Andrii Synakh - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Andrii Synakh

Припущення відносно того, що творці в науці і творці в мистецтві як правило належать до одного ар... more Припущення відносно того, що творці в науці і творці в мистецтві як правило належать до одного архетипу, виявляється досить продуктивним при встановленні тотожних та відмінних рис цих двох напрямків людської діяльності. Перш за все, наукова та мистецька робота потребують значної кількості креативних зусиль, що їх треба докласти на всіх етапах нової розробки: від найбільш загального задуму до конкретної реалізації, так би мовити, "у матеріалі". У свою чергу подібні креативні роботи (хоча вони інколи значною мірою базуються на творчій інтуїції) потребують плану дій, принаймні, найбільш загального. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/699

На сучасний період (ХХ-XXI ст.) припав розвиток та реалізація політичних вчень, висунутих в попер... more На сучасний період (ХХ-XXI ст.) припав розвиток та реалізація політичних вчень, висунутих в попередні періоди. Між консерваторами, лібералами, соціал-демократами та соціалістами спостерігається зближення позицій з багатьох питань. Появляються нові форми відомих політичних ідеологій

Actuality. Our century makes its own adjustments to the understanding of the processes occurring ... more Actuality. Our century makes its own adjustments to the understanding of the processes occurring both within the studied cultural entities and in the orbit of their interaction with each other, which is especially actual during the period of transitional and crisis management tendencies at the turn of the millennia. Purpose and methods. The purpose of the article is to determine the universal significance of Eastern and Western cultural-civilizational and state-administrative traditions, as well as the possibility of their organic synthesis in the Ukrainian model of public management. The methodology of the research based on analysis, synthesis, historical, dialectical, abstract-logical and system-structural method involving comparativistics. Results. The research was implemented not in the traditional manner of retrospecting historical connotations and paradigms, but first of all in the form of studying the synergistic component of the superstructural mechanisms, notably the compre...

Якщо, як твердив Платон, суть схожості визначається через відмінність, то звернімо увагу на сутні... more Якщо, як твердив Платон, суть схожості визначається через відмінність, то звернімо увагу на сутність понять символу, знаку та образу, які неоднозначно різняться і співвідносяться. Звернемось за визначенням символу до "Словника літературознавчих термінів": символом є "предметний або словесний знак, що умовно виражає сутність явища з певної точки зору, що і визначає самий характер, якість символу" [1, 348]. Символ завжди виражає надчуттєвий зміст предмета. Образ же-це відтворення об'єкта, інформація про нього або його опис, структурно подібний, але не співпадаючий з ним, зокрема: ідеальна форма відбиття матеріальних предметів у свідомості [2]. «Тією чи іншою мірою будь-який образ умовний і символічний вже тому, що в одиничному втілює загальне» [1, 348]. Виражальний і образотворчий моменти в символі настільки злиті, що їх майже не вдається розділити свідомістю й порізно однозначно осмислити розумом. Символізм іноді визначають як мистецтво мислити наочними образами й виражати сховані сутності в матеріалі перетворених зовнішніх почуттєвих сприйняттів. Існування знаків і символів як двох найважливіших засобів репрезентації смислу з дивовижною регулярністю визначає наявність двох протилежних оцінкових позицій, які займають дослідники. В Августина символ є лише іншим засобом висловити те, що можна сказати з допомогою знаків. Потім і в Л. Леві-Брюля, 3. Фройда й у Ф. де Сосюра ми побачимо, що символ не є щось самодостатнє, відхилення, різновид знаку. Знаменитий психолог Ж. Піаже, звертаючись до еволюції семіотичної функції, говорить про величезну кількість "символів" у дитини й майже цілковиту їх відсутність у дорослих, у яких удосталь знаків. Отже, символ еволюціонує в знак. Позиція романтиків протилежна, але в ній зберігається асиметрія знаку та символу: у В.Г. Вакенродера знак стає недосконалим символом. Цю ж думку ми знайдемо надалі й у К.Г. Юнга (знак є простий), і у О.Ф. Лосева (знак є нерозгорнутий символ). Проте вже в Августина, а також у Й.В. Ґьоте спостерігалися зародки типологічного підходу (який сьогодні пропагує, приміром, Ц. Тодоров): вони визнавали відмінність між знаком і символом та описували її в структурних термінах (наприклад, протиставляючи пряме й непряме позначення). Отже, нині маємо визнати, що оцінювати один із цих елементів протиставлення як вищий за другий необов'язково, а тим паче не варто уявляти один із них як вироджений зразок другого. Ми маємо говорити радше про численність способів позначення, що не зводяться один до одного. І відмінність між ними не дає приводу для оцінкових суджень, бо кожний спосіб, як казав А. Шлегель, може бути взірцевим на власний спосіб. Але якщо будь-який символ речі є її знак, то далеко не всякий знак речі є її символ. Ось тут величезна плутанина й термінів, і понять. Кульгавість є ознакою хворобливого стану ніг у людини, а, отже, і вираженням пережитого нею нещастя; ненормальний пульс або серцебиття у хворого є для лікаря результатом або вираженням хворобливого стану людини; гудок поїзда є вказівкою його відбуття або прибуття. У всіх цих випадках ми ніколи не вживаємо слово "символ", але говоримо про "результат", "наслідок", "прояв", "симптом", "сигнал", "команду" тощо. Однак, тут є те, що для символу досить істотно, а саме відображення речі або події. Як відзначає Л.В. Уваров, "зв'язок знака й позначуваного, як і символу із тим, що він символізує, завжди здійснюється через відбивальну діяльність нашого світу" [3, 107]. Варто зазначити також, що усвідомлення сутності символу неможливе без його співвіднесення з образом. Образ є образом саме як осмислене зображення, тобто таке, що передає не лише себе, стаючи разом з тим і "іншим". Проте образ тому є образом, що прагне водночас якомога повніше зобразити себе, дати споглядання свого інакшого в самому собі, а потім, можливо, стати самому в своєму безпосередньому спогляданні

The student book provides a brief course in philosophy. The content of the student book allows le... more The student book provides a brief course in philosophy. The content of the student book allows learning the basic categories and principles of philosophy. Under considerable attention is the history of philosophy of the Ancient World, Medieval and European Renaissance era. Considering the necessity of mastering foreign students the basic elements of culture and spiritual values of the Ukrainian people, the book gives a broad image of the history of Ukrainian philosophy. Western European philosophy XIX-XX centuries is presented with its main areas: existentialism, positivism and pragmatism. The general scientific problems are presented by philosophical anthropology, axiology and epistemology. In preparing the student book, was used the textbook of philosophy by prof. V.M. Vandyshev. The lectures were prepared according to The State National programme «Education», Doctrine of National Education as well as experience of compiling similar programme of the Centre of humanities of Ukraine...

Причина людських страждань, на думку класика вітчизняної філософії Г.С. Сковороди,-у «неправдивом... more Причина людських страждань, на думку класика вітчизняної філософії Г.С. Сковороди,-у «неправдивому розумінні» суті речей. Любов до зовнішнього світу робить з людини раба, оскільки видимість засліплює, веде в

Объектом исследования в рамках темы «Проблема свободы: экзистенциальные и творческие аспекты» выс... more Объектом исследования в рамках темы «Проблема свободы: экзистенциальные и творческие аспекты» выступает свобода. Предметом исследования – ее экзистенциальные и творческие аспекты. Целью данной работы является раскрытие экзистенциальных оснований свободы творчества в проблемном поле современной философии

Час, як і колись, продовжує тримати думку людини в напруженні, провокуючи її на спроби відповісти... more Час, як і колись, продовжує тримати думку людини в напруженні, провокуючи її на спроби відповісти на вічні запитання: що таке час?, яка його природа?, як майбутнє впливає на сьогодення, а сьогодення – на минуле?, як час проявляє себе в різних регіонах реальності?, як співвідносяться психіка й час?, що таке вічність?, чому час має саме такі властивості, які має?.. Безліч запитань, які здатні викликати здивування, а що, як не здивування, дає початок філософії? Як і раніше, людина намагається створити нові моделі часу чи навіть запропонувати остаточну його теорію. Колективна монографія «Практичні аспекти філософії часу» – один із кроків на шляху до розуміння природи часу. Вона призначена для філософів, науковців-гуманітаріїв та природничників, аспірантів, студентів, а також усіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії часу

Современная философия опирается на огромный опыт мудрецов разных времен и народов. Однако неоправ... more Современная философия опирается на огромный опыт мудрецов разных времен и народов. Однако неоправданно скромно оценен вклад в эту науку людей, непосредственно с ней не связанных, но создавших неповторимые произведения, в которых глубоко и по-своему уникально раскрыты вечные вопросы о жизни и смерти, добре и зле, низком и прекрасном, а в конечном итоге – о цели нашего пребывания в этом мире. Среди таких «непризнанных философов» поэт Сергей Александрович Есенин. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3126

В статті досліджуються етапи розвитку релігійного почуття людини як конотації творчої діяльності.... more В статті досліджуються етапи розвитку релігійного почуття людини як конотації творчої діяльності. Особлива увага приділяється психоаналітичній традиції з її принципом людської едіпальності та ставленням до Бога як до батька. Автор проводить порівняльний аналіз іудаїзму та християнства як монотеїстичних релігій колективної та індивідуальної відповідальності людини перед Богом (відповідного до цього світорозуміння витлумачується і її відношення до творчості). Проводячи ретроспекцію від первісних вірувань до сучасних, автор зупиняється на вченні М.О. Бердяєва, який розглядав мистецтво як теургію, тобто спільну з Богом дію, як відповідь та обов’язок людини перед її Творцем. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30339The stages of development of religious feeling of the man as connotations of creative activity are investigated in the article. The special consideration is given to psychoanalytic tradition with its principle of Oedipu...

Більшість людей вірить у життя після смерті. Це вигідно, адже людській свідомості важко змиритися... more Більшість людей вірить у життя після смерті. Це вигідно, адже людській свідомості важко змиритися з тим, що колись її не стане

Современные технологии и интернет как их решающая социальная составляющая активно проникают во вс... more Современные технологии и интернет как их решающая социальная составляющая активно проникают во все сферы нашей жизнедеятельности, преображая облик окружающей действительности и меняя привычный уклад жизни каждого индивида. Амбивалентность их влияния вызывает продолжительные споры и порой рождает радикальные призывы, вплоть до полного отказа от их использования. Не забираясь далеко в дебри этих дискуссий, остановимся на информационной составляющей операциональной проблемы

Час, як і колись, продовжує тримати думку людини в напруженні, провокуючи її на спроби відповідст... more Час, як і колись, продовжує тримати думку людини в напруженні, провокуючи її на спроби відповідсти на вічні запитання: що таке час?, яка його природа?, як майбутнє впливає на сьогодення, а сьогодення - на майбутнє?, як час проявляє себе в різних регіонах реальності?, як співвідносяться психіка і час?, що таке вічність?, чому час має саме такі властивості, які має? Безліч запитань, які здатні викликати здивування, а що, як не здивування, дає початок філософії? Як і раніше, людина намагається створити нові моделі часу чи навіть запропонувати остаточну його теорію. Колективна монографія "Практичні аспекти філософії часу" - один із кроків на шляху до розуміння природи часу. Вона призначена для філософів, науковців-гуманітаріїв та природничників, аспірантів, студентів, а також усіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії часу.

Socio-Cultural Management Journal, 2021

Introduction. “Visual turn” in art has determined the specifics of the civilized development of m... more Introduction. “Visual turn” in art has determined the specifics of the civilized development of modern society. Information technology and virtual nature of the visual space development have influenced not only the language of communication but in general the entire system of social management. Purpose and methods. The purpose of the article is to substantiate the influence of modern visual art on our everyday life, opportunities for self-expression, communication, and social management. Methodological basis of the study is presented by historical, axiological, comparative, system and structural, formal and logical methods. Results. The article considers the modern reading of the visual image, its demand in modern culture, the reasons, and backgrounds of the “visual turn” in art, which has led to the diffusion of high and low in art, synthesis of creativity, and everyday life. The influence of communication virtualization, urbanization of the society and massification of culture on ...

Socio-Cultural Management Journal, 2021