Конституційний суд вирішив: Парламент не зможе обрати президента меншою кількістю голосів (original) (raw)

15.09: Конституційний суд вирішив, що глава держави зобов’язаний розпустити парламент кожного разу, коли президент не обирається відповідно до положень закону.Разом з тим, положення статті 78 Конституції також застосовні в повній мірі парламенту, затвердженим внаслідок дострокових виборів, якщо попередній був розпущений у зв’язку з необранням президента.Судді, також, постановили, що президент країни не може бути обраний меншою кількістю голосів, а закон про вибори президента передбачить механізм, який буде відповідати ситуації, що склалася.

Лідер ЛП Міхай Гімпу залишився незадоволеним цим рішенням, заявивши, що «складно однозначно сказати, що рішення було чисто конституційним».Міхай Гімпу зазначив, що не може висловитися з приводу обрання глави держави, оскільки рішення, прийняті в рамках АЄІ, не дотримуються.«Запит до Конституційного суду був направлений в результаті рішення, прийнятого у Раді АЄІ, проте пізніше пан Філат почав вести іншу політику, заявивши, що не голосуватиме за цей закон», – зазначив голова ЛП.У той же час Міхай Гімпу не вважає, що рішення Конституційного суду – це крок у бік дострокових виборів.«Є ще нова Конституція, Філат сказав, що прийме її.Боюся тільки, щоб не трапилося, як і у випадку з нинішнім запитом: домовилися втрьох, але захищаю рішення тільки я », – зазначив Міхай Гімпу.З іншого боку, міністр юстиції Олег Ефрім привітав рішення Конституційного суду, зазначивши, що воно виходить із верховенства Конституції.«Не думаю, конституційні положення про обрання президента можна змінити органічним законом», – зазначив Олег Ефрім.

У свою чергу голова Конституційного суду Дмитро Пулбере зазначив, що, незважаючи на те, що про це нічого не говориться в сьогоднішньому рішенні КС, депутати повинні зрозуміти, що зобов’язані розпочати процедуру обрання президента країни.У цьому зв’язку Дмитро Пулбере нагадав про рішення суддів від 8 лютого, згідно з яким парламент повинен був визначити дату обрання глави держави шляхом розробки закону, але цього зроблено не було.«Ніхто, навіть парламент не може змінити Конституцію органічним законом», – зазначив Дмитро Пулбере.З шести суддів Конституційного суду тільки в одного було окрему думку, яка стане відомо після опублікування рішення КС в «Monitorul Oficial».Рішення Конституційного суду є остаточним.

12.25: Після більш двогодинних слухань, судді Конституційного суду віддалилися в дорадчу кімнату.Лідер ЛП Міхай Гімпу, який виступив в кінці слухань, сказав, що основна проблема, виявлена ​​в Конституції, пов’язана з однією з частин статті 78.Дані положення передбачають, що президент обирається 3/5 голосів депутатів тільки в перших двох турах, тоді так зазначена стаття Конституції не передбачає порядок обрання президента в разі проведення дострокових виборів.Нам залишається чекати точку зору Конституційного суду, так як Республіка Молдова не може постійно знаходиться в політичній нестабільності, уклав Гімпу.

11.35: Депутат від Ліберально-демократичної партії, Тудор Деліу, і голова Парламентської комісії з питань права, призначень та імунітету, Віктор Попа, погодилися із заявами ліберала Міхая Гімпу.Крім того, Віктор Попа заявив, що необрання глави держави стало «неординарною» ситуацією, яку спровокували не стільки члени політичних партій, скільки недосконалість конституційних норм.Попа вважає неприйнятними положення частини (4) статті 90 Конституції, оскільки дані норми передбачають дострокові вибори після закінчення двох місяців з дня необрання президента.Проте дана норма не дає чіткого визначення процедури обрання і що станеться у випадку, якщо протягом двох місяців президент так і не буде обраний.Ось уже два роки ми знаходимося в цій безвиході, і цю ситуацію ми ніяк не можемо подолати, – сказав Попа.Тим не менш, постійний представник парламенту в Конституційному суді, Іон Крянге, сказав, що це утискає імідж Молдови за кордоном.Рішення, які необхідно прийняти, повинні бути ефективними і не повинні провокувати блокування інституційної діяльності, – сказав Крянге.

10.40: Одним з авторів даного запиту є голова ЛП Міхай Гімпу, який сказав, що до теперішнього часу, з причини необрання президента, державному бюджету були завдані збитки на 360 млн. лей.Ці гроші були витрачені на проведення дострокових виборів.Гімпу відзначив, що в даний час не існує жодних конституційних і законодавчих положень, які б заборонили повторний розпуск парламенту внаслідок необрання президента і які б зобов’язали використовувати поступову процедуру обрання президента країни.Разом з тим, лідер ЛП заявив, що прийняті в 2000 році поправки до статті 90, шляхом яких були змінені правила обрання президента, а виборчий поріг був збільшений до трьох п’ятих голосів депутатів, є не найкращим механізмом.Ми хочемо, щоб Конституційний суд дав тлумачення норм статті 78 Конституції, з тим, щоб ми могли, нарешті, вирішити цей конституційну кризу, – заявив Гімпу.

10. 17: Конституційний суд розпочав розгляд запиту Альянсу за Європейську Інтеграцію щодо інтерпретації статті 78 Конституції.Таким чином, судді повинні дати тлумачення конституційним нормам статті 78 та пояснити чи вправі парламент, шляхом прийняття органічного закону, встановити механізм вибору президента.Дані дії спрямовані на припинення повторного розпуску парламенту.