Олена Євгенівна Бондарева - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Олена Євгенівна Бондарева

Pìvdennij arhìv. Fìlologìčnì nauki, Jul 1, 2024

Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 2023

У статті розглядається драматургічний твір «Маріупольська драма», створений закарпатським драмату... more У статті розглядається драматургічний твір «Маріупольська драма», створений закарпатським драматургом Олександром Гаврошем на основі інтерв'ю з акторами, які вижили після бомбардування споруди театру в Маріуполі і зараз відроджують український Маріупольський драмтеатр в Ужгороді. Було виявлено, що п'єса не призначена для виконання на сценах інших театрів іншими професійними акторами, тому вона не друкується і не вноситься у відкриті електронні антології сучасних драматургічних творів про війну. Було встановлено, що провідні інтенції «Маріупольської драми» кореспондують із великим масивом документально-комеморативних джерел, яких дуже багато з'явилося до річниці трагедії Маріупольського театру. Було з'ясовано, що драматургові та акторам вдалося у невеличкому за обсягом драматургічному творі повноцінно реалізувати кілька дуже важливих для української колективної пам'яті дискурсів: Маріуполя, який чинив спротив агресору, перебуваючи у повному оточенні; війни як непропрацьованих колективних травм та скасування нав'язуваних російською пропагандою наративів; нової колективної української ідентичності, яка витворюється у цій війні; зрештою-театру як особливого містичного простору.

Bibliotekarz Podlaski Ogólnopolskie Naukowe Pismo Bibliotekoznawcze i Bibliologiczne

The concept of "boarding school" in modern Ukrainian prose is examined as a metametaphorical spac... more The concept of "boarding school" in modern Ukrainian prose is examined as a metametaphorical space and a multi-level topos, representing a complex semantic structure intertwined with the fields of totalitarian/post-totalitarian trauma, as well as personal, familial, and societal memory. The research materials comprise the novels of Tanya Malyarchuk: "Oblivion"; Victoria Amelina: "November Syndrome"; and Serhiy Zhadan: "Boarding". The notion of "boarding" in contemporary Ukrainian literature significantly broadens and enriches the homeless ness topos, infusing it with new postcolonial/decolonial connotations. All three authors view the boarding school space as a classical model of internal colonization, rooted in strategies of degradation, humiliation, curtailment of human freedom, negation of human dignity, and erasure of individual traits. Consequently, these artists develop their own pathways to liberation from this colonial environment-escape, false emancipation leading to a plunge into renewed dependency, the protagonist's reunion with their family prompted by an extreme circumstance, and the attainment of a genuine BIBLIOTEKARZ PODLASKI 2/2023 (LIX)

Pìvdennij arhìv, Jun 8, 2023

доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник кафедри української літератури... more доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики та грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Bibliotekarz Podlaski, Jul 15, 2022

The article considers the publishing project "Theatrical Collection", which was launched in 2015 ... more The article considers the publishing project "Theatrical Collection", which was launched in 2015 by the Lviv private publishing house Anetta Antonenko, offering Ukrainian readers and theatres books of classics and modern representations of world drama in Ukrainian translations-made directly for these publications-considering the current state of Ukrainian literature and the experience of translators who actively cooperate with modern Ukrainian theatres. The Theatrical Collection project has been inscribed in the context of modern book editions of European

Lìteraturnij proces: metodologìâ, ìmena, tendencìï, 2023

У статті п'єсу Неди Нежданої «Закрите небо» розглянуто у теоретичних координатах пост колоніальни... more У статті п'єсу Неди Нежданої «Закрите небо» розглянуто у теоретичних координатах пост колоніальних студій, студій пам'яті, студій травми, західноєвропейської теорії опрацювання свідчень у зонах конфліктів/втручань, феміністичної критики. Досліджено, як ця п'єса вписується у ширший контекст сучасної української драматургії про повномасштабну військову агресію Росії проти України. Виокремлено механізми трансформації власного травматичного досвіду, свідчень та індивідуальних усних нарацій очевидців: спершу у простір комунікативно-дискурсивних практик, а згодом у повноцінний художній матеріал. Наголошено, що для українців принципово важливо створювати власні художні наративи нинішньої війни, протоколювати й осмислювати її злочини, вписувати їх у глобальну історію боротьби колонізаторів з українською ідентичністю, організовувати довкола цього роботу з транспоколіннєвою травматичною пам'яттю. Ми не маємо допустити, аби у сприйнятті війни за межами України домінували наративи агресора. Театрально-перформативний потенціал твору дає змогу авторці п'єси презентувати проникливі публічні історії сильних і самодостатніх українських жінок різного віку, які постраждали від окупантів і свідчать про їхні злочини проти людяності. «Закрите небо» в інтерпретації Неди Нежданої перетворюється не на простір безпеки і порятунку, а на складний фізичний і ментальний лабіринт, який може відкритися неочікуваними випробуваннями і загрозами, але проходження через який лікує героїнь від безпам'ятства. Створення п'єси, ставши своєрідною аутопсихотерапією для авторки, провокує можливості для колективної психотерапії у театрі, адже наша спільна робота з травмами війни відкриває для українців усвідомлені деколоніальні перспективи і торує шлях до власної стійкої та незаґратованої деколоніальної ідентичності.

Синопсис: текст, контекст, медіа, 2023

Розглянуто п'єсу Мар'яни Ангелової «Синдром Грінченка», у якіи змодельовано авторську художню вер... more Розглянуто п'єсу Мар'яни Ангелової «Синдром Грінченка», у якіи змодельовано авторську художню версію антиутопічного переходу украї нської мови у статус «мертвої », коли нею не послуговуються повсякчасно, а також ситуацію ї ї пригадування та «оживлення». Провідниками такої «реінкарнації » мови у п'єсі слугують унікальнии чотиритомнии Словник та и ого упорядник Борис Грінченко. Не випадково жанр твору авторка маркує як «драму словникового запасу». Актуальність дослідження зумовлена тим, що проблема радикального перегляду каталогу ключових для украї нства персоналіи сьогодні напряму пов'язана з напрацюванням деколоніальної украї нської ідентичності, студіями пам'яті, ревізією украї нського культурного пантеону, якии важко уявити без постаті Бориса Грінченка, яка у цеи пантеон вписується доволі епізодично. Предметом статті є аналіз художніх стратегіи небіографічного письма, задіяних у створенні біографічного образу у сучасніи драмі, об'єктом-текст п'єси Мар'яни Ангелової «Синдром Грінченка». Метою є презентація та інтерпретація цікавого драматургічного твору. Цеи текст, створении ще 2013 року, інтерпретовано з позиціи , актуальних для літературознавства 2023 року, на тлі віи ни за украї нську ідентичність у протистоянні росіи ськіи агресії. Методологія дослідження спирається на теорії ідентичності, сучасні украї нські memory studies, екокритичні теорії письма. Новизна дослідження вбачається у тому, що текст п'єси проаналізовано вперше, створено шляхи и ого опрацювання для дослідників-філологів і для сучасних театральних практиків. У результаті дослідження зроблено висновок, що Мар'яна Ангелова апелює до родової колективної мовної пам'яті багатьох поколінь украї нців, створюючи полісемантичнии та поліваріативнии образ Словника як ї ї осмисленої та ословленої території. Авторка пропонує безліч художніх антиколоніальних маніфестаціи , сконцентрованих довкола репресованих украї нських літер, забутих значень і змертвілих слів, назавжди знищених цензурою сторінок словника, упослідженої мови, лінгвоциду та ксеноглосної коми. Чотиритомнии словник у п'єсі виявляє частотнішу присутність, аніж и ого біографічнии укладач. Натомість образ самого Бориса Грінченка, зберігаючи кілька біографічних мікросюжетів, по суті, втрачає свіи актуальнии біографізм і набуває міфологічних рис «небесного Грінченка»-«прабатька» сучасної украї нської мовної особистості. Ключові слова: біографічна драма; ідентичність; мова; словник Грінченка; місце пам'яті; антиколоніальні естетичні маніфестації ; деколоніальнии проєкт.

Pìvdennij arhìv, May 10, 2022

Tematy i Konteksty, 2022

Considering drama as an operational and mobile genre of literature, it is worth starting a separa... more Considering drama as an operational and mobile genre of literature, it is worth starting a separate conversation about its reactivity in the context of Ukrainian revolutions and liberation struggles of the 21st century. After all, modern Ukrainian "revolutionary" drama has nothing to do with the destructive genre clichés of the traditional "revolutionary drama" of the twentieth century. Signs of the latter were the destructive myth of: the new creation of the world; life from zero cycle; basic benefits for infirm people, given by the revolution; static linear plots; pseudo-documentary; ideological involvement of protagonists / antagonists. Ukrainian "revolutionary" drama of the 21st century has 2 streams dedicated, respectively, to the Orange Revolution (vitalistic-romantic visions of the revolution as "love on the barricades" and "

European humanities studies, 1970

http://ehs.eeipsy.org Олена БОНДАРЕВА Чим мають прирости філологічні студії у контексті російсько... more http://ehs.eeipsy.org Олена БОНДАРЕВА Чим мають прирости філологічні студії у контексті російської агресії та українського опору OLENA BONDAREVA. How should philological studies grow in the context of Russian aggression and Ukrainian resistance. The article models systemic methodological changes that can be proposed to Ukrainian philological education against the background of a full-scale war with Russia. Specific aspects of post-colonial theory, which may be relevant for the organization of individual and group educational work around Ukrainian collective identity and systemic threats to it, are considered. Taking into account the specifics of the organization of the educational process in modern Ukraine (mainly online, limited access to bookstores and libraries), theoretical and fiction literature, which has both paper and electronic versions, was selected, problem-meaning fields were modeled, in which the material of modern Ukrainian works of art it is possible to understand identity in the process of becoming.

Lìteraturnij proces: metodologìâ, ìmena, tendencìï, 2021

The article considers the vector of development of Ukrainian drama and theater after the Revoluti... more The article considers the vector of development of Ukrainian drama and theater after the Revolution of Dignity (2014-2021). Attention is focused on the fact that the Maidan has introduced new meanings into Ukrainian drama, which revolve around the design of a new post-totalitarian / post-colonial Ukrainian identity, which is manifested in the activation and new formats of design and fixation of modern dramaturgical process. with plays, a conceptually new stage of compiling dramatic anthologies – the “collection stage”, which is implemented by the Department of Dramatic Projects of Les Kurbas National Center for Theater Arts). Significant differences between the balanced “academic” version of modern dramatic dynamics, which takes into account aesthetic, ethical and civic criteria, and “non-academic”, based on non-selection and free access, a picture in which Russian language, culture, texts and texts are excessively tolerated meanings that in the conditions of the Russian hybrid war with Ukraine is a rudimentary colonial practice of culture. If we add to this the Russian / Russian-language repertoire of most Ukrainian theaters, both state and non-state, the participation of Ukrainian playwrights and theatrical top managers in the cultural actions of the aggressor country, the critical majority of Ukrainian theaters do not comply with the Law of Ukraine and the attempts of individual playwrights / actors / directors / theaters to defiantly broadcast frankly Russian meanings to the public, the overall picture is rather sad. On the other hand, there are many eloquent facts that demonstrate the attempts of the Ukrainian theater to come out of the colonial vices and acquire a new identity, and such attempts must be supported in every way. In general, the analysis presented in the article is the basis for serious professional considerations about the incompatibility of true tolerance with colonial narratives and cultural practices.

Ukraïnsʹka bìografìstika, Nov 10, 2021

EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society

The article models systemic methodological changes that can be proposed to Ukrainian philological... more The article models systemic methodological changes that can be proposed to Ukrainian philological education against the background of a full-scale war with Russia. Specific aspects of post-colonial theory, which may be relevant for the organization of individual and group educational work around Ukrainian collective identity and systemic threats to it, are considered. Taking into account the specifics of the organization of the educational process in modern Ukraine (mainly online, limited access to bookstores and libraries), theoretical and fiction literature, which has both paper and electronic versions, was selected, problem-meaning fields were modeled, in which the material of modern Ukrainian works of art it is possible to understand identity in the process of becoming.

LITERARY PROCESS: methodology, names, trends, 2023

In the article, Neda Nezhdana’s play “Closed Sky” is considered in the theoretical coordinates of... more In the article, Neda Nezhdana’s play “Closed Sky” is considered in the theoretical coordinates of postcolonial studies, memory studies, trauma studies, Western European theory of evidence processing in conflict/intervention zones, feminist criticism. It is studied how this play fits into the wider context of modern Ukrainian drama about the full-scale military aggression of Russia against Ukraine. The mechanisms of transformation of one’s own traumatic experience, testimonies and individual oral narratives of eyewitnesses are singled out: first — іnto the space of communicative and discursive practices, and later — іnto a full-fledged artistic material. It was emphasized that it is fundamentally important for Ukrainians to create their own artistic narratives of the current war, to record and interpret its crimes, to include them in the global history of the colonizers’ struggle with Ukrainian identity, and to organize work with transgenerational traumatic memory around this. We mus...

Synopsis: Text Context Media

The article examines Maryana Angelova’s play “The Grinchenko Syndrome”, which modelled the author... more The article examines Maryana Angelova’s play “The Grinchenko Syndrome”, which modelled the author’s artistic version of the dystopian transition of the Ukrainian language to the status of “dead” when it is not used all the time, as well as the situation of its recollection and “revival”. The guides of this “reincarnation” of the language are the unique 4-volume Dictionary and its compiler, Borys Grinchenko. It is not by chance that the author labels the genre of the work as “vocabulary drama”. The relevance of the study is determined by the fact that the problem of a radical revision of the catalogue of personalities, key to Ukrainianism today, is directly related to the development of the decolonial Ukrainian identity, memory studies, and revision of the Ukrainian cultural pantheon, which is difficult to imagine without the figure of Borys Grinchenko, who fits into this pantheon quite sporadically. The subject of the article is the analysis of artistic strategies of non-biographica...

Brecht-Magazine: Articles, Essays, Translations, Feb 28, 2023