Lusine Lansberg - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Lusine Lansberg

Zakarpatsʹkì fìlologìčnì studìï, 2021

1755-5857 кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філології та мовної комунікації Наці... more 1755-5857 кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» У статті автор долучається до дослідження одного з актуальних питань сучасної філологічної науки-вивчення значення й ролі онімних одиниць у тексті літературно-художнього твору. На матеріалі роману «Клуб «Старий Пегас» відомого українського письменника Володимира Даниленка проаналізовано семантику імен, прізвищ головних героїв, специфіку їх дисонансного поєднання в тексті. Виявлено різноманітні види літературно-художніх онімів, охарактеризовано їх структуру, функційне навантаження, роль у втіленні авторського задуму. У дослідженні здійснено аналіз власних назв роману Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас». До уваги взято імена головних героїв, власні назви, які входять до складу заголовку роману, а також топоніми. Виявлено, що інтерес письменника викликають особи, що є знаковими для сучасного суспільства, впізнаваними завдяки своїй популярності, особи, які відіграють або відігравали важливу роль в історико-культурному житті народу. Автор не подає їхніх справжніх імен, але завдяки влучному опису зовнішності, дій і вчинків читач впізнає героїв, а їхні імена в тексті є дуже промовистими. Особлива роль у творах В. Даниленка відводиться іменам античного й біблійного походження. Зокрема, у статті тлумачиться символіка назви, пов'язана з іменем міфічної істоти. Семантика деяких антропонімів влучно й однозначно характеризує персонажів, надаючи читачеві конотативну інформацію, що містить вказівку і на певні прикмети носія, і на його оцінку. Констатується, що топоніми є невід'ємною ознакою ідіостилю Володимира Даниленка. У романі «Клуб «Старий Пегас», як і в більшості попередніх творів, письменник використовує назви, які є прикметними для певного регіону чи міста. Топоніми створюють художній простір та водночас є джерелом пізнавальної інформації, пов'язаної з Києвом чи іншими містами і селами України. Літературно-художні антропоніми вказують на національність, соціальний статус, сімейний стан героя, виділяють певні риси характеру чи зовнішності, а також виражають емоційне ставлення до найменованого героя, підтверджують креативність автора у виборі імен і прізвищ. Ключові слова: власна назва, онім, антропонім, топонім, літературно-художній онім, художній простір.

Studia Ukrainica Posnaniensia, 2014

Zakarpatsʹkì fìlologìčnì studìï, 2021

1755-5857 кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філології та мовної комунікації Наці... more 1755-5857 кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» У статті автор долучається до дослідження одного з актуальних питань сучасної філологічної науки-вивчення значення й ролі онімних одиниць у тексті літературно-художнього твору. На матеріалі роману «Клуб «Старий Пегас» відомого українського письменника Володимира Даниленка проаналізовано семантику імен, прізвищ головних героїв, специфіку їх дисонансного поєднання в тексті. Виявлено різноманітні види літературно-художніх онімів, охарактеризовано їх структуру, функційне навантаження, роль у втіленні авторського задуму. У дослідженні здійснено аналіз власних назв роману Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас». До уваги взято імена головних героїв, власні назви, які входять до складу заголовку роману, а також топоніми. Виявлено, що інтерес письменника викликають особи, що є знаковими для сучасного суспільства, впізнаваними завдяки своїй популярності, особи, які відіграють або відігравали важливу роль в історико-культурному житті народу. Автор не подає їхніх справжніх імен, але завдяки влучному опису зовнішності, дій і вчинків читач впізнає героїв, а їхні імена в тексті є дуже промовистими. Особлива роль у творах В. Даниленка відводиться іменам античного й біблійного походження. Зокрема, у статті тлумачиться символіка назви, пов'язана з іменем міфічної істоти. Семантика деяких антропонімів влучно й однозначно характеризує персонажів, надаючи читачеві конотативну інформацію, що містить вказівку і на певні прикмети носія, і на його оцінку. Констатується, що топоніми є невід'ємною ознакою ідіостилю Володимира Даниленка. У романі «Клуб «Старий Пегас», як і в більшості попередніх творів, письменник використовує назви, які є прикметними для певного регіону чи міста. Топоніми створюють художній простір та водночас є джерелом пізнавальної інформації, пов'язаної з Києвом чи іншими містами і селами України. Літературно-художні антропоніми вказують на національність, соціальний статус, сімейний стан героя, виділяють певні риси характеру чи зовнішності, а також виражають емоційне ставлення до найменованого героя, підтверджують креативність автора у виборі імен і прізвищ. Ключові слова: власна назва, онім, антропонім, топонім, літературно-художній онім, художній простір.

Studia Ukrainica Posnaniensia, 2014