Скадовський Микола Львович. Віртуальний проєкт «Краєзнавство Таврії». ХОУНБ ім. Олеся Гончара (original) (raw)

ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ

Давні часи (до 1917 року)

СКАДОВСЬКИЙ МИКОЛА ЛЬВОВИЧ

[1846-1892] живописець

Скадовський Микола Львович народився в с. Білозерка Херсонського повіту (тепер райцентр Херсонської області) в поміщицькій сім'ї.
Закінчив Одеську Рішельєвську гімназію. Московський університет, московське училище живопису, скульптури та архітектури. Закінчивши навчання в Дюссельдорфській академії мистецтв, художник їде працювати в Італію, відвідує Париж й Відень.
З 1876 року Скадовський М.Л. живе в Білозерці. Умови для творчої діяльності у батьківському маєтку були сприятливими. Велика світла майстерня, постійна матеріальна підтримка рідних, достатньо було й натури. Але перебування вдалині від художнього життя великого міста не могло задовольнити Скадовського і він наприкінці 70-х років оселився в Одесі. В другій половиш XIX ст. тут плідно працювало Товариство любителів витончених мистецтв, часто експонувались виставки передвижників і місцевих художників - вихованців школи малювання.
80-і роки для М.Л.Скадовського були періодом великого творчого піднесення громадської діяльності. Він зблизився з одеськими художниками. Його будинок став своєрідним культурним центром, що приваблював відомих артистів, музикантів, літераторів.
Незважаючи на помітні успіхи у створенні портретів і пейзажів, Скадовський М.Л. основне своє завдання бачить у подальшому удосконаленні майстерності жанриста.
Невеликі жанрові картинки „Безумний" та „Безпритульні", виконані у 1883 році, переконують у посиленні намагання художника до більш серйозного соціального узагальнення.
У 1883 році Скадовський знову їде до Італії. В акварелях, написаних під час другої подорожі, з'являються нові принципи живописного рішення. Акварель стає більш прозорою, легкою і ніжною в кольорі. Автор майстерно передає м'якість повітря („Дворик"), нарядність зеленого парку, щедро залитого південним сонцем („Парк. Венеція"), простір морського пейзажу („Літо. Венеція"). Акварельні етюди мали велике значення у творчості Скадовського, в них він шукав тему пейзажів, кольорову єдність тої чи іншої картини. В рецензіях на художні виставки одеська критика неодноразово давала позитивну оцінку акварелям майстра, які, на її думку, не поступалися роботам Г.Ладиженського, визнаного серед місцевих художників кращим акварелістом.
Скадовський М.Л. був пристрасним мисливцем і за роки своєї творчої діяльності створив велику кількість творів на мисливські сюжети. В основі більшості його мисливських сцен лежить живе спостереження. Він захоплювався як описувально-жанровою стороною теми, так і передачею стану природи в різні часи року.
Картиною „Відкриття полювання" митець бере участь в міжнародній виставці в Мюнхені (Німеччина).
З великою симпатією, з добродушною усмішкою малює М.Л. Скадовський образи селян, подальше вивчення селянського життя привело художника у другій половині 80-х років до створення великої картини "Розтин мертвого тіла", яку в 1888 році на конкурсі московського Товариства любителів художеств було відзначено премією. У згаданій картині художник сильніше, ніж у попередніх роботах, засуджує громадські порядки, що прирікають мільйони людей на безправ'я та злидні.
У 1887-1889 роках Скадовський М.Л. влаштовує персональні виставки своїх творів у Херсоні.
В другій половині 80-х років з метою вивчення народного побуту відвідує Правобережну Україну. У результаті цих мандрівок з'явилися твори, які відбили природу і побут тих місць, де перебував художник: „Капрі", „Венеція", „В околицях Генуї", „Узбережжя Середземного моря", „Сицилія". „Річка в Подільській губернії", „Замок у Кам'янець-Подольському".
У березні 1890 року художник стає одним з ініціаторів створення Товариства південно-російських художників. Багато творів Скадовського віддзеркалили собою рівень ідейних і художніх досягнень Товариства в цілому.
Скадовський М.Л. був чудовим рисувальником, володів надзвичайно витонченою майстерністю. Міняв техніку в залежності від творчого завдання. У нього були улюблені мотиви зарисовок: приземкувата українська хата, конюшня, живописний двір з селянським реманентом, базар, причал з човнами...
У 1892 році художник бере участь в організацій виставки на допомогу потерпілим від неврожаю.
На ній заслуженою увагою користувався твір „Голодовка", що свідчить про міцний зв'язок автора з сучасністю. Це одна з кращих картин Скадовського, вінець його пошуків у галузі великої соціальної теми, що вражає яскравістю драматичного виразу.
... Смерть спостигла Скадовського несподівано. Він помер у 46-річному віці, не встигнувши здійснити своїх творчих задумів. „Він перебував у повному розквіті літ, – писав автор некролога, – до останніх хвилин покійного не покидала надія жити і працювати..." (Одес. вестн. – 1892. – 13 июня).

Радіосюжет про Миколу Львовича Скадовського