Wiktoria Durkalewicz | Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University (original) (raw)
Uploads
Papers by Wiktoria Durkalewicz
КВАЗІНАУКОВИЙ СЕКОНД-ХЕНД СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА: ФАЛЬСИФІКАЦІЙНО-ПЛАГІАТНІ СТРАТЕГІЇ, 2019
У статті досліджено особливості розгортання і модифікації автометаописовової й авторефлексійної а... more У статті досліджено особливості розгортання і модифікації автометаописовової й авторефлексійної активності як окремого типу інтелектуальних практик, покликаних моніторувати й коригувати літературознавчий процес на рівні теоретико-методологічних й ціннісно-етичних аспектів. За допомогою кейс-методу показано деструктивні спроби входження у поле культурної продукції.
Ключові слова: авторефлексія, автометаопис, українське літературознавство, моніторинг, плагіат, культурна практика, теорія і методологія літературознавчих досліджень.
Durkalevych Viktoriya. «Negative Value» as The Interpretational Category and Textual Strategy. Th... more Durkalevych Viktoriya. «Negative Value» as The Interpretational Category and Textual Strategy. The paper deals with the problem of writing, which is reduced to the simulation of values. The article explores the concept of negative value proposed by Andrzej Tyszczyk. Theoretical conclusions are made on the base of Bruno Schulz's «Fatherland», where writing changed radically. The article gives a detailed analysis of these changes. The author stresses that difference of «Fatherland» is not reduced to the question of translation, but is strictly connected with sharply departing from Schulz's concept of literary and philosophy of the word. The article is of interest to the theorists of literature and researchers of Bruno Schulz's work. У статті зосереджено увагу на проблемі письма, яке зводиться до симуляції ціннос-тей. У статті використано концепцію «негативної цінності», запропоновану Анджеєм Тищи-ком. Теоретичні узагальнення зроблено на матеріалі оповідання Бруно Шульца «Батьків-щина», де письмо зазнає радикальних змін. Авторка наголошує на тому, що іншість «Ба-тьківщини» не зводиться до питання перекладу, а тісно пов'язане з виразним віддалянням від Шульцової концепції літератури й філософії слова. Стаття буде цікавою для теоретиків літератури й дослідників творчості Бруно Шульца. Ключові слова: Бруно Шульц, «Батьківщина», негативна цінність, регресія, міф, ак-сіологічна проблематика. Nie ma chyba wątpliwości, że problematyka aksjologiczna nadal pozostaje jedną z najbardziej inspirujących we współczesnych badaniach literackich. Jej wielogłosowość oraz wieloaspektowość świadczą o stałej otwartości, dynamice i przenikaniu się różnorakich sposobów rozumienia i mówienia o dziele artystycznym. Szczególnie interesującymi pod tym względem wydają się być propozycje A. Tyszczyka. Chodzi tu przede wszystkim o sugerowane przez badacza pojęcie «wartości negatywnej», nawiązujące do «pewnej tradycji terminologicznej, która przez «wartość» rozumie to wszystko w przedmiocie, co powoduje, że staje się on czymś aksjologicznie nieobojętnym, zarówno w sensie dodatnim: wartość pozytywna, jak i ujemnym: wartość negatywna» [1, s. 137]. Innymi słowy, w ujęciu tym «wartością jest zarówno to, co stanowi podstawę dodatniej kwalifikacji aksjologicznej, jak i to, co ugruntowuje kwalifikację ujemną» [1, s. 137]. Formułując pojęcie wartości negatywnej, A. Tyszczyk sugeruje także możliwość wyodrębnienia co najmniej czterech odmian owego pojęcia. Chodzi mianowicie o: wartość negatywną «jako przeciwieństwo wartości pozytywnej», «jako brak wartości pozytywnej», «jako pozorna wartość pozytywna» oraz «jako pewien mały stopień natężenia wartości pozytywnej» [1, s. 138]. W niniejszym artykule uwaga skupiona zostanie na trzecim wariancie wartości negatywnej, tj. wartości pozornej. Zakłada się bowiem, iż właśnie to trzecie ujęcie wartości negatywnej może stanowić klucz do odczytania jednego z najbardziej kontrowersyjnych a zarazem najmniej zbadanych tekstów B. Schulza – «Ojczyzny». Dotychczasowe próby omówienia wspomnianego utworu oscylują pomiędzy fenomenologią
The article is an attempt at an analysis of the changes occurring in the area of Schulz’s narrati... more The article is an attempt at an analysis of the changes occurring in the area of Schulz’s narration
identity that is being constituted
The article is devoted to Jerzy Ziomek and Yuri Lotman’s thoughts concerning a symbol. The author... more The article is devoted to Jerzy Ziomek and Yuri Lotman’s thoughts concerning a symbol.
The author emphasizes the dissimilarities between the methodological positions
of two researchers and their influence on the understanding of a symbol as a text of
culture. The titles of Jerzy Ziomek and Yuri Lotman’s articles were read as the homonymic
manifestation (surface structure) of two different deep structures.
Słowa kluczowe: Jerzy Ziomek, Jurij Łotman, tekst, symbol, kultura, semiotyka kultury
Keywords: Jerzy Ziomek, Yuri Lotman, text, symbol, culture, semiotics of culture
КВАЗІНАУКОВИЙ СЕКОНД-ХЕНД СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА: ФАЛЬСИФІКАЦІЙНО-ПЛАГІАТНІ СТРАТЕГІЇ, 2019
У статті досліджено особливості розгортання і модифікації автометаописовової й авторефлексійної а... more У статті досліджено особливості розгортання і модифікації автометаописовової й авторефлексійної активності як окремого типу інтелектуальних практик, покликаних моніторувати й коригувати літературознавчий процес на рівні теоретико-методологічних й ціннісно-етичних аспектів. За допомогою кейс-методу показано деструктивні спроби входження у поле культурної продукції.
Ключові слова: авторефлексія, автометаопис, українське літературознавство, моніторинг, плагіат, культурна практика, теорія і методологія літературознавчих досліджень.
Durkalevych Viktoriya. «Negative Value» as The Interpretational Category and Textual Strategy. Th... more Durkalevych Viktoriya. «Negative Value» as The Interpretational Category and Textual Strategy. The paper deals with the problem of writing, which is reduced to the simulation of values. The article explores the concept of negative value proposed by Andrzej Tyszczyk. Theoretical conclusions are made on the base of Bruno Schulz's «Fatherland», where writing changed radically. The article gives a detailed analysis of these changes. The author stresses that difference of «Fatherland» is not reduced to the question of translation, but is strictly connected with sharply departing from Schulz's concept of literary and philosophy of the word. The article is of interest to the theorists of literature and researchers of Bruno Schulz's work. У статті зосереджено увагу на проблемі письма, яке зводиться до симуляції ціннос-тей. У статті використано концепцію «негативної цінності», запропоновану Анджеєм Тищи-ком. Теоретичні узагальнення зроблено на матеріалі оповідання Бруно Шульца «Батьків-щина», де письмо зазнає радикальних змін. Авторка наголошує на тому, що іншість «Ба-тьківщини» не зводиться до питання перекладу, а тісно пов'язане з виразним віддалянням від Шульцової концепції літератури й філософії слова. Стаття буде цікавою для теоретиків літератури й дослідників творчості Бруно Шульца. Ключові слова: Бруно Шульц, «Батьківщина», негативна цінність, регресія, міф, ак-сіологічна проблематика. Nie ma chyba wątpliwości, że problematyka aksjologiczna nadal pozostaje jedną z najbardziej inspirujących we współczesnych badaniach literackich. Jej wielogłosowość oraz wieloaspektowość świadczą o stałej otwartości, dynamice i przenikaniu się różnorakich sposobów rozumienia i mówienia o dziele artystycznym. Szczególnie interesującymi pod tym względem wydają się być propozycje A. Tyszczyka. Chodzi tu przede wszystkim o sugerowane przez badacza pojęcie «wartości negatywnej», nawiązujące do «pewnej tradycji terminologicznej, która przez «wartość» rozumie to wszystko w przedmiocie, co powoduje, że staje się on czymś aksjologicznie nieobojętnym, zarówno w sensie dodatnim: wartość pozytywna, jak i ujemnym: wartość negatywna» [1, s. 137]. Innymi słowy, w ujęciu tym «wartością jest zarówno to, co stanowi podstawę dodatniej kwalifikacji aksjologicznej, jak i to, co ugruntowuje kwalifikację ujemną» [1, s. 137]. Formułując pojęcie wartości negatywnej, A. Tyszczyk sugeruje także możliwość wyodrębnienia co najmniej czterech odmian owego pojęcia. Chodzi mianowicie o: wartość negatywną «jako przeciwieństwo wartości pozytywnej», «jako brak wartości pozytywnej», «jako pozorna wartość pozytywna» oraz «jako pewien mały stopień natężenia wartości pozytywnej» [1, s. 138]. W niniejszym artykule uwaga skupiona zostanie na trzecim wariancie wartości negatywnej, tj. wartości pozornej. Zakłada się bowiem, iż właśnie to trzecie ujęcie wartości negatywnej może stanowić klucz do odczytania jednego z najbardziej kontrowersyjnych a zarazem najmniej zbadanych tekstów B. Schulza – «Ojczyzny». Dotychczasowe próby omówienia wspomnianego utworu oscylują pomiędzy fenomenologią
The article is an attempt at an analysis of the changes occurring in the area of Schulz’s narrati... more The article is an attempt at an analysis of the changes occurring in the area of Schulz’s narration
identity that is being constituted
The article is devoted to Jerzy Ziomek and Yuri Lotman’s thoughts concerning a symbol. The author... more The article is devoted to Jerzy Ziomek and Yuri Lotman’s thoughts concerning a symbol.
The author emphasizes the dissimilarities between the methodological positions
of two researchers and their influence on the understanding of a symbol as a text of
culture. The titles of Jerzy Ziomek and Yuri Lotman’s articles were read as the homonymic
manifestation (surface structure) of two different deep structures.
Słowa kluczowe: Jerzy Ziomek, Jurij Łotman, tekst, symbol, kultura, semiotyka kultury
Keywords: Jerzy Ziomek, Yuri Lotman, text, symbol, culture, semiotics of culture