotograficznych spowodowało stopniowy zanik tej formy twórczości. (pl)
Miniatyrmåleri kallas måleri där konturerna tecknas med minium (mönja), en röd färg som under medeltiden användes för att måla anfanger och illuminationer i handskrifter på pergament. Ett exempel på detta är Book of Kells. Det franska ordet för mönja, migne, ledde till beteckningen mignature. I vidare bemärkelse har emellertid alla mycket små eller mycket detaljrika målningar, ofta porträtt, kommit att kallas för miniatyrer. (sv)
Портретная миниатюра — портрет небольшого формата (от 1,5 до 20 см), отличающийся особой тонкостью письма, своеобразной техникой исполнения и использованием средств, присущих только этой изобразительной форме. (ru)
Портретна мініатюра — портрет невеликого формату (від 1,5 до 20 см), що відрізняється особливою тонкістю письма, своєрідною технікою виконання і використанням засобів, властивих лише для цієї образотворчої формі. Види і формати мініатюр дуже різноманітні: їх писали на пергаменті, папері, картоні, слоновій кістці, на металі й порцеляні, використовуючи акварель, гуаш, спеціальні художні емалі або олійні фарби. Автор може вписати зображення, відповідно до свого композиційного задуму або керуючись побажанням замовника, в коло, овал, ромб, восьмикутник тощо. Класичною портретною мініатюрою вважається мініатюра, виконана на тонкій пластині зі слонової кістки. Як і живописний, мініатюрний портрет може бути камерним або парадним; одно-, дво- або багатофігурним; мати сюжетну основу або не мати її. Як і на великому, «дорослому», портреті зображена особа може міститися на нейтральному, пейзажному тлі або в інтер'єрі. І хоча мініатюрний портрет підпорядковується тим же основним закономірностям розвитку і тим же естетичним канонам, що і весь портретний жанр у цілому, проте відрізняється від нього як по суті художнього рішення, так і тим, що мініатюра завжди має більш інтимний характер. Невеликі зображення вставляли в медальйони і носили на грудях або зберігали в футлярі, прикрашали ними кришки табакерок, віяла, годинники і навіть браслети, брошки і персні. Для захисту тендітної основи від деформації або поломки, а живопису — від фізичних ушкоджень, подряпин і вицвітання, готову мініатюру вставляли в металеву оправу зі склом, що закривало її з обох сторін. Скло могло бути пласким або злегка опуклим, таким чином зображенню надавали особливої виразності. Зі зворотного боку портрета розміщувалася пластинка з орнаментом, а іноді туди вкладалася пасмо волосся дорогої людини. Існують також подвійні мініатюри, зображення в яких розміщені по обидва боки. Нерідко оправа сама є витвором ювелірного мистецтва. Найпоширенішим матеріалом для обрамлення була позолочена бронза, однак мініатюри оправлялись також у срібло й золото. Наприкінці XIX століття фірма Карла Фаберже випускала рамки для мініатюрних портретів і фотографій. Мініатюрні портрети брали з собою, вирушаючи в мандрівку або військовий похід. На початку XIX століття такі портрети також стають частиною інтер'єру: в кабінетах, вітальнях і бібліотеках мініатюри в рамках розміщували на столі або розвішували на стінах. Часто стіна була заповнена рядами мініатюрних портретів, які нагадували про рідних і близьких людей. Серед портретних мініатюр особливе місце займає так званий жалуваний портрет. Зображені на медальйонах портрети царюючих осіб, вставлені в золото і посипані коштовним камінням, жалували за особливі заслуги і вважалися найпрестижнішою нагородою для підданих. Жалувані портрети носили на стрічці або банті, вішали в петлиці. Відомо, що російська імператриця Катерина ІI двічі дарувала своєму фаворитові графу Орлову такі портрети. На мініатюрі А. І. Чорного граф зображений з коштовним мініатюрним портретом Катерини II на блакитній стрічці. Мініатюри на емалі (особливо жалувані) виконувалися, як правило, за живописними оригіналами (або гравюрами) відомих майстрів. Менш трудомісткі портрети на кістці і папері писалися переважно з натури. У техніці мініатюри працювали багато видатних художників. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

rdf:type

rdfs:comment

Miniatura znamená drobný obrázek, původně ve středověkém knižním malířství jako ilustrace v rukopisu, od 16. století jako samostatné malé obrázky a medailony, nejčastěji portréty. (cs)
El retrat miniatura és un retrat pictòric molt petit conreat principalment a partir del s. XVI, popularitzat als Països Catalans al segle xviii i XIX. Aquests retrats es muntaven en braçalets i altres peces de joieria, i eren encarregats per membres de la cort i de l'elit política i mercantil. La fotografia, introduïda el 1839, va proporcionar retrats a preus més assequibles i va ocasionar el declivi del retrat miniatura pictòric. (ca)
La miniaturo estas arta objekto rimarkebla interalie pro sia malgrandeco. Estas ĉefe portretoj ornamantaj intimajn objektojn (fingroringoj, braceletoj, tabakujoj, kombilo...) ofte donacataj kiel atestilo de amo aŭ amikeco. Laŭ Francisko Azorín miniaturo estas Malgrandeta, delikata pentraĵo, ofte portreto, sur eburo, metalo, k. c. Malgranda arta verko. Li indikas etimologion el la latina miniare (pentri per minio). Kaj li aldonas la terminon miniaturisto por pentristo je miniaturoj. (eo)
Le portrait en miniature est l'art de reproduire sur une petite surface le portrait d'une personne. Il peut orner des objets personnels (bague, bracelet, tabatière, carnet de bal, etc.) et utiliser différents supports et techniques de peinture et de dessin. La miniature s'offre en témoignage d'amour ou d'amitié. Historiquement, les peintres en miniature ont joué sur la définition ambiguë de leur art, par mode ou pour échapper aux contraintes des corporations. Leurs œuvres sont rarement signées. (fr)
Un retrato en miniatura es una pintura de pequeño tamaño generalmente ejecutada en gouache, acuarela o esmalte. Los retratos en miniatura se desarrollaron a partir de las técnicas de las miniaturas en manuscritos iluminados, y fueron populares entre las élites del siglo XVI, principalmente en Inglaterra y Francia, y se extendieron por el resto de Europa desde mediados del siglo XVIII, siendo muy populares hasta el desarrollo de daguerrotipos y fotografías a mediados del siglo XIX. (es)
Téarma a úsáidtear do mhaisiúcháin i lámhscríbhinní is mionphortráidí a bhíodh an-choitianta i Sasana aimsir Eilís I. (ga)
Een miniatuur in de portretschilderkunst, niet te verwarren met een miniatuur in de boekverluchting waar het uit is ontstaan, is een klein en vaak zeer gedetailleerd kunstwerk. (nl)
Miniatyrmåleri kallas måleri där konturerna tecknas med minium (mönja), en röd färg som under medeltiden användes för att måla anfanger och illuminationer i handskrifter på pergament. Ett exempel på detta är Book of Kells. Det franska ordet för mönja, migne, ledde till beteckningen mignature. I vidare bemärkelse har emellertid alla mycket små eller mycket detaljrika målningar, ofta porträtt, kommit att kallas för miniatyrer. (sv)
Портретная миниатюра — портрет небольшого формата (от 1,5 до 20 см), отличающийся особой тонкостью письма, своеобразной техникой исполнения и использованием средств, присущих только этой изобразительной форме. (ru)
Unter Miniaturmalerei wird die Anfertigung kleiner und kleinster Malereien verstanden; diese werden als Miniaturen bezeichnet. Die europäische Miniaturmalerei hat sich – in Abhängigkeit vom Malgrund und Sujet – vor allem in zwei historischen Ausprägungen entwickelt: (de)
Miniaturazko erretratua erretratu txiki bat da, gehienetan gouachez, akuarelaz edo esmaltez egina. Erretratuen miniaturak eskuizkribu iluminatuen miniaturen tekniketatik abiatuta garatu ziren, eta ezagunak izan ziren XVI. mendeko eliteen artean, batez ere Ingalaterran eta Frantzian, eta XVIII. mendearen erdialdetik aurrera hedatu ziren Europan zehar, eta oso ezagunak izan ziren dagerrotipoak eta argazkigintza garatu arte XIX. mendearen erdialdean. Oro har, familiaren baitan egiten ziren opari intimoak ziren, edo segizioan parte hartu nahi zutenek egiten zituztenak, baina gobernari batzuek, Ingalaterrako Jakue I.ak kasu, kopuru handiak egin zituen opari diplomatiko edo politiko gisa. Batez ere familiako kide bat aldi garrantzitsuetan kanpoan egotera joaten zenean margotzen ziren, dela gerra (eu)
A portrait miniature is a miniature portrait painting, usually executed in gouache, watercolor, or enamel. Portrait miniatures developed out of the techniques of the miniatures in illuminated manuscripts, and were popular among 16th-century elites, mainly in England and France, and spread across the rest of Europe from the middle of the 18th century, remaining highly popular until the development of daguerreotypes and photography in the mid-19th century. They were usually intimate gifts given within the family, or by hopeful males in courtship, but some rulers, such as James I of England, gave large numbers as diplomatic or political gifts. They were especially likely to be painted when a family member was going to be absent for significant periods, whether a husband or son going to war or (en)
Il ritratto miniato è l'arte di raffigurare una persona su una piccola superficie. Deriva dalle tecniche dei manoscritti miniati; si utilizzava di solito il guazzo, l'acquarello, o lo smalto su vari materiali; si decoravano anche oggetti personali come anelli, bracciali, tabacchiere o carnet di ballo che si offrivano in segno di amore o amicizia. Storicamente, i miniatori hanno giocato sulla definizione ambigua della loro arte per sfuggire ai vincoli delle corporazioni; raramente le loro opere sono firmate. (it)
Miniatura (łac. minium) – małych rozmiarów obraz, zazwyczaj portret, wykonany na pergaminie, kości słoniowej, metalu czy porcelanie. Miniatury portretowe rozkwitły w XVI-wiecznej Europie i były popularne zwłaszcza w okresie rokoka i klasycyzmu, w ciągu dwóch następnych stuleci. Wykorzystywano je często do prezentowania sobie oddalonych od siebie osób, szczególnie w celach matrymonialnych, co praktykowały głównie szlacheckie rody. (pl)
Портретна мініатюра — портрет невеликого формату (від 1,5 до 20 см), що відрізняється особливою тонкістю письма, своєрідною технікою виконання і використанням засобів, властивих лише для цієї образотворчої формі. Мініатюрні портрети брали з собою, вирушаючи в мандрівку або військовий похід. На початку XIX століття такі портрети також стають частиною інтер'єру: в кабінетах, вітальнях і бібліотеках мініатюри в рамках розміщували на столі або розвішували на стінах. Часто стіна була заповнена рядами мініатюрних портретів, які нагадували про рідних і близьких людей. (uk)

rdfs:label

Portrait miniature (en)
بورتريه مصغر (ar)
Retrat miniatura (ca)
Miniatura (malířství) (cs)
Miniaturmalerei (de)
Miniaturo (pentraĵo) (eo)
Retrato en miniatura (es)
Miniaturazko erretratu (eu)
Péintéireacht mhionphictiúr (ga)
Miniature (portrait) (fr)
Miniatura (ritratto) (it)
Miniatuur (schilderij) (nl)
Miniatura (malarstwo) (pl)
Портретная миниатюра (ru)
Miniatyrmåleri (sv)
Портретна мініатюра (uk)

is dbo:wikiPageWikiLink of