«емськ≥ школи (original) (raw)

«емськ≥ школи Ч загальноосв≥тн≥ школи в дореволюц≥йн≥й –ос≥њ, ¤к≥ в≥дкривалис¤ й утримувалис¤ земствами в с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ¬иникли п≥сл¤ сел¤нськоњ реформи 1861 р., мали трир≥чний, а з 90-х рок≥в Ч чотирир≥чний терм≥н навчанн¤, ¤ке здеб≥льшого було безплатним. Ќезважаючи на обмежен≥ права земств, в земських школах часто викладали прогресивн≥ вчител≥, застосовувалис¤ ефективн≥ш≥ методи навчанн¤ пор≥вн¤но з м≥н≥стерськими та параф≥¤льними школами, зан¤тт¤ проводилис¤ за кращими п≥дручниками. «емства в≥дкривали шк≥льн≥ б≥бл≥отеки, орган≥зовували курси дл¤ вчител≥в, створювали р≥зн≥ допом≥жн≥ установи: музењ, центральн≥ учительськ≥ б≥бл≥отеки, книгарн≥.

ѕерш≥ в≥домост≥ про земськ≥ школи на ѕолтавщин≥ в≥днос¤тьс¤ до 1871 р. “од≥ њх було 48, в 1895 р. њх стало 436. ѕроте кожна друга школа мала лише одну класну к≥мнату ≥ т≥льки кожна дес¤та Ч три класн≥ к≥мнати. ласи були переповнен≥ (в≥д 50 до 80 учн≥в). Ѕ≥льше половини (51,6%) вчител≥в становили вих≥дц≥ з сел¤н ≥ козак≥в. ѕ≥сл¤ 1917 р. земськ≥ школи були перетворен≥ на Їдин≥ трудов≥ школи.

Ѕудинки земських шк≥л на ѕолтавщин≥ Ч пам'¤тки буд≥вництва к≥нц¤ 19 Ч початку 20 ст. —поруджувалис¤ за проектами земських ≥нженер≥в ≥ техн≥к≥в дл¤ розм≥щенн¤ початкових учбових с≥льських заклад≥в Ч земських шк≥л. ¬ключали в себе учбов≥ класи, рекреац≥њ, квартири дл¤ вчител≥в, б≥бл≥отеки. «а своЇю арх≥тектурою в к≥н. 19 ст. були найчаст≥ше безстильними або еклектичними, ≥нколи вони давали приклади пров≥нц≥ального псевдокласицизму або псевдорос≥йського стилю, на початку 20 ст. трапл¤лись запозиченн¤ форм стилю модерн. ѕро невиразн≥сть арх≥тектури шк≥льних будинк≥в у 1905 р. писала ќлена ѕч≥лка ужурнал≥ Ђ–≥дний крайї, ¤ка висловила побажанн¤, щоб арх≥тектура шк≥льних споруд в≥дпов≥дала б народному смаку ≥ набула б рис нац≥ональноњ своЇр≥дност≥.

” цей час споруджували вже перш≥ будинки украњнського арх≥тектурного стилю, зокрема, будинок ѕолтавського губернського земства ≥ ѕолтавську школу њм. ≤. ѕ. отл¤ревського. ” 1910 р. ѕолтавське земство провело конкурс на розробку проект≥в будинк≥в шк≥л в украњнському стил≥. ¬л≥тку того ж року Ћохвицька земська управа за ≥н≥ц≥ативою њњ голови “ерешкевича постановила будувати так≥ школи. “од≥ ж з'¤вилис¤ противники цього, ¤к≥ заперечували таку можлив≥сть, тому у 1910 р. спорудили лише дв≥ школи Ч в ћлинах ≥ √ол≥нц≥ за проектами техн≥к≥в буд≥вельного в≥дд≥лу Ћохвицького земства. ” 1911 р. таких будинк≥в спорудили вже 22. ” 1912 р. п≥др¤днику …. ћалиновському доручили спорудити 27 таких шк≥л, але за зв≥том управи зведено 18. ” 1913 р. планували спорудити ще 27 шк≥л.

1912 розроблено сер≥ю шк≥льних будинк≥в художником ќ. √. —ласт≥оном, ¤кий опрацьовуЇ фасади, вносить в арх≥тектуру пол≥пшен≥ форми, звертаючи особливу увагу на декоративн≥ прикраси на фасадах з нетесаноњ цегли у вигл¤д≥ окремих вставок, лиштв, арабесок ≥ килимових композиц≥й, що надавало арх≥тектур≥ п≥дкреслено нац≥онального характеру. ќ. √. —ласт≥он у своЇму запис≥, призначеному дл¤ полтавського художника ќ. —. Ѕок≥¤, ¤кий у 1929 р. готував монограф≥ю про митц¤, згадував, що Ћохвицьке земство замовило йому проекти дл¤ 83 будинк≥в одно-, дво- та трикомплектних шк≥л, Ђчастину шк≥л встигли збудувати, решту Ч в≥йна не далаї.

Ќа думку мистецтвознавц¤ ¬. ћ. ’анка, таких шк≥л спорудили не менше 140. “епер нал≥чуЇтьс¤ 58 шк≥л, зокрема, в населених пунктах: Ѕезсали, Ѕербениц≥, Ѕ≥логор≥лка, Ѕ≥лоус≥вка, Ѕ≥лоцерк≥вц≥, Ѕодаква, Ѕондар≥, Ѕрис≥, Ѕубни, ¬асильки, √ањвщина, √ал¤ве, √ерасим≥вка, √≥льц≥, √ородище, ∆дани, «акроњха, «ападинц≥, «асулл¤, ≤ск≥вц≥, овал≥, ур≥нька, Ћука, Ћуценки, Ћучки, ћлини, ћок≥њвка, Ќове, ѕестич≥вське, ѕ≥ски, ѕ≥сочки, –иги, –удка, —ин¤к≥вщина, —коробагатьки, хут≥р —ухонос≥вка, “окар≥, ’ристан≥вка, „орнухи, Ўмигл≥, яблун≥вка, яхники, яцини та ≥н.

Ўколи Ћохвицького земства у 1910Ч1916 рр. в типолог≥чному значенн≥ мали ¤к основу плани, розроблен≥ арх≥тектором Ќ. ё. ЋЇрмонтовим дл¤ ярославського земства, ¤кий створив њх на зразках план≥в ф≥нських арх≥тектор≥в, через що вони ≥нод≥ називались Ђшколами ф≥нського типуї. ¬они повн≥стю п≥дпор¤дкован≥ вимогам доц≥льност≥, ¤ка про¤вилась у функц≥ональному групуванн≥ прим≥щень; учбова зона включала вх≥дний тамбур, розд¤гальню, рекреац≥ю, класи, к≥мнату вчител≥в; житлова зона охоплювала двок≥мнатну квартиру вчител¤ з кухнею, хижкою та передпокоЇм, пор¤д влаштовували окреме прим≥щенн¤ дл¤ б≥бл≥отеки або сторожа. ¬ дво- або трикласних будинках ст≥ни м≥ж к≥мнатами можна було об'Їднувати в одну велику залу, де проводили збори або ж св¤ткуванн¤.

ќсновною конструкц≥Їю будинку був дерев'¤ний зруб або каркас, обкладений зовн≥ цеглою, завд¤ки чому будинки були досить виг≥дними, м≥цними ≥ економ≥чними. «авд¤ки загальному задуму школа в оточенн≥ ≥нших, нав≥ть господарчих споруд, ставала певним ансамблем, складов≥ частини ¤кого були об'Їднан≥ сп≥льними пластичними ≥ стильовими рисами, ви¤вл¤ли нац≥ональну своЇр≥дн≥сть арх≥тектури. ÷е визначило об'Їмну композиц≥ю, в ¤к≥й одно- ≥ двокласн≥ школи мали √-под≥бний план ≥ асиметричне, а три- ≥ чотирикласн≥ школи симетричне розв'¤занн¤ з планами у вигл¤д≥ л≥тер V та ѕ. ” зовн≥шн≥й композиц≥њ головний об'Їм створював учбовий блок, накритий високим чотирисхилим дахом, до ¤кого прилучавс¤ один чи два блоки, де були житлов≥ та ≥н. прим≥щенн¤, а м≥ж ними зд≥ймалас¤ вежа, вкрита наметовим дахом з≥ шпилем, що п≥дкреслювало головний вх≥д. ¬ одно- ≥ двокласних школах башта акцентувала асиметричн≥сть загальноњ композиц≥њ, а в три- та чотирикласних школах, у вир≥шенн≥ ¤ких панувала симетр≥¤, башт було дв≥. Ѕудинок чотирикласноњ школи мав найб≥льш пластичне вир≥шенн¤ головного фасаду, в ньому триї висунут≥ вперед об'Їми, з ¤ких середн≥й фланкували дв≥ башти, спри¤ли створенню значного ≥ п≥днесеного образу. ¬исок≥ веж≥, ¤к≥ п≥дкреслювали входи, мали значенн¤ своЇр≥дних знакових елемент≥в украњнського арх≥тектурного стилю, активним силуетом вид≥л¤ючи цей громадський будинок у загальн≥й панорам≥ забудови села. “акож велике значенн¤ мали трапец≥йноњ шестикутноњ форми двер≥ ≥ в≥кна, ¤к≥ також були сприйн¤т≥ ¤к знаки, що п≥дкреслювали приналежн≥сть буд≥вл≥ до ¤вищ украњнського мистецтва, не випадково ц≥ пройоми сел¤ни називали шевченковими. „астина цих шк≥л, споруджена за проектами земських техн≥к≥в, в≥дзначена надзвичайною стриман≥стю арх≥тектури ≥ майже повною в≥дсутн≥стю прикрас, завд¤ки чому вони можуть бути в≥днесен≥ до ¤вищ рац≥онал≥стичноњ теч≥њ украњнського арх≥тектурного стилю.

≤нш≥ будинки, споруджен≥ за проектами ќ. √. —ласт≥она, прикрашен≥ цегл¤ними орнаментами ≥ пластичн≥шою баштою та дахом, можуть бути включен≥ в пам'¤тки народностильового романтично-декоративного спр¤муванн¤. —аме ц≥ будинки шк≥л з њх т¤ж≥нн¤м до розвитку народних традиц≥й стали найпопул¤рн≥шими у с≥льських жител≥в.

ѕроекти ≥ фотограф≥њ цих шк≥л експонован≥ на виставках у иЇв≥ (1913), у ’арков≥ ≥ ѕетербурз≥ (1914), неодноразово були опубл≥кован≥ на стор≥нках в≥тчизн¤них журнал≥в ≥ д≥стали визнанн¤ громадськост≥.

Ѕудинки колишн≥х земських шк≥л ще й дос≥ вдало функц≥онують за своњм призначенн¤м, хоча переважна б≥льш≥сть з них втратили башти, ¤к≥ були знесен≥ п≥сл¤ 1930 р.. ƒе¤к≥ з них зберегли перв≥сну арх≥тектуру, зокрема, будинок «ападинськоњ земськоњ школи.

” 1970Ч1980 рр. детальне вивченн¤ арх≥тектури будинк≥в земських шк≥л провели ¬. ¬. „епелик, ¬. ћ. ’анко, √. Ўибанов та ≥н.

ѕолтавщина: ≈нциклопедичний дов≥дник («а ред. ј.¬. удрицького.- .: ”≈, 1992). —тор. 288-290, 291-292

ѕосиланн¤ на стор≥нку/ссылка на страницу: