Юрий Попов - Academia.edu (original) (raw)

Books by Юрий Попов

Вісник Вищої ради юстиції, 2012

У статті розглядаються випадки використання чужих земельних ділянок у зобов’язальних правовідноси... more У статті розглядаються випадки використання чужих земельних ділянок у зобов’язальних правовідносинах, даються рекомендації щодо тлумачення та вдосконалення чинного законодавства, яке встановлює режим такого користування.

Право власності: способи захисту крізь призму судової практики: монографія / За ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої, 2023

Частка в статутному капіталі є невідчутним на дотик рухомим нематеріальним (безтілесним) майном. ... more Частка в статутному капіталі є невідчутним на дотик рухомим нематеріальним (безтілесним) майном. З огляду на безтілесність частки фізичне володіння нею виключається, а фактичне володіння здійснюється шляхом вчинення юридичних дій (так зване книжкове володіння, або книжне володіння).
Єдиний державний реєстр зі стовідсотковою достовірністю відображає, хто є володільцем частки, бо реєстрація належності частки особі і є володінням (книжковим) цією часткою.
Момент набуття права власності на частку визначається так само, як і для іншого рухомого майна, і може не співпадати з моментом заволодіння часткою.
Вичерпний перелік способів захисту прав, спрямованих на внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо належності часток учасникам товариства, визначений законом про реєстрацію. Ці способи захисту опосередковуються лише такими позовними вимогами: 1) про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у такому товаристві; 2) про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) в статутному капіталі товариства. Ці вимоги можуть опосередковувати віндикаційний позов, виконання обов’язку в натурі (з договірного і недоговірного зобов’язань), відновлення становища, яке існувало до порушення.
Хоча посесорний захист не передбачений «прямо» законом, він може бути виведений із положень ЦК України, а його застосування можливе і в разі самоправного заволодіння частками в статутному капіталі товариства.

Науково - практичний коментар до Закону України про ТОВ, 2019

Науково-практичний коментар до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповіда... more Науково-практичний коментар до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» підготовлений членом робочої групи з розробки цього Закону. Подано постатейний аналіз положень Закону з урахуванням судової практики. Видання розраховано на суддів, практикуючих юристів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» : наук.-практ. комент. — Київ : К.І.С., 2019. — 392 c., 2019

Papers by Юрий Попов

Аналітично-порівняльне правознавство, 2023

Книжкове володіння нерухомістю: концепція і огляд критики (Book possession of real estate: concep... more Книжкове володіння нерухомістю: концепція і огляд критики (Book possession of real estate: concept and critique review)
Ukrainian Abstract:
У статті досліджено особливості української концепції книжкового володіння як фактичного стану, сформованої судовою практикою. Ця концепція базується на принципі реєстраційного підтвердження володіння, відповідно до якого фактичним володільцем нерухомості є той, за ким зареєстроване речове право. Натомість фізичне зайняття нерухомості не спричиняє заволодіння нею.
Цей підхід базується на розумінні володіння як оголошення права невизначеному колу осіб (що є волевиявленням щодо присвоєння речі, спрямованим назовні). За такого підходу фізичне володіння є лише одним із різновидів володіння, але можливі й інші різновиди, зокрема книжкове володіння.
Функцією володіння (незалежно від його виду) є створення презумпції належності особі права власності або іншого речового права. Така презумпція є спростовною.
Перевагами книжкового володіння є високий рівень правової визначеності як щодо того, хто саме є володільцем майна, так і щодо характеру володіння (щодо якого права володіє кожен з володільців); роздільне безпосереднє володіння нерухомістю різними особами щодо різних прав, доступність володіння іпотекодержателю; високий рівень правової визначеності щодо характеру порушення (пов'язане чи не пов'язане з позбавленням володіння), а відтак і щодо належного (адекватного) способу захисту; більш надійний захист від неправомірного позбавлення володіння; універсальне застосування способів захисту, встановлених у Цивільному кодексі України із застосуванням усталених доктринальних напрацювань (тих же, що і у спорах щодо рухомого майна).
Проведений аналіз літератури, де містяться критичні зауваження щодо концепції книжкового володіння. Акцентовано на важливості конструктивної критики, спрямованої на виправлення недоліків як самої концепції, так і її практичного застосування. Виявлені логічні помилки в аналізованих роботах, як-от порушення закону тотожності, підміна тези, апеляція до авторитету тощо.
Наведено приклад оперативного врахування Великою Палатою Верховного Суду слушної критики щодо того, що в окремих постановах Верховного Суду не були розмежовані право володіння і володіння як фактичний стан.

English Abstract:
The author examines the peculiarities of the Ukrainian concept of book possession (as a factual state) perceived by judicial practice. This concept is based on the principle of registration confirmation of possession, according to which the actual possessor of the real estate is the one for whom the property right is registered. On the other hand, physical occupation of the real estate does not cause possession of it.
This approach is based on the understanding of possession as a declaration of rights to the outside world (which is an outward expression of the will to take hold of a thing). With this approach, physical possession is only one type of possession, but other types are also possible, one of which is book possession.
The function of possession (regardless of its type) is to create a presumption that ownership or other property rights belong to a person. Such a presumption is rebuttable.
The advantages of book possession are the following: a high level of legal certainty both as to persons who are in possession of the property, and as to the nature of possession (in respect of which rights each of the possessors executes possession); separate possession of real estate concerning different property rights, availability of possession to the mortgagee; a high level of legal certainty regarding the nature of the violation of rights (whether such a violation is related or not related to deprivation of possession), and therefore regarding the proper (adequate) remedy; more reliable protection against unlawful deprivation of possession; universal application of the remedies established in the Civil Code using deeply-rooted doctrinal approaches (which are the same as in disputes regarding movable property).
An analysis of the literature containing critical comments on the concept of book possession is carried out. Emphasis is placed on the importance of constructive criticism, which can help correct the shortcomings of both the concept itself and its practical application. Logical errors were found in the analyzed works, such as violation of the law of identity (principium identitatis), irrelevant thesis (ignoratio elenchi), appeal to authority (ipse dixit), etc.
An example is given of the prompt consideration by the Grand Chamber of the Supreme Court of fair criticism regarding the fact that in some decisions of the Supreme Court, the right of possession on the one hand, and possession as a factual state, on the other hand, were not conflated.

Совокупность видов обеспечения исполнения обязательств, приведенная в ч.1 ст.546 ГК Украины («Исп... more Совокупность видов обеспечения исполнения обязательств, приведенная в ч.1 ст.546 ГК Украины («Исполнение обязательства может обеспечиваться неустойкой, поручительством, гарантией, залогом, удержанием, задатком»), представляет собой эклектическое соединение разнородных правовых институтов. Этим обусловлена невозможность дать определение понятия «обеспечение исполнения обязательств» через существенные признаки. Отсюда следует тщетность попыток изобрести непоименованные способы обеспечения, хотя такая возможность вроде бы предусмотрена в ч.2 ст.546 ГК Украины («Договором или законом могут быть установлены иные виды обеспечения исполнения обязательств»). Обычно такими способами считают притворные или противозаконные условия.
Українська версія тут: http://ssrn.com/abstract=2999035

Цивільний кодекс України (діє з 2004 року) містить концептуально помилкове регулювання щодо недій... more Цивільний кодекс України (діє з 2004 року) містить концептуально помилкове регулювання щодо недійсних угод. Тому він має бути переглянутий у цьому відношенні. Водночас спочатку доцільно проаналізувати відповідні положення ЦК УРСР, які були значно більш продуманими.

Втім, і ЦК УРСР не був вільним від помилок. Одна з них була юридико-технічною і полягала в застосуванні до нікчемних і оспорюваних угод одного і того ж терміну "недійсні угоди". Друга помилка полягала у встановленні спеціальних правил відносно наслідків укладення і виконання недійсних угод – так званої реституції (замість використання загальних правил щодо наслідків безпідставного збагачення).

Судовою практикою господарських судів України вдалося виправити ці дві помилки, проте лише в частині неукладених угод. В результаті господарські суди не розглядають справи про визнання угод неукладеними і не застосовують спеціальних правил щодо наслідків виконання недійсних угод. Цей підхід слід законодавчо розповсюдити на всі нікчемні угоди.

Розгляд судом справи про визнання нікчемної угоди недійсною, всупереч поширеній думці, далеко не завжди прояснює права і обов'язки сторін, а може і сприяти формуванню помилкової думки відносно прав і обов’язків.

Уставный фонд (капитал) нельзя путать с имуществом общества. Уставный фонд (капитал) общества при... more Уставный фонд (капитал) нельзя путать с имуществом общества. Уставный фонд (капитал) общества принадлежит участникам общества, а имущество общества - самому обществу. Использование выражений вроде "доля участника в имуществе хозобщества" недопустимо, поскольку вызывает неверное представление, будто имущество хозобщества принадлежит на праве собственности не самому обществу, а его участникам. Вероятно, это является следствием влияния постсоветской доктрины права хозяйственного ведения (которое в советские времена называлось правом оперативного управления). В проекте ГК Украины нет упоминания об этих ущербных институтах («правах»). Но их влияние на Кодекс сохранилось.

SSRN Electronic Journal

Рассмотрено возникновение и развитие производного (косвенного) иска в странах англосаксонской пра... more Рассмотрено возникновение и развитие производного (косвенного) иска в странах англосаксонской правовой семьи. Доказано, что такой иск («shareholder's derivative action», «derivative suit») есть иск, который участник юридического лица может подать от имени этого юридического лица. Возможность подачи участником производного (косвенного) иска не является правом участника, а относится к его полномочиям как представителя юридического лица.
Сформулированы рекомендации относительно введения производного (косвенного) иска в законодательство Украины.
Українська версія тут: https://ssrn.com/abstract=3012191

Право України, 2009

Гусак М., Данішевська В., Попов Ю. За Цивільним кодексом України нікчемним є правочин, якщо його ... more Гусак М., Данішевська В., Попов Ю.
За Цивільним кодексом України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Натомість оспорюваним є правочин, чия недійсність «прямо» не встановлена законом, але заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Таке регулювання видається концептуально помилковим, воно має бути змінене на прямо протилежне.
Вчинення правочину, який не відповідає законодавству, означає здійснення особою незаконних дій, спрямованих на заборонене набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Законодавство і суди не можуть визнавати прав із незаконних правочинів, навіть якщо ніхто їх не оскаржує.
Тому правочини, які не відповідають законодавству, за загальним правилом мають вважатися нікчемними. Що ж до оспорюваних правочинів, то можливість анулювання із зворотною силою (дійсного до того) правочину в залежності від волі особи може передбачатись законом лише за наявності дефекту волі чи волевиявлення добросовісної особи (помилка, введення в оману, насильство тощо).

Порівнюються три підходи до переддоговірної відповідальності: згідно з доктринами culpa in contra... more Порівнюються три підходи до переддоговірної відповідальності: згідно з доктринами culpa in contrahendo, promissory estoppel і деліктна відповідальність. Показано, що попри низку особливостей різні підходи часто призводять до досить схожих результатів. Обговорюється проблема визначення розміру належних до стягнення збитків (виходячи з негативного чи позитивного інтересу), а також питання щодо можливості стягнення неустойки. Пропонується підхід до імплементації переддоговірної відповідальності в пострадянських державах.

Роберт Торренс, разрабатывая свою систему, руководствовался, в том числе, идеей достижения справе... more Роберт Торренс, разрабатывая свою систему, руководствовался, в том числе, идеей достижения справедливости. Торренс верно подметил причину – дефект подхода, приводящий к несправедливости старой английской системы. Этот дефект состоял в том, что титул был всегда зависим от предыдущих титулов (независимо от добросовестности или недобросовестности приобретателя). Поэтому такой подход следовало отвергнуть и заменить противоречащим ему.
2. Торренс предложил новый подход, при котором титул никогда не зависит от предыдущих титулов – принцип независимости титула (independence of title principle). При этом Торренс допустил логическую ошибку. Для отрицания подхода «титул всегда зависим от предыдущих титулов» вовсе нет необходимости заменять его подходом «титул никогда не зависим». На самом деле для того, чтоб отменить избыточную защиту собственника и при этом избежать такой же избыточной защиты приобретателя, следует применять подход «титул не всегда зависим от предыдущих титулов». Титул должен быть независимым от предыдущих титулов только тогда, когда того требует справедливость. Думается, что в сложившихся представлениях о справедливости титул должен быть независимым от предыдущих титулов в тех случаях, когда приобретатель титула рассматривается как добросовестный.
3. Предложенный Торренсом принцип независимости титула фактически предполагает отмену производных способов приобретения и замену их первоначальным. Этот принцип является центральным, основным в системе Торренса. Из него выводятся все остальные торренсовские принципы, которые являются производными.
4. Торренсовский принцип независимости титула действительно защищает добросовестных приобретателей. Беда в том, что он при этом защищает также и недобросовестных приобретателей. Защита эта, естественно, осуществляется в ущерб добросовестным «бывшим» собственникам и другим правообладателям.
5. Практически невозможно сколько-нибудь последовательно применять принципы независимости и неоспоримости титула, не отменяя при этом доктрины права справедливости constructive notice. Не спасает и введение различных исключений из принципов независимости и неоспоримости титула, поскольку эти исключения не способны заменить упомянутую доктрину. Неприменение же доктрины constructive notice приводит к несправедливым результатам.
6. Поэтому принцип независимости титула и все остальные торренсовские принципы не соответствуют превосходящему принципу справедливости. Неудивительно, что на самом деле эти принципы последовательно не применяются. По этой же причине в некоторых из юрисдикций, где законодатели стремятся непременно придерживаться торренсовских принципов, наблюдается определённое противостояние законодательной и судебной ветвей власти по этому поводу.
7. Регистрация представляет собой один из способов владения – книжное владение. Не усматривается причин наделять книжного владельца правами в связи с самим фактом книжного владения (прикосновение царя Мидаса). Книжное владение должно выполнять обычную функцию всякого владения – объявлять неограниченному кругу лиц волю владельца на присвоение объекта владения в том или ином отношении.

Українське комерційне право, 2015

Специфіка обороту нерухомого майна за наявності системи реєстрації прав обумовлюється, передусім,... more Специфіка обороту нерухомого майна за наявності системи реєстрації прав обумовлюється, передусім, специфікою книжкового володіння. З цього випливає, що при встановленні регулювання слід підходити до врахування специфіки книжкового володіння як до необхідного і достатнього. Зокрема, необхідно виключити безпідставні особливості регулювання, не обумовлені специфікою книжкового володіння. Тоді оборот нерухомості можна суттєво спростити, прискорити і здешевити, наблизивши його за цими параметрами до обороту рухомості.

Речове право господарського відання є тотожним праву власності. “Право власності” держави на майн... more Речове право господарського відання є тотожним праву власності. “Право власності” держави на майно державного підприємства не є правом власності, а є сукупністю прав єдиного учасника та повноважень органу юридичної особи - державного підприємства. Здійснюючи такі повноваження, тобто діючи як орган юридичної особи, держава тим самим здійснює право власності державного підприємства на належне йому майно.

Вісник господарського судочинства, 2006

Частина 3 статті 6 ЦК України не встановлює будь-яких критеріїв визначення імперативності чи дисп... more Частина 3 статті 6 ЦК України не встановлює будь-яких критеріїв визначення імперативності чи диспозитивності норм, відмінних від тих, що застосовувалися до її появи у законодавстві.

Українське комерційне право, 2012

Рассмотрено возникновение и развитие производного (косвенного) иска в странах англосаксонской пра... more Рассмотрено возникновение и развитие производного (косвенного) иска в странах англосаксонской правовой семьи. Доказано, что такой иск («shareholder's derivative action», «derivative suit») есть иск, который участник юридического лица может подать от имени этого юридического лица. Возможность подачи участником производного (косвенного) иска не является правом участника, а относится к его полномочиям как представителя юридического лица.
Сформулированы рекомендации относительно введения производного (косвенного) иска в законодательство Украины.

Право України, 2008

Распространение свободы определения условий договора на сферу последствий неправомерного поведени... more Распространение свободы определения условий договора на сферу последствий неправомерного поведения, в частности последствий нарушения договора, является ошибочным. Адекватным способом установления надлежащего регулирования в этой сфере является отказ от применения правила «разрешено все, что не запрещено», и применение противоположного правила “не запрещено лишь то, что разрешено”.
Критерий правомерности является необходимым, но не достаточным. В частности, стороны вправе устанавливать в договоре, порождающем обязательство, правила не любого правомерного поведения, а лишь такого, которое состоит в совершении должником определенных действий в пользу кредитора или в воздержании от определенных действий. Например, не соответствуют этим правилам условия, которые некоторые банки включают в кредитные договоры, об уплате заемщиком платы банку «за ведение кредитного дела» или «за ведение кредитного договора». Ведение кредитного дела состоит в совершении банком действий в свою пользу, а не в пользу заемщика. Такие действия не могут быть объектом обязательств, поэтому и взимать за них плату нельзя.
В части способов защиты, которые могут применяться судами, указанный подход согласуется с ч.2 ст.19 Конституции Украины (органы государственной власти и органы местного самоуправления, их должностные лица обязаны действовать лишь на основании, в пределах полномочий и способом, которые предусмотрены Конституцией и законами Украины). Поэтому суды должны применять лишь предусмотренные законом способы защиты.

Право України, 2008

Распространенность представления о существовании «института» обеспечения исполнения обязательств,... more Распространенность представления о существовании «института» обеспечения исполнения обязательств, попытки нормативно его закрепить и даже разработать целостное учение об обеспечении свидетельствуют о существовании устойчивого юридического мифа.
Совокупность видов обеспечения исполнения обязательств является на самом деле эклектическим соединением разнородных правовых институтов. По этой причине невозможно ни разработать разумные законодательные общие положения об обеспечении, ни создать целостное учение об обеспечении. Вместо этого необходимо разместить положения о каждом из «видов обеспечения» в надлежащих местах Гражданского кодекса.

Право України, 2008

Совокупность видов обеспечения исполнения обязательств, приведенная в ч.1 ст.546 Гражданского код... more Совокупность видов обеспечения исполнения обязательств, приведенная в ч.1 ст.546 Гражданского кодекса Украины (1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком), представляет собой эклектическое соединение разнородных правовых институтов. Этим обусловлена невозможность дать определение понятия «обеспечение исполнения обязательств» через существенные признаки.
Отсюда следует тщетность попыток изобрести непоименованные способы обеспечения, хотя такая возможность вроде бы предусмотрена ч.2 ст.546 Гражданского кодекса Украины (2. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання). Обычно за такие способы принимают притворные или противозаконные условия.

Форум права, 2009

Аналізуються положення проекту Закону України «Про нормативно-правові акти», ухваленого як закон ... more Аналізуються положення проекту Закону України «Про нормативно-правові акти», ухваленого як закон 1 жовтня 2008 року, щодо якого Президентом України було застосовано право вето. Обґрунтовується висновок про принципову недоцільність прийняття закону із аналогіч-ним предметом правового регулювання.

Вісник Вищої ради юстиції, 2012

У статті розглядаються випадки використання чужих земельних ділянок у зобов’язальних правовідноси... more У статті розглядаються випадки використання чужих земельних ділянок у зобов’язальних правовідносинах, даються рекомендації щодо тлумачення та вдосконалення чинного законодавства, яке встановлює режим такого користування.

Право власності: способи захисту крізь призму судової практики: монографія / За ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої, 2023

Частка в статутному капіталі є невідчутним на дотик рухомим нематеріальним (безтілесним) майном. ... more Частка в статутному капіталі є невідчутним на дотик рухомим нематеріальним (безтілесним) майном. З огляду на безтілесність частки фізичне володіння нею виключається, а фактичне володіння здійснюється шляхом вчинення юридичних дій (так зване книжкове володіння, або книжне володіння).
Єдиний державний реєстр зі стовідсотковою достовірністю відображає, хто є володільцем частки, бо реєстрація належності частки особі і є володінням (книжковим) цією часткою.
Момент набуття права власності на частку визначається так само, як і для іншого рухомого майна, і може не співпадати з моментом заволодіння часткою.
Вичерпний перелік способів захисту прав, спрямованих на внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо належності часток учасникам товариства, визначений законом про реєстрацію. Ці способи захисту опосередковуються лише такими позовними вимогами: 1) про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у такому товаристві; 2) про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) в статутному капіталі товариства. Ці вимоги можуть опосередковувати віндикаційний позов, виконання обов’язку в натурі (з договірного і недоговірного зобов’язань), відновлення становища, яке існувало до порушення.
Хоча посесорний захист не передбачений «прямо» законом, він може бути виведений із положень ЦК України, а його застосування можливе і в разі самоправного заволодіння частками в статутному капіталі товариства.

Науково - практичний коментар до Закону України про ТОВ, 2019

Науково-практичний коментар до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповіда... more Науково-практичний коментар до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» підготовлений членом робочої групи з розробки цього Закону. Подано постатейний аналіз положень Закону з урахуванням судової практики. Видання розраховано на суддів, практикуючих юристів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» : наук.-практ. комент. — Київ : К.І.С., 2019. — 392 c., 2019

Аналітично-порівняльне правознавство, 2023

Книжкове володіння нерухомістю: концепція і огляд критики (Book possession of real estate: concep... more Книжкове володіння нерухомістю: концепція і огляд критики (Book possession of real estate: concept and critique review)
Ukrainian Abstract:
У статті досліджено особливості української концепції книжкового володіння як фактичного стану, сформованої судовою практикою. Ця концепція базується на принципі реєстраційного підтвердження володіння, відповідно до якого фактичним володільцем нерухомості є той, за ким зареєстроване речове право. Натомість фізичне зайняття нерухомості не спричиняє заволодіння нею.
Цей підхід базується на розумінні володіння як оголошення права невизначеному колу осіб (що є волевиявленням щодо присвоєння речі, спрямованим назовні). За такого підходу фізичне володіння є лише одним із різновидів володіння, але можливі й інші різновиди, зокрема книжкове володіння.
Функцією володіння (незалежно від його виду) є створення презумпції належності особі права власності або іншого речового права. Така презумпція є спростовною.
Перевагами книжкового володіння є високий рівень правової визначеності як щодо того, хто саме є володільцем майна, так і щодо характеру володіння (щодо якого права володіє кожен з володільців); роздільне безпосереднє володіння нерухомістю різними особами щодо різних прав, доступність володіння іпотекодержателю; високий рівень правової визначеності щодо характеру порушення (пов'язане чи не пов'язане з позбавленням володіння), а відтак і щодо належного (адекватного) способу захисту; більш надійний захист від неправомірного позбавлення володіння; універсальне застосування способів захисту, встановлених у Цивільному кодексі України із застосуванням усталених доктринальних напрацювань (тих же, що і у спорах щодо рухомого майна).
Проведений аналіз літератури, де містяться критичні зауваження щодо концепції книжкового володіння. Акцентовано на важливості конструктивної критики, спрямованої на виправлення недоліків як самої концепції, так і її практичного застосування. Виявлені логічні помилки в аналізованих роботах, як-от порушення закону тотожності, підміна тези, апеляція до авторитету тощо.
Наведено приклад оперативного врахування Великою Палатою Верховного Суду слушної критики щодо того, що в окремих постановах Верховного Суду не були розмежовані право володіння і володіння як фактичний стан.

English Abstract:
The author examines the peculiarities of the Ukrainian concept of book possession (as a factual state) perceived by judicial practice. This concept is based on the principle of registration confirmation of possession, according to which the actual possessor of the real estate is the one for whom the property right is registered. On the other hand, physical occupation of the real estate does not cause possession of it.
This approach is based on the understanding of possession as a declaration of rights to the outside world (which is an outward expression of the will to take hold of a thing). With this approach, physical possession is only one type of possession, but other types are also possible, one of which is book possession.
The function of possession (regardless of its type) is to create a presumption that ownership or other property rights belong to a person. Such a presumption is rebuttable.
The advantages of book possession are the following: a high level of legal certainty both as to persons who are in possession of the property, and as to the nature of possession (in respect of which rights each of the possessors executes possession); separate possession of real estate concerning different property rights, availability of possession to the mortgagee; a high level of legal certainty regarding the nature of the violation of rights (whether such a violation is related or not related to deprivation of possession), and therefore regarding the proper (adequate) remedy; more reliable protection against unlawful deprivation of possession; universal application of the remedies established in the Civil Code using deeply-rooted doctrinal approaches (which are the same as in disputes regarding movable property).
An analysis of the literature containing critical comments on the concept of book possession is carried out. Emphasis is placed on the importance of constructive criticism, which can help correct the shortcomings of both the concept itself and its practical application. Logical errors were found in the analyzed works, such as violation of the law of identity (principium identitatis), irrelevant thesis (ignoratio elenchi), appeal to authority (ipse dixit), etc.
An example is given of the prompt consideration by the Grand Chamber of the Supreme Court of fair criticism regarding the fact that in some decisions of the Supreme Court, the right of possession on the one hand, and possession as a factual state, on the other hand, were not conflated.

Совокупность видов обеспечения исполнения обязательств, приведенная в ч.1 ст.546 ГК Украины («Исп... more Совокупность видов обеспечения исполнения обязательств, приведенная в ч.1 ст.546 ГК Украины («Исполнение обязательства может обеспечиваться неустойкой, поручительством, гарантией, залогом, удержанием, задатком»), представляет собой эклектическое соединение разнородных правовых институтов. Этим обусловлена невозможность дать определение понятия «обеспечение исполнения обязательств» через существенные признаки. Отсюда следует тщетность попыток изобрести непоименованные способы обеспечения, хотя такая возможность вроде бы предусмотрена в ч.2 ст.546 ГК Украины («Договором или законом могут быть установлены иные виды обеспечения исполнения обязательств»). Обычно такими способами считают притворные или противозаконные условия.
Українська версія тут: http://ssrn.com/abstract=2999035

Цивільний кодекс України (діє з 2004 року) містить концептуально помилкове регулювання щодо недій... more Цивільний кодекс України (діє з 2004 року) містить концептуально помилкове регулювання щодо недійсних угод. Тому він має бути переглянутий у цьому відношенні. Водночас спочатку доцільно проаналізувати відповідні положення ЦК УРСР, які були значно більш продуманими.

Втім, і ЦК УРСР не був вільним від помилок. Одна з них була юридико-технічною і полягала в застосуванні до нікчемних і оспорюваних угод одного і того ж терміну "недійсні угоди". Друга помилка полягала у встановленні спеціальних правил відносно наслідків укладення і виконання недійсних угод – так званої реституції (замість використання загальних правил щодо наслідків безпідставного збагачення).

Судовою практикою господарських судів України вдалося виправити ці дві помилки, проте лише в частині неукладених угод. В результаті господарські суди не розглядають справи про визнання угод неукладеними і не застосовують спеціальних правил щодо наслідків виконання недійсних угод. Цей підхід слід законодавчо розповсюдити на всі нікчемні угоди.

Розгляд судом справи про визнання нікчемної угоди недійсною, всупереч поширеній думці, далеко не завжди прояснює права і обов'язки сторін, а може і сприяти формуванню помилкової думки відносно прав і обов’язків.

Уставный фонд (капитал) нельзя путать с имуществом общества. Уставный фонд (капитал) общества при... more Уставный фонд (капитал) нельзя путать с имуществом общества. Уставный фонд (капитал) общества принадлежит участникам общества, а имущество общества - самому обществу. Использование выражений вроде "доля участника в имуществе хозобщества" недопустимо, поскольку вызывает неверное представление, будто имущество хозобщества принадлежит на праве собственности не самому обществу, а его участникам. Вероятно, это является следствием влияния постсоветской доктрины права хозяйственного ведения (которое в советские времена называлось правом оперативного управления). В проекте ГК Украины нет упоминания об этих ущербных институтах («правах»). Но их влияние на Кодекс сохранилось.

SSRN Electronic Journal

Рассмотрено возникновение и развитие производного (косвенного) иска в странах англосаксонской пра... more Рассмотрено возникновение и развитие производного (косвенного) иска в странах англосаксонской правовой семьи. Доказано, что такой иск («shareholder's derivative action», «derivative suit») есть иск, который участник юридического лица может подать от имени этого юридического лица. Возможность подачи участником производного (косвенного) иска не является правом участника, а относится к его полномочиям как представителя юридического лица.
Сформулированы рекомендации относительно введения производного (косвенного) иска в законодательство Украины.
Українська версія тут: https://ssrn.com/abstract=3012191

Право України, 2009

Гусак М., Данішевська В., Попов Ю. За Цивільним кодексом України нікчемним є правочин, якщо його ... more Гусак М., Данішевська В., Попов Ю.
За Цивільним кодексом України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Натомість оспорюваним є правочин, чия недійсність «прямо» не встановлена законом, але заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Таке регулювання видається концептуально помилковим, воно має бути змінене на прямо протилежне.
Вчинення правочину, який не відповідає законодавству, означає здійснення особою незаконних дій, спрямованих на заборонене набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Законодавство і суди не можуть визнавати прав із незаконних правочинів, навіть якщо ніхто їх не оскаржує.
Тому правочини, які не відповідають законодавству, за загальним правилом мають вважатися нікчемними. Що ж до оспорюваних правочинів, то можливість анулювання із зворотною силою (дійсного до того) правочину в залежності від волі особи може передбачатись законом лише за наявності дефекту волі чи волевиявлення добросовісної особи (помилка, введення в оману, насильство тощо).

Порівнюються три підходи до переддоговірної відповідальності: згідно з доктринами culpa in contra... more Порівнюються три підходи до переддоговірної відповідальності: згідно з доктринами culpa in contrahendo, promissory estoppel і деліктна відповідальність. Показано, що попри низку особливостей різні підходи часто призводять до досить схожих результатів. Обговорюється проблема визначення розміру належних до стягнення збитків (виходячи з негативного чи позитивного інтересу), а також питання щодо можливості стягнення неустойки. Пропонується підхід до імплементації переддоговірної відповідальності в пострадянських державах.

Роберт Торренс, разрабатывая свою систему, руководствовался, в том числе, идеей достижения справе... more Роберт Торренс, разрабатывая свою систему, руководствовался, в том числе, идеей достижения справедливости. Торренс верно подметил причину – дефект подхода, приводящий к несправедливости старой английской системы. Этот дефект состоял в том, что титул был всегда зависим от предыдущих титулов (независимо от добросовестности или недобросовестности приобретателя). Поэтому такой подход следовало отвергнуть и заменить противоречащим ему.
2. Торренс предложил новый подход, при котором титул никогда не зависит от предыдущих титулов – принцип независимости титула (independence of title principle). При этом Торренс допустил логическую ошибку. Для отрицания подхода «титул всегда зависим от предыдущих титулов» вовсе нет необходимости заменять его подходом «титул никогда не зависим». На самом деле для того, чтоб отменить избыточную защиту собственника и при этом избежать такой же избыточной защиты приобретателя, следует применять подход «титул не всегда зависим от предыдущих титулов». Титул должен быть независимым от предыдущих титулов только тогда, когда того требует справедливость. Думается, что в сложившихся представлениях о справедливости титул должен быть независимым от предыдущих титулов в тех случаях, когда приобретатель титула рассматривается как добросовестный.
3. Предложенный Торренсом принцип независимости титула фактически предполагает отмену производных способов приобретения и замену их первоначальным. Этот принцип является центральным, основным в системе Торренса. Из него выводятся все остальные торренсовские принципы, которые являются производными.
4. Торренсовский принцип независимости титула действительно защищает добросовестных приобретателей. Беда в том, что он при этом защищает также и недобросовестных приобретателей. Защита эта, естественно, осуществляется в ущерб добросовестным «бывшим» собственникам и другим правообладателям.
5. Практически невозможно сколько-нибудь последовательно применять принципы независимости и неоспоримости титула, не отменяя при этом доктрины права справедливости constructive notice. Не спасает и введение различных исключений из принципов независимости и неоспоримости титула, поскольку эти исключения не способны заменить упомянутую доктрину. Неприменение же доктрины constructive notice приводит к несправедливым результатам.
6. Поэтому принцип независимости титула и все остальные торренсовские принципы не соответствуют превосходящему принципу справедливости. Неудивительно, что на самом деле эти принципы последовательно не применяются. По этой же причине в некоторых из юрисдикций, где законодатели стремятся непременно придерживаться торренсовских принципов, наблюдается определённое противостояние законодательной и судебной ветвей власти по этому поводу.
7. Регистрация представляет собой один из способов владения – книжное владение. Не усматривается причин наделять книжного владельца правами в связи с самим фактом книжного владения (прикосновение царя Мидаса). Книжное владение должно выполнять обычную функцию всякого владения – объявлять неограниченному кругу лиц волю владельца на присвоение объекта владения в том или ином отношении.

Українське комерційне право, 2015

Специфіка обороту нерухомого майна за наявності системи реєстрації прав обумовлюється, передусім,... more Специфіка обороту нерухомого майна за наявності системи реєстрації прав обумовлюється, передусім, специфікою книжкового володіння. З цього випливає, що при встановленні регулювання слід підходити до врахування специфіки книжкового володіння як до необхідного і достатнього. Зокрема, необхідно виключити безпідставні особливості регулювання, не обумовлені специфікою книжкового володіння. Тоді оборот нерухомості можна суттєво спростити, прискорити і здешевити, наблизивши його за цими параметрами до обороту рухомості.

Речове право господарського відання є тотожним праву власності. “Право власності” держави на майн... more Речове право господарського відання є тотожним праву власності. “Право власності” держави на майно державного підприємства не є правом власності, а є сукупністю прав єдиного учасника та повноважень органу юридичної особи - державного підприємства. Здійснюючи такі повноваження, тобто діючи як орган юридичної особи, держава тим самим здійснює право власності державного підприємства на належне йому майно.

Вісник господарського судочинства, 2006

Частина 3 статті 6 ЦК України не встановлює будь-яких критеріїв визначення імперативності чи дисп... more Частина 3 статті 6 ЦК України не встановлює будь-яких критеріїв визначення імперативності чи диспозитивності норм, відмінних від тих, що застосовувалися до її появи у законодавстві.

Українське комерційне право, 2012

Рассмотрено возникновение и развитие производного (косвенного) иска в странах англосаксонской пра... more Рассмотрено возникновение и развитие производного (косвенного) иска в странах англосаксонской правовой семьи. Доказано, что такой иск («shareholder's derivative action», «derivative suit») есть иск, который участник юридического лица может подать от имени этого юридического лица. Возможность подачи участником производного (косвенного) иска не является правом участника, а относится к его полномочиям как представителя юридического лица.
Сформулированы рекомендации относительно введения производного (косвенного) иска в законодательство Украины.

Право України, 2008

Распространение свободы определения условий договора на сферу последствий неправомерного поведени... more Распространение свободы определения условий договора на сферу последствий неправомерного поведения, в частности последствий нарушения договора, является ошибочным. Адекватным способом установления надлежащего регулирования в этой сфере является отказ от применения правила «разрешено все, что не запрещено», и применение противоположного правила “не запрещено лишь то, что разрешено”.
Критерий правомерности является необходимым, но не достаточным. В частности, стороны вправе устанавливать в договоре, порождающем обязательство, правила не любого правомерного поведения, а лишь такого, которое состоит в совершении должником определенных действий в пользу кредитора или в воздержании от определенных действий. Например, не соответствуют этим правилам условия, которые некоторые банки включают в кредитные договоры, об уплате заемщиком платы банку «за ведение кредитного дела» или «за ведение кредитного договора». Ведение кредитного дела состоит в совершении банком действий в свою пользу, а не в пользу заемщика. Такие действия не могут быть объектом обязательств, поэтому и взимать за них плату нельзя.
В части способов защиты, которые могут применяться судами, указанный подход согласуется с ч.2 ст.19 Конституции Украины (органы государственной власти и органы местного самоуправления, их должностные лица обязаны действовать лишь на основании, в пределах полномочий и способом, которые предусмотрены Конституцией и законами Украины). Поэтому суды должны применять лишь предусмотренные законом способы защиты.

Право України, 2008

Распространенность представления о существовании «института» обеспечения исполнения обязательств,... more Распространенность представления о существовании «института» обеспечения исполнения обязательств, попытки нормативно его закрепить и даже разработать целостное учение об обеспечении свидетельствуют о существовании устойчивого юридического мифа.
Совокупность видов обеспечения исполнения обязательств является на самом деле эклектическим соединением разнородных правовых институтов. По этой причине невозможно ни разработать разумные законодательные общие положения об обеспечении, ни создать целостное учение об обеспечении. Вместо этого необходимо разместить положения о каждом из «видов обеспечения» в надлежащих местах Гражданского кодекса.

Право України, 2008

Совокупность видов обеспечения исполнения обязательств, приведенная в ч.1 ст.546 Гражданского код... more Совокупность видов обеспечения исполнения обязательств, приведенная в ч.1 ст.546 Гражданского кодекса Украины (1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком), представляет собой эклектическое соединение разнородных правовых институтов. Этим обусловлена невозможность дать определение понятия «обеспечение исполнения обязательств» через существенные признаки.
Отсюда следует тщетность попыток изобрести непоименованные способы обеспечения, хотя такая возможность вроде бы предусмотрена ч.2 ст.546 Гражданского кодекса Украины (2. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання). Обычно за такие способы принимают притворные или противозаконные условия.

Форум права, 2009

Аналізуються положення проекту Закону України «Про нормативно-правові акти», ухваленого як закон ... more Аналізуються положення проекту Закону України «Про нормативно-правові акти», ухваленого як закон 1 жовтня 2008 року, щодо якого Президентом України було застосовано право вето. Обґрунтовується висновок про принципову недоцільність прийняття закону із аналогіч-ним предметом правового регулювання.

Підприємництво, господарство і право, 2010

Автор доводить, що рішення Європейського суду з прав людини у контексті прецедентного значення ви... more Автор доводить, що рішення Європейського суду з прав людини у контексті прецедентного значення виявляються необов’язковими переконливими прецедентами. Вони не можуть розглядатися ні як обов’язкові прецеденти за доктриною загального права stare decisis, ні як необов’язкові прецеденти за доктриною континентального права jurisprudence constante. Англійська та українська судові практики підтверджують цей висновок.

Page 1. Часопис Академії адвокатури України – #16 (3'2012) | 01 © А.М. Мірошниченко, Ю.Ю Попо... more Page 1. Часопис Академії адвокатури України – #16 (3'2012) | 01 © А.М. Мірошниченко, Ю.Ю Попов, А.І. Ріпенко, 2012 © Академія адвокатури України, 2012 1. ВІНДИКАЦІЯ Позов rei vindicatio («заявляю про застосування ...

Social Science Research Network, Jan 5, 2004

<b>Ukrainian Abstract:</b> Сутність пострадянського інституту права господарського ві... more <b>Ukrainian Abstract:</b> Сутність пострадянського інституту права господарського відання дуже важко пояснити іноземним юристам. Причина полягає в тому, що самі пострадянські юристи, які знаходяться під впливом ідеологічних установок, що насаджувалися десятиріччями, зазвичай помиляються щодо сутності цього інституту. Тим цікавішим є рішення іноземного суду, в якому робиться спроба усвідомити сутність права господарського відання. У статті аналізується це рішення, зокрема обговорюються спроби знайти схожість з розщепленою власністю та узуфруктом. <b>English Abstract:</b> The essence of the post-Soviet institution "right of economic management" is very difficult to explain to foreign lawyers. The reason is that the post-Soviet lawyers themselves, under the influence of ideological enforcers for decades, usually are under a delusion about the nature of this institution. So the decision of a foreign forum in which justice takes pains to apperceive the essence of the right of economic management is very intriguing. The article examines this decision, in particular, the efforts to find parallels with divided ownership and usufruct.