Ян Чаплак - Academia.edu (original) (raw)
Papers by Ян Чаплак
Grail of science, Mar 1, 2023
Чуйко Галина Василівна кандидат філологічних наук, доцент кафедри психології Чернівецький націона... more Чуйко Галина Василівна кандидат філологічних наук, доцент кафедри психології Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна Чаплак Ян Васильович кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна Анотація.Стаття пов'язана з аналізом розуміння феномену перфекціонізму в психології. Проаналізоване трактування перфекціонізму різними науковцями, його ознаки та види. Зроблено висновок, що перфекціонізм-виключно негативне явище, що проявляється у прагненні людини досягти об'єктивно недосяжних цілей для підтвердження власної виключності та досконалості, поєднаному з нищівною самокритикою у випадку невдачі; тоді як здоровий перфекціонізм-це не що інше, як зорієнтованість людини на саморозвиток, самоздійснення, оптимальну реалізацію своїх найліпших здібностей і потенцій. Ключові слова: перфекціонізм, патологічність перфекціонізму, страх невдачі, прагнення досконалості, самореалізація. Перфекціонізм: колись малознайоме, або ж зовсім не знайоме загалу поняття, зрозуміле лише тим, хто вивчав латину, де perfect-ознака найвищого ступеня прояву чого-небудь, цілковитої досконалості,-поступово, але невпинно та наполегливо завойовує світ. Його ознаки науковці помічають не лише у дорослих чи молоді (студентів), але й у підлітків [15]. І ситуацію, очевидно, варто визнати закономірною: в інформаційному суспільстві (чи суспільстві знань (П. Друкер)) особистість оцінюють, у першу чергу, не за її людяність чи високі моральні якості, а за тим, на що вона здатна, що вона може (які ресурси за нею стоять), за її попередніми реальними досягненнями, професійними та життєвими. Проте, як слушно зазначає A. Ruggeri [15], поширення перфекціонізму в світі та його «помолодшання», на жаль, не свідчить про високі досягнення людини, а, швидше, є проблемою, що потребує нагального вирішення. Проблема перфекціонізму виявилася досить цікавою для багатьох науковців. Зокрема, її досліджували G.
Psychological journal, Mar 26, 2020
This is an Open Access journal, all articles are distributed under the terms of the Creative Comm... more This is an Open Access journal, all articles are distributed under the terms of the Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/), allowing third parties to copy and redistribute the material in any medium or format and to remix, transform, and build upon the material, provided the original work is properly cited and states its license. АНОТАЦІЯ У статті здійснено узагальнюючий аналіз різних авторських визначень комунікативної толерантності та представлено результати початкового етапу емпіричного дослідження-асоціативного опитування студентів щодо особистісних рис, ймовірно властивих їх «ідеальному» співрозмовнику. Зазначається, що, залежно від підходу до аналізу комунікативної толерантності (психологічного чи мовознавчого), науковці зосереджуються або переважно на змістовних характеристиках цього поняття, або їх більше цікавить формальний бік прояву даного феномену. Виявлено, що серед особистісних рис, виділених респондентами, як передумову ефективного спілкування, домінують дві групи рис: 1) які стосуються вміння спілкуватися; 2) пов'язані з моральним розвитком людини. Запропоновано підсумкове розуміння комунікативної толерантності як особистісної риси, що проявляється у доброзичливому і відкритому ставленні до іншої людини в процесі спілкування з нею. Ключові слова: толерантність, комунікативна толерантність, спілкування, «ідеальний» співрозмовник, особистісні риси.
Наукові перспективи (Naukovì perspektivi)
Стаття присвячена теоретичному аналізу феномену слухання та його тлумачення в психології. Зазначе... more Стаття присвячена теоретичному аналізу феномену слухання та його тлумачення в психології. Зазначено, що проблемі слухання (як суттєвій частині процесу спілкування (за відсутності якої саме спілкування втрачає своє значення) та важливому комунікативному умінню), на відміну від спілкування загалом, науковці приділяють невиправдано мало уваги, хоча важливість активного
PSYCHOLOGICAL JOURNAL, 2018
Стаття присвячена теоретичному аналізу наукової літератури щодо застосування кліпової хаотичності... more Стаття присвячена теоретичному аналізу наукової літератури щодо застосування кліпової хаотичності з метою актуалізації абсурдності змісту інформації на теренах кіберпростору як новітньої маніпулятивної технології цілеспрямованого впливу на індивідуальну та масову свідомість. Охарактеризовано новітні інформаційно-комунікативні технології, що можуть призвести до непоправних небезпечних наслідків для нашого суспільства. Констатується, що кліпова хаотичність кіберпростору як засіб абсурдизації та маніпулятивна технологія соціально-психологічного впливу в інформаційному просторі перш за все спрямована на часткове, або повне «розбалансування» гармонійного співвідношення між концептуальним і кліповим рівнями мислення. Зроблено висновок про те, що еволюційний період зміни свідомості людини в самому розпалі, особистість ще не дійшла до того рівня розвитку, щоб в результаті хаотизації інформаційно-комунікативних потоків (марафонів) на достатньому рівні вміти трансформувати свій когнітивно-стр...
PSYCHOLOGICAL JOURNAL, 2018
Стаття присвячена теоретичному аналізу феномену кліпового мислення та кліпової фрагментарності ін... more Стаття присвячена теоретичному аналізу феномену кліпового мислення та кліпової фрагментарності інформаційного потоку в Інтернет-просторі як передумови соціально-психологічного впливу на особистість і суспільство. Констатується, що, незважаючи на акцентування багатьма науковцями переважно негативного аспекту кліпового мислення воно є невід’ємним атрибутом життєдіяльності нашого соціуму. Тому необхідно усвідомити, що ми вступили в епоху мережево-віртуального мислення, і відбувається глобалізаційний процес інтеграції та трансформації копцептуальних різновидів мисленнєвої сфери особистості в новітні форми. Зроблено висновок про те, що у зв’язку з використанням кліпової хаотичності подачі інформації як технології маніпуляції суспільною й індивідуальною свідомістю, виникає проблема неекологічності таких, що порушують інформаційну безпеку особистості, соціальних проектів створення інформаційно-комунікативних потоків, спрямованих на сприйняття інформації без її адекватного осмислення.
InterConf, 2022
У статті теоретично проаналізовано тлумачення у науковій літературі поняття, особливості та види ... more У статті теоретично проаналізовано тлумачення у науковій літературі поняття, особливості та види мемів. Зазначається, що більшість людей у соціумі схильні розуміти поняття «мем» у вузькому значенні слова: не як ідею чи культурну інформацію, а як цікавий, впізнаваний, такий, що викликає позитивні емоції і супроводжується оригінальними асоціаціями і грою уяви контекст, – що відповідає визначенню Інтернет-мема і робить його мегапопулярним.
Grail of science, Mar 1, 2023
Чуйко Галина Василівна кандидат філологічних наук, доцент кафедри психології Чернівецький націона... more Чуйко Галина Василівна кандидат філологічних наук, доцент кафедри психології Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна Чаплак Ян Васильович кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна Анотація.Стаття пов'язана з аналізом розуміння феномену перфекціонізму в психології. Проаналізоване трактування перфекціонізму різними науковцями, його ознаки та види. Зроблено висновок, що перфекціонізм-виключно негативне явище, що проявляється у прагненні людини досягти об'єктивно недосяжних цілей для підтвердження власної виключності та досконалості, поєднаному з нищівною самокритикою у випадку невдачі; тоді як здоровий перфекціонізм-це не що інше, як зорієнтованість людини на саморозвиток, самоздійснення, оптимальну реалізацію своїх найліпших здібностей і потенцій. Ключові слова: перфекціонізм, патологічність перфекціонізму, страх невдачі, прагнення досконалості, самореалізація. Перфекціонізм: колись малознайоме, або ж зовсім не знайоме загалу поняття, зрозуміле лише тим, хто вивчав латину, де perfect-ознака найвищого ступеня прояву чого-небудь, цілковитої досконалості,-поступово, але невпинно та наполегливо завойовує світ. Його ознаки науковці помічають не лише у дорослих чи молоді (студентів), але й у підлітків [15]. І ситуацію, очевидно, варто визнати закономірною: в інформаційному суспільстві (чи суспільстві знань (П. Друкер)) особистість оцінюють, у першу чергу, не за її людяність чи високі моральні якості, а за тим, на що вона здатна, що вона може (які ресурси за нею стоять), за її попередніми реальними досягненнями, професійними та життєвими. Проте, як слушно зазначає A. Ruggeri [15], поширення перфекціонізму в світі та його «помолодшання», на жаль, не свідчить про високі досягнення людини, а, швидше, є проблемою, що потребує нагального вирішення. Проблема перфекціонізму виявилася досить цікавою для багатьох науковців. Зокрема, її досліджували G.
Psychological journal, Mar 26, 2020
This is an Open Access journal, all articles are distributed under the terms of the Creative Comm... more This is an Open Access journal, all articles are distributed under the terms of the Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/), allowing third parties to copy and redistribute the material in any medium or format and to remix, transform, and build upon the material, provided the original work is properly cited and states its license. АНОТАЦІЯ У статті здійснено узагальнюючий аналіз різних авторських визначень комунікативної толерантності та представлено результати початкового етапу емпіричного дослідження-асоціативного опитування студентів щодо особистісних рис, ймовірно властивих їх «ідеальному» співрозмовнику. Зазначається, що, залежно від підходу до аналізу комунікативної толерантності (психологічного чи мовознавчого), науковці зосереджуються або переважно на змістовних характеристиках цього поняття, або їх більше цікавить формальний бік прояву даного феномену. Виявлено, що серед особистісних рис, виділених респондентами, як передумову ефективного спілкування, домінують дві групи рис: 1) які стосуються вміння спілкуватися; 2) пов'язані з моральним розвитком людини. Запропоновано підсумкове розуміння комунікативної толерантності як особистісної риси, що проявляється у доброзичливому і відкритому ставленні до іншої людини в процесі спілкування з нею. Ключові слова: толерантність, комунікативна толерантність, спілкування, «ідеальний» співрозмовник, особистісні риси.
Наукові перспективи (Naukovì perspektivi)
Стаття присвячена теоретичному аналізу феномену слухання та його тлумачення в психології. Зазначе... more Стаття присвячена теоретичному аналізу феномену слухання та його тлумачення в психології. Зазначено, що проблемі слухання (як суттєвій частині процесу спілкування (за відсутності якої саме спілкування втрачає своє значення) та важливому комунікативному умінню), на відміну від спілкування загалом, науковці приділяють невиправдано мало уваги, хоча важливість активного
PSYCHOLOGICAL JOURNAL, 2018
Стаття присвячена теоретичному аналізу наукової літератури щодо застосування кліпової хаотичності... more Стаття присвячена теоретичному аналізу наукової літератури щодо застосування кліпової хаотичності з метою актуалізації абсурдності змісту інформації на теренах кіберпростору як новітньої маніпулятивної технології цілеспрямованого впливу на індивідуальну та масову свідомість. Охарактеризовано новітні інформаційно-комунікативні технології, що можуть призвести до непоправних небезпечних наслідків для нашого суспільства. Констатується, що кліпова хаотичність кіберпростору як засіб абсурдизації та маніпулятивна технологія соціально-психологічного впливу в інформаційному просторі перш за все спрямована на часткове, або повне «розбалансування» гармонійного співвідношення між концептуальним і кліповим рівнями мислення. Зроблено висновок про те, що еволюційний період зміни свідомості людини в самому розпалі, особистість ще не дійшла до того рівня розвитку, щоб в результаті хаотизації інформаційно-комунікативних потоків (марафонів) на достатньому рівні вміти трансформувати свій когнітивно-стр...
PSYCHOLOGICAL JOURNAL, 2018
Стаття присвячена теоретичному аналізу феномену кліпового мислення та кліпової фрагментарності ін... more Стаття присвячена теоретичному аналізу феномену кліпового мислення та кліпової фрагментарності інформаційного потоку в Інтернет-просторі як передумови соціально-психологічного впливу на особистість і суспільство. Констатується, що, незважаючи на акцентування багатьма науковцями переважно негативного аспекту кліпового мислення воно є невід’ємним атрибутом життєдіяльності нашого соціуму. Тому необхідно усвідомити, що ми вступили в епоху мережево-віртуального мислення, і відбувається глобалізаційний процес інтеграції та трансформації копцептуальних різновидів мисленнєвої сфери особистості в новітні форми. Зроблено висновок про те, що у зв’язку з використанням кліпової хаотичності подачі інформації як технології маніпуляції суспільною й індивідуальною свідомістю, виникає проблема неекологічності таких, що порушують інформаційну безпеку особистості, соціальних проектів створення інформаційно-комунікативних потоків, спрямованих на сприйняття інформації без її адекватного осмислення.
InterConf, 2022
У статті теоретично проаналізовано тлумачення у науковій літературі поняття, особливості та види ... more У статті теоретично проаналізовано тлумачення у науковій літературі поняття, особливості та види мемів. Зазначається, що більшість людей у соціумі схильні розуміти поняття «мем» у вузькому значенні слова: не як ідею чи культурну інформацію, а як цікавий, впізнаваний, такий, що викликає позитивні емоції і супроводжується оригінальними асоціаціями і грою уяви контекст, – що відповідає визначенню Інтернет-мема і робить його мегапопулярним.