Ольга Коляструк - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Ольга Коляструк

Naukovì zapiski, Dec 7, 2018

Naukovì zapiski, Oct 3, 2023

Радянські репресивні практики і масовий терор у 1920 ті рр. (на прикладі Поділля) Анотація. Метою... more Радянські репресивні практики і масовий терор у 1920 ті рр. (на прикладі Поділля) Анотація. Метою статті є спроба проаналізувати масовий терор як єдино прийнятний для більшовиків спосіб завоювання влади та її збереження. Завдання полягає в осмисленні особливостей терору в Україні та на Поділлі, зокрема. Пропонується розглядати історію радянської окупаційної влади як типову для поведінки переможця стосовно переможеного-«тероризую, бо маю силу і владу, бо можу, не маю обмежень». Методологічною основою дослідження є принципи науковості, історизму, загальнонауковий інструментарій (аналіз, синтез, узагальнення). Аналіз та інтерпретація радянського режиму ґрунтується на цивілізаційно-гуманістичному та соціоантропологічному підходах. Наукова новизна роботи полягає у спробі узагальнити сучасне осмислення радянського режиму як окупаційно-колоніального, який переміг і закріпився завдяки терору і масовим репресіям. В Україні радянська каральна система мала геноцидальний характер і була спрямована проти селянства і національно свідомих категорій суспільства. Висновки. Радянська владна система-від збройного захоплення влади у 1917 р. до повалення режиму у 1991 р.-була за своєю ідеологією і політичною діяльністю карально-репресивною по відношенню до суспільства. Вона піддавала насильству різні соціальні верстви і категорії з різною мірою інтенсивності в залежності від особливостей історичного періоду. Безмежне застосування «революційного» насильства до реальних і уявних опонентів і суперників було родовою ознакою радянсько-більшовицької диктатури, цинічно легітимованої як «диктатура пролетаріату». Масовий терор і репресії були сутністю більшовизму в цілому, а не лише інструментом силових структур. Без репресій і терору радянська влада неможлива. Терор мав загальнопоглинальний (тотальний) характер, просякав усі сегменти і сфери суспільного життя і мав неперервний характер. Боротьба з внутрішніми і зовнішніми «ворогами народу» була штучною апологетикою людиноненависницької програми більшовиків.

Umansʹka starovina, Dec 25, 2023

Naukovì zapiski, Dec 28, 2020

Радянські політичні ритуали і практики повсякдення Анотація. Метою статті є аналіз радянських пол... more Радянські політичні ритуали і практики повсякдення Анотація. Метою статті є аналіз радянських політичних ритуалів і повсякденних практик, що склались під їх впливом. Методологія дослідження ґрунтується на загальних і спеціально-історичних методах пізнання минулого з залученням методів соціокультурної та політичної антропології. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше проаналізовано роль радянських політичних ритуалів різного типу у становленні норм і практик радянського повсякденного життя; виявлено впливовість радянської ритуальної культури у зміцненні радянського режиму. Масові календарні свята-ритуали (День Жовтневої революції, День солідарності трудящих) не тільки означали нову еру в історії, а й нівелювали сакральність християнського циклу (Різдво Христове-Великдень). Простежено еволюцію не лише формальної організації радянського ритуалу (від інсценування-імітації через карнавалізацію до монументальної наративізації), а й вдосконалення його змістового наповнення (номінація-сакралізація-монументалізація-меморіалізація). Святкова комеморація від самого початку була покликана формувати радянську ідентичність і конструювати колективне минуле, задавати рамки колективної пам'яті. Офіційні ритуали поступово проникали і в повсякдення (святкові сімейні і товариські застілля, прибирання оселі, придбання обновок, вітальні листівки). Висновки. Радянські ритуали від їх зародження стали надійною ідеологічною зброєю, інструментом комуністичної індоктринації населення країни. Політичні ритуали відіграли визначальну роль у легітимації більшовицької влади, стали дієвим засобом її комунікації з суспільством, уможливили його консолідацію в рамках радянського політичного канону, мінімізували соціальну конфліктність, нівелювали відкрите невдоволення владою, сприяли формуванню ідеологічної одностайності. Радянські політичні ритуали поруч з репресивними методами прислужились створенню нової політичної реальності, уможливили її засвоєння і прийняття масами, сформували свідомість, стимулювали до відповідних політичних дій і практики повсякдення. Ключові слова: ритуал, політичний ритуал, більшовики, повсякденне життя, повсякденні практики. Постановка проблеми. Формування нового радянського ладу і зміцнення своїх керівних позицій були першочерговими завданнями, що їх мала розв'язувати більшовицька влада як засадничі. Відтак, радянське будівництво в усіх сферах мало наскрізний ідеологічний характер. По суті, атестувавши себе єдиною силою, спроможною швидко змінити країну, більшовики заходились усіма доступними засобами реалізовувати власний ідеал майбутнього. Не загасивши вогнищ громадянської війни й остаточно не здолавши національного спротиву колишніх імперських колоній, вони прагнули встановити суцільний контроль над усіма сферами життя, скерувати поступ країни і нав'язати свої ідеали. Для цього на додаток до репресивних методів, уже апробованих під час жовтневого перевороту і закріплення влади, була розроблена програма монументальної пропаганди, складником якої був ритуал, оскільки за його допомогою можна було наочно, доступно, зрозуміло і переконливо впроваджувати в суспільну свідомість потрібні ідеї. Завдяки добре продуманому і організованому дійству ритуали не лише опановували свідомістю неосвічених мас, а й закріплювалися в ній, ставали чинниками поведінки у буденному житті і відкладали у пам'яті відповідні символи. Аналіз джерел та останніх досліджень. Ритуал як соціокультурне явище здавна знаходиться в полі інтересів етнологів, істориків, політологів, культурних антропологів, соціологів. Можна виділити кілька підходів до з'ясування сутності його дієвості не лише в

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

The situation of people after the second world war in Ukraine is analyzed in the article. It’s ab... more The situation of people after the second world war in Ukraine is analyzed in the article. It’s about the problems of housing, food, clothing.

Umansʹka starovina, Dec 20, 2022

У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920ті рр. Висвітлюється проблем... more У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920ті рр. Висвітлюється проблеми її пристосування до нових суспільно-політичних і економічних умов радянської дійсності, розкриваються повсякденні практики і настрої. Автором зроблений висновок, що більшовики нав'язували суспільству свої уявлення про «нормальну» повсякденність, яка набувала статусу «домінантної», хоча інтелігенція тривалий час свідомо і стійко дотримувалась «старих» традицій здійснюючи трансмісію загальнолюдського досвіду і забезпечуючи безперервність процесу соціокультурного наслідування.

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

Метою статті є з’ясування синергічної взаємодії низки історичних (соціально-економічних, суспільн... more Метою статті є з’ясування синергічної взаємодії низки історичних (соціально-економічних, суспільно-політичних і загальнокультурних) чинників, що спричинилися на оформленні концепту «дому для народу» і початкових кроках його переростання в програму дій у міжвоєнний час у Швеції. Для цього, по-перше, проаналізовано трансформацію шведської соціал-демократії від типової ідеології робітничого класу до «партії шведів». По-друге, оцінено соціально-економічне становище шведського суспільства у 1920-ті рр., особливо демографічну кризу народонаселення після Першої світової війни. По-третє, звернемо увагу на загальний стан політичної і громадянської культури шведського суспільства. По-четверте, спробуємо осмислити також вплив модерністичних художніх явищ і процесів у культурі Швеції на формування затребуваності реалізації ідеї «держави добробуту». Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів з принципами об’єктивності, історизму, системност...

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

Метою статтіє простежити процес деколонізації українського мистецького модернізму 1910-х –1930-х ... more Метою статтіє простежити процес деколонізації українського мистецького модернізму 1910-х –1930-х рр. від відкриття в мистецтвознавчій критиці феномену «українського авангарду» до його історико-культурної ідентифікації як самодостатнього явища європейської культури. Прикладне завдання полягає у сприянні популяризації відомих імен і пам’яток українського авангарду як актуальної культурної спадщини України. Методологія дослідженняґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів з принципами об’єктивності, історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизнароботи полягає у тому, що на основі мистецтвознавчої, культурологічної, історичної літератури і документів проаналізовано виникнення та розвиток російського і європейського авангарду першої третини ХХ ст.На цій основі здійснено спробурозкрити феномен «українського авангарду» не тільки в художній сфері, а й осмислити його через історичну площину деколонізації. Процес реукраїнізації включає, по-п...

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 2021

Метою статті є дослідження проблеми відносин між Україною та Російською Федерацією після проголош... more Метою статті є дослідження проблеми відносин між Україною та Російською Федерацією після проголошення незалежності України. Автори концентрують свою увагу на процесі становлення ідентичності в новостворених державах та на тому, як ідентичність вплинула на сприйняття сусіднього народу в Україні та Росії. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів з принципами об’єктивності, історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає у тому, що, використовуючи здобутки як вітчизняних, так і зарубіжних науковців та надбання соціологічної науки, автори пропонують власний погляд на проблему міждержавних відносин, аналізуючи її крізь призму національної ідентичності. Висновки. Україна і Російська Федерація по-різному ставилися до спільного історичного спадку перебування у радянській державі. Для України радянський досвід був сповнений проблем, пов’язаних з насадженням радянської ідентичності, яка так само ігно...

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 2020

Метою статті є аналіз радянських політичних ритуалів і повсякденних практик, що склались під їх в... more Метою статті є аналіз радянських політичних ритуалів і повсякденних практик, що склались під їх впливом. Методологія дослідження ґрунтується на загальних і спеціально-історичних методах пізнання минулого з залученням методів соціокультурної та політичної антропології. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше проаналізовано роль радянських політичних ритуалів різного типу у становленні норм і практик радянського повсякденного життя; виявлено впливовість радянської ритуальної культури у зміцненні радянського режиму. Масові календарні свята-ритуали (День Жовтневої революції, День солідарності трудящих) не тільки означали нову еру в історії, а й нівелювали сакральність християнського циклу (Різдво Христове – Великдень). Простежено еволюцію не лише формальної організації радянського ритуалу (від інсценування-імітації через карнавалізацію до монументальної наративізації), а й вдосконалення його змістового наповнення (номінація – сакралізація – монументалізація – меморіалізація). С...

Umansʹka starovina, Dec 20, 2022

У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920ті рр. Висвітлюється проблем... more У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920ті рр. Висвітлюється проблеми її пристосування до нових суспільно-політичних і економічних умов радянської дійсності, розкриваються повсякденні практики і настрої. Автором зроблений висновок, що більшовики нав'язували суспільству свої уявлення про «нормальну» повсякденність, яка набувала статусу «домінантної», хоча інтелігенція тривалий час свідомо і стійко дотримувалась «старих» традицій здійснюючи трансмісію загальнолюдського досвіду і забезпечуючи безперервність процесу соціокультурного наслідування.

У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920-ті рр. Висвітлюється пробле... more У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920-ті рр. Висвітлюється проблеми її пристосування до нових суспільно-політичних і економічних умов радянської дійсності, розкриваються повсякденні практики і настрої. Автором зроблений висновок, що більшовики нав’язували суспільству свої уявлення про «нормальну» повсякденність, яка набувала статусу «домінантної», хоча інтелігенція тривалий час свідомо і стійко дотримувалась «старих» традицій здійснюючи трансмісію загальнолюдського досвіду і забезпечуючи безперервність процесу соціокультурного наслідування.

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History., 2019

Коляструк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського доктор істори... more Коляструк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського доктор історичних наук, професор (Україна) Щоденники Астрід Ліндгрен як джерело з історії повсякденного життя шведів у роки Другої світової війни Анотація. У статті розглядаються щоденники воєнного часу, які Астрід Ліндгрен вела впродовж 1939-1945 рр. Джерелознавчий аналіз здійснено з позицій відображення змін у повсякденному житті в роки Другої світової війни. Особливість щоденника в тому, що авторські записи в ньому супроводжуються вирізками з офіційної преси і фрагментами особистих листів громадян, що стали відомі авторці під час її роботи у Відділі перевірки кореспонденції Національної служби безпеки. За фіксацією оцінок і відібраної для фіксації інформації можна простежити як особисту позицію авторки, так і громадську думку про війну в цілому. Записки звичайної домогосподарки дозволяють простежити динаміку настроїв шведських громадян, їх ставлення до влади, до політики нейтралітету країни, до винуватців війни-нацистської Німеччини і сталінської Росії. Авторка визначає їх як рівновеликі загрози миру. Водночас щоденник говорить про домінування страху перед радянською окупацією і диктатурою більшовиків. А.Ліндгрен розмірковує про радянсько-фінську війну 1939-1940 рр. Щоденники показують, як змінилися матеріальні умови праці і побуту, відпочинку і дозвілля країни в цілому і родини Ліндгрен, зокрема. Вона пише, що стан її сім'ї покращився, втім вона співчуває постраждалим від війни, скаліченим німцям і фінам, американцям і англійцям, блокадникам Ленінграду і жителям окупованої Європи. Під час війни світ для неї не обмежується, а навпаки розширюється, емпатія не замикається сімейним колом, вона переглядає власні погляди. А.Ліндгрен не ототожнює державну ідеологію і політику воюючих сторін з суспільними настроями в них. За текстом щоденника можна простежити особистісну еволюцію самої А. Ліндгрен від звичного обивателя до відповідального громадянина, зміцнення в її світогляді демократичних позицій і гуманістичних ідеалів.

Актуальність теми. Людино-центричний підхід сучасної гуманітаристики спонукає істориків спорту до... more Актуальність теми. Людино-центричний підхід сучасної гуманітаристики спонукає істориків спорту до вивчення своєї «історії знизу», вимагає уваги до різноманітних спортивних практик. Приклад Поділля дозволить з’ясувати, як нові уявлення про спорт проникали на периферію імперії; чиїми зусиллями це відбувалося; чому знаходило відгук у суспільстві. Мета статті – розкрити, як на Поділлі на межі ХІХ–ХХ ст. утверджувалося уявлення про спорт як культурну практику. Методи дослідження. Культурно-антропологічне дослідження здійснювалось за допомогою методів регіонально-історичного та історико-текстуального аналізу, кейс-стаді та мікроаналізу. Результати роботи. Початки становлення спорту як культурної практики на Поділлі припала на 1910-ті рр. Перетворення деяких форм дозвілля (плавання човнами під вітрилами; катання на велосипеді чи ковзанах; більярд, рухливі ігри) і окремих спеціалізованих складників життєдіяльності військових (їзда верхи; стрільба; фехтування) у спортивні заняття відбувалося...

Purpose: Surgical critically ill patients require adequate nutrition support and the American Soc... more Purpose: Surgical critically ill patients require adequate nutrition support and the American Society for Parenteral and Enteral Nutrition (A.S.P.E.N.) guidelines recommend low non-protein calorie: nitrogen ratio (NPC:N ratio, 70∼100) for critically ill pateints. In this study, we assess the current use of early parenteral nutrition of surgical critically ill patients and analyze the clinical significance of NPC:N. Methods: This is a retrospective study of critically ill adult patients who remained in the intensive care unit (ICU) for over 3 days and could not receive enteral nutrition for the first 7 days. Data on parenteral intake of patients were collected from electronic medical records. Association of NPC:N scores with clinical outcome (length of ICU stay, length; of hospital stay, duration of ventilation, and mortality) were analyzed using Pearson correlation and multiple regression. Results: The study included 72 cases, average parenteral calorie intake was 14.6 kcal/kg/day a...

WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020 - BAND 4, 2020

Коляструк Ольга Анатоліївна доктор іст. наук, проф., завідувач кафедри історії та культури Україн... more Коляструк Ольга Анатоліївна доктор іст. наук, проф., завідувач кафедри історії та культури України Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського Федоришен Олександр Юрійович аспірант факультету історії, права і публічного управління Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського УКРАЇНА Микола Євшан-Федюшка (1899-1919)-відомий український критик та публіцист, літературознавець, випускник Віденського університету, автор понад 170 літературно-критичних та публіцистичних творів. У роки Першої світової війни воював у складі цісарсько-королівського війська Австро-Угорщини, був важко поранений на Італійському фронті. У 1918 р. із постанням ЗУНР Євшан у ранзі поручника зголошується добровольцем новопосталої Галицької Армії (далі-ГА), у лавах якої брав участь у польсько-українській війні 1918-1919 рр. а також у спільній із Дієвою Армією УНР кампанії на теренах Правобережної України. Події осені-зими 1919-1920 рр. обернулись цілковитою катастрофою для галичан: до поразок на усіх фронтах протистояння зі Збройними Силами Півдня Росії та Робітничо-Селянською Червоною Армією і деморалізуючого факту підписання з ними командуванням сепаратних угод додалась епідемія тифу, яка остаточно знищила військо. 23 листопада 1919 р. Микола Євшан загинув від руйнівних для організму наслідків тифу та був похований на військовому цвинтарі поряд із Кримськими казармами [1]. Попри те, що молодий військовий урядовець не обіймав високих командних посад (очолював архівний відділ НКГА), Федюшка завдяки своїй довоєнній літературній кар'єрі був чи не найвідомішою жертвою тифозної епідемії у Вінниці: факт його трагічної смерті відображений як у офіційних документах та мартирологах. «Денник НКГА», фактичний журнал бойових дій галицького війська, згадує ім'я Федюшки-Євшана 23 листопада 1919 р.: «Сегодня ранком о 3-ій годині помер в Запасній Лічниці ч. 1 на плямистий тиф поручник Федюшка, начальник історичного відділу Н.К.Г.А. Великий жаль вкрив всіх його товаришів і знакомих. Був людиною світлого характеру, а відомий громадянин на літературнім і публіцистичнім полі». За два дні потому, 25 листопада у мілітарному щоденнику черговий старшина поряд із інформацією про передислокацію бригад фіксує факт похорону: «На кладовищі Запасної Лічниці ч. 1 відбувся похорон поручника Федюшки Миколи (М. Євшана) і сотника Щуровського» [2]. У «Жалібній книзі», виданій у 1922 р. у Львові, поручнику Євшану також виділено окремий рядок з розгорнутою біографією у розділі «Старшини УГА, погибші за Збручем»: «Євшан Микола (Федюшка), пор. УГА. Нар. 1899 р. в Войнилові-Калуш. Старшина 9-го піх. Австрійського полку в Перемишлі. Молодий, спосібний і талановитий літературний критик. Великий публіцист. Автор брошури «Великі роковини». Начальник історичного Відділу при Команді Етапу УГА, а потім член Пресової Кватири при Нач. Команді УГА. Помер на тиф

Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, 2018

The purpose of this article is the analysis of the Soviet political rituals and daily practices t... more The purpose of this article is the analysis of the Soviet political rituals and daily practices that developed under their influence. The methodology of the research is based on the general and special historical methods of cognition of the past involving the methods of socio-cultural and political anthropology. The scientific novelty of the paper consists in the fact that the role of various Soviet political rituals in establishing of the norms and practices of the Soviet daily life has been analyzed for the first time and the influence of the Soviet ritual culture in the Soviet regime strengthening has been found. Mass calendar holidays-rituals (October Revolution Day, Workers’ Solidarity Day) not only marked a new era in the history, but also leveled the sacredness of the Christian cycle (Christmas – Easter). Evolution of the formal organization of the Soviet ritual (from staging-imitation through carnivalization to monumental narrativization) and improvement of its semantic cont...

Naukovì zapiski, Dec 7, 2018

Naukovì zapiski, Oct 3, 2023

Радянські репресивні практики і масовий терор у 1920 ті рр. (на прикладі Поділля) Анотація. Метою... more Радянські репресивні практики і масовий терор у 1920 ті рр. (на прикладі Поділля) Анотація. Метою статті є спроба проаналізувати масовий терор як єдино прийнятний для більшовиків спосіб завоювання влади та її збереження. Завдання полягає в осмисленні особливостей терору в Україні та на Поділлі, зокрема. Пропонується розглядати історію радянської окупаційної влади як типову для поведінки переможця стосовно переможеного-«тероризую, бо маю силу і владу, бо можу, не маю обмежень». Методологічною основою дослідження є принципи науковості, історизму, загальнонауковий інструментарій (аналіз, синтез, узагальнення). Аналіз та інтерпретація радянського режиму ґрунтується на цивілізаційно-гуманістичному та соціоантропологічному підходах. Наукова новизна роботи полягає у спробі узагальнити сучасне осмислення радянського режиму як окупаційно-колоніального, який переміг і закріпився завдяки терору і масовим репресіям. В Україні радянська каральна система мала геноцидальний характер і була спрямована проти селянства і національно свідомих категорій суспільства. Висновки. Радянська владна система-від збройного захоплення влади у 1917 р. до повалення режиму у 1991 р.-була за своєю ідеологією і політичною діяльністю карально-репресивною по відношенню до суспільства. Вона піддавала насильству різні соціальні верстви і категорії з різною мірою інтенсивності в залежності від особливостей історичного періоду. Безмежне застосування «революційного» насильства до реальних і уявних опонентів і суперників було родовою ознакою радянсько-більшовицької диктатури, цинічно легітимованої як «диктатура пролетаріату». Масовий терор і репресії були сутністю більшовизму в цілому, а не лише інструментом силових структур. Без репресій і терору радянська влада неможлива. Терор мав загальнопоглинальний (тотальний) характер, просякав усі сегменти і сфери суспільного життя і мав неперервний характер. Боротьба з внутрішніми і зовнішніми «ворогами народу» була штучною апологетикою людиноненависницької програми більшовиків.

Umansʹka starovina, Dec 25, 2023

Naukovì zapiski, Dec 28, 2020

Радянські політичні ритуали і практики повсякдення Анотація. Метою статті є аналіз радянських пол... more Радянські політичні ритуали і практики повсякдення Анотація. Метою статті є аналіз радянських політичних ритуалів і повсякденних практик, що склались під їх впливом. Методологія дослідження ґрунтується на загальних і спеціально-історичних методах пізнання минулого з залученням методів соціокультурної та політичної антропології. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше проаналізовано роль радянських політичних ритуалів різного типу у становленні норм і практик радянського повсякденного життя; виявлено впливовість радянської ритуальної культури у зміцненні радянського режиму. Масові календарні свята-ритуали (День Жовтневої революції, День солідарності трудящих) не тільки означали нову еру в історії, а й нівелювали сакральність християнського циклу (Різдво Христове-Великдень). Простежено еволюцію не лише формальної організації радянського ритуалу (від інсценування-імітації через карнавалізацію до монументальної наративізації), а й вдосконалення його змістового наповнення (номінація-сакралізація-монументалізація-меморіалізація). Святкова комеморація від самого початку була покликана формувати радянську ідентичність і конструювати колективне минуле, задавати рамки колективної пам'яті. Офіційні ритуали поступово проникали і в повсякдення (святкові сімейні і товариські застілля, прибирання оселі, придбання обновок, вітальні листівки). Висновки. Радянські ритуали від їх зародження стали надійною ідеологічною зброєю, інструментом комуністичної індоктринації населення країни. Політичні ритуали відіграли визначальну роль у легітимації більшовицької влади, стали дієвим засобом її комунікації з суспільством, уможливили його консолідацію в рамках радянського політичного канону, мінімізували соціальну конфліктність, нівелювали відкрите невдоволення владою, сприяли формуванню ідеологічної одностайності. Радянські політичні ритуали поруч з репресивними методами прислужились створенню нової політичної реальності, уможливили її засвоєння і прийняття масами, сформували свідомість, стимулювали до відповідних політичних дій і практики повсякдення. Ключові слова: ритуал, політичний ритуал, більшовики, повсякденне життя, повсякденні практики. Постановка проблеми. Формування нового радянського ладу і зміцнення своїх керівних позицій були першочерговими завданнями, що їх мала розв'язувати більшовицька влада як засадничі. Відтак, радянське будівництво в усіх сферах мало наскрізний ідеологічний характер. По суті, атестувавши себе єдиною силою, спроможною швидко змінити країну, більшовики заходились усіма доступними засобами реалізовувати власний ідеал майбутнього. Не загасивши вогнищ громадянської війни й остаточно не здолавши національного спротиву колишніх імперських колоній, вони прагнули встановити суцільний контроль над усіма сферами життя, скерувати поступ країни і нав'язати свої ідеали. Для цього на додаток до репресивних методів, уже апробованих під час жовтневого перевороту і закріплення влади, була розроблена програма монументальної пропаганди, складником якої був ритуал, оскільки за його допомогою можна було наочно, доступно, зрозуміло і переконливо впроваджувати в суспільну свідомість потрібні ідеї. Завдяки добре продуманому і організованому дійству ритуали не лише опановували свідомістю неосвічених мас, а й закріплювалися в ній, ставали чинниками поведінки у буденному житті і відкладали у пам'яті відповідні символи. Аналіз джерел та останніх досліджень. Ритуал як соціокультурне явище здавна знаходиться в полі інтересів етнологів, істориків, політологів, культурних антропологів, соціологів. Можна виділити кілька підходів до з'ясування сутності його дієвості не лише в

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

The situation of people after the second world war in Ukraine is analyzed in the article. It’s ab... more The situation of people after the second world war in Ukraine is analyzed in the article. It’s about the problems of housing, food, clothing.

Umansʹka starovina, Dec 20, 2022

У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920ті рр. Висвітлюється проблем... more У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920ті рр. Висвітлюється проблеми її пристосування до нових суспільно-політичних і економічних умов радянської дійсності, розкриваються повсякденні практики і настрої. Автором зроблений висновок, що більшовики нав'язували суспільству свої уявлення про «нормальну» повсякденність, яка набувала статусу «домінантної», хоча інтелігенція тривалий час свідомо і стійко дотримувалась «старих» традицій здійснюючи трансмісію загальнолюдського досвіду і забезпечуючи безперервність процесу соціокультурного наслідування.

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

Метою статті є з’ясування синергічної взаємодії низки історичних (соціально-економічних, суспільн... more Метою статті є з’ясування синергічної взаємодії низки історичних (соціально-економічних, суспільно-політичних і загальнокультурних) чинників, що спричинилися на оформленні концепту «дому для народу» і початкових кроках його переростання в програму дій у міжвоєнний час у Швеції. Для цього, по-перше, проаналізовано трансформацію шведської соціал-демократії від типової ідеології робітничого класу до «партії шведів». По-друге, оцінено соціально-економічне становище шведського суспільства у 1920-ті рр., особливо демографічну кризу народонаселення після Першої світової війни. По-третє, звернемо увагу на загальний стан політичної і громадянської культури шведського суспільства. По-четверте, спробуємо осмислити також вплив модерністичних художніх явищ і процесів у культурі Швеції на формування затребуваності реалізації ідеї «держави добробуту». Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів з принципами об’єктивності, історизму, системност...

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

Метою статтіє простежити процес деколонізації українського мистецького модернізму 1910-х –1930-х ... more Метою статтіє простежити процес деколонізації українського мистецького модернізму 1910-х –1930-х рр. від відкриття в мистецтвознавчій критиці феномену «українського авангарду» до його історико-культурної ідентифікації як самодостатнього явища європейської культури. Прикладне завдання полягає у сприянні популяризації відомих імен і пам’яток українського авангарду як актуальної культурної спадщини України. Методологія дослідженняґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів з принципами об’єктивності, історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизнароботи полягає у тому, що на основі мистецтвознавчої, культурологічної, історичної літератури і документів проаналізовано виникнення та розвиток російського і європейського авангарду першої третини ХХ ст.На цій основі здійснено спробурозкрити феномен «українського авангарду» не тільки в художній сфері, а й осмислити його через історичну площину деколонізації. Процес реукраїнізації включає, по-п...

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 2021

Метою статті є дослідження проблеми відносин між Україною та Російською Федерацією після проголош... more Метою статті є дослідження проблеми відносин між Україною та Російською Федерацією після проголошення незалежності України. Автори концентрують свою увагу на процесі становлення ідентичності в новостворених державах та на тому, як ідентичність вплинула на сприйняття сусіднього народу в Україні та Росії. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів з принципами об’єктивності, історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає у тому, що, використовуючи здобутки як вітчизняних, так і зарубіжних науковців та надбання соціологічної науки, автори пропонують власний погляд на проблему міждержавних відносин, аналізуючи її крізь призму національної ідентичності. Висновки. Україна і Російська Федерація по-різному ставилися до спільного історичного спадку перебування у радянській державі. Для України радянський досвід був сповнений проблем, пов’язаних з насадженням радянської ідентичності, яка так само ігно...

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 2020

Метою статті є аналіз радянських політичних ритуалів і повсякденних практик, що склались під їх в... more Метою статті є аналіз радянських політичних ритуалів і повсякденних практик, що склались під їх впливом. Методологія дослідження ґрунтується на загальних і спеціально-історичних методах пізнання минулого з залученням методів соціокультурної та політичної антропології. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше проаналізовано роль радянських політичних ритуалів різного типу у становленні норм і практик радянського повсякденного життя; виявлено впливовість радянської ритуальної культури у зміцненні радянського режиму. Масові календарні свята-ритуали (День Жовтневої революції, День солідарності трудящих) не тільки означали нову еру в історії, а й нівелювали сакральність християнського циклу (Різдво Христове – Великдень). Простежено еволюцію не лише формальної організації радянського ритуалу (від інсценування-імітації через карнавалізацію до монументальної наративізації), а й вдосконалення його змістового наповнення (номінація – сакралізація – монументалізація – меморіалізація). С...

Umansʹka starovina, Dec 20, 2022

У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920ті рр. Висвітлюється проблем... more У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920ті рр. Висвітлюється проблеми її пристосування до нових суспільно-політичних і економічних умов радянської дійсності, розкриваються повсякденні практики і настрої. Автором зроблений висновок, що більшовики нав'язували суспільству свої уявлення про «нормальну» повсякденність, яка набувала статусу «домінантної», хоча інтелігенція тривалий час свідомо і стійко дотримувалась «старих» традицій здійснюючи трансмісію загальнолюдського досвіду і забезпечуючи безперервність процесу соціокультурного наслідування.

У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920-ті рр. Висвітлюється пробле... more У статті йдеться про культуру повсякденності інтелігенції УСРР у 1920-ті рр. Висвітлюється проблеми її пристосування до нових суспільно-політичних і економічних умов радянської дійсності, розкриваються повсякденні практики і настрої. Автором зроблений висновок, що більшовики нав’язували суспільству свої уявлення про «нормальну» повсякденність, яка набувала статусу «домінантної», хоча інтелігенція тривалий час свідомо і стійко дотримувалась «старих» традицій здійснюючи трансмісію загальнолюдського досвіду і забезпечуючи безперервність процесу соціокультурного наслідування.

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History., 2019

Коляструк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського доктор істори... more Коляструк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського доктор історичних наук, професор (Україна) Щоденники Астрід Ліндгрен як джерело з історії повсякденного життя шведів у роки Другої світової війни Анотація. У статті розглядаються щоденники воєнного часу, які Астрід Ліндгрен вела впродовж 1939-1945 рр. Джерелознавчий аналіз здійснено з позицій відображення змін у повсякденному житті в роки Другої світової війни. Особливість щоденника в тому, що авторські записи в ньому супроводжуються вирізками з офіційної преси і фрагментами особистих листів громадян, що стали відомі авторці під час її роботи у Відділі перевірки кореспонденції Національної служби безпеки. За фіксацією оцінок і відібраної для фіксації інформації можна простежити як особисту позицію авторки, так і громадську думку про війну в цілому. Записки звичайної домогосподарки дозволяють простежити динаміку настроїв шведських громадян, їх ставлення до влади, до політики нейтралітету країни, до винуватців війни-нацистської Німеччини і сталінської Росії. Авторка визначає їх як рівновеликі загрози миру. Водночас щоденник говорить про домінування страху перед радянською окупацією і диктатурою більшовиків. А.Ліндгрен розмірковує про радянсько-фінську війну 1939-1940 рр. Щоденники показують, як змінилися матеріальні умови праці і побуту, відпочинку і дозвілля країни в цілому і родини Ліндгрен, зокрема. Вона пише, що стан її сім'ї покращився, втім вона співчуває постраждалим від війни, скаліченим німцям і фінам, американцям і англійцям, блокадникам Ленінграду і жителям окупованої Європи. Під час війни світ для неї не обмежується, а навпаки розширюється, емпатія не замикається сімейним колом, вона переглядає власні погляди. А.Ліндгрен не ототожнює державну ідеологію і політику воюючих сторін з суспільними настроями в них. За текстом щоденника можна простежити особистісну еволюцію самої А. Ліндгрен від звичного обивателя до відповідального громадянина, зміцнення в її світогляді демократичних позицій і гуманістичних ідеалів.

Актуальність теми. Людино-центричний підхід сучасної гуманітаристики спонукає істориків спорту до... more Актуальність теми. Людино-центричний підхід сучасної гуманітаристики спонукає істориків спорту до вивчення своєї «історії знизу», вимагає уваги до різноманітних спортивних практик. Приклад Поділля дозволить з’ясувати, як нові уявлення про спорт проникали на периферію імперії; чиїми зусиллями це відбувалося; чому знаходило відгук у суспільстві. Мета статті – розкрити, як на Поділлі на межі ХІХ–ХХ ст. утверджувалося уявлення про спорт як культурну практику. Методи дослідження. Культурно-антропологічне дослідження здійснювалось за допомогою методів регіонально-історичного та історико-текстуального аналізу, кейс-стаді та мікроаналізу. Результати роботи. Початки становлення спорту як культурної практики на Поділлі припала на 1910-ті рр. Перетворення деяких форм дозвілля (плавання човнами під вітрилами; катання на велосипеді чи ковзанах; більярд, рухливі ігри) і окремих спеціалізованих складників життєдіяльності військових (їзда верхи; стрільба; фехтування) у спортивні заняття відбувалося...

Purpose: Surgical critically ill patients require adequate nutrition support and the American Soc... more Purpose: Surgical critically ill patients require adequate nutrition support and the American Society for Parenteral and Enteral Nutrition (A.S.P.E.N.) guidelines recommend low non-protein calorie: nitrogen ratio (NPC:N ratio, 70∼100) for critically ill pateints. In this study, we assess the current use of early parenteral nutrition of surgical critically ill patients and analyze the clinical significance of NPC:N. Methods: This is a retrospective study of critically ill adult patients who remained in the intensive care unit (ICU) for over 3 days and could not receive enteral nutrition for the first 7 days. Data on parenteral intake of patients were collected from electronic medical records. Association of NPC:N scores with clinical outcome (length of ICU stay, length; of hospital stay, duration of ventilation, and mortality) were analyzed using Pearson correlation and multiple regression. Results: The study included 72 cases, average parenteral calorie intake was 14.6 kcal/kg/day a...

WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020 - BAND 4, 2020

Коляструк Ольга Анатоліївна доктор іст. наук, проф., завідувач кафедри історії та культури Україн... more Коляструк Ольга Анатоліївна доктор іст. наук, проф., завідувач кафедри історії та культури України Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського Федоришен Олександр Юрійович аспірант факультету історії, права і публічного управління Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського УКРАЇНА Микола Євшан-Федюшка (1899-1919)-відомий український критик та публіцист, літературознавець, випускник Віденського університету, автор понад 170 літературно-критичних та публіцистичних творів. У роки Першої світової війни воював у складі цісарсько-королівського війська Австро-Угорщини, був важко поранений на Італійському фронті. У 1918 р. із постанням ЗУНР Євшан у ранзі поручника зголошується добровольцем новопосталої Галицької Армії (далі-ГА), у лавах якої брав участь у польсько-українській війні 1918-1919 рр. а також у спільній із Дієвою Армією УНР кампанії на теренах Правобережної України. Події осені-зими 1919-1920 рр. обернулись цілковитою катастрофою для галичан: до поразок на усіх фронтах протистояння зі Збройними Силами Півдня Росії та Робітничо-Селянською Червоною Армією і деморалізуючого факту підписання з ними командуванням сепаратних угод додалась епідемія тифу, яка остаточно знищила військо. 23 листопада 1919 р. Микола Євшан загинув від руйнівних для організму наслідків тифу та був похований на військовому цвинтарі поряд із Кримськими казармами [1]. Попри те, що молодий військовий урядовець не обіймав високих командних посад (очолював архівний відділ НКГА), Федюшка завдяки своїй довоєнній літературній кар'єрі був чи не найвідомішою жертвою тифозної епідемії у Вінниці: факт його трагічної смерті відображений як у офіційних документах та мартирологах. «Денник НКГА», фактичний журнал бойових дій галицького війська, згадує ім'я Федюшки-Євшана 23 листопада 1919 р.: «Сегодня ранком о 3-ій годині помер в Запасній Лічниці ч. 1 на плямистий тиф поручник Федюшка, начальник історичного відділу Н.К.Г.А. Великий жаль вкрив всіх його товаришів і знакомих. Був людиною світлого характеру, а відомий громадянин на літературнім і публіцистичнім полі». За два дні потому, 25 листопада у мілітарному щоденнику черговий старшина поряд із інформацією про передислокацію бригад фіксує факт похорону: «На кладовищі Запасної Лічниці ч. 1 відбувся похорон поручника Федюшки Миколи (М. Євшана) і сотника Щуровського» [2]. У «Жалібній книзі», виданій у 1922 р. у Львові, поручнику Євшану також виділено окремий рядок з розгорнутою біографією у розділі «Старшини УГА, погибші за Збручем»: «Євшан Микола (Федюшка), пор. УГА. Нар. 1899 р. в Войнилові-Калуш. Старшина 9-го піх. Австрійського полку в Перемишлі. Молодий, спосібний і талановитий літературний критик. Великий публіцист. Автор брошури «Великі роковини». Начальник історичного Відділу при Команді Етапу УГА, а потім член Пресової Кватири при Нач. Команді УГА. Помер на тиф

Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, 2018

The purpose of this article is the analysis of the Soviet political rituals and daily practices t... more The purpose of this article is the analysis of the Soviet political rituals and daily practices that developed under their influence. The methodology of the research is based on the general and special historical methods of cognition of the past involving the methods of socio-cultural and political anthropology. The scientific novelty of the paper consists in the fact that the role of various Soviet political rituals in establishing of the norms and practices of the Soviet daily life has been analyzed for the first time and the influence of the Soviet ritual culture in the Soviet regime strengthening has been found. Mass calendar holidays-rituals (October Revolution Day, Workers’ Solidarity Day) not only marked a new era in the history, but also leveled the sacredness of the Christian cycle (Christmas – Easter). Evolution of the formal organization of the Soviet ritual (from staging-imitation through carnivalization to monumental narrativization) and improvement of its semantic cont...