Микола Козак - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Микола Козак

Записки Львівського медієвістичного клубу, 2021

У статті розглянуто випадкову знахідку рідкісної ударної зброї, пернача-шестопера, яку бу... more У статті розглянуто випадкову знахідку рідкісної ударної зброї,
пернача-шестопера, яку було виявлено місцевим скарбошукачем влітку
2021 р. неподалік впаду р. Ушиці у р. Дністер у Хмельницькій обл. На
підставі аналізу наданих автору власником предмета фото та вимірів
знахідки та низки аналогій, автор робить висновок, що знахідка,
найвірогідніше, має ординське походження і датується в широких межах
від кінця ХІІІ – до початку XІV ст.

Шевченківське літо — 2022: матеріали міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Київ: Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, 2022

Етнічна історія народів Європи №67, 2022

The article, based on an episode of the Galician-Volynian chronicle about the meeting of the Gali... more The article, based on an episode of the Galician-Volynian chronicle about the meeting of the Galician-Volynian prince Danylo Romanovych with German allies at Pozsony in 1252, analyzes the eastern influences in the armament of the Galician-Volynian state caused by the Golden Horde. Based on the context of the types of weapons mentioned in the episode, the place of certain weapons and means of protection in the armament complex of Rus' woriors is analyzed. The research is based on the principles of historicism, scientific and authorial objectivity, as well as on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization, comparison) and special-historical (historical-typological, historical-systemic) methods. Listed comparison between the weapons described in the episode, was the chronicler called «Tatar», and items of Mongolian protective equipment and symbolic weapons, mentioned in a number of written sources of the XIII century. In addition, a comparison of written and archaeological sources was made. The author suggests that the gold-clad weapon of Prince Danylo mentioned in the text of the chronicle may have been given to him when the prince was included in the Horde's hierarchy of power in 1245, but emphasizes the need to further clarify and revise this assumption. It is noted that the borrowing of Mongolian arms took place mostly in protective equipment.

Проблеми всесвітньої історії. 2022. № 2(18), 2022

У статті розглянуто проблему розвитку щитів як головного елементу середньовічного захисного споря... more У статті розглянуто проблему розвитку щитів як головного елементу середньовічного захисного спорядження та важливого військового і геральдичного символу в українській середньовічній державі Русь та в Європі загалом. Автором окреслено стан дослідження теми та її джерельну базу. Простежено головні тенденції розвитку конструкції та символічного значення щитів у Європі періоду середньовіччя. Водночас, здійснено акцент на джерела, що стосуються Русі та суміжних із нею територій. Автор звертає увагу на необхідність зіставлення археологічних, писемних та іконографічних джерел у межах одного дослідження. У контексті цього дослідження звернено увагу на найбільш репрезентативні джерела, особливо на ті, які можна апробувати щодо руського матеріалу. Наголошено на тому, що щит як базовий елемент захисного спорядження впродовж середньовіччя чималим чином розвивався у руслі загальноєвропейських тенденцій. Це, водночас, унеможливлює виокремлення місцевих особливостей десь до початку ХІІІ ст. Саме на зламі ХІІ-ХІІІ ст. в деяких регіонах Східної Європи, а саме у русько-балтійсько-польському пограниччі формувався відносно новий тип щита, так звана «протопавеза». Це, відтак, мало безпосередній вплив на озброєння Русі і Тевтонського ордену у ХІІІ-XIV ст. У статті проаналізовано головні взаємовпливи і запозичення типів щитів поміж різними регіонами Східної Європи за доби середньовіччя. Наголошується, що на теренах української середньовічної держави Русь, яка перебувала на перетині східних та західних воєнних традицій, могли використовуватись щити як загальноєвропейських типів, так і східний «калкан». Проте, з огляду на наявні джерела, можна з упевненістю констатувати саме загальноєвропейську тенденцію розвитку цього захисного спорядження. Автор дійшов висновку, що щити, які використовувались як на Русі, так і в Європі у Х-ХІІ ст. загалом належали до тих самих типів. Зокрема, це круглий, мигдалеподібний та трикутний щити. Складнішим залишається питання щодо щитів ХІІІ-XV ст. У цей період можна спостерігати як впливи Західної Європи на Русь, наприклад, поширення рицарської тарчі, так і тенденції, які розпочались із теренів Східної Європи, а саме поширення павези у XІV-XV ст.

T a b u l a r i u m Hi s t o r i a e – t o m IX, 2021

Проблеми історії війн і військового мистецтва / За ред. Л.В.Войтовича. Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет ім. І. Франка, Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного, 2018

Записки Львівського медієвістичного клубу, гол. ред. Ю. Овсінський, Львів 2019, Вип. 4

Козак М. І. Торгівля зброєю на Русі у Х - ХІІІ ст. / М. І. Козак // Актуальні проблеми вітчизняно... more Козак М. І. Торгівля зброєю на Русі у Х - ХІІІ ст. / М. І. Козак // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. - 2018. - Вип. 21. - С. 63–70

У статті розглянуто головні гіпотези щодо питання реконструкції обставин загибелі київського княз... more У статті розглянуто головні гіпотези щодо питання реконструкції обставин загибелі київського князя Святослава Ігоровича на дніпровських порогах у 972 р. Коротко проаналізовано ключові – наявні та гіпотетичні – писемні та археологічні джерела. Піддано сумніву інтерпретацію так званого «меча Святослава». Висловлено думку про неможливість детальної реконструкції обставин смерті Святослава на підставі існуючих на сьогодні джерел.