Social proof (original) (raw)
社会的証明（しゃかいてきしょうめい）とは、社会心理学の用語で、個人の意見の妥当性を証明することを指す。 人は、集団の中で自分を支持する意見が全くないと、自己の意見の妥当性に疑問を感じ、意見を取り下げてしまうのが普通である。しかし、自分を支持する意見が1つでもあると、状況が一変する。 例えば、同性愛という状況を考えてみる。周囲が異性愛ばかりだと、自己の性指向に疑問を感じ、自分は異常なのではないかと悩むことになる。しかし、同好の存在を知ることにより、性指向を自己肯定し、ひいてはカミングアウトに至るケースがあるのは、社会的証明のなせる業と言える。
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | العقل الجمعي (أو ما يعرف بالأثر الاجتماعي المعلوماتي أيضاً) ظاهرة نفسية تفترض فيها الجماهير أن تصرفات الجماعة في حالة معينة تعكس سلوكاً صحيحاً.ويتجلى تأثير العقل الجمعي في الحالات التي تسبب غموضاً اجتماعياً، وتفقد الجماهير قدرتها على تحديد السلوك المناسب، وبدافع افتراض أن الآخرين يعرفون أكثر منهم عن تلك الحالة. سطوة أثر الجماعة على الفرد تظهر في قابلية الأفراد إلى الانصياع إلى قرارات معينة بغض النظر عن صوابها من خطئها في ظاهرة تسمى بسلوك القطيع. على الرغم من أن ظاهرة العقل الجمعي قد تعكس دافعاً منطقياً بالنسبة للبعض، إلا أن التحليل يظهر أن سلوك القطيع قد يدفع الجماعة إلى الانحياز سريعاً إلى أحد الآراء، ولذلك قد تنحصر آراء الجماعات الكبيرة في دائرة ضيقة من المعلومات. ظاهرة العقل الجمعي هي أحد أشكال الانصياع والإذعان. فعندما يفقد الفرد قدرته على اتخاذ موقف من أمر معين، يلجأ إلى الآخرين بحثاً عن مؤشرات وعن القرار الصحيح والموقف المناسب. عندما «ننصاع بسبب أننا نؤمن أن تفسير الآخرين لهذا الموقف الغامض هو أكثر صواباً مما قد نختاره بأنفسنا، وسوف يساعدنا في تحديد ردة الفعل المناسبة» فهذا بسبب التأثير الاجتماعي المعلوماتي. وهذا عكس التأثير الاجتماعي الطبيعي حيث ينقاد الفرد لكي يكون محبوباً ويتقبله الآخرون.الرضوخ للعقل الجمعي لا يؤدي إلى البحث عن التقبل من العامة فحسب (موافقة تصرفات الآخرين بدون الاقتناع بصحتها ضرورةً) بل قد يصل إلى التقبل الشخصي (القناعة الشخصية بأن الآخرين على صواب). يمتلك العقل الجمعي قيمته عندما يكون ما يهم هو أن تكون على حق في أعين الغير، وتعتقد بأن الآخرين هم أجدر بمعرفة الحق. (ar) Η κοινωνική απόδειξη, ένας όρος που επινοήθηκε από τον το 1984 στο βιβλίο του με τίτλο influence, είναι επίσης γνωστός και ως ενημερωτική κοινωνική επιρροή, ή πληροφοριακή κοινωνική επιρροή. Περιγράφει ένα ψυχολογικό και κοινωνικό φαινόμενο στο οποίο οι άνθρωποι αντιγράφουν και μιμούνται τις ενέργειες των άλλων στην προσπάθειά τους να συμπεριφερθούν κατάλληλα σε μια δεδομένη κατάσταση. Η κοινωνική απόδειξη θεωρείται εξέχουσα σε αμφίβολες κοινωνικές καταστάσεις όπου οι άνθρωποι δεν μπορούν να προσδιορίσουν τον κατάλληλο τρόπο συμπεριφοράς και προέρχεται από την υπόθεση ότι οι γύρω άνθρωποι έχουν περισσότερες γνώσεις για την τρέχουσα κατάσταση. Τα αποτελέσματα της κοινωνικής επιρροής μπορούν να φανούν στην τάση των ομάδων με πολλά μέλη να συμμορφώνονται με αποφάσεις, είτε είναι σωστές είτε λανθασμένες. Αυτό το φαινόμενο αναφέρεται σε κάποιες δημοσιεύσεις ως . Αν και η κοινωνική απόδειξη αντικατοπτρίζει ένα λογικό κίνητρο να αντιληφθεί και να συνυπολογίσει το άτομο τις γνώσεις που οι άλλοι ήδη κατέχουν, η επίσημη έρευνα δείχνει ότι μπορεί να κάνει τους ανθρώπους να συγκλίνουν υπερβολικά γρήγορα σε μια διαφορετική επιλογή, με αποτέλεσμα οι αποφάσεις των ακόμη μεγαλύτερων κοινωνικών ομάδων ενδεχωμένως να στηρίζονται σε πολύ λίγες πληροφορίες (βλέπε ). Η κοινωνική απόδειξη είναι ένας τύπος και συμμόρφωσης. Όταν ένα άτομο βρίσκεται σε μια κατάσταση όπου δεν είναι σίγουρο για τον τρόπο που θα έπρεπε να συμπεριφερθεί, συχνά κοιτάζει τους άλλους για ενδείξεις και στοιχεία σχετικά με τη σωστή συμπεριφορά. Όταν "συμμορφωνόμαστε επειδή πιστεύουμε ότι η ερμηνεία των άλλων για μια ασαφή κατάσταση είναι πιο ακριβής από τη δική μας και ότι αυτή η ερμηνεία θα μας βοηθήσει να επιλέξουμε τις κατάλληλες συμπεριφορές και ενέργειες", τότε έχουμε το φαινόμενο της κοινωνικής απόδειξης. Αυτό έρχεται σε αντίθεση με την όπου ένα άτομο συμμορφώνεται για να είναι αρεστό ή αποδεκτό από τους άλλους. Η κοινωνική απόδειξη συχνά οδηγεί όχι μόνο στην δημόσια συμμόρφωση του ατόμου (συμμόρφωση με τη συμπεριφορά των άλλων δημοσίως χωρίς απαραίτητα να υπάρχει η πεποίθηση ότι αυτή η συμπεριφορά είναι σωστή), αλλά και στην προσωπική αποδοχή (σύμπνοια με την συμπεριφορά των άλλων λόγω αληθινής πεποίθησης ότι οι άλλοι είναι σωστοί). Η κοινωνική απόδειξη είναι πιο ισχυρή όταν η ανάγκη να είσαι σωστός και ακριβής είναι πιο σημαντική, και όταν οι άλλοι θεωρούνται ειδικοί, γνώστες του αντικειμένου ή/και ιδιαίτερα ευφυείς. (el) La prueba social, conocida también como influencia social informativa, es un fenómeno psicológico donde las personas asumen que la acción de otras personas refleja un comportamiento correcto en una situación especifica. Este efecto se realza en situaciones sociales ambiguas donde las personas son incapaces de determinar un comportamiento apropiado, y son conducidos por la suposición de que las personas que las rodean, en ese momento, poseen más información sobre la situación. Los efectos de influencia social pueden observarse en las tendencias de grupos grandes para ajustarse a una opción, correcta o incorrecta, un fenómeno que a veces es referido como comportamiento gregario. Aunque la demostración social refleja un motivo racional para tomar en cuenta la información en posesión de otros, los análisis formales muestran que pueden causar que las personas converjan rápidamente a una sola respuesta, de forma que las decisiones de grupos grandes de individuos pueden basarse en una pequeña cantidad de información (ver ). La demostración social es un tipo de . Cuando una persona está en una situación donde no está segura de cuál es el comportamiento correcto, entonces observa a otras personas para buscar un comportamiento correcto. Cuando "nos conformamos porque creemos que la interpretación de una situación ambigua por parte de otros es más exacta que la nuestra y nos ayudará a elegir la acción apropiada" Esto está contrastado con las por las que una persona se ajusta a caer bien o ser aceptada por los demás. (es) La preuve sociale est un principe de psychologie sociale. Selon ce principe, un individu ne sachant quoi faire ou quoi penser, aura tendance à adopter le comportement ou le point de vue d'autres personnes. Selon Robert Cialdini [réf. nécessaire]: « Habituellement, quand un grand nombre de gens fait quelque chose, nous comprenons que c'est la meilleure chose à faire. Cette vérification par les faits est à la fois la force et la faiblesse du principe de la preuve sociale. […] La preuve sociale représente un raccourci commode, mais elle rend en même temps celui qui l'emprunte vulnérable aux assauts des profiteurs embusqués sur le chemin. » — Robert Cialdini, Influence et Manipulation Par exemple, on considère souvent qu'un restaurant achalandé est un bon restaurant. Inversement, un restaurant désert est considéré comme désagréable. Les mécanismes de preuve sociale sont aussi fréquemment utilisés à travers le monde par les influenceurs et les professionnels du marketing sur les réseaux sociaux. (fr) Social proof is a psychological and social phenomenon wherein people copy the actions of others in an attempt to undertake behavior in a given situation. The term was coined by Robert Cialdini in his 1984 book Influence: Science and Practice, and the concept is also known as informational social influence. Social proof is considered prominent in ambiguous social situations where people are unable to determine the appropriate mode of behavior, and is driven by the assumption that the surrounding people possess more knowledge about the current situation. The effects of social influence can be seen in the tendency of large groups to conform. This is referred to in some publications as the herd behavior. Although social proof reflects a rational motive to take into account the information possessed by others, formal analysis shows that it can cause people to converge too quickly upon a single distinct choice, so that decisions of even larger groups of individuals may be grounded in very little information (see information cascades). Social proof is one type of conformity. When a person is in a situation where they are unsure of the correct way to behave, they will often look to others for clues concerning the correct behavior. When "we conform because we believe that others' interpretation of an ambiguous situation is more accurate than ours and will help us choose an appropriate course of action", it is informational social influence. This is contrasted with normative social influence wherein a person conforms to be liked or accepted by others. Social proof often leads not only to public compliance (conforming to the behavior of others publicly without necessarily believing it is correct) but also private acceptance (conforming out of a genuine belief that others are correct).Social proof is more powerful when being accurate is more important and when others are perceived as especially knowledgeable. In 2020, a young scientist from Poland, , proved that this phenomenon also applies to interactions with artificial intelligence. His results show a new AI proof mechanism: AI that people have more and more contact with is a new source of information about how to behave and what decisions to take. (en) 社会的証明（しゃかいてきしょうめい）とは、社会心理学の用語で、個人の意見の妥当性を証明することを指す。 人は、集団の中で自分を支持する意見が全くないと、自己の意見の妥当性に疑問を感じ、意見を取り下げてしまうのが普通である。しかし、自分を支持する意見が1つでもあると、状況が一変する。 例えば、同性愛という状況を考えてみる。周囲が異性愛ばかりだと、自己の性指向に疑問を感じ、自分は異常なのではないかと悩むことになる。しかし、同好の存在を知ることにより、性指向を自己肯定し、ひいてはカミングアウトに至るケースがあるのは、社会的証明のなせる業と言える。 (ja) 사회 증명 (社会証明)은 사회심리학의 용어로 개인의 의견의 타당성을 증명하는 것을 가리킨다. 사람은 군중 중에서 자신을 지지하는 의견이 전혀 없으면 자기의 의견의 타당성에 의문을 느끼고 의견을 철회해 버리는 것이 보통이다. 그러나, 자신을 지지하는 의견이 하나라도 있으면 상황이 일변한다. 예를 들면, 동성애라는 상황을 생각해 본다. 주위가 이성애뿐이라고, 자기의 성 지향에 의문을 느껴 자신은 이상한 것이 아닐까 고민하게 된다. 그러나, 동호의 존재를 아는 것으로, 성 지향을 자기 긍정해, 나아가서는 커밍 아웃에 이르는 경우가 있는 것은 사회적 증명을 이룰 수 있는 업이라고 말할 수 있다. (ko) Социа́льное доказа́тельство (англ. Social proof), или информационное социальное влияние (англ. informational social influence) — психологическое явление, происходящее, когда некоторые люди не могут определить предпочтительный способ поведения в сложных ситуациях. Предполагая, что окружающие лучше знакомы с ситуацией, такие люди считают их поведение предпочтительным. Это явление часто используется для сознательной манипуляции поведением других. (ru) Społeczny dowód słuszności – zasada, według której człowiek, nie wiedząc, jaka decyzja lub jaki pogląd jest słuszny (co może zależeć od różnych czynników), podejmuje decyzje lub przyjmuje poglądy takie same, jak większość grupy. Innymi słowy uważamy, że jakieś zachowanie jest poprawne wtedy, gdy widzimy innych ludzi, którzy tak właśnie się zachowują. Na przykład: jeśli mężczyzna nie wie, która ubikacja jest damska, a która męska, ponieważ nie ma oznaczeń na drzwiach, to użyje tej, do której wchodzi inny mężczyzna. (pl) Соціальний доказ — термін, запропонований Робертом Чалдіні у його книжці Вплив 1984 року, також відомий як інформаційний соціальний вплив. Цей термін описує психологічний та соціальний феномен, в якому люди копіюють дії інших, коли не знають як правильно вчинити у тій чи іншій ситуації. (uk) |
| dbo:wikiPageID | 697354 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 16009 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1112653201 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Psychology dbr:Robert_Cialdini dbr:Information_cascade dbr:Social_influence dbr:Preference_falsification dbc:Social_influence dbr:Normative_social_influence dbr:Positional_good dbr:Muzafer_Sherif dbr:Conventional_wisdom dbr:Copycat_suicide dbr:Critical_mass_(sociodynamics) dbr:Crowd_psychology dbr:Compliance_(psychology) dbr:Peer_pressure dbc:Human_behavior dbr:Laugh_track dbr:Observational_learning dbr:Bandwagon_effect dbr:Argumentum_ad_populum dbr:Artificial_intelligence dbc:Conformity dbr:Laugh_tracks dbr:Herd_behavior dbr:Herd_mentality dbr:The_Third_Wave_(experiment) dbr:Tipping_point_(sociology) dbr:Autokinetic_effect dbr:Bystander_effect dbr:Poland dbr:Claque dbr:FOMO dbr:Influence:_Science_and_Practice dbr:Shill dbr:Social dbr:Eyewitness_identification dbr:Agent-based_modeling dbr:Conformity_(psychology) dbr:Information_cascades dbr:Michal_Klichowski |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:About dbt:Colend dbt:Expand_section dbt:Further dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Conformity dbt:Cols dbt:Nudge_Theory |
| dcterms:subject | dbc:Social_influence dbc:Human_behavior dbc:Conformity |
| gold:hypernym | dbr:Phenomenon |
| rdf:type | dbo:Disease |
| rdfs:comment | 社会的証明（しゃかいてきしょうめい）とは、社会心理学の用語で、個人の意見の妥当性を証明することを指す。 人は、集団の中で自分を支持する意見が全くないと、自己の意見の妥当性に疑問を感じ、意見を取り下げてしまうのが普通である。しかし、自分を支持する意見が1つでもあると、状況が一変する。 例えば、同性愛という状況を考えてみる。周囲が異性愛ばかりだと、自己の性指向に疑問を感じ、自分は異常なのではないかと悩むことになる。しかし、同好の存在を知ることにより、性指向を自己肯定し、ひいてはカミングアウトに至るケースがあるのは、社会的証明のなせる業と言える。 (ja) 사회 증명 (社会証明)은 사회심리학의 용어로 개인의 의견의 타당성을 증명하는 것을 가리킨다. 사람은 군중 중에서 자신을 지지하는 의견이 전혀 없으면 자기의 의견의 타당성에 의문을 느끼고 의견을 철회해 버리는 것이 보통이다. 그러나, 자신을 지지하는 의견이 하나라도 있으면 상황이 일변한다. 예를 들면, 동성애라는 상황을 생각해 본다. 주위가 이성애뿐이라고, 자기의 성 지향에 의문을 느껴 자신은 이상한 것이 아닐까 고민하게 된다. 그러나, 동호의 존재를 아는 것으로, 성 지향을 자기 긍정해, 나아가서는 커밍 아웃에 이르는 경우가 있는 것은 사회적 증명을 이룰 수 있는 업이라고 말할 수 있다. (ko) Социа́льное доказа́тельство (англ. Social proof), или информационное социальное влияние (англ. informational social influence) — психологическое явление, происходящее, когда некоторые люди не могут определить предпочтительный способ поведения в сложных ситуациях. Предполагая, что окружающие лучше знакомы с ситуацией, такие люди считают их поведение предпочтительным. Это явление часто используется для сознательной манипуляции поведением других. (ru) Społeczny dowód słuszności – zasada, według której człowiek, nie wiedząc, jaka decyzja lub jaki pogląd jest słuszny (co może zależeć od różnych czynników), podejmuje decyzje lub przyjmuje poglądy takie same, jak większość grupy. Innymi słowy uważamy, że jakieś zachowanie jest poprawne wtedy, gdy widzimy innych ludzi, którzy tak właśnie się zachowują. Na przykład: jeśli mężczyzna nie wie, która ubikacja jest damska, a która męska, ponieważ nie ma oznaczeń na drzwiach, to użyje tej, do której wchodzi inny mężczyzna. (pl) Соціальний доказ — термін, запропонований Робертом Чалдіні у його книжці Вплив 1984 року, також відомий як інформаційний соціальний вплив. Цей термін описує психологічний та соціальний феномен, в якому люди копіюють дії інших, коли не знають як правильно вчинити у тій чи іншій ситуації. (uk) العقل الجمعي (أو ما يعرف بالأثر الاجتماعي المعلوماتي أيضاً) ظاهرة نفسية تفترض فيها الجماهير أن تصرفات الجماعة في حالة معينة تعكس سلوكاً صحيحاً.ويتجلى تأثير العقل الجمعي في الحالات التي تسبب غموضاً اجتماعياً، وتفقد الجماهير قدرتها على تحديد السلوك المناسب، وبدافع افتراض أن الآخرين يعرفون أكثر منهم عن تلك الحالة. (ar) Η κοινωνική απόδειξη, ένας όρος που επινοήθηκε από τον το 1984 στο βιβλίο του με τίτλο influence, είναι επίσης γνωστός και ως ενημερωτική κοινωνική επιρροή, ή πληροφοριακή κοινωνική επιρροή. Περιγράφει ένα ψυχολογικό και κοινωνικό φαινόμενο στο οποίο οι άνθρωποι αντιγράφουν και μιμούνται τις ενέργειες των άλλων στην προσπάθειά τους να συμπεριφερθούν κατάλληλα σε μια δεδομένη κατάσταση. (el) La prueba social, conocida también como influencia social informativa, es un fenómeno psicológico donde las personas asumen que la acción de otras personas refleja un comportamiento correcto en una situación especifica. Este efecto se realza en situaciones sociales ambiguas donde las personas son incapaces de determinar un comportamiento apropiado, y son conducidos por la suposición de que las personas que las rodean, en ese momento, poseen más información sobre la situación. (es) Social proof is a psychological and social phenomenon wherein people copy the actions of others in an attempt to undertake behavior in a given situation. The term was coined by Robert Cialdini in his 1984 book Influence: Science and Practice, and the concept is also known as informational social influence. Social proof is considered prominent in ambiguous social situations where people are unable to determine the appropriate mode of behavior, and is driven by the assumption that the surrounding people possess more knowledge about the current situation. (en) La preuve sociale est un principe de psychologie sociale. Selon ce principe, un individu ne sachant quoi faire ou quoi penser, aura tendance à adopter le comportement ou le point de vue d'autres personnes. Selon Robert Cialdini [réf. nécessaire]: — Robert Cialdini, Influence et Manipulation Par exemple, on considère souvent qu'un restaurant achalandé est un bon restaurant. Inversement, un restaurant désert est considéré comme désagréable. (fr) |
| rdfs:label | عقل جمعي (ar) Κοινωνική απόδειξη (el) Demostración social (es) Preuve sociale (fr) 社会的証明 (ja) 사회 증명 (ko) Społeczny dowód słuszności (pl) Social proof (en) Социальное доказательство (ru) Соціальний доказ (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Social proof wikidata:Social proof dbpedia-ar:Social proof dbpedia-el:Social proof dbpedia-es:Social proof dbpedia-fr:Social proof dbpedia-ja:Social proof dbpedia-ko:Social proof dbpedia-pl:Social proof dbpedia-ro:Social proof dbpedia-ru:Social proof dbpedia-uk:Social proof https://global.dbpedia.org/id/2mnsB |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Social_proof?oldid=1112653201&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Social_proof |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Informational_social_influence dbr:Social_Proof dbr:Informational_Social_Influence dbr:Social_informational_influence dbr:Informational_conformity dbr:Informational_influence |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Scarcity_(social_psychology) dbr:Memory_conformity dbr:Robert_Cialdini dbr:Index_of_psychology_articles dbr:Information_cascade dbr:Informational_social_influence dbr:Social_influence dbr:Preference_falsification dbr:Constructivism_(philosophy_of_education) dbr:Media_manipulation dbr:Nudge_theory dbr:Conformity dbr:Copycat_suicide dbr:Crowds_(adolescence) dbr:Opower dbr:Fear_of_missing_out dbr:Jury dbr:Chatbot dbr:Attitude_change dbr:James_Densley dbr:Social_contagion dbr:Social_Proof dbr:Argumentum_ad_populum dbr:Charlie_Munger dbr:Blessing_scam dbr:Heuristic dbr:Heuristic_(psychology) dbr:Bystander_effect dbr:Claque dbr:Group_polarization dbr:Informational_Social_Influence dbr:Reputation_marketing dbr:Social_informational_influence dbr:Informational_conformity dbr:Informational_influence |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Social_proof |