Монумент слави (original) (raw)

Монумент Слави

Монумент Слави споруджено у 1805-1811рр. в центрі Круглої площі до 100-річчя Полтавської битви. Перший монумент на честь цієї події встановлено у 1778 р. на території Полтавської фортеці біля Спаської церкви. У кінці 18 ст. розібраний. Напередодні 100-річного ювілею полтавський губернський архітектор М. А. Амвросимов виконав два ескізи пам'ятника у вигляді колони, увінчаної орлом, на зразок тріумфальних колон, якими відзначалися перемоги у давньому Римі. 27 червня 1804 р. на вул. Олександрівській (тепер Жовтнева) було закладено фундамент майбутнього монументу. Ескізи М. А. Амвросимова надіслали на розгляд до Академії мистецтв у Петербург, де їх доручили опрацювати відомому архітектору Ж. Тома де Томону. Підписаний ним проект датовано 1805 р., будівництво розпочато у 1806 р. У роботах взяли участь скульптори Ф. Ф. Щедрін, І. П. Мартос, І. Гордєєв; відливав деталі майстер П. Якимов. Загальна вартість монумента становила понад 150 тис. крб.

Монумент Слави - чавунна колона тосканського ордера на кубічному гранітному постаменті, що стоїть на ступінчатому стилобаті у формі чотирикутного бастіону, в основу якого вмонтовано 18 гармат (10 - з полтавської фортеці, 8 - з Переволочної). Верхня площина огороджена литою чавунною граткою, декоративні стояки якої виконано у вигляді вкладених у піхви мечів, обернених клинком до землі, що символізувало завершення військових дій. Грані постаменту прикрашають горельєфні бронзові композиції з римською військовою атрибутикою. У центрі композиції з південно-східного та північно-західного боків - великі бронзові кільця у вигляді змій, що тримають себе за хвіст, так зване «кільце повернення» - алегорія вічності і повторюваності світу. У кільці на південно-східній грані позначена дата Полтавської битви: «июня 27-го 1709 года». На протилежному боці: «Окончен в 1809 году». Однак монумент Слави було відкрито 27 червня 1811 р.

Колона - цегляна одягнута чотирма чавунними кожухами, шви між якими закрито трьома пасками у вигляді вінків дубового листя. Колону увінчує півсфера, на якій - бронзовий позолочений орел з блискавками у кігтях і лавровим вінком у дзьобі; обернений у бік поля Полтавської битви. Висота колони разом з капітелью 10,35 м, орла з полусферою - 2,11 м, розмах крил орла - близько З м, нижній діаметр колони - 1,84 м, верхній 1,30 м, розміри стилобата 12,2 х 12,2 м.

Монумент Слави замикає перспективу восьми вулиць міста, є його ідейною і містобудівною домінантою, утворює разом із забудовою Круглої площі довершений ансамбль доби російського класицизму.

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 874-875

Дивись: Рудинський М. Я. Архітектурне обличчя Полтави Старі фотографії

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

Полтава. Історична довідка

Корпусній сад

Монастирська вулиця

Монумент Слави**_(62773 b)_**

Монумент Слави**_(78442 b)_**