Tired light (original) (raw)
Unavené světlo (anglicky tired light) je alternativní teorie vysvětlení pro kosmologický rudý posuv. Poprvé jej navrhl Fritz Zwicky. Existují i novější verze. Například „foton-atom“ teorie či QED rudý posuv.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | La hipòtesi de la llum cansada, alternativa al “Big Bang” ("Gran Explosió"), explica per què l'espectre de llum de totes les galàxies observades està desplaçat cap al vermell. La hipòtesi, formulada per Fritz Zwicky el 1929, explica que els fotons perden energia en col·lidir amb altres partícules mentre es desplacen. Considerant que l'energia d'un fotó és inversament proporcional a la seva longitud d'ona, el resultat seria un desplaçament de la longitud d'ona cap al vermell. Aquesta hipòtesi no implica un univers en expansió, com sí que ho fa el “Big Bang”. Al principi del segle xx la majoria de científics creien que l'univers era estàtic, raó per la qual la llum cansada tenia un cert atractiu. Avui en dia es recorda principalment per interès històric, ja que molt pocs científics creuen que la llum cansada sigui una explicació vàlida per la llei de Hubble. Tot i això, alguns models alternatius de la gravetat que no donen lloc a un univers en expansió a vegades utilitzen la llum cansada per explicar les observacions de Hubble. (ca) Unavené světlo (anglicky tired light) je alternativní teorie vysvětlení pro kosmologický rudý posuv. Poprvé jej navrhl Fritz Zwicky. Existují i novější verze. Například „foton-atom“ teorie či QED rudý posuv. (cs) الضوء المُرهق (بالإنجليزية: Tired light) هي فرضية قديمة لتفسير آليات الانزياح الأحمر اقتُرحت كتفسير بديل لعلاقة الانزياح الأحمر بالمسافة. افتُرض هذا النموذج كبديل للنماذج التي تتحدث عن تمدد الكون، وأشهرها الانفجار العظيم ونظرية الحالة الثابتة. طُرحت تلك الفرضية سنة 1929 م على يد فريتز زفيكي، الذي اقترح أنه إذا فقدت الفوتونات طاقة عبر الزمن عبر تصادمها بالجسيمات الأخرى بصورة منتظمة، فستظهر الأجسام البعيدة أكثر احمرارًا من الأجسام الأقرب. وقد اعترف زفيكي نفسه بأن أي نوع من تشتت الضوء، سوف يجعل صور الأجسام البعيدة أقل وضوحًا مما نراها. إلا أن رصد ازدياد سطوع المجرات عبر الزمن والإبطاء الزمني للأجسام الكونية والطيف الحراري للخلفية الإشعاعية للكون، نفت صحة فرضية الضوء المرهق. (ar) Lichtermüdung, auch Photonenalterung, ist eine physikalische Hypothese, die aufgestellt wurde, um die bei weit entfernten Himmelskörpern auftretende kosmologische Rotverschiebung in Übereinstimmung mit einem statischen Universum zu erklären. Als Ursache wurde ein Energieverlust der Photonen des Lichts auf dem Weg von der Quelle zum Beobachter in Erwägung gezogen, für den jedoch kein überzeugender physikalischer Mechanismus angegeben werden konnte. Experimentelle Befunde sprechen klar zu Gunsten der Expansion des Universums, d. h. der Expansion des Raums gemäß der allgemeinen Relativitätstheorie, und gegen ein statisches Universum. Lichtermüdung wird deshalb von der überwiegenden Mehrheit der Wissenschaftler nicht als ernsthafte Alternative in Betracht gezogen. (de) La luz cansada (del inglés: tired light) es una teoría propuesta por Albert Einstein para reconciliar su teoría del universo estático con la observación de la expansión del universo. Esto último se deduce de la observación de un corrimiento al rojo proporcional a la distancia a las galaxias, esta idea fue defendida por Fritz Zwicky en 1929 como una explicación alternativa posible. El término fue acuñado por Richard Tolman como una interpretación alternativa de Georges Lemaitre y Edwin Hubble universo corrimiento al rojo. Hubble y Lemaitre creían que el corrimiento al rojo cósmico fue causada por el estiramiento de las ondas de luz a medida que viajan en el espacio en expansión; Zwicky creía que el corrimiento al rojo cósmico era causado por los fotones de energía que va perdiendo con la distancia, probablemente debido a los campos gravitatorios de la resistencia entre la fuente y el detector. Otra explicación sería la Producción de pares Breit-Wheeler, José Comas y Solá se refirió a algo similar en la edición de 1933 de su obra 'Astronomía', pag 197 (Labor) Einstein postuló que la luz podía, por razones no especificadas, perder energía en proporción a la distancia recorrida, de ahí el nombre de «luz cansada». Si, por un solo fotón, la luz cansada es indistinguible de la hipótesis de la expansión del universo, la teoría hace predicciones diferentes en algunos contextos. En particular, una distribución de los fotones con un espectro de cuerpo negro de la atención, incluso si no está en equilibrio térmico, un espectro de cuerpo negro, debido a la expansión del universo, con una temperatura que disminuye con el tiempo. En el caso de la luz del espectro de cuerpo negro cansado tradicional se distorsiona con el tiempo. Aunque normalmente la luz cansada se considera por interés histórico, a veces junto con las sugerencias del corrimiento al rojo intrínseco, es utilizada por . En 1981, H. J. Reboul resumió muchos que habían sido idscutidos en la literatura desde los años 1930. En 2001, Geoffrey Burbidge remarcó en una revisión que la mayoría de la comunidad científica ha marginalizado este tipo de discusiones desde los años 1960. Burbidge y Halton Arp, mientras investigaban el misterio de la naturaleza de los cuásares, intentaron desarrollar mecanismos de corrimiento al rojo alternativos y unos cuantos de sus científicos seguidores reconocieron su trabajo. Los mecanismos diferentes alternativos no son consideradas generalmente como plausibles, porque no causan dilatación del tiempo. (es) La lumière fatiguée ou « fatigue de la lumière » est une hypothèse proposée pour expliquer la loi de Hubble sans faire intervenir une expansion de l'Univers. Cette loi est déduite de l'observation d'un décalage vers le rouge proportionnel à la distance pour les galaxies. Cette idée a été préconisée par Fritz Zwicky en 1929 comme explication alternative possible. L'expression a été inventée d'après Richard Tolman — comme une interprétation alternative de celle de Georges Lemaître et d'Edwin Hubble du décalage vers le rouge cosmique. Lemaître et Hubble interprétèrent que le décalage cosmique vers le rouge était provoqué par l'étirement des ondes lumineuses lors de leur voyage dans l'espace en expansion. Fritz Zwicky proposa que ce décalage vers le rouge était causé par les photons perdant graduellement leur énergie au fil de leur parcours, probablement en raison de la résistance aux champs de gravitation entre la source et le détecteur.[réf. souhaitée] Si, pour un photon individuel, les effets décrits par la théorie de la lumière fatiguée sont indistinguables de l'hypothèse de l'expansion de l'Univers, ces deux théories font des prédictions différentes dans certains contextes. En particulier, une distribution de photons présentant un spectre de corps noir garde, même si elle n'est pas à l'équilibre thermique, un spectre de corps noir du fait de l'expansion de l'Univers, avec une température qui décroît au cours du temps. Dans le cas de la lumière fatiguée traditionnelle, un spectre de corps noir est déformé au cours du temps. L'expression « lumière fatiguée » pourrait avoir été inventée par Howard P. Robertson (1903-1961) en 1932chap. 4,_§ 4.7_1-0" class="reference">col. 2_2-0" class="reference">. (fr) La luce stanca (o effetto luce stanca) è una teoria cosmologica e astrofisica proposta da Fritz Zwicky sulla base delle teorie di Albert Einstein, per riconciliare l'ipotesi di un universo statico con l'osservazione dell'espansione dell'universo. Quest'ultima ipotesi venne dedotta, per le galassie, dall'osservazione dello spostamento verso il rosso cosmologico proporzionalmente alla distanza (legge di Hubble), e venne proposta nel 1929 come possibile spiegazione alternativa al Big Bang, accanto all'effetto Doppler. Il termine luce stanca è stato inventato da Richard Tolman, un'interpretazione alternativa a Georges Lemaître e Edwin Hubble dello spostamento verso il rosso cosmologico. Lemaître e Hubble credettero che lo spostamento fosse provocato dall'aumento della lunghezza d'onda durante il viaggio della luce nello spazio in espansione. Fritz Zwicky riteneva che lo spostamento verso il rosso cosmologico era causato da fotoni che perdono gradatamente energia con l'aumentare della distanza, probabilmente a causa della resistenza ai campi gravitazionali presenti tra la sorgente ed il rilevatore. Einstein aveva formulato l'ipotesi che la luce potesse, per una ragione non precisata, perdere dell'energia proporzionalmente alla distanza percorsa, da cui deriva il termine luce stanca. Se per un singolo fotone la luce stanca è indistinguibile dall'ipotesi di espansione dell'universo, la teoria fa previsioni differenti in determinati contesti. In particolare, una distribuzione di fotoni che presentano uno spettro di corpo nero conserva, anche se non è all'equilibrio termico, uno spettro di corpo nero a seguito dell'espansione dell'universo, con una temperatura che decresce nel tempo. Nel caso della luce stanca tradizionale, lo spettro di corpo nero si distorce nel corso del tempo. Uno dei sostenitori della luce stanca e della teoria dello stato stazionario, Halton Arp, spiegò che il redshift era dovuto anche all'età dell'oggetto, non all'espansione. (it) Tired light is a class of hypothetical redshift mechanisms that was proposed as an alternative explanation for the redshift-distance relationship. These models have been proposed as alternatives to the models that require metric expansion of space of which the Big Bang and the Steady State cosmologies are the most famous examples. The concept was first proposed in 1929 by Fritz Zwicky, who suggested that if photons lost energy over time through collisions with other particles in a regular way, the more distant objects would appear redder than more nearby ones. Zwicky himself acknowledged that any sort of scattering of light would blur the images of distant objects more than what is seen. Additionally, the surface brightness of galaxies evolving with time, time dilation of cosmological sources, and a thermal spectrum of the cosmic microwave background have been observed—these effects should not be present if the cosmological redshift was due to any tired light scattering mechanism. Despite periodic re-examination of the concept, tired light has not been supported by observational tests and remains a fringe topic in astrophysics. (en) Luz cansada é uma classe de mecanismos hipotéticos de desvios para o vermelho que foi proposto como uma explicação alternativa para a relação entre o desvio para o vermelho e a distância. Estes modelos foram propostos como alternativas aos modelos que requerem expansão métrica do espaço, dos quais o Big Bang e as cosmologias do estado estacionário são os exemplos mais famosos. O conceito foi proposto pela primeira vez em 1929 por Fritz Zwicky, que sugeriu que se fótons perderam energia ao longo do tempo através de colisões com outras partículas de forma regular, os objetos mais distantes pareceriam mais vermelhos do que os mais próximos. O próprio Zwicky reconheceu que qualquer tipo de dispersão de luz borraria as imagens de objetos distantes mais do que o que se vê. Além disso, observou-se o brilho superficial de galáxias que evoluem com o tempo, a dilatação temporal de fontes cosmológicas e um espectro térmico da radiação cósmica de fundo - estes efeitos não deveriam estar presentes se o deslocamento cosmológico do vermelho fosse devido a qualquer mecanismo de dispersão de luz cansada. Apesar do reexame periódico do conceito, a luz cansada não foi apoiada por testes observacionais e tem sido recentemente considerada apenas nas margens da astrofísica. Jean-Claude Pecker foi um dos defensores da hipótese da luz cansada. (pt) Trött ljus är en samlande beteckning för flera kosmologiska hypoteser som försöker förklara rödförskjutningen hos avlägsna galaxer med en energiförlust hos ljuset på dess väg från källan till betraktaren i olika typer av statiska universa, i vilka den kosmologiska principen håller över tiden. I den gängse Big Bang-modellen, liksom även i Steady state-teorin, tolkar man istället rödförskjutningen som en effekt av att ljusvågorna töjs på grund av att rymden expanderar. Trött ljus-hypoteser försöker förklara energiförlusten genom växelverkan med materia eller andra fotoner, eller med någon annan mekanism. Det publiceras fortfarande kring idén av några få anhängare, men flertalet mekanismer som har föreslagits leder till förutsägelser som inte är förenliga med de astronomiska observationerna. Bland annat kan växelverkan med materia uteslutas, eftersom den skulle leda till en spridning av ljuset som inte har observerats. Däremot stämmer Big Bang-modellen med mörk materia och mörk energi väl överens med de nyaste observationerna av mycket avlägsna galaxer. (sv) Гипотезы старения света (англ. tired light) — класс опровергнутых гипотез, выдвинутых в качестве альтернативного объяснения зависимости красного смещения от расстояния до объекта (закона Хаббла).В отличие от теорий Большого взрыва и стационарной Вселенной, эти гипотезы не предполагают расширения Вселенной. Концепция впервые была предложена Фрицем Цвикки в 1929 году, который предположил, что фотоны теряют энергию в результате взаимодействия с гравитационным полем. Альтернативные модели гравитации стационарной Вселенной зачастую используют старение света для объяснения закона Хаббла; среди авторов таких теорий были Эрвин Финлей-Фройндлих и Макс Борн. Среди сторонников теории старения света были пулковский астрофизик Аристарх Белопольский и одно время сам Эдвин Хаббл. Сейчас такие гипотезы представляют только исторический интерес, так как противоречат наблюдениям и не могут объяснить весь комплекс имеющихся данных, например, таких как: * независимость красного смещения от длины волны; * отсутствие рассеивания света от далёких источников; * наблюдаемая зависимость длительности таких космических событий как вспышки сверхновых от расстояния до них; * распространённость лёгких элементов; * спектр излучения реликтового излучения, совпадающий со спектром абсолютно чёрного тела; * зависимость поверхностной яркости галактик от красного смещения, согласующаяся с традиционной интерпретацией красного смещения. В итоге, эта гипотеза не способна построить полную космологическую картину, альтернативную теории Большого Взрыва. (ru) «Втомлене світло» (також «старіння світла», англ. tired light) — клас спростованих гіпотез, висунутих прихильниками стаціонарного Всесвіту як альтернативного пояснення виявленої залежності червоного зміщення від відстані до об'єкта (тобто т.зв. закон Хаббла).На відміну від теорій Великого вибуху і стаціонарного Всесвіту, ці гіпотези не передбачають розширення Всесвіту. Концепція вперше була запропонована Фріцем Цвіккі у 1929 році, який припустив, що фотони втрачають енергію в зіткненнях з іншими частинками міжзоряного середовища. гравітації стаціонарного Всесвіту найчастіше використовують старіння світла для пояснення закону Габбла. Зараз такі гіпотези представляють тільки історичний інтерес, оскільки суперечать спостереженням і не можуть пояснити увесь комплекс наявних даних, наприклад, таких як: * Незалежність червоного зміщення від довжини хвилі; * Відсутність розсіювання світла від далеких джерел; * Спостережувана залежність тривалості таких космічних подій як спалахів наднових від відстані до них; * Поширеність легких елементів; * Наявність реліктового випромінювання і його анізотропію; * Великомасштабна структура Всесвіту. Зрештою, ця гіпотеза не здатна побудувати повну космологічну картину, альтернативну теорії Великого Вибуху. (uk) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Tolman_surface_brightness_test.png?width=300 |
| dbo:wikiPageID | 867515 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 23284 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1122837203 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Proportionality_(mathematics) dbr:Cosmological_time dbr:Big_Bang dbc:Fringe_physics dbr:University_of_Manchester dbr:Vesto_Slipher dbr:Light dbr:Limb_darkening dbr:Tolman_surface_brightness_test dbr:Comoving_distance dbr:Compton_effect dbr:Erwin_Finlay-Freundlich dbr:Nature_(journal) dbr:Edward_Arthur_Milne dbr:Edwin_Hubble dbr:Electromagnetic_radiation dbr:Energy dbr:Fritz_Zwicky dbr:Galaxy dbr:Geodesic dbr:Georges_Lemaître dbr:Gravitational_redshift dbr:Cosmic_microwave_background dbc:Obsolete_theories_in_physics dbr:Paradigm dbr:Phase_space dbr:Redshift_survey dbr:Sui_generis dbr:Systematics dbr:WMAP dbr:Walther_Nernst dbr:William_Duncan_MacMillan dbr:Distance dbr:Helge_Kragh dbr:File:Hubble_ultra_deep_field_high_rez_edit1.jpg dbr:Accelerating_universe dbr:Parsec dbr:Charles_Seife dbr:John_Quincy_Stewart dbr:Physical_cosmology dbr:Scientific_consensus dbr:Time_dilation dbr:Astronomical_spectroscopy dbr:Steady_State_Theory dbc:Light dbc:Physical_cosmology dbr:Lambda-CDM_model dbr:Supernova dbr:Dispersion_(optics) dbr:Distance_measures_(cosmology) dbr:Doppler_effect dbr:Photon dbr:Special_relativity dbr:Hubble's_law dbr:Ralph_Asher_Alpher dbr:Redshift dbr:Scattering dbr:Wavelength dbr:Observational_cosmology dbr:Raman_effect dbr:Static_universe dbr:Intrinsic_redshift dbr:Sachs–Wolfe_effect dbr:Metric_expansion_of_space dbr:Spectral_line dbr:Fringe_physics dbr:Richard_Tolman dbr:Spiral_nebula dbr:Spacetime_interval dbr:Alternative_theories_of_gravity dbr:Milne_universe dbr:File:Tolman_surface_brightness_test.png |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Blockquote dbt:Pp-sock dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description dbt:Bare_URL_inline dbt:Cosmology |
| dcterms:subject | dbc:Fringe_physics dbc:Obsolete_theories_in_physics dbc:Light dbc:Physical_cosmology |
| gold:hypernym | dbr:Mechanisms |
| rdf:type | owl:Thing yago:WikicatObsoleteScientificTheories yago:Abstraction100002137 yago:Cognition100023271 yago:Explanation105793000 yago:HigherCognitiveProcess105770664 yago:Process105701363 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:ScientificTheory105993844 yago:Theory105989479 yago:Thinking105770926 |
| rdfs:comment | Unavené světlo (anglicky tired light) je alternativní teorie vysvětlení pro kosmologický rudý posuv. Poprvé jej navrhl Fritz Zwicky. Existují i novější verze. Například „foton-atom“ teorie či QED rudý posuv. (cs) الضوء المُرهق (بالإنجليزية: Tired light) هي فرضية قديمة لتفسير آليات الانزياح الأحمر اقتُرحت كتفسير بديل لعلاقة الانزياح الأحمر بالمسافة. افتُرض هذا النموذج كبديل للنماذج التي تتحدث عن تمدد الكون، وأشهرها الانفجار العظيم ونظرية الحالة الثابتة. طُرحت تلك الفرضية سنة 1929 م على يد فريتز زفيكي، الذي اقترح أنه إذا فقدت الفوتونات طاقة عبر الزمن عبر تصادمها بالجسيمات الأخرى بصورة منتظمة، فستظهر الأجسام البعيدة أكثر احمرارًا من الأجسام الأقرب. وقد اعترف زفيكي نفسه بأن أي نوع من تشتت الضوء، سوف يجعل صور الأجسام البعيدة أقل وضوحًا مما نراها. إلا أن رصد ازدياد سطوع المجرات عبر الزمن والإبطاء الزمني للأجسام الكونية والطيف الحراري للخلفية الإشعاعية للكون، نفت صحة فرضية الضوء المرهق. (ar) Lichtermüdung, auch Photonenalterung, ist eine physikalische Hypothese, die aufgestellt wurde, um die bei weit entfernten Himmelskörpern auftretende kosmologische Rotverschiebung in Übereinstimmung mit einem statischen Universum zu erklären. Als Ursache wurde ein Energieverlust der Photonen des Lichts auf dem Weg von der Quelle zum Beobachter in Erwägung gezogen, für den jedoch kein überzeugender physikalischer Mechanismus angegeben werden konnte. Experimentelle Befunde sprechen klar zu Gunsten der Expansion des Universums, d. h. der Expansion des Raums gemäß der allgemeinen Relativitätstheorie, und gegen ein statisches Universum. Lichtermüdung wird deshalb von der überwiegenden Mehrheit der Wissenschaftler nicht als ernsthafte Alternative in Betracht gezogen. (de) La hipòtesi de la llum cansada, alternativa al “Big Bang” ("Gran Explosió"), explica per què l'espectre de llum de totes les galàxies observades està desplaçat cap al vermell. La hipòtesi, formulada per Fritz Zwicky el 1929, explica que els fotons perden energia en col·lidir amb altres partícules mentre es desplacen. Considerant que l'energia d'un fotó és inversament proporcional a la seva longitud d'ona, el resultat seria un desplaçament de la longitud d'ona cap al vermell. Aquesta hipòtesi no implica un univers en expansió, com sí que ho fa el “Big Bang”. Al principi del segle xx la majoria de científics creien que l'univers era estàtic, raó per la qual la llum cansada tenia un cert atractiu. Avui en dia es recorda principalment per interès històric, ja que molt pocs científics creuen (ca) La luz cansada (del inglés: tired light) es una teoría propuesta por Albert Einstein para reconciliar su teoría del universo estático con la observación de la expansión del universo. Esto último se deduce de la observación de un corrimiento al rojo proporcional a la distancia a las galaxias, esta idea fue defendida por Fritz Zwicky en 1929 como una explicación alternativa posible. El término fue acuñado por Richard Tolman como una interpretación alternativa de Georges Lemaitre y Edwin Hubble universo corrimiento al rojo. Hubble y Lemaitre creían que el corrimiento al rojo cósmico fue causada por el estiramiento de las ondas de luz a medida que viajan en el espacio en expansión; Zwicky creía que el corrimiento al rojo cósmico era causado por los fotones de energía que va perdiendo con la di (es) Tired light is a class of hypothetical redshift mechanisms that was proposed as an alternative explanation for the redshift-distance relationship. These models have been proposed as alternatives to the models that require metric expansion of space of which the Big Bang and the Steady State cosmologies are the most famous examples. The concept was first proposed in 1929 by Fritz Zwicky, who suggested that if photons lost energy over time through collisions with other particles in a regular way, the more distant objects would appear redder than more nearby ones. Zwicky himself acknowledged that any sort of scattering of light would blur the images of distant objects more than what is seen. Additionally, the surface brightness of galaxies evolving with time, time dilation of cosmological sour (en) La lumière fatiguée ou « fatigue de la lumière » est une hypothèse proposée pour expliquer la loi de Hubble sans faire intervenir une expansion de l'Univers. Cette loi est déduite de l'observation d'un décalage vers le rouge proportionnel à la distance pour les galaxies. Cette idée a été préconisée par Fritz Zwicky en 1929 comme explication alternative possible. L'expression a été inventée d'après Richard Tolman — comme une interprétation alternative de celle de Georges Lemaître et d'Edwin Hubble du décalage vers le rouge cosmique. Lemaître et Hubble interprétèrent que le décalage cosmique vers le rouge était provoqué par l'étirement des ondes lumineuses lors de leur voyage dans l'espace en expansion. Fritz Zwicky proposa que ce décalage vers le rouge était causé par les photons perdant gr (fr) La luce stanca (o effetto luce stanca) è una teoria cosmologica e astrofisica proposta da Fritz Zwicky sulla base delle teorie di Albert Einstein, per riconciliare l'ipotesi di un universo statico con l'osservazione dell'espansione dell'universo. Quest'ultima ipotesi venne dedotta, per le galassie, dall'osservazione dello spostamento verso il rosso cosmologico proporzionalmente alla distanza (legge di Hubble), e venne proposta nel 1929 come possibile spiegazione alternativa al Big Bang, accanto all'effetto Doppler. (it) Luz cansada é uma classe de mecanismos hipotéticos de desvios para o vermelho que foi proposto como uma explicação alternativa para a relação entre o desvio para o vermelho e a distância. Estes modelos foram propostos como alternativas aos modelos que requerem expansão métrica do espaço, dos quais o Big Bang e as cosmologias do estado estacionário são os exemplos mais famosos. O conceito foi proposto pela primeira vez em 1929 por Fritz Zwicky, que sugeriu que se fótons perderam energia ao longo do tempo através de colisões com outras partículas de forma regular, os objetos mais distantes pareceriam mais vermelhos do que os mais próximos. O próprio Zwicky reconheceu que qualquer tipo de dispersão de luz borraria as imagens de objetos distantes mais do que o que se vê. Além disso, observou-s (pt) Гипотезы старения света (англ. tired light) — класс опровергнутых гипотез, выдвинутых в качестве альтернативного объяснения зависимости красного смещения от расстояния до объекта (закона Хаббла).В отличие от теорий Большого взрыва и стационарной Вселенной, эти гипотезы не предполагают расширения Вселенной. Сейчас такие гипотезы представляют только исторический интерес, так как противоречат наблюдениям и не могут объяснить весь комплекс имеющихся данных, например, таких как: В итоге, эта гипотеза не способна построить полную космологическую картину, альтернативную теории Большого Взрыва. (ru) Trött ljus är en samlande beteckning för flera kosmologiska hypoteser som försöker förklara rödförskjutningen hos avlägsna galaxer med en energiförlust hos ljuset på dess väg från källan till betraktaren i olika typer av statiska universa, i vilka den kosmologiska principen håller över tiden. I den gängse Big Bang-modellen, liksom även i Steady state-teorin, tolkar man istället rödförskjutningen som en effekt av att ljusvågorna töjs på grund av att rymden expanderar. Trött ljus-hypoteser försöker förklara energiförlusten genom växelverkan med materia eller andra fotoner, eller med någon annan mekanism. (sv) «Втомлене світло» (також «старіння світла», англ. tired light) — клас спростованих гіпотез, висунутих прихильниками стаціонарного Всесвіту як альтернативного пояснення виявленої залежності червоного зміщення від відстані до об'єкта (тобто т.зв. закон Хаббла).На відміну від теорій Великого вибуху і стаціонарного Всесвіту, ці гіпотези не передбачають розширення Всесвіту. Зараз такі гіпотези представляють тільки історичний інтерес, оскільки суперечать спостереженням і не можуть пояснити увесь комплекс наявних даних, наприклад, таких як: (uk) |
| rdfs:label | ضوء مرهق (ar) Llum cansada (ca) Unavené světlo (cs) Lichtermüdung (de) Luz cansada (es) Lumière fatiguée (fr) Luce stanca (it) Hipótese da luz cansada (pt) Tired light (en) Trött ljus (sv) Старение света (ru) Втомлене світло (uk) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Redshift |
| owl:sameAs | freebase:Tired light yago-res:Tired light wikidata:Tired light dbpedia-ar:Tired light dbpedia-be:Tired light dbpedia-ca:Tired light dbpedia-cs:Tired light dbpedia-da:Tired light dbpedia-de:Tired light dbpedia-es:Tired light dbpedia-fa:Tired light dbpedia-fi:Tired light dbpedia-fr:Tired light dbpedia-it:Tired light dbpedia-pt:Tired light dbpedia-ru:Tired light dbpedia-sr:Tired light dbpedia-sv:Tired light dbpedia-tr:Tired light dbpedia-uk:Tired light dbpedia-vi:Tired light https://global.dbpedia.org/id/HWAs |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Tired_light?oldid=1122837203&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Hubble_ultra_deep_field_high_rez_edit1.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Tolman_surface_brightness_test.png |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Tired_light |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Tired_Light dbr:Tired_light_effect dbr:Tired_light_theory |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Big_Bang dbr:Dynamical_friction dbr:Index_of_physics_articles_(T) dbr:Tolman_surface_brightness_test dbr:Erwin_Finlay-Freundlich dbr:Fritz_Zwicky dbr:Cosmic_microwave_background dbr:Walther_Nernst dbr:William_Duncan_MacMillan dbr:Grote_Reber dbr:Jean-Claude_Pecker dbr:Redshift dbr:Tired_Light dbr:Static_universe dbr:Tired_light_effect dbr:Tired_light_theory |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Tired_light |
