chutky_ta_misto (original) (raw)

Добрий вечір. В ефірі програма Чутки та місто – перший випуск. Щосуботи ми будемо розбиратись, що з того, що кажуть на вулицях, правда, а що – ні. Де чутки, а де факти. У цій студії я сподіваюсь час від часу зустрічати гостей. І надавати їм можливість відповіси на питання глядачів. А для початку – непроста історія з тарифами.

У цій студії нам сьогодні тепло – по-перше, на вулиці вдень ще буває плюс двадцять на сонці. По-друге, студійні ліхтарі світять і гріють навіть взимку. Але обігріватись таким чином цілодобово протягом шести холодних місяців – із жовтня по квітень – надто коштовне рішення проблеми. Хоча надто коштовним вже стало і традиційне центральне опалення. У п’ятницю депутати міськради ухвалили підвищення комунальних тарифів. Для тих, хто часом ще не чув, або ще не вірить в те, що підвищення відбулося, розберемось докладно. Тепер тарифи такі:

Кубометр холодної води тепер коштує гривню 65 копійок.

Гарячої – 8 гривень 72 копійки.

Щоб всю цю використану воду відправити у каналізацію, доведеться сплатити 45 копійок за кубометр.

Чотири гривні 16 копійок буде коштувати опалювання квадратного метра житла під час опалювального сезону і 69 копійок абонплати у решту місяців.

Всі ці тарифи почнуть діяти 15 жовтня, отже наступного місяця рахунки нам прийдуть вже підвищені, але півмісяця нарахують за старими цінами. А ось на початку грудня, коли доведеться платити за листопад цілком по-новому, можу тільки порадити прорахувати заздалегідь сімейний бюджет. Звісно, якщо нові цифри впливають на нього. І далі у своїх органайзерах та щоденниках варто зазначити: з січня навантаження на гаманець збільшується ще. Бо розмір квартплати у новому році буде складати від 70 до 98 копійок за квадратний метр.

Але за тиждень до початку офіційного опалювального сезону тариф на тепло є найактуальнішим. Цього тижня у центрі уваги була непроста історія з боргами Тепломереж, угодами Нафтогазу та бажанням міської влади зберегти овець і нагодувати вовків.

Непроста ця історія лише тому, що поруч з економічними розрахунками завжди є політичні інтереси. Якщо відкинути зацікавленість політиків, то все виглядає просто: тариф на тепло має покривати вартість палива, вартість підігріву теплоносія і вартість транспортування цього теплоносія у наші з вами батареї. Все це – разом із зарплатами тепловиків, ремонтом мереж і рештою супутніх видатків. Скільки платили б ми за тепло, якщо б у тариф включили все, що там має бути? Певно, точної цифри ми не знайдемо, адже кордонів у досконалості нема: можна включити до тарифу і заміну всіх труб на золоті, а газ купувати через треті руки. У Тепломережах кажуть, що існуючі тарифи не дозволяли розраховуватись із постачальником газу. А той погрожував припинити постачання палива, якщо б тепловики не вирішили проблеми із тарифами, адже борг за газ сьогодні вже складає більше 140 мільйонів гривень. Чим це загрожує? Тим, що у квартирах не буде тепла і гарячої води. Якщо цікаво, де і на якому етапі нас можуть позбавити комфорту – дивіться:

До наших батарей теплоносій потрапляє від Харківських теплових мереж. Тепло для них за угодами виробляють у тому числі ТЕЦ-3 та ТЕЦ-5. Але газ купують не вони, а самі тепломережі. Паливо постачають Харківтрансгаз та Харківмськгаз, вони виконують тільки транспортну функцію. Продає місту паливо інша структура – Дочірня компанія Газ України. Її засновник – НАК Нафтогаз. Якщо Газ України відключить Тепломережі, то вентиль буде перекрито, і нема чим буде підігрівати теплоносій. Батареї залишаться холодними. Вода у крані також.

Але все це – в теорії. Бо сьогодні відключати Тепломережі від газу заборонено. Таке рішення у четвер ухвалив Господарський суд. При цьому угоди на постачання газу тепловики не мають з початку жовтня. Якщо апеляційний суд не скасує це рішення, то перспектива замерзнути у власній квартирі відкладається. Але проблеми із заборгованістю за газ це не вирішує. Вирішувати її доведеться усім харків’янам на свій кошт – і заможнім, і не дуже. Підвищені тарифи дозволяють газовикам сподіватися, що гроші за паливо тепломережі їм віддадуть. У п’ятницю, одразу після сесії, рішення міськради нам прокоментувала директор харківської філії «Газу України» Галина Хотіна.

ИНТЕРВЬЮ - СЮЖЕТ (у процесі розшифровування)

Якщо ситуація є саме такою, чому не вирішили цю проблему раніше? Чому не підвищили тариф без зайвої тяганини? Тому що ми з вами, споживачі тепла, нічого позитивного владі з цього приводу не скажемо. І тому що сьогоднішня міська влада прийшла у мерію саме з таким гаслом: не підвищувати тарифи. Щоправда, йшлося про квартплату, яку підвищувати збираються через три місяці. Більшість харків’ян повірило обіцяному, а розчаровувати виборців політику ніяк не можна. Принаймні так різко і одразу після виборів. Хоча і перед виборами не можна тим більше. Про голоси думають не тільки у мерії, а й у Верховній раді. Тому спочатку ввели мораторій на підвищення тарифів – мовляв, не ображайте, злі чиновники та комунальники, наш незаможній електорат. Парламентарі як завжди не були одностайні: БЮТ та Наша Україна наполягали на введенні мораторію, спікер віддавати закон на підписання Президенту не погоджувався. Проблема ще й у тому, що перед цим депутати ухвалили держбюджет, який передбачає нові, підвищені тарифи. Отака незвична (або незручна?) комбінація. Цікаво, що Нашоукраїнці знайшли порозуміння з колегами не по коаліції, а по революції. Але є ще велике питання, що більше роздратує виборця – підвищення тарифів або зима з холодними батареями? Політики вирішили, що останнє.

Тарифно-газова історія зібрала непогану пресу, як справжня театральна вистава. Ось що писали про тарифи цього тижня журналісти:

ОГЛЯД ПРЕСИ - СЮЖЕТ

1. «Репортер» 3 жовтня аналізував ситуацію у Верховній Раді:
"Мораторій на подорожчання комунальних платежів підтримали дві третини народних депутатів. Коли уряд почав панікувати, як пережити зиму без росту тарифів, регіонали та соціалісти передумали. На допомогу Януковичу кинувся Мороз".
2. Кореспонденти «Дзеркала тижня» вважають, що «Нафтогаз України» навели достатньо доказів, що мораторій на підвищення тарифів поставить вітчизняні нафтовидобувні підприємства на межу банкрутства".
3. «Комсомольська Правда» радить харків»янам «как-то закаляться, чтобы начать привыкать к минусовой температуре в своих квартирах. И лучше приступать к занятиям немедля - местные ТКЭ погасили только 39% долгов.»
4. «Мігньюз» цитує інтерв»ю віце-прем»єра Азарова каналу 1+1: "Министр финансов, ссылаясь на решение Совета коалиции, отметил, что для решения создавшейся проблемы Верховная Рада намерена провести голосование об отмене моратория. "Однозначно мы приняли решение, что мораторий не должен существовать, потому что растет зарплата, растут затраты. Мораторий будет отменен".
5. «Медіапорт» цитує юриста міськради: «Публикации этого закона на сегодня нет. А по Конституции, законы, которые приняты Верховным Советом, вступают в силу с момента публикации, если иной срок не установлен в самом законе".

(Тут будуть посилання :)

У понеділок харківський мер їде до Києва, на зустріч із віце-прем’єром та главою Нафтогазу. Саме з ними Добкін має домовитись, на яких умовах Харків отримуватиме газ. Підвищений тариф буде головним козирем на цих переговорах.

Газ дорожчає, причому будь-який: російський, туркменський, місцевий. Пропозицію опалювати вугіллям та дровами відкидаємо як не менш коштовну та екологічно шкідливу. Від безнадії ми спробували відшукати паливо досить далеко від Харкова – на інших планетах.

Знайти альтернативне джерело енергії людство мріє не перший рік. Експерти вважають, що у найближчі десятиріччя в Сонячній системі не залишиться планет, які не вивчають космічні геологи. Метан – розповсюджений у космосі газ, він на третьому місці після водню та гелію. У вигляді льоду він бере участь у будівництві далеких від Сонця планет та астероїдів. Але вважається, що практичного використання на сьогоднішній день такий метан не має. Цікаво, що подібний проект обговорювався в Росії. Рік тому корпорація «Енергія» запропонувала Інституту космічних досліджень план видобування екологічно чистого палива - ізотопу гелія-три - на Луні. Грошей на це заявнику не дали. Вчені кажуть, що переробляти таке паливо на Землі ще не навчились. І натякають: уявіть, якщо б Колумбу 500 років тому запропонували привезти не золото, а уран…

До речі, у другій половині 20 сторіччя вчені знайшли ще одне джерело палива - підводні відкладення газу. Газові гідрати виглядають як пресований сніг, і витягнуті на поверхню, вони тануть, виділяючи метан. Проблема та ж, що і з космічним метаном: вивчення таких відкладень – коштовна та не проста справа.

Отже поки що тепло ми отримуємо тільки від Тепломереж, а знайти більш дешевий газ не можемо. Тому на сьогодні маємо ціну за опалення у 4 гривні 16 копійок за квадратний метр. Інше питання – скільки городян зможуть повністю сплачувати за комунальні послуги, скільки родин в реальності оформлять субсидії. І які суми побачать тепломережі на своєму рахунку через місяць після підвищення. До всіх цих питань ми повернемось у наступних випусках.

Це була програма «Чутки та місто». Якщо ви у понеділок чули дзвін – у суботу ми вам розповімо, звідки він. До зустрічі наступного тижня!