Люмпенізація політичного простору, стагнація нових лідерів із залаштунковим олігархічним лоббі та імітація перетворень є основною загрозою національній безпеці України (original) (raw)

Дописи у facebook

7 жовтня 2014 р.

Люмпенізація політичного простору, стагнація нових лідерів із залаштунковим олігархічним лоббі та імітація перетворень є основною загрозою національній безпеці України

Люмпенізація українського політичного простору набирає подальших обертів й, що прикметно, ці процеси відбуваються під погано приховуваним кермуванням і сприянням нинішньої (ново-старої) так званої політичної верхівки відчизняного політикуму. Під прикриттям примітизованих до крайності у донесенні до народу високих понять та термінів, фактично відбувається реанімація попередніх моделей управління, що, у супроводі традиційного перерозподілу (переділу) політико-економічних сфер контролю, елементарно вкотре вкидає країну у кругову поруку трясовини та втрати історичного шансу на зміни.

Імітація перетворень та профінація показного (удаваного) оновлення партійно-кланових пірамід під виборчий процес означає лише одне – сьогоднішні політичні сили не мають (і не прагнуть мати) дійсно державницьких програм оновлення та реанімації країни та її господарства, а тим паче – уявлення та розроблених шляхів щодо нової моделі розбудови держави та обгрунтованих методів і шляхів її господарчого розвитку.

Примітивізація виборчих гасел та відсутність реальних програм та рецепців виведення країни з прірви нігілістично-люмпенського уявлення про політику, військову доктрину, економіку та суспільно-правові відносини означає, що наявний спектр правлячої політично-корпоративної верхівки та олігархічно-плутократичного лоббі, після перемоги над іншим конкурентним табором, не ставить собі за мету та за завдання побудову оновленої й очищеної державної моделі України.

В умовах війни та постреволюційного синдрому, політичної стагнації та фінансово-економічної кризи, такий напрямок руху дає лише початковий (енерційний), але не довготривалий, ефект, який невдовзі заволочить країну до чергового еволюційного ступору й призведе до нових революційних суспільно-політичних та соціально-економічних потрясінь. Усвідомлення неминучості подібного сценарію у разі подальшого тривання вищезазначених тенденцій та курсу розвитку, який цілком здатен стати тривалою дійсністю й призвести також і до кризи державності як такої, є питанням національної безпеки України й мусить змінити ставлення вітчизняних еліт в усіх сферах, а надто – у політичній, до форм і методів, тактики і стратегії, вольових і морально-етичних підходів свої діяльності. Звісно ж, якщо нам та їм не байдужа доля українського народу та держави Україна.