Наталія Валеріанівна Нікоряк - Academia.edu (original) (raw)
Uploads
Papers by Наталія Валеріанівна Нікоряк
Deleted Journal, Dec 11, 2023
Socialist Realism Markers in Biopics "Taras Shevchenko" The dynamics of the interpretation of Kob... more Socialist Realism Markers in Biopics "Taras Shevchenko" The dynamics of the interpretation of Kobzar image in the film biographies "Taras Shevchenko" (1926) and "Taras Shevchenko" (1951) is quite demonstrative in the realm of the general formation specificity of the "pantheon of heroes" of the Soviet regime. Still in the 1926 biopic by P. Chardynin the first attempts to adapt Shevchenko's biography and creative heritage to the needs of Soviet ideology were made. Architectonically the film consists of a series of novellas chronicling the writer's life-from childhood to his death. However, the biographical canvas is filled with socialist realism codes, creating a "convenient" image for the Soviet authorities. Traditional Soviet ideologemes appear in the 1926 biopic: "a prophet-kobzar", "an autodidact artist-serf", "a rebel", "a fighter for the liberation of the oppressed and dejected". This film is believed to start the creation of a new image of Kobzar as "a forerunner of modern communist ideas." The 1951 film by I. Savchenko, shot on the eve of 90th anniversary of Kobzar's death, was a confirmation of the paradigm shift. Here, the attention is focused on the period of Shevchenko's exile, on his sufferings in the captivity. The film creates a heroic image of Shevchenko as "a symbol of the proletarian struggle" and "a fighter for socialist ideals". Soviet mythologemes actively appear in the 1951 biopic-"a poet-fighter", "a 'petrel' of the revolution", "a peasant poet", "a younger brother of the Russian social democrats". The film became a demonstrative example of the embodiment of the ideological socialist realism narrative and cinematographic Shevchenkiana had to be guided by it in the following decades.
Питання літературознавства, Dec 28, 2023
Анотація. Відзначено потребу доповнення літературознавчого дискурсу актуальним питанням інтермеді... more Анотація. Відзначено потребу доповнення літературознавчого дискурсу актуальним питанням інтермедіальної поетикикінорецепцією біографії та творчості Ольги Кобилянської. Акцентовано, що кіномистецтво органічно увійшло у життя й творчість буковинської авторки. Це засвідчують її автобіографії, біографічні розвідки, а також твори, що написані під кіновраженням («За ситуаціями»), або які імпліцитують кінокод у сюжетику («Апостол черні»), або такі, що демонструють яскраво виражену кінематографічну поетику («Видиво», «Битва»). Підкреслено, що творчість авторки стає невід'ємною частиною кінематографічного дискурсу, який традиційно активізується щодо письменників напередодні чергового ювілею. Проаналізовані документальні фільми «Valse Brillante. Ольга Кобилянська» (2013) та «Бути сама собі ціллю. Ольга Кобилянська» (2014) презентують рецептивну версію її біографії, створену у продуктивній співпраці кіномитців з літературознавцями. Відзначено функціональний потенціал таких біографічних фільмів, які популяризують й актуалізують творчість видатної особистості, сприяють осмисленню постаті Ольги Кобилянської як цілісного мистецького феномену.
Питання літературознавства, Jun 29, 2023
Анотація. Тенденція до синкретизації мистецтв у сучасному світі набирає свого поширення і це спри... more Анотація. Тенденція до синкретизації мистецтв у сучасному світі набирає свого поширення і це спричиняє зацікавлення методикою інтермедіального аналізу в літературознавстві. Сьогодні можна спостерігати своєрідний «інтермедіальний бум» (Г. Левченко): актуальними стали дослідження з проблем синтезу та взаємодії мистецтв, активно пропонується інтермедіальний код для осягнення проблематики, архітектоніки, художніх засобів, наративних стратегій, образів літературного твору. Інтермедіальність як актуальна методологія сучасного літературознавства пропонує також новий погляд на ті художні тексти, що знаходяться на периферії теоретичних зацікавлень, у зв'язку з невизначеністю щодо їхньої міжмистецької ідентифікації. Цікавим феноменом інтермедіального синтезу постає кіноповість про композитора, позаяк одночасно задіяні різні канали інтермедіального зв'язкулітература, кіно та музика. Аналізується інтермедіальна поетика кіноповісті Івана Драча та Івана Миколайчука «Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини» (1984) про засновника української класичної музики, громадського діяча, музикантавіртуоза і видатного вченого-етнографа Миколу Віталійовича Лисенка. Уміло переплітаючи приватне й творче начало, успішному
Grail of Science
Окреслено параметри кінематографічного дискурсу на базі творчого доробку Михайла Старицького: від... more Окреслено параметри кінематографічного дискурсу на базі творчого доробку Михайла Старицького: від перших екранізацій п'єс “Богдан Хмельницький” (1910) та “Як ковбаса та чарка, то й минеться сварка” (1911) до “Циганки Ази” (1987). Артикульовано досить спорадичне звернення кіномитців до спадщини письменника. Однак наявні кінозразки, будучи самостійним естетичним фактом, маючи чималий успіх у глядача, стали своєрідним продовженням буття літературного першоджерела. Підкреслено, якщо перші екранізації п'єс Михайла Петровича доволі давні, датуються ще 1910-1911 роками, то сам він як ключовий персонаж фільму постав лише на початку ХХІ століття в документальному проекті “Михайло Старицький. Моє серце ножами проймає” (2007).
Deleted Journal, Dec 11, 2023
Socialist Realism Markers in Biopics "Taras Shevchenko" The dynamics of the interpretation of Kob... more Socialist Realism Markers in Biopics "Taras Shevchenko" The dynamics of the interpretation of Kobzar image in the film biographies "Taras Shevchenko" (1926) and "Taras Shevchenko" (1951) is quite demonstrative in the realm of the general formation specificity of the "pantheon of heroes" of the Soviet regime. Still in the 1926 biopic by P. Chardynin the first attempts to adapt Shevchenko's biography and creative heritage to the needs of Soviet ideology were made. Architectonically the film consists of a series of novellas chronicling the writer's life-from childhood to his death. However, the biographical canvas is filled with socialist realism codes, creating a "convenient" image for the Soviet authorities. Traditional Soviet ideologemes appear in the 1926 biopic: "a prophet-kobzar", "an autodidact artist-serf", "a rebel", "a fighter for the liberation of the oppressed and dejected". This film is believed to start the creation of a new image of Kobzar as "a forerunner of modern communist ideas." The 1951 film by I. Savchenko, shot on the eve of 90th anniversary of Kobzar's death, was a confirmation of the paradigm shift. Here, the attention is focused on the period of Shevchenko's exile, on his sufferings in the captivity. The film creates a heroic image of Shevchenko as "a symbol of the proletarian struggle" and "a fighter for socialist ideals". Soviet mythologemes actively appear in the 1951 biopic-"a poet-fighter", "a 'petrel' of the revolution", "a peasant poet", "a younger brother of the Russian social democrats". The film became a demonstrative example of the embodiment of the ideological socialist realism narrative and cinematographic Shevchenkiana had to be guided by it in the following decades.
Питання літературознавства, Dec 28, 2023
Анотація. Відзначено потребу доповнення літературознавчого дискурсу актуальним питанням інтермеді... more Анотація. Відзначено потребу доповнення літературознавчого дискурсу актуальним питанням інтермедіальної поетикикінорецепцією біографії та творчості Ольги Кобилянської. Акцентовано, що кіномистецтво органічно увійшло у життя й творчість буковинської авторки. Це засвідчують її автобіографії, біографічні розвідки, а також твори, що написані під кіновраженням («За ситуаціями»), або які імпліцитують кінокод у сюжетику («Апостол черні»), або такі, що демонструють яскраво виражену кінематографічну поетику («Видиво», «Битва»). Підкреслено, що творчість авторки стає невід'ємною частиною кінематографічного дискурсу, який традиційно активізується щодо письменників напередодні чергового ювілею. Проаналізовані документальні фільми «Valse Brillante. Ольга Кобилянська» (2013) та «Бути сама собі ціллю. Ольга Кобилянська» (2014) презентують рецептивну версію її біографії, створену у продуктивній співпраці кіномитців з літературознавцями. Відзначено функціональний потенціал таких біографічних фільмів, які популяризують й актуалізують творчість видатної особистості, сприяють осмисленню постаті Ольги Кобилянської як цілісного мистецького феномену.
Питання літературознавства, Jun 29, 2023
Анотація. Тенденція до синкретизації мистецтв у сучасному світі набирає свого поширення і це спри... more Анотація. Тенденція до синкретизації мистецтв у сучасному світі набирає свого поширення і це спричиняє зацікавлення методикою інтермедіального аналізу в літературознавстві. Сьогодні можна спостерігати своєрідний «інтермедіальний бум» (Г. Левченко): актуальними стали дослідження з проблем синтезу та взаємодії мистецтв, активно пропонується інтермедіальний код для осягнення проблематики, архітектоніки, художніх засобів, наративних стратегій, образів літературного твору. Інтермедіальність як актуальна методологія сучасного літературознавства пропонує також новий погляд на ті художні тексти, що знаходяться на периферії теоретичних зацікавлень, у зв'язку з невизначеністю щодо їхньої міжмистецької ідентифікації. Цікавим феноменом інтермедіального синтезу постає кіноповість про композитора, позаяк одночасно задіяні різні канали інтермедіального зв'язкулітература, кіно та музика. Аналізується інтермедіальна поетика кіноповісті Івана Драча та Івана Миколайчука «Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини» (1984) про засновника української класичної музики, громадського діяча, музикантавіртуоза і видатного вченого-етнографа Миколу Віталійовича Лисенка. Уміло переплітаючи приватне й творче начало, успішному
Grail of Science
Окреслено параметри кінематографічного дискурсу на базі творчого доробку Михайла Старицького: від... more Окреслено параметри кінематографічного дискурсу на базі творчого доробку Михайла Старицького: від перших екранізацій п'єс “Богдан Хмельницький” (1910) та “Як ковбаса та чарка, то й минеться сварка” (1911) до “Циганки Ази” (1987). Артикульовано досить спорадичне звернення кіномитців до спадщини письменника. Однак наявні кінозразки, будучи самостійним естетичним фактом, маючи чималий успіх у глядача, стали своєрідним продовженням буття літературного першоджерела. Підкреслено, якщо перші екранізації п'єс Михайла Петровича доволі давні, датуються ще 1910-1911 роками, то сам він як ключовий персонаж фільму постав лише на початку ХХІ століття в документальному проекті “Михайло Старицький. Моє серце ножами проймає” (2007).