В сучасному інформаційному суспільстві все частіше можна почути словосполучення «інформаційні війни». Їх вважають надбанням нового тисячоліття, новим (сьомим) поколінням війн. Хоча ми можемо знайти приклади таких війн і переглядаючи глиняні таблиці Шумеру, і вивчаючи політичну та військову історію Давнього Риму. Навіть Чингізхан використовував найманих агітаторів, що йшли попереду війська і деморалізовували населення розповідями про непереможність та жорстокість монголів. [Сьогодні] активне просування Інтернет в повсякденне життя суспільства накладає нові особливості на ведення інформаційних війн. Все більше людей можуть швидко та дешево отримувати та популяризувати будь-яку інформацію. Зараз майже нереальною стала цензура заборони, коли можна було просто закрити небажаній інформаційний ресурс, або притягти його до відповідальності. Тепер спеціальні служби постійно перевіряють Інтернет на наявність інформаційних ресурсів забороненої тематики, керівництво окремих держав намагається ізолювати своїх громадян від Інтернет-джерел недружніх країн. Але заборонені та опозиційні ресурси швидко змінюють місця розташування (хостінг), назви та навіть орфографію написання ключових слів, за якими їх шукають. Прикладом може слугувати тривала і не успішна боротьба російських спецслужб проти інформаційного ресурсу Кавказ-центр. Створення блогу (Інтернет-щоденника) займає зараз біля 15 хвилин, мінімального інформаційного веб-сайту - від 40 хвилин, а його перенесення на інший хостінг (навіть до іншої країни) - кілька хвилин, менше ніж треба для оформлення позивної заяви до суду.Тому на цей час з'явився новий тип цензури: цензура інформаційного шуму. Сутність такої цензури полягає у реагуванні на небажані інформаційні повідомлення створенням нових, часто штучних інформаційних повідомлень, які мають поховати під собою небажану інформацію. Відслідковувати джерела таких повідомлень, що швидко розповсюджуються через перехресні посилання інформаційних сторінок та агентств дуже важко, а притягнути до відповідальності когось майже неможливо, бо всі посилаються одне на одного. Таким чином створюються величезні, значною мірою неправдиві масиви інформації, які не можуть бути адекватно опрацьовані та сприйняті суспільством. Ми можемо впевнено казати лише про загальний емоційний фон, який створюється інформаційними хвилями і впливає на настрої суспільства.Такі хвилі інформаційного шуму вже стали звичними для громадян України, які живуть в умовах постійної політичної боротьби, і викликають лише негативну реакцію і небажання людей розбиратися у потоках інформації, що виливають на них ЗМІ та Інтернет. Люди вже давно звикли, що всі засоби масової інформації є насамперед інструментом маніпулювання їхньою думкою, і, згадуючи кому належить той чи інший ресурс, легко здогадуються чого від них хочуть на цей раз. В цих умовах генератор інформаційних хвиль ризикує отримати негативну реакцію цільової аудиторії. Інформаційна війна між Росією та Грузією виявила нову зброю, яка раніше була полем бою - Інтернет-спільноти, або соціальні мережі. **( Читати даліCollapse )**тут --> community.livejournal.com/bryhada_ua/33264.html |
|