Білокур Катерина Василівна (original) (raw)

Білокур Катерина Василівна — Белокур Екатерина Васильевна — (24.11/7.12.1900, с. Богданівка Переяславського пов., тепер Київської обл. — 10.04.1961, там само — малярка, народна художниця УРСР (1956 р.).

Спеціальної освіти не одержала. Читати, писати і малювати вивчилася самотужки. Генеза творчості пов'язана з українським народним живописом, філософським сприйняттям дійсності. Мисткиня реалістично й деталізовано зображувала квіти, городину, фрукти, наголошуючи на зв'язку людини з природою, її картини відзначаються досконалими композиціями, в яких згармонізована пластика, ритміка ліній, колорит. Твори: «Квіти за тином» (1935 р.), «Квіти у тумані» (1940 р.), «Польові квіти» (1941 р.), «Буйна» (1944—1947 pp.), «Цар-колос» (1949 p.), «Снідання» (1950 p.), «Пшениця, квіти, виноград» (1950—1954 pp.), «Натюрморт з колосками і глечиком» (1959 p.), «Букет квітів» (1960 p.), автопортрети (1950, 1955, 1957 pp.). Автор документальної оповіді «Я буду художником!» (опубл. 1995 р.). Твори К. Білокур експонувалися в Польщі, Болгарії, Франції. В Україні зберігаються в Києві, Львові, Переяславі-Хмельницькому, Полтаві, Яготині. В рідному селі діє Садиба-музей К. Білокур.

О. А. Білоусько, О. П. Ревегук, В. Я. Ревегук. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор.309

Катерина Білокур за роботою

Посилання на сторінку/ссылка на страницу: