Марія Чікарькова - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Марія Чікарькова

Ukraïnsʹka kulʹtura : minule, sučasne, šlâhi rozvitku, Dec 27, 2022

Ukraïnsʹka kulʹtura : minule, sučasne, šlâhi rozvitku, Jun 9, 2022

The article is devoted to the analysis of the role of ancient philosophical and aesthetic thought... more The article is devoted to the analysis of the role of ancient philosophical and aesthetic thought in understanding the phenomenon of art activity. Emphasis is placed on the fact that, first of all, it is necessary to clearly and unambiguously raise the question of what we can base the analysis of the historical genesis of the general theoretical understanding of the process of art activity. In other words, it is necessary from the point of view of theory and logic to determine from what, in fact, it is necessary to begin the analysis of the historical-theoretical basis of the problem. It is argued that it is important in philosophical and theoretical terms to pose in antiquity the problem of targeted influence of the whole sphere of art on the practical life of man. At the same time, art, its expediency and practical significance were often compared with other forms of creative spiritual and material human activityscience, history, craft, and so on. The fundamental formulation of this problem from a philosophical and aesthetic point of view, we may, perhaps first of all, find in Plato. It is noted that the most important sources of interpretation of the activity of art in Plato's system should be sought primarily in his general philosophical theoretical principles. Aristotelian concept of art activity is largely based not only on philosophical but also on the actual aesthetic principles. Аrиstotle's concept of art activity is largely based not only on philosophical but also on aesthetic principles. It is known that Aristotle interprets the beautiful in the active aspect. The activity aspect of the beautiful logically follows from the hierarchy of forms of spiritual activity substantiated by Stagirite. The philosopher compared art with such forms of activity that are able, on the one hand, to convey a person a certain life experience, and on the otherto educate him. Key words: activity of art, Plato's concept, Aristotelian concept of art, creative-transforming function of art. Надійшла до редакції 2.05.2022 р. УДК 008 КУЛЬТУРНИЙ ШОК ЯК ЕТАП ДІАЛОГУ КУЛЬТУР : МІЖЕТНІЧНІ АСПЕКТИ Чікарькова Марія Юріївна-доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та культурології, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці

[

Ukraïnsʹka kulʹtura : minule, sučasne, šlâhi rozvitku, Jan 31, 2022

Аналізується зміст монографічно-довідкового видання, спрямованого на розгляд становлення і розвит... more Аналізується зміст монографічно-довідкового видання, спрямованого на розгляд становлення і розвитку вищої культурологічної освіти, реалізованої професорсько-викладацьким складом у Рівненському державному гуманітарному університеті на базі кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства упродовж 50 років її існування; акцентується увага на найбільш яскравих розділах книги, спрямованих, зокрема, на виявленні ролі цієї освіти в історичній ретроспективі в Західному регіоні України, технологічних складових аналізу цього процесу, постатях, причетних до її розбудови тощо. Ключові слова: вища культурологічна освіта, регіональний культурний простір, кафедра, освітнє середовище.

PARADIGM OF KNOWLEDGE, Apr 1, 2016

УДК: 130.2 КУЛЬТУРНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ СУЧАСНОГО УКРАЇНЦЯ: СВОБОДА ДУХОВНОГО ВИБОРУ доктор філосо... more УДК: 130.2 КУЛЬТУРНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ СУЧАСНОГО УКРАЇНЦЯ: СВОБОДА ДУХОВНОГО ВИБОРУ доктор філософських наук, професор, Чікарькова М. Ю. Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна, м. Чернівці Стаття присвячена розгляду феномену Майдану як точки біфуркації для сучасної Україні та побудови її аксіологічної системи. Автор розглядає різні тлумачення свободи українцями й демонструє, як це вплинуло на соціально-політичні процеси у різних регіонах країни. Міркування автора підкріплюються матеріалом соціологічних досліджень, які дозволяють робити філософські узагальнення. Дослідник також продуктивно оперує юнгівською теорію архетипів: так, ефективним виявляється застосування архетипу Ініціації, яка забезпечує перехід до дорослості, акт позбавлення інфантильних заборон і страхів, етап самовдосконалення, оволодіння глибинними секретами, невідомими дітям. Водночас це подолання того, що Фромм трактував як «втечу від свободи»,-конформізму, згоди з загальноприйнятими стереотипами поведінки. Ключові слова: Майдан, свобода, юнгівська теорія архетипів, ініціація, аксіологія. доктор философских наук Чикарькова М. Ю. Культурная самоидентификация современного украинца: свобода духовного выбора / Черновицкий торгово-экономический институт КНТЄУ, Украина, Черновцы Статья посвящена рассмотрению феномена Майдана как точки бифуркации для современной Украины и построения ее аксиологической системы. Автор рассматривает разные трактовки свободы украинцами и демонстрирует, как это повлияло на социально-политические процессы в разных регионах страны. Размышления автора подкрепляются материалом ПАРАДИГМА ПІЗНАННЯ: ГУМАНІТАРНІ ПИТАННЯ № 2 (13), 2016 2 социологических исследований, которые позволяют делать философские обобщения. Исследователь также продуктивно применяет юнговскую теорию архетипов: в частности, плодотворным оказывается применение архетипа Инициации, которая обеспечивает переход к взрослости, акт лишения инфантильных запретов и страхов, этап самосовершенствования, овладение глубинными секретами, неизвестными детям. В то же время, это преодоление того, что Фромм трактовал как «бегство от свободы»,конформизма, согласия с общепринятыми стереотипами поведения.

PARADIGM OF KNOWLEDGE, Jan 10, 2015

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна, Чернівці Існує певна невизначеність... more Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна, Чернівці Існує певна невизначеність у питанні про чинники, які впливали на формування біблійної картини світу. Біблія виникла у контексті язичницьких релігій Стародавнього Сходу і виступила в ролі протофілософії, оскільки ідея Єдиного Бога породжена раціонально-інтелектуальним імпульсом. У статті досліджуються явища теургічного богоборства як алгоритм архаїчної світоглядної самосвідомості стародавніх месопотамців, єгиптян та жителів Ханаану. Робиться висновок, що усі ці релігії за своєю праксеологічною парадигмою намагалися так чи інакше магічно вплинути на навколишній світ-змінити долю, чинити опір ворожому впливу не тільки людини, але й часто-божества. І центром тут була сама людина, з її бажаннями, недосконалістю, пристрастями і страхами. Ключові слова: теургічне богоборство, протофілософія, міф та ритуал, праксеологічна парадигма, антропоцентризм. Чикарькова М.Ю. Теургическое богоборство как алгоритм «добиблейского» мировоззренческого самосознания / Черновицкий торговоэкономический институт КНТЕУ, Украина, Черновцы Существует некоторая неопределенность в вопросе о факторах, которые влияли на формирование библейской картины мира. Библия возникла в контексте языческих религий Древнего Востока и выступила в роли 2 протофилософии, поскольку идея Единого Бога была породжена рациональноинтеллектуальным импульсом. В статье исследуются явления теургического богоборчества как алгоритм архаического мировоззренческого самосознания древних месопотамцев, египтян и жителей Ханаана. Делается вывод, что все эти религии по своей праксеологической парадигме пытались так или иначе магически повлиять на окружающий мир-изменить судьбу, сопротивляться враждебному влиянию не только человека, но часто и божества. И центром здесь был сам человек, с его желаниями, несовершенством, страстями и страхами. Ключевые слова: теургическое богоборчество, протофилософия, миф и ритуал, праксиологическая парадигма, антропоцентризм. Chikarkova M. Theurgy rebellion as an algorithm of the "pre-biblical"

Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2019

Стаття пропонує порівняти рівень розвитку впровадження цифрової гуманітаристики у вітчизняних та ... more Стаття пропонує порівняти рівень розвитку впровадження цифрової гуманітаристики у вітчизняних та західних вищих навчальних закладах. При цьому цифрова гуманітаристика розглядається у двох аспектах-як просте застосування цифрових технологій в освітньому процесі, так і спеціальний курс, що вчить гуманітаріїв працювати з базами даних, програмувати, розробляти схеми візуалізації знання тощо. У цілому вітчизняна вища освіта лише починає застосовувати цифрові технології через систему дистанційного навчання або використання цифрового контенту. Західна ж гуманітарна освіта (особливо у США) передбачає обов'язковість навчання сучасного гуманітарія основам програмування.

Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2018

ОбрАЗ МУЗи В УКрАїНСьКІй ПОеЗІї КІНця ХІХ-ПОч. ХХ Ст.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)

Стаття присвячена проблемі дефініцій, що використовуються при визначенні цифрового мистецтва, а т... more Стаття присвячена проблемі дефініцій, що використовуються при визначенні цифрового мистецтва, а також витокам цього феномена. При значній кількості публікацій на тему діджиталізації мистецтва питання неусталеності термінологічного апарату майже не потрапляє до уваги дослідників. Звертається увагу на те, що не існує загальноприйнятого найменування для позначення мистецтва у діджитал-форматі. Назви, що трапляються у науковому обігу, доволі різні: цифрове мистецтво, комп’ютерне мистецтво, мистецтво комп’ютера, медіа мистецтво тощо. При цьому дослідники можуть вживати їх як синоніми, а можуть вважати різними явищами або частинами одне одного. Оскільки цифрові технології розвиваються стрімко, то категорійний апарат не встигає за ними. Дискусії обумовлені й багатьма іншими чинниками: проблема авторства, переважно віртуальне середовище існування подібних творів, способи та міра їх діджиталізації тощо. Це обумовлює ситуацію, коли дослідники у кожній роботі змушені обґрунтовувати використанн...

PARADIGM OF KNOWLEDGE, 2016

Стаття присвячена розгляду феномену Майдану як точки біфуркації для сучасної Україні та побудови ... more Стаття присвячена розгляду феномену Майдану як точки біфуркації для сучасної Україні та побудови її аксіологічної системи. Автор розглядає різні тлумачення свободи українцями й демонструє, як це вплинуло на соціально-політичні процеси у різних регіонах країни. Міркування автора підкріплюються матеріалом соціологічних досліджень, які дозволяють робити філософські узагальнення. Дослідник також продуктивно оперує юнгівською теорію архетипів: так, ефективним виявляється застосування архетипу Ініціації, яка забезпечує перехід до дорослості, акт позбавлення інфантильних заборон і страхів, етап самовдосконалення, оволодіння глибинними секретами, невідомими дітям. Водночас це подолання того, що Фромм трактував як «втечу від свободи», – конформізм у, згоди з загальноприйнятими стереотипами поведінки. Ключові слова: Майдан, свобода, юнгівська теорія архетипів, ініціація, аксіологія. доктор философских наук Чикарькова М. Ю. К ультурная самоидентификация современного украинца: свобода духов...

Видавництво Національного університету *Львівська політехніка*, 2010

[

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), 2022

Аналізується зміст монографічно-довідкового видання, спрямованого на розгляд становлення і розвит... more Аналізується зміст монографічно-довідкового видання, спрямованого на розгляд становлення і розвитку вищої культурологічної освіти, реалізованої професорсько-викладацьким складом у Рівненському державному гуманітарному університеті на базі кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства упродовж 50 років її існування; акцентується увага на найбільш яскравих розділах книги, спрямованих, зокрема, на виявленні ролі цієї освіти в історичній ретроспективі в Західному регіоні України, технологічних складових аналізу цього процесу, постатях, причетних до її розбудови тощо.

Rusin, 2018

Авторське резюме Г. Костельник-поет, критик, перший русинський прозаїк, автор першої нормативної ... more Авторське резюме Г. Костельник-поет, критик, перший русинський прозаїк, автор першої нормативної граматики русинської мови, відомий церковний діяч. Однак ця непересічна 2018, № 53 модерна, демонстрирует терзания «фаустовской души», трагедию человека, впавшего в искушение переустроить мир и заплатившего за это собственной жизнью.

Humanities science current issues, 2019

Стаття пропонує порівняти рівень розвитку впровадження цифрової гуманітаристики у вітчизняних та ... more Стаття пропонує порівняти рівень розвитку впровадження цифрової гуманітаристики у вітчизняних та західних вищих навчальних закладах. При цьому цифрова гуманітаристика розглядається у двох аспектах-як просте застосування цифрових технологій в освітньому процесі, так і спеціальний курс, що вчить гуманітаріїв працювати з базами даних, програмувати, розробляти схеми візуалізації знання тощо. У цілому вітчизняна вища освіта лише починає застосовувати цифрові технології через систему дистанційного навчання або використання цифрового контенту. Західна ж гуманітарна освіта (особливо у США) передбачає обов'язковість навчання сучасного гуманітарія основам програмування.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)

Розглядається феномен культурного шоку, що виступає одним з етапів діалогу культур. Епоха глобалі... more Розглядається феномен культурного шоку, що виступає одним з етапів діалогу культур. Епоха глобалізації зі змішуванням та «розчиненням» культур поставила цю проблему особливо гостро. Нині проблема «культурного шоку» («стрес акультурації», «культурної стомлюваності») привертає увагу переважно соціологів чи психологів; при цьому дослідники зазвичай обмежуються синхронічним зрізом, і основна увага приділяється тут мігрантам. Автор дотримується історико-культурологічного підходу. Феномен культурного шоку виникає задовго до сучасних процесів глобалізації і може проявлятися по-різному: крах «рольових очікувань», втрата статусу в суспільстві, релігійний конфлікт, етноцентризм тощо. Під час формування особистості кожної людини відбувається процес її інкультурації, що включає засвоєння норм і цінностей певної етнічної групи, і вони стають точкою відліку у подальшому житті. Зіткнення з іншою аксіологічною шкалою може спочатку викликати захоплення, проте швидко поступається місцем здивуванню та...

Humanities science current issues, 2019

Ukraïnsʹka kulʹtura : minule, sučasne, šlâhi rozvitku, Dec 27, 2022

Ukraïnsʹka kulʹtura : minule, sučasne, šlâhi rozvitku, Jun 9, 2022

The article is devoted to the analysis of the role of ancient philosophical and aesthetic thought... more The article is devoted to the analysis of the role of ancient philosophical and aesthetic thought in understanding the phenomenon of art activity. Emphasis is placed on the fact that, first of all, it is necessary to clearly and unambiguously raise the question of what we can base the analysis of the historical genesis of the general theoretical understanding of the process of art activity. In other words, it is necessary from the point of view of theory and logic to determine from what, in fact, it is necessary to begin the analysis of the historical-theoretical basis of the problem. It is argued that it is important in philosophical and theoretical terms to pose in antiquity the problem of targeted influence of the whole sphere of art on the practical life of man. At the same time, art, its expediency and practical significance were often compared with other forms of creative spiritual and material human activityscience, history, craft, and so on. The fundamental formulation of this problem from a philosophical and aesthetic point of view, we may, perhaps first of all, find in Plato. It is noted that the most important sources of interpretation of the activity of art in Plato's system should be sought primarily in his general philosophical theoretical principles. Aristotelian concept of art activity is largely based not only on philosophical but also on the actual aesthetic principles. Аrиstotle's concept of art activity is largely based not only on philosophical but also on aesthetic principles. It is known that Aristotle interprets the beautiful in the active aspect. The activity aspect of the beautiful logically follows from the hierarchy of forms of spiritual activity substantiated by Stagirite. The philosopher compared art with such forms of activity that are able, on the one hand, to convey a person a certain life experience, and on the otherto educate him. Key words: activity of art, Plato's concept, Aristotelian concept of art, creative-transforming function of art. Надійшла до редакції 2.05.2022 р. УДК 008 КУЛЬТУРНИЙ ШОК ЯК ЕТАП ДІАЛОГУ КУЛЬТУР : МІЖЕТНІЧНІ АСПЕКТИ Чікарькова Марія Юріївна-доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та культурології, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці

[

Ukraïnsʹka kulʹtura : minule, sučasne, šlâhi rozvitku, Jan 31, 2022

Аналізується зміст монографічно-довідкового видання, спрямованого на розгляд становлення і розвит... more Аналізується зміст монографічно-довідкового видання, спрямованого на розгляд становлення і розвитку вищої культурологічної освіти, реалізованої професорсько-викладацьким складом у Рівненському державному гуманітарному університеті на базі кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства упродовж 50 років її існування; акцентується увага на найбільш яскравих розділах книги, спрямованих, зокрема, на виявленні ролі цієї освіти в історичній ретроспективі в Західному регіоні України, технологічних складових аналізу цього процесу, постатях, причетних до її розбудови тощо. Ключові слова: вища культурологічна освіта, регіональний культурний простір, кафедра, освітнє середовище.

PARADIGM OF KNOWLEDGE, Apr 1, 2016

УДК: 130.2 КУЛЬТУРНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ СУЧАСНОГО УКРАЇНЦЯ: СВОБОДА ДУХОВНОГО ВИБОРУ доктор філосо... more УДК: 130.2 КУЛЬТУРНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ СУЧАСНОГО УКРАЇНЦЯ: СВОБОДА ДУХОВНОГО ВИБОРУ доктор філософських наук, професор, Чікарькова М. Ю. Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна, м. Чернівці Стаття присвячена розгляду феномену Майдану як точки біфуркації для сучасної Україні та побудови її аксіологічної системи. Автор розглядає різні тлумачення свободи українцями й демонструє, як це вплинуло на соціально-політичні процеси у різних регіонах країни. Міркування автора підкріплюються матеріалом соціологічних досліджень, які дозволяють робити філософські узагальнення. Дослідник також продуктивно оперує юнгівською теорію архетипів: так, ефективним виявляється застосування архетипу Ініціації, яка забезпечує перехід до дорослості, акт позбавлення інфантильних заборон і страхів, етап самовдосконалення, оволодіння глибинними секретами, невідомими дітям. Водночас це подолання того, що Фромм трактував як «втечу від свободи»,-конформізму, згоди з загальноприйнятими стереотипами поведінки. Ключові слова: Майдан, свобода, юнгівська теорія архетипів, ініціація, аксіологія. доктор философских наук Чикарькова М. Ю. Культурная самоидентификация современного украинца: свобода духовного выбора / Черновицкий торгово-экономический институт КНТЄУ, Украина, Черновцы Статья посвящена рассмотрению феномена Майдана как точки бифуркации для современной Украины и построения ее аксиологической системы. Автор рассматривает разные трактовки свободы украинцами и демонстрирует, как это повлияло на социально-политические процессы в разных регионах страны. Размышления автора подкрепляются материалом ПАРАДИГМА ПІЗНАННЯ: ГУМАНІТАРНІ ПИТАННЯ № 2 (13), 2016 2 социологических исследований, которые позволяют делать философские обобщения. Исследователь также продуктивно применяет юнговскую теорию архетипов: в частности, плодотворным оказывается применение архетипа Инициации, которая обеспечивает переход к взрослости, акт лишения инфантильных запретов и страхов, этап самосовершенствования, овладение глубинными секретами, неизвестными детям. В то же время, это преодоление того, что Фромм трактовал как «бегство от свободы»,конформизма, согласия с общепринятыми стереотипами поведения.

PARADIGM OF KNOWLEDGE, Jan 10, 2015

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна, Чернівці Існує певна невизначеність... more Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна, Чернівці Існує певна невизначеність у питанні про чинники, які впливали на формування біблійної картини світу. Біблія виникла у контексті язичницьких релігій Стародавнього Сходу і виступила в ролі протофілософії, оскільки ідея Єдиного Бога породжена раціонально-інтелектуальним імпульсом. У статті досліджуються явища теургічного богоборства як алгоритм архаїчної світоглядної самосвідомості стародавніх месопотамців, єгиптян та жителів Ханаану. Робиться висновок, що усі ці релігії за своєю праксеологічною парадигмою намагалися так чи інакше магічно вплинути на навколишній світ-змінити долю, чинити опір ворожому впливу не тільки людини, але й часто-божества. І центром тут була сама людина, з її бажаннями, недосконалістю, пристрастями і страхами. Ключові слова: теургічне богоборство, протофілософія, міф та ритуал, праксеологічна парадигма, антропоцентризм. Чикарькова М.Ю. Теургическое богоборство как алгоритм «добиблейского» мировоззренческого самосознания / Черновицкий торговоэкономический институт КНТЕУ, Украина, Черновцы Существует некоторая неопределенность в вопросе о факторах, которые влияли на формирование библейской картины мира. Библия возникла в контексте языческих религий Древнего Востока и выступила в роли 2 протофилософии, поскольку идея Единого Бога была породжена рациональноинтеллектуальным импульсом. В статье исследуются явления теургического богоборчества как алгоритм архаического мировоззренческого самосознания древних месопотамцев, египтян и жителей Ханаана. Делается вывод, что все эти религии по своей праксеологической парадигме пытались так или иначе магически повлиять на окружающий мир-изменить судьбу, сопротивляться враждебному влиянию не только человека, но часто и божества. И центром здесь был сам человек, с его желаниями, несовершенством, страстями и страхами. Ключевые слова: теургическое богоборчество, протофилософия, миф и ритуал, праксиологическая парадигма, антропоцентризм. Chikarkova M. Theurgy rebellion as an algorithm of the "pre-biblical"

Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2019

Стаття пропонує порівняти рівень розвитку впровадження цифрової гуманітаристики у вітчизняних та ... more Стаття пропонує порівняти рівень розвитку впровадження цифрової гуманітаристики у вітчизняних та західних вищих навчальних закладах. При цьому цифрова гуманітаристика розглядається у двох аспектах-як просте застосування цифрових технологій в освітньому процесі, так і спеціальний курс, що вчить гуманітаріїв працювати з базами даних, програмувати, розробляти схеми візуалізації знання тощо. У цілому вітчизняна вища освіта лише починає застосовувати цифрові технології через систему дистанційного навчання або використання цифрового контенту. Західна ж гуманітарна освіта (особливо у США) передбачає обов'язковість навчання сучасного гуманітарія основам програмування.

Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2018

ОбрАЗ МУЗи В УКрАїНСьКІй ПОеЗІї КІНця ХІХ-ПОч. ХХ Ст.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)

Стаття присвячена проблемі дефініцій, що використовуються при визначенні цифрового мистецтва, а т... more Стаття присвячена проблемі дефініцій, що використовуються при визначенні цифрового мистецтва, а також витокам цього феномена. При значній кількості публікацій на тему діджиталізації мистецтва питання неусталеності термінологічного апарату майже не потрапляє до уваги дослідників. Звертається увагу на те, що не існує загальноприйнятого найменування для позначення мистецтва у діджитал-форматі. Назви, що трапляються у науковому обігу, доволі різні: цифрове мистецтво, комп’ютерне мистецтво, мистецтво комп’ютера, медіа мистецтво тощо. При цьому дослідники можуть вживати їх як синоніми, а можуть вважати різними явищами або частинами одне одного. Оскільки цифрові технології розвиваються стрімко, то категорійний апарат не встигає за ними. Дискусії обумовлені й багатьма іншими чинниками: проблема авторства, переважно віртуальне середовище існування подібних творів, способи та міра їх діджиталізації тощо. Це обумовлює ситуацію, коли дослідники у кожній роботі змушені обґрунтовувати використанн...

PARADIGM OF KNOWLEDGE, 2016

Стаття присвячена розгляду феномену Майдану як точки біфуркації для сучасної Україні та побудови ... more Стаття присвячена розгляду феномену Майдану як точки біфуркації для сучасної Україні та побудови її аксіологічної системи. Автор розглядає різні тлумачення свободи українцями й демонструє, як це вплинуло на соціально-політичні процеси у різних регіонах країни. Міркування автора підкріплюються матеріалом соціологічних досліджень, які дозволяють робити філософські узагальнення. Дослідник також продуктивно оперує юнгівською теорію архетипів: так, ефективним виявляється застосування архетипу Ініціації, яка забезпечує перехід до дорослості, акт позбавлення інфантильних заборон і страхів, етап самовдосконалення, оволодіння глибинними секретами, невідомими дітям. Водночас це подолання того, що Фромм трактував як «втечу від свободи», – конформізм у, згоди з загальноприйнятими стереотипами поведінки. Ключові слова: Майдан, свобода, юнгівська теорія архетипів, ініціація, аксіологія. доктор философских наук Чикарькова М. Ю. К ультурная самоидентификация современного украинца: свобода духов...

Видавництво Національного університету *Львівська політехніка*, 2010

[

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), 2022

Аналізується зміст монографічно-довідкового видання, спрямованого на розгляд становлення і розвит... more Аналізується зміст монографічно-довідкового видання, спрямованого на розгляд становлення і розвитку вищої культурологічної освіти, реалізованої професорсько-викладацьким складом у Рівненському державному гуманітарному університеті на базі кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства упродовж 50 років її існування; акцентується увага на найбільш яскравих розділах книги, спрямованих, зокрема, на виявленні ролі цієї освіти в історичній ретроспективі в Західному регіоні України, технологічних складових аналізу цього процесу, постатях, причетних до її розбудови тощо.

Rusin, 2018

Авторське резюме Г. Костельник-поет, критик, перший русинський прозаїк, автор першої нормативної ... more Авторське резюме Г. Костельник-поет, критик, перший русинський прозаїк, автор першої нормативної граматики русинської мови, відомий церковний діяч. Однак ця непересічна 2018, № 53 модерна, демонстрирует терзания «фаустовской души», трагедию человека, впавшего в искушение переустроить мир и заплатившего за это собственной жизнью.

Humanities science current issues, 2019

Стаття пропонує порівняти рівень розвитку впровадження цифрової гуманітаристики у вітчизняних та ... more Стаття пропонує порівняти рівень розвитку впровадження цифрової гуманітаристики у вітчизняних та західних вищих навчальних закладах. При цьому цифрова гуманітаристика розглядається у двох аспектах-як просте застосування цифрових технологій в освітньому процесі, так і спеціальний курс, що вчить гуманітаріїв працювати з базами даних, програмувати, розробляти схеми візуалізації знання тощо. У цілому вітчизняна вища освіта лише починає застосовувати цифрові технології через систему дистанційного навчання або використання цифрового контенту. Західна ж гуманітарна освіта (особливо у США) передбачає обов'язковість навчання сучасного гуманітарія основам програмування.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)

Розглядається феномен культурного шоку, що виступає одним з етапів діалогу культур. Епоха глобалі... more Розглядається феномен культурного шоку, що виступає одним з етапів діалогу культур. Епоха глобалізації зі змішуванням та «розчиненням» культур поставила цю проблему особливо гостро. Нині проблема «культурного шоку» («стрес акультурації», «культурної стомлюваності») привертає увагу переважно соціологів чи психологів; при цьому дослідники зазвичай обмежуються синхронічним зрізом, і основна увага приділяється тут мігрантам. Автор дотримується історико-культурологічного підходу. Феномен культурного шоку виникає задовго до сучасних процесів глобалізації і може проявлятися по-різному: крах «рольових очікувань», втрата статусу в суспільстві, релігійний конфлікт, етноцентризм тощо. Під час формування особистості кожної людини відбувається процес її інкультурації, що включає засвоєння норм і цінностей певної етнічної групи, і вони стають точкою відліку у подальшому житті. Зіткнення з іншою аксіологічною шкалою може спочатку викликати захоплення, проте швидко поступається місцем здивуванню та...

Humanities science current issues, 2019