Іщенко Андрій Венедиктович (original) (raw)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іщенко Андрій Венедиктович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	20 серпня 1937(1937-08-20)
Місце народження	с. Ободівка, СРСР
Дата смерті	2 червня 2005(2005-06-02) (67 років)
Місце смерті	м. Київ, Совське кладовище, Україна
Поховання	Совський цвинтар
Роки активності	1964—1985
Громадянство	СРСР, Україна
Національність	українець
Професія	Оперний співак
Освіта	Київська Консерваторія ім. П. І. Чайковського
Співацький голос	Тенор
Інструменти	вокал[d]
Колективи	Київський оперний театр
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іщенко.

Іщенко Андрій Венедиктович (Ishchenko Andriy Venedyctovych, Ищенко Андрей Венедиктович) (20 серпня 1937, с. Ободівка — 2 червня 2005, Київ)[1][2][3] — український оперний співак (тенор), соліст Київського оперного театру, Заслужений артист УРСР.

Народився 20 серпня 1937 року в с. Ободівка, Вінницької області, Тростянецького району.
У 1959—1965 роках навчався у Київській консерваторії в класі Римми Андріївни Разумової.
У 1964—1985 роках — соліст Київського театру опери та балету.
У 1968 році отримав звання Заслуженого артиста УРСР.
У 1985 році залишив сцену за станом здоров'я.
У 1986 по 1988 роках — викладач кафедри теорії та методики постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. Драгоманова.
З 1988 по 1991 роки — завідувач кафедри теорії та методики постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. Драгоманова.

Родина: дружина — Іщенко (Щербіна) Віра Миколаївна (25.10.44 р.н.), концертмейстер Оперної студії Київської консерваторії. Діти: дочка — Іщенко Олександра Андріївна (29.07.1965 р.н.), син — Іщенко Максим Андрійович (20.03.1968 р.н.).

Онуки: Іщенко Єлізавета Максимівна (18.09.1992 р.н.) та Іщенко Ілля Сергійович (15.11.1993 р.н.)[4][5]

Помер 2 червня 2005 року після тривалої хвороби. Похований на Совському кладовищі м. Києва.

• Денис, опера «Купальна іскра», Б. Підгорецького, 1963.
• Маріо Каварадоссі, опера «Тоска» (Tosca) Дж. Пуччіні, 1965[6].
• Лєнський, опера «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського.
• Альфред, опера «Травіата» Дж. Верді.
• Вертер, опера «Вертер» Ж. Массне.
• Едгар, Артур, опера «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті.
• Герман Аріозо, опера «Пікова дама» П. Чайковського, (1966).
• Василь, опера «Милана» Г. Майбороди, 1967.[7]
• Богун, опера «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, 1967.[8]
• Петро, опера «Наталка Полтавка» М. Лисенка, 1967.[9]
• Гнат, опера «Полководець» Б. Лятошинського 1970.
• Кавалер де Гріє, опера «Манон» Ж. Массне, 1975.

Також виконував естрадні та народні українські, російські та неаполітанські пісні.

• Художній фільм «Театр и поклонники», 1967.[10]
• Телефільм «Мастера искусств Украины», 1970.
• Художній фільм «Смеханические приключения Тарапуньки и Штепселя», 1970.[11]
• Документальний фільм «Мой папа — оперный певец», 2011.[12]
• «Пливе моя душа»[13] Пам'яті Андрія Іщенка (До 70-річчя з дня народження)(DVD+CD) 2007.
• І. М. Лисенко «Словник співаків України», Нью-Джерсі, 1997.
• Ободівська сільська рада [Архівовано 13 серпня 2013 у Wayback Machine.]
• Іщенко Андрій Венедиктович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
• Згадаємо Андрія Іщенка | Music-Review Ukraine. www.music-review.com.ua. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 4 березня 2020.
• В журналі "Перець № 6 за 1980р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений солісту. Журнал перець 1980 06. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 11 квітня 2021.
• Іщенко Андрій Венедиктович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 264.
• Вшанування пам'яті Іщенка Андрія Венедиктовича

1. ↑ Киевский календарь. calendar.interesniy.kiev.ua. Процитовано 4 березня 2020.
2. ↑ Історія школи - Ободівська загальноосвітня школа I-III ступенів. obodivka-school.vn.sch.in.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020.
3. ↑ Gazeta.ua (21 лютого 2018). На 77-м году жизни скончался автор всенародной песни "Чернобрывцы". Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 4 березня 2020.
4. ↑ Илья Ищенко "Така як ти" - Голос Страны - Выбор вслепую - Сезон 5. YouTube. Голос країни. 15 березня 2015. Процитовано 21 лютого 2023.{{[cite web](/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite%5Fweb "Шаблон:Cite web")}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
5. ↑ Ищенко Илья . «I'm Not the Only One» Sam Smith. Х-фактор 6. Четвертый кастинг. YouTube. Х-фактор. 12 вересня 2015. Процитовано 21 лютого 2023.{{[cite web](/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite%5Fweb "Шаблон:Cite web")}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
6. ↑ - Маріо Каварадоссі [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
7. ↑ - Василь [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
8. ↑ - Богун
9. ↑ - Петро [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
10. ↑ Художній фільм «Театр и поклонники»
11. ↑ Художній фільм «Смеханические приключения Тарапуньки и Штепселя» [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
12. ↑ Документальний фільм «Мой папа — оперный певец»
13. ↑ «Пливе моя душа» [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.]