Larysa Kravets - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Larysa Kravets

Поетика містичного в творчості Федора Потушняка, 2024

У статті охарактеризовано феномен містичного та проаналізовано його вияв у поезії українського по... more У статті охарактеризовано феномен містичного та проаналізовано його вияв у поезії українського поета Ф. Потушняка.
Мета статті полягала у визначенні специфіки вираження містичного у поетичних творах українського письменника. Акцен-
товано, що параметри вираження містичного в художніх творах за час тривалої історії не були сталими й залежали від
соціокультурних чинників – епохи, стилю, напряму, а також особистості митця. У літературі нової доби найбільш сприятли-
вими для вираження містичного виявилися романтизм і модернізм (зокрема, символізм), а згодом постмодернізм, які відкрили
інші можливості для реалізації творчого потенціалу автора, ніж було доти, та спрямували на розширення інструментарію.
Сучасні філософські концепції демонструють неодностайність у визначенні цього феномена, але водночас пропонують і роз-
ширене його розуміння. В українській науці накопичено значний досвід з вивчення містичного в художній літературі. З’ясовано,
що поезія Ф. Потушняка виразно модерна, пройнята західноєвропейськими філософськими ідеями, позначена впливом симво-
лізму, імажинізму, сюрреалізму, неоромантизму. У ній часто ірреальне витісняє реальне, а містика поєднується з філософією.
Містичне є однією із характерних ознак поетичної творчості Ф. Потушняка. У вираженні містичного переважають образи
природи. Вираження містичного в поезії автора часто переплітається із вираженням піднесеного. За допомогою містич-
них образів автор передає широку гаму думок і переживань ліричного героя, глибину сприймання і відчуття реального світу.
Через містичне митець також демонструє нерозривний зв’язок людини й природи та можливість розширення меж сприй-
няття світу, налаштовує на сприйняття ідеї про нескінченність. Для вираження містичного автор вживає численні символи,
метафори, алюзії, порушений порядок слів, специфічне інтонування, ритм, творить асоціативно ускладнені образи, згущує
образність. Загалом поезія Ф. Потушняка демонструє розширення виражальних можливостей мови, вона людиноцентрична
і життєлюбна.

Україністика в Угорщині та поза її межами, 2024

У статті на основі аналізу наукових праць обґрунтовано необхідність дослідження поняття рідна мов... more У статті на основі аналізу наукових праць обґрунтовано необхідність дослідження поняття рідна мова. Акцентовано роль рідної мови у творенні нації. Встановлено, що у поезії Т. Шевченка поняття «рідна мова» і «рідне слово» співвідносні. За допомогою методу семантико-стилістичного аналізу розкрито специфіку реалізації концепту «рідне слово» у поезії Т. Шевченка. Встановлено, що концепт «рідне слово» у поезії Т. Шевченка пов’язаний з концептами «духовність», «історична пам’ять», «індивідуальна пам’ять» та з концептами емоційної сфери людини.

Semantic Innovations in Contemporary Media Discourse, 2024

The research is devoted to semantic innovations in Ukrainian media discourse in the synchronous p... more The research is devoted to semantic innovations in Ukrainian media discourse in the synchronous period of 2021-2023. The selected period is marked by socio-political and economic upheavals in Ukrainian society, which stimulated the processes of semantic derivation in the Ukrainian language, causing the emergence of numerous neosemantisms. The purpose of the research is to identify and semantically and stylistically characterise the main lexical and semantic groups of neosemantisms and the mechanisms of semantic derivation in Ukrainian media discourse. The presented work uses a set of theoretical research methods, including the structural method with its techniques, in particular, distributional analysis to identify the nature of word combinability in specific models and the distribution of morphemic affixes in the establishment of semantic innovations, and transformational analysis to identify the derivational bases of word innovations and to distinguish between shades of meaning, and component analysis, which was used to identify the semantic characteristics of linguistic innovations. The main results obtained in this research are stratification and detailed semantic and stylistic analysis of the recorded semantic innovations, explanation of the mechanisms of their emergence, and specific features of their use and functioning in Ukrainian media discourse. The practical significance of the study is that the collected factual material can be used to compile dictionaries of neolexemes, to explore in detail the ways of development, channels of distribution and peculiarities of functioning of semantic innovations, and to clarify the criteria for semantic and stylistic analysis of this vocabulary

Стаття присвячена проблемі семантичної деривації, яка є одним із еволюційних чинників мови. Голов... more Стаття присвячена проблемі семантичної деривації, яка є одним із еволюційних чинників мови. Головною сферою появи нових слів, реалізації їх змістового й експресивного потенціалу, функційного призначення на сучасному етапі розвитку мови є публічний дискурс. Медійний, політичний та економічний дискурси розглядаємо як різновиди публічного. Для дослідження неосемантизмів застосовано комплекс загальнонаукових і лінгвістичних методів. Основними з них були поняттєво-лінгвальний, лексико-тематичного моделювання, структурно-типологійний, лексико-семантичний аналіз та описовий. Доведено, що семантична деривація-це складний багаторівневий процес творення нових значень, супроводжуваний змінами в семантичній структурі слова, вона виникає внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних чинників та впливає на всю лексико-семантичну систему мови, робить її відкритою до змін, динамічною. Семантичні інновації розглядаємо як багатовимірні феномени, які постають у результаті концептуалізації світу в усіх сферах людської діяльності. Семантичні інновації є маркерами доби. Частина з них існує короткий час, а потім переходить до пасивного словника або зовсім зникає. Неосемантизми можуть бути контекстуально залежними й існувати тільки в межах конкретного тексту та контекстуально незалежними, широковживаними. Контекстуально залежні значення виявляють авторське бачення описуваного та акцентують певні його властивості. Основними результатами дослідження є стратифікація та детальний семантико-стилістичний аналіз зафіксованих семантичних інновацій, пояснення механізмів їх появи, особливостей вживання й функціонування в українському публічному дискурсі. Практичне значення дослідження полягає в тому, що зібраний фактичний матеріал може бути використаний для укладання словників неолексем, для детального вивчення способів утворення, каналів поширення та особливостей функціонування семантичних інновацій, а також для уточнення критеріїв семантико-стилістичного аналізу цієї лексики. Ключові слова: семантична деривація, публічний дискурс, лексика, семантичні інновації, неосемантизми. Kravets Larysa. Semantic derivation in Ukrainian public discourse The article is devoted to the problem of semantic derivation, which is one of the factors of language evolution. Public discourse is the main sphere of appearance of new words, implementation of their content and expressive potential, functional purpose at the modern stage of language development. We consider media, political and economic discourses as types of publicity. A complex of general scientific and linguistic methods is used for the study of semantic innovations. The main ones were conceptual-linguistic, lexical-thematic modeling, structural-typological, lexical-semantic analysis and descriptive. It has been proven that semantic derivation is a complex multi-level process of creating new meanings, which is accompanied by a change in the semantic structure of a word, arises as a result of the action of intra-linguistic and extra-linguistic factors and affects the entire lexical-semantic system of the language, which makes it open to change and dynamic. We consider semantic innovations as multidimensional phenomena that appear as a result of conceptualizing the world in all spheres of human activity. Semantic innovations are the markers of the times. Some of them exist for a short time, and then pass to the passive dictionary or disappear altogether. Semantic innovations can be context-dependent and implemented only within a specific text, and context-independent, widely used. Contextually dependent meanings reveal the author's vision of the described thing and emphasize certain of its properties. The main results of the study are the stratification and detailed semantic and stylistic analysis of the recorded semantic innovations, the explanation of the mechanisms of their appearance, the peculiarities of their use and functioning in the Ukrainian public discourse. The practical significance of the study arises from the fact that the collected factual material can be used for the study of dictionary neolexes, for a detailed study of the methods of formation, distribution of channels and features of the functioning of semantic innovations, as well as for clarifying the criteria of semantic and stylistic analysis of this vocabulary.

AD ALTA, 2024

The article highlights the connections between poetic metaphors found in Ukrainian poetic texts a... more The article highlights the connections between poetic metaphors found in Ukrainian poetic texts and myths. It emphasizes that metaphor serves as both a means and a result of transforming myth into familiar forms of consciousness. Metaphors of mythological origin are characterized as an integral element of the poetic text. The main focus is made on metaphors that have connections with the myths of Slavic peoples. It is demonstrated that metaphors of mythological origin form a substratum layer of Ukrainian poetry. A classification of the recorded metaphors by their source of origin is proposed. The following types of metaphors are distinguished and analyzed: (1) metaphors related to myths about the earth, (2) metaphors arising from astral-themed myths, (3) metaphors reflecting mythological representations of the plant and animal world (totemic myths), and (4) metaphors formed on the basis of myths about humans, their life and death (anthropogenic myths). It is emphasized that metaphors of mythological origin, used in the poetic text, ensure the continuity of the literary tradition while simultaneously being enriched by the realities of the new environment, stimulating the formation of new meanings.

Пареміологія, 2024

Пареміологія – розділ фразеології і фольклористики, присвячений мовному і структурному вивченню п... more Пареміологія – розділ фразеології і фольклористики, присвячений мовному і структурному вивченню паремій – приказок, прислів’їв, примовок, загадок, чистомовок, небилиць, казкових формул тощо.
Теоретичні засади української пареміології закладені в працях О.Потебні, зокрема «З лекцій теорії словесности. Байка, прислів’я, приповідка» (1894 р.), М.Сумцова «Досвід історичного вивчення малоросійських прислів’їв» (1896 р.). О.Потебня започаткував лінгвістичне вивчення паремій, простежуючи способи перетворення складного поетичного твору (байки) в прислів’я, а також процес виникнення прислів’я як поетичного твору із спостережень за життям. Лінгвістичний аналіз паремій мав продовження в українському мовознавстві у працях Л.Скрипник, В.Ужченка, В.Калашника, В.Жайворонка, Ю.Прадіда, О.Селіванової, С.Єрмоленка, І.Голубовської, Ж.Колоїз та ін. Представники різних фразеологічних шкіл трактують паремії як стійкі фрази замкненого типу або фразеологічні одиниці предикативного характеру. З-поміж фольклористів над питаннями пареміології працювали М.Пазяк «Українські прислів’я та приказки: Проблеми пареміології та пареміографії» (1984 р.), О.Лабащук «Українська примовка: особливості побутування та функціонування» (2001 р.), І.Пасічнюк «Поетика українських народних прикмет» (2002 р.), С.Пилипчук «Галицько-руські народні приповідки» Івана Франка, пареміологічний та пареміографічний аспекти, поетика текстів» (2005 р.) та ін.. В україністиці актуальними є проблеми визначення статусу прислів’їв і приказок, виявлення їхніх диференційних ознак, з’ясування функційного потенціалу, лексичних, синтаксичних, стилістичних і соціолінгвістичних параметрів, аналізу лінгвокогнітивних і етнокультурних особливостей тощо. Специфіка пареміологічних досліджень передбачає знання не лише національної культури, фольклору, історії, мови, а й знання в галузі інших культур, оскільки паремії легко поширюються в міжнародній комунікації.

МЕТАФОРИ ПАМ’ЯТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ПЕРІОДУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ, 2023

У статті на матеріалі українських поетичних текстів періоду сучасної російсько-української війни ... more У статті на матеріалі українських поетичних текстів
періоду сучасної російсько-української війни простежено се-
мантичні зв’язки концепту ПАМ’ЯТЬ з іншими когнітивними
утвореннями. З’ясовано, що цей концепт має складну і розгалу-
жену структуру, численні зв’язки з іншими подібними одиниця-
ми й множинні інтерпретації, утворюючи концептуальні поля.
Встановлено, що в поетичних текстах актуалізовані різні види
ПАМ’ЯТІ: індивідуальна й колективна, історична й культурна,
національна й загальнолюдська. Через призму сучасних філософ-
ських концепцій проаналізовано специфіку їх метафоричного
вираження та реалізований у цій формі зміст. Обґрунтовано,
що вживання метафор ПАМ’ЯТІ в мові українських поетичних
текстів зазначеного періоду осмислене, відповідає авторським
намірам і підпорядковане художнім завданням.

Стаття присвячена проблемі семантичної деривації, яка є одним із еволюційних чинників мови. Голов... more Стаття присвячена проблемі семантичної деривації, яка є одним із еволюційних чинників мови. Головною сферою появи нових слів, реалізації їх змістового й експресивного потенціалу, функційного призначення на сучасному етапі розвитку мови є публічний дискурс. Медійний, політичний та економічний дискурси розглядаємо як різновиди публічного. Для дослідження неосемантизмів застосовано комплекс загальнонаукових і лінгвістичних методів. Основними з них були поняттєво-лінгвальний, лексико-тематичного моделювання, структурно-типологійний, лексико-семантичний аналіз та описовий. Доведено, що семантична деривація-це складний багаторівневий процес творення нових значень, супроводжуваний змінами в семантичній структурі слова, вона виникає внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних чинників та впливає на всю лексико-семантичну систему мови, робить її відкритою до змін, динамічною. Семантичні інновації розглядаємо як багатовимірні феномени, які постають у результаті концептуалізації світу в усіх сферах людської діяльності. Семантичні інновації є маркерами доби. Частина з них існує короткий час, а потім переходить до пасивного словника або зовсім зникає. Неосемантизми можуть бути контекстуально залежними й існувати тільки в межах конкретного тексту та контекстуально незалежними, широковживаними. Контекстуально залежні значення виявляють авторське бачення описуваного та акцентують певні його властивості. Основними результатами дослідження є стратифікація та детальний семантико-стилістичний аналіз зафіксованих семантичних інновацій, пояснення механізмів їх появи, особливостей вживання й функціонування в українському публічному дискурсі. Практичне значення дослідження полягає в тому, що зібраний фактичний матеріал може бути використаний для укладання словників неолексем, для детального вивчення способів утворення, каналів поширення та особливостей функціонування семантичних інновацій, а також для уточнення критеріїв семантико-стилістичного аналізу цієї лексики. Ключові слова: семантична деривація, публічний дискурс, лексика, семантичні інновації, неосемантизми. Kravets Larysa. Semantic derivation in Ukrainian public discourse The article is devoted to the problem of semantic derivation, which is one of the factors of language evolution. Public discourse is the main sphere of appearance of new words, implementation of their content and expressive potential, functional purpose at the modern stage of language development. We consider media, political and economic discourses as types of publicity. A complex of general scientific and linguistic methods is used for the study of semantic innovations. The main ones were conceptual-linguistic, lexical-thematic modeling, structural-typological, lexical-semantic analysis and descriptive. It has been proven that semantic derivation is a complex multi-level process of creating new meanings, which is accompanied by a change in the semantic structure of a word, arises as a result of the action of intra-linguistic and extra-linguistic factors and affects the entire lexical-semantic system of the language, which makes it open to change and dynamic. We consider semantic innovations as multidimensional phenomena that appear as a result of conceptualizing the world in all spheres of human activity. Semantic innovations are the markers of the times. Some of them exist for a short time, and then pass to the passive dictionary or disappear altogether. Semantic innovations can be context-dependent and implemented only within a specific text, and context-independent, widely used. Contextually dependent meanings reveal the author's vision of the described thing and emphasize certain of its properties. The main results of the study are the stratification and detailed semantic and stylistic analysis of the recorded semantic innovations, the explanation of the mechanisms of their appearance, the peculiarities of their use and functioning in the Ukrainian public discourse. The practical significance of the study arises from the fact that the collected factual material can be used for the study of dictionary neolexes, for a detailed study of the methods of formation, distribution of channels and features of the functioning of semantic innovations, as well as for clarifying the criteria of semantic and stylistic analysis of this vocabulary.

Енциклопедія сучасної України, 2024

ПРИСЛІ́В’Я І ПРИ́КАЗКИ — сталі народні вислови, що стисло і влучно виражають життєвий досвід пок... more ПРИСЛІ́В’Я І ПРИ́КАЗКИ — сталі народні вислови, що стисло і влучно виражають
життєвий досвід поколінь; малі жанри фольклору. П. і п. належать до паремій, їх
різноаспектно вивчають у пареміології. Збиранням, упорядкуванням та публікуванням паремій займається пареміографія. П. і п. досліджують також у фразеології. Оскільки обидва різновиди сталих народних висловів не мають чітко окреслених диференційних ознак з погляду синтаксичної структури, лексичного складу та образності, то їх часто позначають загальним терміном «П. і п.».

Енциклопедія сучасної України, 2024

ПУБЛІЦИСТИ́ЧНИЙ СТИЛЬ — функціональний різновид літературної мови, призначений передавати, поширю... more ПУБЛІЦИСТИ́ЧНИЙ СТИЛЬ — функціональний різновид літературної мови, призначений передавати, поширювати суспільно-політичну, наукову, культурно-освітню, морально-етичну інформацію та формувати громадську думку. П. с. сучасної української мови — це синтезований функціональний різновид літературної мови, що має широку сферу вживання, розвинену систему жанрів та мовний ресурс, співвідносний із загальнонародною мовою. У сучасних умовах П. с. істотно впливає на розвиток літературної мови, відіграє ключову роль в утвердженні й регулюванні мовних норм. Ним послуговуються в громадсько-політичній, суспільно-культурній, науково-освітній, економічній та комерційній сферах діяльності. Тексти П. с. висвітлюють важливі факти, події, явища повсякденного життя соціуму часто в несподіваному ракурсі, але завжди чітко й доступно. Позиція автора очевидна й виявляється у відкритому вираженні власних поглядів, суджень, оцінок, а також в ідейному спрямуванні та естетичній концепції тексту. Виклад матеріалу спрямований на те, щоб не лише інформувати, а переконати слухача або читача в правильності авторської позиції та спонукати його до діяльності. Комунікативно-прагматична спрямованість П. с. визначає його роль як засобу впливу на суспільно-політичну і культурну ситуацію, інструмента пропаганди певних поглядів, ідей, теорій.

Стилістика української мови, 2022

Кравець Л., Барань Є. Стилістика української мови. Навчально-методичний посібник створено відпові... more Кравець Л., Барань Є. Стилістика української мови. Навчально-методичний посібник створено відповідно до сучасних концепцій викладання стилістики української мови і спрямовано на формування у студентів мовно-комунікативних компетентностей. У ньому представлено орієнтовний зміст курсу, теми практичних занять, тренувальні вправи, тести, завдання для самостійної роботи, питання і завдання до кінцевого контролю знань, словник слововживань, список інформаційних джерел. Для студентів філологічних спеціальностей закладів вищої освіти.

World Journal of English Language

The academic paper highlights the results of studying zoomorphic metaphors of modern Ukrainian li... more The academic paper highlights the results of studying zoomorphic metaphors of modern Ukrainian linguoculture. Poetic texts of the ХХ - ХХІ centuries were primarily the source base because the language of poetry is the natural medium of metaphor. In poetry, the potential of metaphor is fully implemented. It conveys numerous shades of meaning, and semantic nuances, as well as the purpose of influencing the reader, stimulating his creative imagination, giving aesthetic pleasure, expanding the worldview, involving in co-creation, etc. Publicistic texts containing zoomorphic metaphors were also included in the analysis. The purpose of the research was to identify the principal types of zoomorphic metaphors and to find out the features of their semantics and functions in the language of modern Ukrainian poetry and journalism. It has been established that in the Ukrainian linguoculture, the basic donor zones of zoomorphic metaphors are the concepts of animals, birds, domestic animals, rept...

Studies in Media and Communication

The problem of language aggression, hostility, and contempt is one of the most acute in the moder... more The problem of language aggression, hostility, and contempt is one of the most acute in the modern world. The rapid spread of this phenomenon is associated with the development of the Internet and social networks, which led to revolutionary changes in people's communication and the emergence of new types of socio-political interaction. The accessibility of internet resources, the absence of communication barriers that are present in real life, and the speed of information transmission have greatly expanded social contacts. The growth of language aggression, hostility, and contempt in society and the resulting need to invent and implement models of nonviolent language interaction have created new areas for research for Ukrainian linguists. The purpose of the study is to define such concepts as language aggression, hostility, and contempt; to identify the dominant areas of language aggression, hostility, and contempt in the Ukrainian political internet discourse. Language aggressi...

Образність, 2022

О́БРАЗНІСТЬ – результат чуттєвого відображення об’єктів навколишнього світу в свідомості людини. ... more О́БРАЗНІСТЬ – результат чуттєвого відображення об’єктів навколишнього світу в свідомості людини. Вона пов’язана з поняттям «образ» – універсал. категорією і методологічно важливою одиницею філософії, психології, культурології, естетики, літературознавства, лексикології, лінгвостилістики. О. – осн. ознака мист-ва. Спроби теор. осмислення образу відомі з антич. часів: учення про ейдос, мімезис (Демокрит, Платон, Аристотель, Плотін). Детал. обґрунтування поняття «образ» з акцентуванням його виражал. твор. характеру зроблено в нім. класич. естетиці (І. Кант, Ф. Шіллер, Ф. Шеллінґ, Ґ. Геґель). Окремі положення різнорід. теорій нім. філософів стали засад­ничими для багатьох сучас. концепцій О. Постулати Ґ. Геґеля щодо мист-ва як чуттєвого втілення ідеї, образу як вираження загального через індивідуальне, представлення сутності явища без урахування випадкового, ситуативного склали основу сучас. розуміння образу. Як псих. явище О. почали системно вивчати від кін. 19 ст. (В. Вундт, В. Джеймс, Ґ. Мюллер), що зумовило виокремлення у 20 ст. ґеш­тальтпсихології (В. Келер, М. Вертгаймер, К. Коффка). На сх.-сло­в’ян. теренах проблему О. досліджували у взаємозв’язку психології та лінгвістики (О. Потеб­ня, Д. Овсянико-Куликовський, М. Ланге). У 20 ст. важливим етапом у вивченні О. стали дослідж. Ж. Піаже в Європі та Л. Виготського в Росії, які з різних позицій розкрили стадіальність перетворень образу від чуттєвого рівня до рівня логіч. операцій, що визначають появу понять

Енциклопедія сучасної України, 2022

ОФІЦІ́ЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ-функціональний різновид літературної мови, що задовольняє потреби суспіль... more ОФІЦІ́ЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ-функціональний різновид літературної мови, що задовольняє потреби суспільства в офіційній сфері спілкування (в документальному оформленні різних актів державного, громадського, політичного, економічного життя, ділових стосунків між державами, організаціями тощо). О.-д. с.-мова держ. законів, указів, статутів, постанов, наказів, резолюцій, розпоряджень, довідок, заяв та ін. документів. Осн. його призначення-повідомлення, доведення до відома громадян, установ, орг-цій нормативно-правових актів. Термінол. позначення цього різновиду літ. мови в укр. лінгвістиці не уніфіковане: О.-д. с.

Кравець Л.В., 2019

Анотація. У статті описано основні ознаки політичного міфу. Акцентовано архетипну основу сучасног... more Анотація. У статті описано основні ознаки політичного міфу. Акцентовано архетипну основу сучасного політичного міфотворення. На матеріалі промов екс-президента України П. Порошенка змодельовано політичний міф та доведено його кореляцію з українською лінгвокультурою. Виявлено та проаналізовано архетипи політичного міфу. Ключові слова: міф, політичний міф, архетип, міфотворення, політичний дискурс.

Лариса Кравець , 2019

У статті різноаспектно схарактеризовано поняття «рідна мова». З'ясовано основні параметри його. П... more У статті різноаспектно схарактеризовано поняття «рідна мова». З'ясовано основні параметри його. Проаналізовано вплив політичних, ідеологічних, соціальних чинників на визначення рідної мови. Схарактеризовано кореляцію поняття «рідна мова» з поняттями «національна мова», «материнська мова», «перша мова». Розкрито специфіку визначення рідної мови в полікультурному середовищі.

UKRAINISCHER PÄDAGOGISCHER DISKURS: LINGUISTISCHE HISTORISCHE AUSLEGUNG, 2021

Розвиток українського педагогічного дискурсу був неперервним і водночас нерівномірним. На нього і... more Розвиток українського педагогічного дискурсу був неперервним і водночас нерівномірним. На нього істотно впливали релігійні, політичні, соціально-економічні та культурні чинники. Конститутивні ознаки дискурсу формувалися поступово, їх появу фіксуємо вже на ранніх етапах шкільництва. Конститутивними ознаками українського педагогічного дискурсу є освітня сфера спілкування, мікросоціальне комунікативне середовище, учасники (педагог і учні / студенти / слухачі), умови (навчальні приміщення, освітня територія), організація спілкування. Етноспецифіку створюють мова, цінності, норми поведінки, засновані на положеннях християнської етики. Мета українського педагогічного дискурсу впродовж його існування полягала в соціалізації молодших членів суспільства, проте її конкретизували соціально-історичні умови.

Онімний простір творів Семена Панька, Nov 2021

Onyms in S. Panko’s autobiographical prose are of scientific interest in terms of studying the in... more Onyms in S. Panko’s autobiographical prose are of scientific interest in terms of studying the individual style of the artist, understanding the socio-cultural context of his work, knowledge of the peculiarities of the development of Ukrainian culture in Transcarpathia. The purpose of the article is to find out the characteristic features of onyms in S. Panko’s prose. The goal was to clarify the biography of the artist, analyze the socio-cultural environment in which he was, identify the main groups of onyms, study their specifics.
In S. Panko’s autobiographical prose there is a significant number of different types of names. They ensure the accuracy of the information. All proper names are real. They are a kind of markers of the author’s creative and life path. The most numerous groups of onomastic vocabulary form toponyms and anthroponyms. These groups are heterogeneous in composition, so they are divided into subgroups. Among toponyms oikonyms and hydronyms noticeably prevail, and among anthroponyms - names and surnames of ordinary people. Toponyms perform the function of chronotopes. Toponyms indicate the author’s whereabouts, places where he lived, studied and worked. The author often emphasizes the cultural meaning in toponyms, gives common interpretations of the content of geographical names. S. Panko’s prose contains many names of famous artists, scientists, politicians, clergy, historical figures. This testifies to the erudition of the author, shows the range of his communication, characterizes the culture of Transcarpathia in the interwar and postwar periods, reveals his connections with Russian and European cultures. In the analyzed texts, the onyms represent Ukrainian, Hungarian and other European cultural and historical realities, reflect the ethnic diversity of the region and the ethnic diversity of the environment in which the protagonist was at different periods of his life. The study is the first attempt to study onyms in the prose of S. Panko. The results of the analysis showed the prospects of further onomastic studies in terms of in-depth study of toponyms and anthroponyms available in the prose of S. Panko.

Поетика містичного в творчості Федора Потушняка, 2024

У статті охарактеризовано феномен містичного та проаналізовано його вияв у поезії українського по... more У статті охарактеризовано феномен містичного та проаналізовано його вияв у поезії українського поета Ф. Потушняка.
Мета статті полягала у визначенні специфіки вираження містичного у поетичних творах українського письменника. Акцен-
товано, що параметри вираження містичного в художніх творах за час тривалої історії не були сталими й залежали від
соціокультурних чинників – епохи, стилю, напряму, а також особистості митця. У літературі нової доби найбільш сприятли-
вими для вираження містичного виявилися романтизм і модернізм (зокрема, символізм), а згодом постмодернізм, які відкрили
інші можливості для реалізації творчого потенціалу автора, ніж було доти, та спрямували на розширення інструментарію.
Сучасні філософські концепції демонструють неодностайність у визначенні цього феномена, але водночас пропонують і роз-
ширене його розуміння. В українській науці накопичено значний досвід з вивчення містичного в художній літературі. З’ясовано,
що поезія Ф. Потушняка виразно модерна, пройнята західноєвропейськими філософськими ідеями, позначена впливом симво-
лізму, імажинізму, сюрреалізму, неоромантизму. У ній часто ірреальне витісняє реальне, а містика поєднується з філософією.
Містичне є однією із характерних ознак поетичної творчості Ф. Потушняка. У вираженні містичного переважають образи
природи. Вираження містичного в поезії автора часто переплітається із вираженням піднесеного. За допомогою містич-
них образів автор передає широку гаму думок і переживань ліричного героя, глибину сприймання і відчуття реального світу.
Через містичне митець також демонструє нерозривний зв’язок людини й природи та можливість розширення меж сприй-
няття світу, налаштовує на сприйняття ідеї про нескінченність. Для вираження містичного автор вживає численні символи,
метафори, алюзії, порушений порядок слів, специфічне інтонування, ритм, творить асоціативно ускладнені образи, згущує
образність. Загалом поезія Ф. Потушняка демонструє розширення виражальних можливостей мови, вона людиноцентрична
і життєлюбна.

Україністика в Угорщині та поза її межами, 2024

У статті на основі аналізу наукових праць обґрунтовано необхідність дослідження поняття рідна мов... more У статті на основі аналізу наукових праць обґрунтовано необхідність дослідження поняття рідна мова. Акцентовано роль рідної мови у творенні нації. Встановлено, що у поезії Т. Шевченка поняття «рідна мова» і «рідне слово» співвідносні. За допомогою методу семантико-стилістичного аналізу розкрито специфіку реалізації концепту «рідне слово» у поезії Т. Шевченка. Встановлено, що концепт «рідне слово» у поезії Т. Шевченка пов’язаний з концептами «духовність», «історична пам’ять», «індивідуальна пам’ять» та з концептами емоційної сфери людини.

Semantic Innovations in Contemporary Media Discourse, 2024

The research is devoted to semantic innovations in Ukrainian media discourse in the synchronous p... more The research is devoted to semantic innovations in Ukrainian media discourse in the synchronous period of 2021-2023. The selected period is marked by socio-political and economic upheavals in Ukrainian society, which stimulated the processes of semantic derivation in the Ukrainian language, causing the emergence of numerous neosemantisms. The purpose of the research is to identify and semantically and stylistically characterise the main lexical and semantic groups of neosemantisms and the mechanisms of semantic derivation in Ukrainian media discourse. The presented work uses a set of theoretical research methods, including the structural method with its techniques, in particular, distributional analysis to identify the nature of word combinability in specific models and the distribution of morphemic affixes in the establishment of semantic innovations, and transformational analysis to identify the derivational bases of word innovations and to distinguish between shades of meaning, and component analysis, which was used to identify the semantic characteristics of linguistic innovations. The main results obtained in this research are stratification and detailed semantic and stylistic analysis of the recorded semantic innovations, explanation of the mechanisms of their emergence, and specific features of their use and functioning in Ukrainian media discourse. The practical significance of the study is that the collected factual material can be used to compile dictionaries of neolexemes, to explore in detail the ways of development, channels of distribution and peculiarities of functioning of semantic innovations, and to clarify the criteria for semantic and stylistic analysis of this vocabulary

Стаття присвячена проблемі семантичної деривації, яка є одним із еволюційних чинників мови. Голов... more Стаття присвячена проблемі семантичної деривації, яка є одним із еволюційних чинників мови. Головною сферою появи нових слів, реалізації їх змістового й експресивного потенціалу, функційного призначення на сучасному етапі розвитку мови є публічний дискурс. Медійний, політичний та економічний дискурси розглядаємо як різновиди публічного. Для дослідження неосемантизмів застосовано комплекс загальнонаукових і лінгвістичних методів. Основними з них були поняттєво-лінгвальний, лексико-тематичного моделювання, структурно-типологійний, лексико-семантичний аналіз та описовий. Доведено, що семантична деривація-це складний багаторівневий процес творення нових значень, супроводжуваний змінами в семантичній структурі слова, вона виникає внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних чинників та впливає на всю лексико-семантичну систему мови, робить її відкритою до змін, динамічною. Семантичні інновації розглядаємо як багатовимірні феномени, які постають у результаті концептуалізації світу в усіх сферах людської діяльності. Семантичні інновації є маркерами доби. Частина з них існує короткий час, а потім переходить до пасивного словника або зовсім зникає. Неосемантизми можуть бути контекстуально залежними й існувати тільки в межах конкретного тексту та контекстуально незалежними, широковживаними. Контекстуально залежні значення виявляють авторське бачення описуваного та акцентують певні його властивості. Основними результатами дослідження є стратифікація та детальний семантико-стилістичний аналіз зафіксованих семантичних інновацій, пояснення механізмів їх появи, особливостей вживання й функціонування в українському публічному дискурсі. Практичне значення дослідження полягає в тому, що зібраний фактичний матеріал може бути використаний для укладання словників неолексем, для детального вивчення способів утворення, каналів поширення та особливостей функціонування семантичних інновацій, а також для уточнення критеріїв семантико-стилістичного аналізу цієї лексики. Ключові слова: семантична деривація, публічний дискурс, лексика, семантичні інновації, неосемантизми. Kravets Larysa. Semantic derivation in Ukrainian public discourse The article is devoted to the problem of semantic derivation, which is one of the factors of language evolution. Public discourse is the main sphere of appearance of new words, implementation of their content and expressive potential, functional purpose at the modern stage of language development. We consider media, political and economic discourses as types of publicity. A complex of general scientific and linguistic methods is used for the study of semantic innovations. The main ones were conceptual-linguistic, lexical-thematic modeling, structural-typological, lexical-semantic analysis and descriptive. It has been proven that semantic derivation is a complex multi-level process of creating new meanings, which is accompanied by a change in the semantic structure of a word, arises as a result of the action of intra-linguistic and extra-linguistic factors and affects the entire lexical-semantic system of the language, which makes it open to change and dynamic. We consider semantic innovations as multidimensional phenomena that appear as a result of conceptualizing the world in all spheres of human activity. Semantic innovations are the markers of the times. Some of them exist for a short time, and then pass to the passive dictionary or disappear altogether. Semantic innovations can be context-dependent and implemented only within a specific text, and context-independent, widely used. Contextually dependent meanings reveal the author's vision of the described thing and emphasize certain of its properties. The main results of the study are the stratification and detailed semantic and stylistic analysis of the recorded semantic innovations, the explanation of the mechanisms of their appearance, the peculiarities of their use and functioning in the Ukrainian public discourse. The practical significance of the study arises from the fact that the collected factual material can be used for the study of dictionary neolexes, for a detailed study of the methods of formation, distribution of channels and features of the functioning of semantic innovations, as well as for clarifying the criteria of semantic and stylistic analysis of this vocabulary.

AD ALTA, 2024

The article highlights the connections between poetic metaphors found in Ukrainian poetic texts a... more The article highlights the connections between poetic metaphors found in Ukrainian poetic texts and myths. It emphasizes that metaphor serves as both a means and a result of transforming myth into familiar forms of consciousness. Metaphors of mythological origin are characterized as an integral element of the poetic text. The main focus is made on metaphors that have connections with the myths of Slavic peoples. It is demonstrated that metaphors of mythological origin form a substratum layer of Ukrainian poetry. A classification of the recorded metaphors by their source of origin is proposed. The following types of metaphors are distinguished and analyzed: (1) metaphors related to myths about the earth, (2) metaphors arising from astral-themed myths, (3) metaphors reflecting mythological representations of the plant and animal world (totemic myths), and (4) metaphors formed on the basis of myths about humans, their life and death (anthropogenic myths). It is emphasized that metaphors of mythological origin, used in the poetic text, ensure the continuity of the literary tradition while simultaneously being enriched by the realities of the new environment, stimulating the formation of new meanings.

Пареміологія, 2024

Пареміологія – розділ фразеології і фольклористики, присвячений мовному і структурному вивченню п... more Пареміологія – розділ фразеології і фольклористики, присвячений мовному і структурному вивченню паремій – приказок, прислів’їв, примовок, загадок, чистомовок, небилиць, казкових формул тощо.
Теоретичні засади української пареміології закладені в працях О.Потебні, зокрема «З лекцій теорії словесности. Байка, прислів’я, приповідка» (1894 р.), М.Сумцова «Досвід історичного вивчення малоросійських прислів’їв» (1896 р.). О.Потебня започаткував лінгвістичне вивчення паремій, простежуючи способи перетворення складного поетичного твору (байки) в прислів’я, а також процес виникнення прислів’я як поетичного твору із спостережень за життям. Лінгвістичний аналіз паремій мав продовження в українському мовознавстві у працях Л.Скрипник, В.Ужченка, В.Калашника, В.Жайворонка, Ю.Прадіда, О.Селіванової, С.Єрмоленка, І.Голубовської, Ж.Колоїз та ін. Представники різних фразеологічних шкіл трактують паремії як стійкі фрази замкненого типу або фразеологічні одиниці предикативного характеру. З-поміж фольклористів над питаннями пареміології працювали М.Пазяк «Українські прислів’я та приказки: Проблеми пареміології та пареміографії» (1984 р.), О.Лабащук «Українська примовка: особливості побутування та функціонування» (2001 р.), І.Пасічнюк «Поетика українських народних прикмет» (2002 р.), С.Пилипчук «Галицько-руські народні приповідки» Івана Франка, пареміологічний та пареміографічний аспекти, поетика текстів» (2005 р.) та ін.. В україністиці актуальними є проблеми визначення статусу прислів’їв і приказок, виявлення їхніх диференційних ознак, з’ясування функційного потенціалу, лексичних, синтаксичних, стилістичних і соціолінгвістичних параметрів, аналізу лінгвокогнітивних і етнокультурних особливостей тощо. Специфіка пареміологічних досліджень передбачає знання не лише національної культури, фольклору, історії, мови, а й знання в галузі інших культур, оскільки паремії легко поширюються в міжнародній комунікації.

МЕТАФОРИ ПАМ’ЯТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ПЕРІОДУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ, 2023

У статті на матеріалі українських поетичних текстів періоду сучасної російсько-української війни ... more У статті на матеріалі українських поетичних текстів
періоду сучасної російсько-української війни простежено се-
мантичні зв’язки концепту ПАМ’ЯТЬ з іншими когнітивними
утвореннями. З’ясовано, що цей концепт має складну і розгалу-
жену структуру, численні зв’язки з іншими подібними одиниця-
ми й множинні інтерпретації, утворюючи концептуальні поля.
Встановлено, що в поетичних текстах актуалізовані різні види
ПАМ’ЯТІ: індивідуальна й колективна, історична й культурна,
національна й загальнолюдська. Через призму сучасних філософ-
ських концепцій проаналізовано специфіку їх метафоричного
вираження та реалізований у цій формі зміст. Обґрунтовано,
що вживання метафор ПАМ’ЯТІ в мові українських поетичних
текстів зазначеного періоду осмислене, відповідає авторським
намірам і підпорядковане художнім завданням.

Стаття присвячена проблемі семантичної деривації, яка є одним із еволюційних чинників мови. Голов... more Стаття присвячена проблемі семантичної деривації, яка є одним із еволюційних чинників мови. Головною сферою появи нових слів, реалізації їх змістового й експресивного потенціалу, функційного призначення на сучасному етапі розвитку мови є публічний дискурс. Медійний, політичний та економічний дискурси розглядаємо як різновиди публічного. Для дослідження неосемантизмів застосовано комплекс загальнонаукових і лінгвістичних методів. Основними з них були поняттєво-лінгвальний, лексико-тематичного моделювання, структурно-типологійний, лексико-семантичний аналіз та описовий. Доведено, що семантична деривація-це складний багаторівневий процес творення нових значень, супроводжуваний змінами в семантичній структурі слова, вона виникає внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних чинників та впливає на всю лексико-семантичну систему мови, робить її відкритою до змін, динамічною. Семантичні інновації розглядаємо як багатовимірні феномени, які постають у результаті концептуалізації світу в усіх сферах людської діяльності. Семантичні інновації є маркерами доби. Частина з них існує короткий час, а потім переходить до пасивного словника або зовсім зникає. Неосемантизми можуть бути контекстуально залежними й існувати тільки в межах конкретного тексту та контекстуально незалежними, широковживаними. Контекстуально залежні значення виявляють авторське бачення описуваного та акцентують певні його властивості. Основними результатами дослідження є стратифікація та детальний семантико-стилістичний аналіз зафіксованих семантичних інновацій, пояснення механізмів їх появи, особливостей вживання й функціонування в українському публічному дискурсі. Практичне значення дослідження полягає в тому, що зібраний фактичний матеріал може бути використаний для укладання словників неолексем, для детального вивчення способів утворення, каналів поширення та особливостей функціонування семантичних інновацій, а також для уточнення критеріїв семантико-стилістичного аналізу цієї лексики. Ключові слова: семантична деривація, публічний дискурс, лексика, семантичні інновації, неосемантизми. Kravets Larysa. Semantic derivation in Ukrainian public discourse The article is devoted to the problem of semantic derivation, which is one of the factors of language evolution. Public discourse is the main sphere of appearance of new words, implementation of their content and expressive potential, functional purpose at the modern stage of language development. We consider media, political and economic discourses as types of publicity. A complex of general scientific and linguistic methods is used for the study of semantic innovations. The main ones were conceptual-linguistic, lexical-thematic modeling, structural-typological, lexical-semantic analysis and descriptive. It has been proven that semantic derivation is a complex multi-level process of creating new meanings, which is accompanied by a change in the semantic structure of a word, arises as a result of the action of intra-linguistic and extra-linguistic factors and affects the entire lexical-semantic system of the language, which makes it open to change and dynamic. We consider semantic innovations as multidimensional phenomena that appear as a result of conceptualizing the world in all spheres of human activity. Semantic innovations are the markers of the times. Some of them exist for a short time, and then pass to the passive dictionary or disappear altogether. Semantic innovations can be context-dependent and implemented only within a specific text, and context-independent, widely used. Contextually dependent meanings reveal the author's vision of the described thing and emphasize certain of its properties. The main results of the study are the stratification and detailed semantic and stylistic analysis of the recorded semantic innovations, the explanation of the mechanisms of their appearance, the peculiarities of their use and functioning in the Ukrainian public discourse. The practical significance of the study arises from the fact that the collected factual material can be used for the study of dictionary neolexes, for a detailed study of the methods of formation, distribution of channels and features of the functioning of semantic innovations, as well as for clarifying the criteria of semantic and stylistic analysis of this vocabulary.

Енциклопедія сучасної України, 2024

ПРИСЛІ́В’Я І ПРИ́КАЗКИ — сталі народні вислови, що стисло і влучно виражають життєвий досвід пок... more ПРИСЛІ́В’Я І ПРИ́КАЗКИ — сталі народні вислови, що стисло і влучно виражають
життєвий досвід поколінь; малі жанри фольклору. П. і п. належать до паремій, їх
різноаспектно вивчають у пареміології. Збиранням, упорядкуванням та публікуванням паремій займається пареміографія. П. і п. досліджують також у фразеології. Оскільки обидва різновиди сталих народних висловів не мають чітко окреслених диференційних ознак з погляду синтаксичної структури, лексичного складу та образності, то їх часто позначають загальним терміном «П. і п.».

Енциклопедія сучасної України, 2024

ПУБЛІЦИСТИ́ЧНИЙ СТИЛЬ — функціональний різновид літературної мови, призначений передавати, поширю... more ПУБЛІЦИСТИ́ЧНИЙ СТИЛЬ — функціональний різновид літературної мови, призначений передавати, поширювати суспільно-політичну, наукову, культурно-освітню, морально-етичну інформацію та формувати громадську думку. П. с. сучасної української мови — це синтезований функціональний різновид літературної мови, що має широку сферу вживання, розвинену систему жанрів та мовний ресурс, співвідносний із загальнонародною мовою. У сучасних умовах П. с. істотно впливає на розвиток літературної мови, відіграє ключову роль в утвердженні й регулюванні мовних норм. Ним послуговуються в громадсько-політичній, суспільно-культурній, науково-освітній, економічній та комерційній сферах діяльності. Тексти П. с. висвітлюють важливі факти, події, явища повсякденного життя соціуму часто в несподіваному ракурсі, але завжди чітко й доступно. Позиція автора очевидна й виявляється у відкритому вираженні власних поглядів, суджень, оцінок, а також в ідейному спрямуванні та естетичній концепції тексту. Виклад матеріалу спрямований на те, щоб не лише інформувати, а переконати слухача або читача в правильності авторської позиції та спонукати його до діяльності. Комунікативно-прагматична спрямованість П. с. визначає його роль як засобу впливу на суспільно-політичну і культурну ситуацію, інструмента пропаганди певних поглядів, ідей, теорій.

Стилістика української мови, 2022

Кравець Л., Барань Є. Стилістика української мови. Навчально-методичний посібник створено відпові... more Кравець Л., Барань Є. Стилістика української мови. Навчально-методичний посібник створено відповідно до сучасних концепцій викладання стилістики української мови і спрямовано на формування у студентів мовно-комунікативних компетентностей. У ньому представлено орієнтовний зміст курсу, теми практичних занять, тренувальні вправи, тести, завдання для самостійної роботи, питання і завдання до кінцевого контролю знань, словник слововживань, список інформаційних джерел. Для студентів філологічних спеціальностей закладів вищої освіти.

World Journal of English Language

The academic paper highlights the results of studying zoomorphic metaphors of modern Ukrainian li... more The academic paper highlights the results of studying zoomorphic metaphors of modern Ukrainian linguoculture. Poetic texts of the ХХ - ХХІ centuries were primarily the source base because the language of poetry is the natural medium of metaphor. In poetry, the potential of metaphor is fully implemented. It conveys numerous shades of meaning, and semantic nuances, as well as the purpose of influencing the reader, stimulating his creative imagination, giving aesthetic pleasure, expanding the worldview, involving in co-creation, etc. Publicistic texts containing zoomorphic metaphors were also included in the analysis. The purpose of the research was to identify the principal types of zoomorphic metaphors and to find out the features of their semantics and functions in the language of modern Ukrainian poetry and journalism. It has been established that in the Ukrainian linguoculture, the basic donor zones of zoomorphic metaphors are the concepts of animals, birds, domestic animals, rept...

Studies in Media and Communication

The problem of language aggression, hostility, and contempt is one of the most acute in the moder... more The problem of language aggression, hostility, and contempt is one of the most acute in the modern world. The rapid spread of this phenomenon is associated with the development of the Internet and social networks, which led to revolutionary changes in people's communication and the emergence of new types of socio-political interaction. The accessibility of internet resources, the absence of communication barriers that are present in real life, and the speed of information transmission have greatly expanded social contacts. The growth of language aggression, hostility, and contempt in society and the resulting need to invent and implement models of nonviolent language interaction have created new areas for research for Ukrainian linguists. The purpose of the study is to define such concepts as language aggression, hostility, and contempt; to identify the dominant areas of language aggression, hostility, and contempt in the Ukrainian political internet discourse. Language aggressi...

Образність, 2022

О́БРАЗНІСТЬ – результат чуттєвого відображення об’єктів навколишнього світу в свідомості людини. ... more О́БРАЗНІСТЬ – результат чуттєвого відображення об’єктів навколишнього світу в свідомості людини. Вона пов’язана з поняттям «образ» – універсал. категорією і методологічно важливою одиницею філософії, психології, культурології, естетики, літературознавства, лексикології, лінгвостилістики. О. – осн. ознака мист-ва. Спроби теор. осмислення образу відомі з антич. часів: учення про ейдос, мімезис (Демокрит, Платон, Аристотель, Плотін). Детал. обґрунтування поняття «образ» з акцентуванням його виражал. твор. характеру зроблено в нім. класич. естетиці (І. Кант, Ф. Шіллер, Ф. Шеллінґ, Ґ. Геґель). Окремі положення різнорід. теорій нім. філософів стали засад­ничими для багатьох сучас. концепцій О. Постулати Ґ. Геґеля щодо мист-ва як чуттєвого втілення ідеї, образу як вираження загального через індивідуальне, представлення сутності явища без урахування випадкового, ситуативного склали основу сучас. розуміння образу. Як псих. явище О. почали системно вивчати від кін. 19 ст. (В. Вундт, В. Джеймс, Ґ. Мюллер), що зумовило виокремлення у 20 ст. ґеш­тальтпсихології (В. Келер, М. Вертгаймер, К. Коффка). На сх.-сло­в’ян. теренах проблему О. досліджували у взаємозв’язку психології та лінгвістики (О. Потеб­ня, Д. Овсянико-Куликовський, М. Ланге). У 20 ст. важливим етапом у вивченні О. стали дослідж. Ж. Піаже в Європі та Л. Виготського в Росії, які з різних позицій розкрили стадіальність перетворень образу від чуттєвого рівня до рівня логіч. операцій, що визначають появу понять

Енциклопедія сучасної України, 2022

ОФІЦІ́ЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ-функціональний різновид літературної мови, що задовольняє потреби суспіль... more ОФІЦІ́ЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ-функціональний різновид літературної мови, що задовольняє потреби суспільства в офіційній сфері спілкування (в документальному оформленні різних актів державного, громадського, політичного, економічного життя, ділових стосунків між державами, організаціями тощо). О.-д. с.-мова держ. законів, указів, статутів, постанов, наказів, резолюцій, розпоряджень, довідок, заяв та ін. документів. Осн. його призначення-повідомлення, доведення до відома громадян, установ, орг-цій нормативно-правових актів. Термінол. позначення цього різновиду літ. мови в укр. лінгвістиці не уніфіковане: О.-д. с.

Кравець Л.В., 2019

Анотація. У статті описано основні ознаки політичного міфу. Акцентовано архетипну основу сучасног... more Анотація. У статті описано основні ознаки політичного міфу. Акцентовано архетипну основу сучасного політичного міфотворення. На матеріалі промов екс-президента України П. Порошенка змодельовано політичний міф та доведено його кореляцію з українською лінгвокультурою. Виявлено та проаналізовано архетипи політичного міфу. Ключові слова: міф, політичний міф, архетип, міфотворення, політичний дискурс.

Лариса Кравець , 2019

У статті різноаспектно схарактеризовано поняття «рідна мова». З'ясовано основні параметри його. П... more У статті різноаспектно схарактеризовано поняття «рідна мова». З'ясовано основні параметри його. Проаналізовано вплив політичних, ідеологічних, соціальних чинників на визначення рідної мови. Схарактеризовано кореляцію поняття «рідна мова» з поняттями «національна мова», «материнська мова», «перша мова». Розкрито специфіку визначення рідної мови в полікультурному середовищі.

UKRAINISCHER PÄDAGOGISCHER DISKURS: LINGUISTISCHE HISTORISCHE AUSLEGUNG, 2021

Розвиток українського педагогічного дискурсу був неперервним і водночас нерівномірним. На нього і... more Розвиток українського педагогічного дискурсу був неперервним і водночас нерівномірним. На нього істотно впливали релігійні, політичні, соціально-економічні та культурні чинники. Конститутивні ознаки дискурсу формувалися поступово, їх появу фіксуємо вже на ранніх етапах шкільництва. Конститутивними ознаками українського педагогічного дискурсу є освітня сфера спілкування, мікросоціальне комунікативне середовище, учасники (педагог і учні / студенти / слухачі), умови (навчальні приміщення, освітня територія), організація спілкування. Етноспецифіку створюють мова, цінності, норми поведінки, засновані на положеннях християнської етики. Мета українського педагогічного дискурсу впродовж його існування полягала в соціалізації молодших членів суспільства, проте її конкретизували соціально-історичні умови.

Онімний простір творів Семена Панька, Nov 2021

Onyms in S. Panko’s autobiographical prose are of scientific interest in terms of studying the in... more Onyms in S. Panko’s autobiographical prose are of scientific interest in terms of studying the individual style of the artist, understanding the socio-cultural context of his work, knowledge of the peculiarities of the development of Ukrainian culture in Transcarpathia. The purpose of the article is to find out the characteristic features of onyms in S. Panko’s prose. The goal was to clarify the biography of the artist, analyze the socio-cultural environment in which he was, identify the main groups of onyms, study their specifics.
In S. Panko’s autobiographical prose there is a significant number of different types of names. They ensure the accuracy of the information. All proper names are real. They are a kind of markers of the author’s creative and life path. The most numerous groups of onomastic vocabulary form toponyms and anthroponyms. These groups are heterogeneous in composition, so they are divided into subgroups. Among toponyms oikonyms and hydronyms noticeably prevail, and among anthroponyms - names and surnames of ordinary people. Toponyms perform the function of chronotopes. Toponyms indicate the author’s whereabouts, places where he lived, studied and worked. The author often emphasizes the cultural meaning in toponyms, gives common interpretations of the content of geographical names. S. Panko’s prose contains many names of famous artists, scientists, politicians, clergy, historical figures. This testifies to the erudition of the author, shows the range of his communication, characterizes the culture of Transcarpathia in the interwar and postwar periods, reveals his connections with Russian and European cultures. In the analyzed texts, the onyms represent Ukrainian, Hungarian and other European cultural and historical realities, reflect the ethnic diversity of the region and the ethnic diversity of the environment in which the protagonist was at different periods of his life. The study is the first attempt to study onyms in the prose of S. Panko. The results of the analysis showed the prospects of further onomastic studies in terms of in-depth study of toponyms and anthroponyms available in the prose of S. Panko.

UKRAINISCHER PÄDAGOGISCHER DISKURS: LINGUISTISCHE HISTORISCHE AUSLEGUNG, 2021

Український варіант опублікованого німецькою мовою матеріалу UKRAINISCHER PÄDAGOGISCHER DISKURS: ... more Український варіант опублікованого німецькою мовою матеріалу UKRAINISCHER PÄDAGOGISCHER DISKURS: LINGUISTISCHE HISTORISCHE AUSLEGUNG
Педагогічний дискурс виділяють за соціолінгвістичними ознаками і кваліфікують як один із різновидів інституційного дискурсу 1. Численні дослідження цієї проблеми в українській і зарубіжній лінгвістиці засвідчують неоднозначність трактування самого поняття «дискурс». Т. ван Дейк підкреслює, що розкрити зміст цього терміна можуть тільки складні теорії і навіть цілі галузі науки 2. Зумовлено це насамперед природою досліджуваного об'єкта, осягнення якої передбачає глибоке різноаспектне пізнання людської свідомості, що в цілому і визначає актуальність вивчення дискурсу. Підсумовуючи огляд різних концепцій, О. Селіванова виділяє чотири основні дефініції дискурсу, які відображають не тільки підходи до його вивчення, а й еволюцію лінгвістичних теорій. Зокрема, дискурс потрактовано як (1) «текст, занурений у життя», (2) «замкнена цілісна комунікативна ситуація (подія)», (3) «стиль, підмова мовного спілкування», (4) «зразок мовної поведінки в певній соціальній сфері» 3. У лінгвософському аспекті дискурс можна розглядати як об'єктивацію мовлення в різних сферах людського спілкування. Таке трактування суголосне соціолінгвістичному розумінню дискурсу як спілкуванню людей певної