Maxim Iali - Academia.edu (original) (raw)
Papers by Maxim Iali
В статті підбиваються підсумки останніх виборів в США та їх вплив на можливі зміни стратегії Спол... more В статті підбиваються підсумки останніх виборів в США та їх вплив на можливі зміни стратегії Сполучених Штатів на міжнародній арені після обрання президентом США Дональда Трампа щодо України, НАТО, Росіъ та Сирії. Здійснено аналіз передвиборних заяв кандидата в президенти США Дональда Трампа щодо майбутньої зовнішньої політики, членів президентського адміністрації та кандидатів у члени американського уряду, останніх заяв впливових представників республіканської партії у Конгресі США та точки зору міжнародного експертного середовища .
Ключові слова: Дональд Трамп, Володмир Путін, Україна, США, Росія, Сирія, анексія Криму, конфлікт на Донбасі, Конгрес США.
В статье на тему «Китай после кризиса: новый полюс или центр силы?» автором проанализированы шанс... more В статье на тему «Китай после кризиса: новый полюс или центр силы?»
автором проанализированы шансы Китая стать сверхдержавой в недалеком
будущем.
Ключевые слова: национальные интересы, уровень экономического раз-
вития, сверхдержава, политическое домимнирование, Китай.
У статті на тему «Китай після кризи: новий полюс чи центр сили?» ав-
тором проаналізовано шанси Китаю стати наддержавою у найближчому
майбутньому.
Ключові слова: національні інтереси, рівень економічного розвитку, над-
держава, політичне домінування, Китай.
In the article, titled «China after crisis: new pole or power center?» presented
by Maxim Iali – a senior research fellow of the Institute of World economy and international relations, the chances of China to become a superpower in the nearest
future have been analyzed.
У статті висвітлюються здобутки синергетичної парадигми в дослідженні міжнародних відносин. Основ... more У статті висвітлюються здобутки синергетичної парадигми в дослідженні міжнародних відносин. Основна увага приділяється аналізу характерних рис міжнародної системи й особливостям її функціонування з точки зору синергетичного підходу.
У статті аналізується концептуальні засади сучасної військової стратегії США, а також практичні... more У статті аналізується концептуальні засади сучасної військової стратегії США, а також практичні кроки адміністрації Б. Обами щодо її реалізації за останні чотири роки. Розглянуто плани уряду Сполучених Штатів щодо модернізації американської армії та скорочення військових видатків.
На Заході виокремлюють три основні наукові школи глобалістики – «гіперглобалістів», «скептиків» ... more На Заході виокремлюють три основні наукові школи глобалістики – «гіперглобалістів», «скептиків» і «трансформаціоналістів». Для представників першої з них сучасна глобалізація означає нову добу в історії людства, коли держави повсюдно підпорядковуються дисципліні світового ринку. «Скептики» впевнені, що глобалізація – це міф, який приховує справжню сутність міжнародної системи яка дедалі більше поділяється на три головні регіональні підсистеми, де уряди держав продовжують відігравати головну роль як в політиці, так і в економіці. «Трансформаціоналісти» розуміють сучасні форми глобалізації як такі, що не мають історичних аналогів, і вважають, що держави як політичні інститути і суспільства як складні соціальні системи в усьому світі зазнають глибоких трансформацій, намагаючись пристосуватися до все нових змін.
В статті досліджується ґенеза інформаційно-технологічної революції починаючи з другої половини ХХ... more В статті досліджується ґенеза інформаційно-технологічної революції починаючи з другої половини ХХ століття і по теперішній час, яка є рушійною силою сучасної глобалізації. Нові інформаційні технології об’єднали розвинуті країни світу в єдину комунікативну систему, створивши спільний фінансово-інформаційний простір і призвели до значних трансформацій в усіх сферах соціального й політичного життя.
В статті розглядаються особливості відносин поміж Сполученими Штатами та РФ після повернення до К... more В статті розглядаються особливості відносин поміж Сполученими Штатами та РФ після повернення до Кремля В. Путіна та переобрання Б. Обами. Досліджується конфронтація американко-російських відносин внаслідок анексії Росією Криму та початку збройної агресії на Донбасі.
Ключові слова: США, Кремль, НАТО, Україна, анексія Криму, збройна агресія.
In the article peculiarities of US – RF relations after the return of V. Putina to Kremlin and the reelection of B. Obama have been considered. Confrontation between the states as a result of annexation of Crimea by Russia and the beginning of its military aggression in Donbass has been studied.
Key-words: USA, Kremlin, NATO, Ukraine, annexation of Crimea, military aggression.
В статье рассматриваются особенности отношений между Соединенными Штатами после возвращения в Кремль В. Путина и переизбрания Б. Обами. Исследуется конфронтация американо-российских отношений как результат аннексии Крыма Россией и начала вооруженной агрессии на Донбассе.
Ключевые слова: США, Кремль, НАТО, Украина, аннексия Крыма, вооруженная агрессия.
В статті досліджується підсумки «перезавантаження» американсько – російських відносин у перший с... more В статті досліджується підсумки «перезавантаження» американсько – російських відносин у перший строк президенства Б. Обами. Аналізуються зміни у зовнішньої політиці США щодо України, а також їх наслідки для посилення впливу Кремля в нашій країні.
Ключові слова: «перезавантаження», американсько-російські відносини, СНО-3, американська ПРО, Україна, НАТО, президентські вибори.
Яли М.Х. «Перегрузка» американо-российских отношений: украинский контекст. В статье исследуются итоги «перезагрузки» американо-российских отношений в первый срок президентства Б. Обамы. Анализируются изменения во внешней политике США относительно Украины, а также их последствия для усиления влияния Кремля в нашей стране.
Ключевые слова: «перезагрузка», американо-российские отношения, СНВ-3, американская ПРО, Украина, НАТО, президентские выборы.
Iali M. Kh. «Overload» of American-Russian relationships: Ukrainian context. In the article the results of the «reset» of US-Russia relationships during the first presidency of B. Obama have been studied. The changes in US foreign policy towards Ukraine, as well as its consequences for the rise of Kremlin’s influence in our country have been analyzed.
Key-words: «reset», American-Russian relationships, START-3, US missile defense, Ukraine, NATO, presidential elections.
Анотація. У статті досліджуються особливості російсько-українських відносин в інформаційній сфе... more Анотація. У статті досліджуються особливості російсько-українських відносин в інформаційній сфері. Аналізуються причини ведення Росією постійних «інформаційних війн» проти України на початку ХХІ ст.
Ключові слова: інформаційна політика, Російська Федерація, російські ЗМІ, інформаційні війни, НАТО, газовий конфлікт.
Аннотация. В статье исследуются особенности росийско-украинских отношений в информационной сфере. Анализируются причины ведения Россией постоянных «информационных войн» в начале ХХІ в.
Ключевые слова: информационная политика, Российская Федерация, российские СМИ, информационные войны, НАТО, газовый конфликт.
Annotation. In the article the peculiarities of Russian-Ukrainian relations in informational sphere have been studied. The reasons for waging informational wars by Russia against Ukraine at the beginning of XXI c. have been analyzed.
Key-words: informational policy, Russian Federation, Russian media, informational wars, NATO, gas conflict.
У статті досліджується еволюція взаємовідносин Сполучених Штатів та Китаю протягом останніх чотир... more У статті досліджується еволюція взаємовідносин Сполучених Штатів та Китаю протягом останніх чотирьох років, а також зміни їх зовнішньополітичних пріоритетів під впливом світової економічної кризи
Більшість експертів із суто формальної точки зору основною причиною і джерелом цієї кризи вважают... more Більшість експертів із суто формальної точки зору основною причиною і джерелом цієї кризи вважають проблеми в американській економіці, спричинені різким скороченням заощаджень, зростанням дешевих кредитів, неадекватним споживанням та масовим неповерненням іпотечних кредитів, які в неконтрольованих обсягах надавалися банками у Сполучених Штатах напередодні кризи.
У статті здійснюється аналіз реалізації адміністрацією Б. Обами зовнішньополітичного курсу США за... more У статті здійснюється аналіз реалізації адміністрацією Б. Обами зовнішньополітичного курсу США за останні чотири роки у відповідності до задекларованих на початку президентського строку завдань.
У статті аналізуються досягнення політики «перезавантаження» у стосунках Росія -США останніх трьо... more У статті аналізуються досягнення політики «перезавантаження» у стосунках Росія -США останніх трьох років, що минули з моменту проголошення її необхідності на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому 2009 р.
В статті аналізуються особливості зовнішньої політики Росії, заснованій на геостратегії «енергети... more В статті аналізуються особливості зовнішньої політики Росії, заснованій на геостратегії «енергетичної наддержави», а також наслідки для неї глобальної економічної кризи.
В статті досліджено сучасний стан та перспективи глобального лідерства США в постбіполярній міжна... more В статті досліджено сучасний стан та перспективи глобального лідерства США в постбіполярній міжнародній системі.
In the article, titled «Geopolitical dimension of the World economic crisis: lack of prospects ... more In the article, titled «Geopolitical dimension of the World economic crisis: lack of prospects of the Russian’s energy superpower geostrategy» presented by Maxim Yali - a senior research fellow of the Institute of World economy and international relations of the National academy of sciences and Natalya Polubatko, the consequences of the global economic crisis for the Russia’s foreign policy based on the geostrategy of energy superpower have been analyzed.
У статті досліджуються наслідки глобалізаційних процесів на розвиток сучасної міжнародної системи... more У статті досліджуються наслідки глобалізаційних процесів на розвиток сучасної міжнародної системи та трансформацію ролі її головного складового елементу – держави.
Ялі М.Х., кандидат політичних наук, старший науковий співробітник Інституту світової економіки і ... more Ялі М.Х., кандидат політичних наук, старший науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Фактори збереження глобального лідерства США у посткризовій міжнародній системі. У статті розглядаються причини та наслідки фінансової кризи 2007-2009 рр. для американської економіки. Аналізуються показники головних складових могутності американської держави, зокрема її економічний, військовий та науково-технічний потенціал. Ключові слова: фінансова криза, глобальне лідерство, міжнародна система, стратегія національної безпеки, військовий потенціал. Яли М. Факторы сохранения глобального лидерства США в посткризисной международной системе. В статье рассматриваются причины и последствия финансового кризиса2007-2009 гг. для американской экономики. Анализируются показатели главных составляющих могущества американского государства, в частности его экономический, военный и научно-технический потенциалы. Ключевые слова: финансовый кризис, глобальное лидерство, международная система, стратегия национальной безопасности, военный потенциал.
В статті підбиваються підсумки останніх виборів в США та їх вплив на можливі зміни стратегії Спол... more В статті підбиваються підсумки останніх виборів в США та їх вплив на можливі зміни стратегії Сполучених Штатів на міжнародній арені після обрання президентом США Дональда Трампа щодо України, НАТО, Росіъ та Сирії. Здійснено аналіз передвиборних заяв кандидата в президенти США Дональда Трампа щодо майбутньої зовнішньої політики, членів президентського адміністрації та кандидатів у члени американського уряду, останніх заяв впливових представників республіканської партії у Конгресі США та точки зору міжнародного експертного середовища .
Ключові слова: Дональд Трамп, Володмир Путін, Україна, США, Росія, Сирія, анексія Криму, конфлікт на Донбасі, Конгрес США.
В статье на тему «Китай после кризиса: новый полюс или центр силы?» автором проанализированы шанс... more В статье на тему «Китай после кризиса: новый полюс или центр силы?»
автором проанализированы шансы Китая стать сверхдержавой в недалеком
будущем.
Ключевые слова: национальные интересы, уровень экономического раз-
вития, сверхдержава, политическое домимнирование, Китай.
У статті на тему «Китай після кризи: новий полюс чи центр сили?» ав-
тором проаналізовано шанси Китаю стати наддержавою у найближчому
майбутньому.
Ключові слова: національні інтереси, рівень економічного розвитку, над-
держава, політичне домінування, Китай.
In the article, titled «China after crisis: new pole or power center?» presented
by Maxim Iali – a senior research fellow of the Institute of World economy and international relations, the chances of China to become a superpower in the nearest
future have been analyzed.
У статті висвітлюються здобутки синергетичної парадигми в дослідженні міжнародних відносин. Основ... more У статті висвітлюються здобутки синергетичної парадигми в дослідженні міжнародних відносин. Основна увага приділяється аналізу характерних рис міжнародної системи й особливостям її функціонування з точки зору синергетичного підходу.
У статті аналізується концептуальні засади сучасної військової стратегії США, а також практичні... more У статті аналізується концептуальні засади сучасної військової стратегії США, а також практичні кроки адміністрації Б. Обами щодо її реалізації за останні чотири роки. Розглянуто плани уряду Сполучених Штатів щодо модернізації американської армії та скорочення військових видатків.
На Заході виокремлюють три основні наукові школи глобалістики – «гіперглобалістів», «скептиків» ... more На Заході виокремлюють три основні наукові школи глобалістики – «гіперглобалістів», «скептиків» і «трансформаціоналістів». Для представників першої з них сучасна глобалізація означає нову добу в історії людства, коли держави повсюдно підпорядковуються дисципліні світового ринку. «Скептики» впевнені, що глобалізація – це міф, який приховує справжню сутність міжнародної системи яка дедалі більше поділяється на три головні регіональні підсистеми, де уряди держав продовжують відігравати головну роль як в політиці, так і в економіці. «Трансформаціоналісти» розуміють сучасні форми глобалізації як такі, що не мають історичних аналогів, і вважають, що держави як політичні інститути і суспільства як складні соціальні системи в усьому світі зазнають глибоких трансформацій, намагаючись пристосуватися до все нових змін.
В статті досліджується ґенеза інформаційно-технологічної революції починаючи з другої половини ХХ... more В статті досліджується ґенеза інформаційно-технологічної революції починаючи з другої половини ХХ століття і по теперішній час, яка є рушійною силою сучасної глобалізації. Нові інформаційні технології об’єднали розвинуті країни світу в єдину комунікативну систему, створивши спільний фінансово-інформаційний простір і призвели до значних трансформацій в усіх сферах соціального й політичного життя.
В статті розглядаються особливості відносин поміж Сполученими Штатами та РФ після повернення до К... more В статті розглядаються особливості відносин поміж Сполученими Штатами та РФ після повернення до Кремля В. Путіна та переобрання Б. Обами. Досліджується конфронтація американко-російських відносин внаслідок анексії Росією Криму та початку збройної агресії на Донбасі.
Ключові слова: США, Кремль, НАТО, Україна, анексія Криму, збройна агресія.
In the article peculiarities of US – RF relations after the return of V. Putina to Kremlin and the reelection of B. Obama have been considered. Confrontation between the states as a result of annexation of Crimea by Russia and the beginning of its military aggression in Donbass has been studied.
Key-words: USA, Kremlin, NATO, Ukraine, annexation of Crimea, military aggression.
В статье рассматриваются особенности отношений между Соединенными Штатами после возвращения в Кремль В. Путина и переизбрания Б. Обами. Исследуется конфронтация американо-российских отношений как результат аннексии Крыма Россией и начала вооруженной агрессии на Донбассе.
Ключевые слова: США, Кремль, НАТО, Украина, аннексия Крыма, вооруженная агрессия.
В статті досліджується підсумки «перезавантаження» американсько – російських відносин у перший с... more В статті досліджується підсумки «перезавантаження» американсько – російських відносин у перший строк президенства Б. Обами. Аналізуються зміни у зовнішньої політиці США щодо України, а також їх наслідки для посилення впливу Кремля в нашій країні.
Ключові слова: «перезавантаження», американсько-російські відносини, СНО-3, американська ПРО, Україна, НАТО, президентські вибори.
Яли М.Х. «Перегрузка» американо-российских отношений: украинский контекст. В статье исследуются итоги «перезагрузки» американо-российских отношений в первый срок президентства Б. Обамы. Анализируются изменения во внешней политике США относительно Украины, а также их последствия для усиления влияния Кремля в нашей стране.
Ключевые слова: «перезагрузка», американо-российские отношения, СНВ-3, американская ПРО, Украина, НАТО, президентские выборы.
Iali M. Kh. «Overload» of American-Russian relationships: Ukrainian context. In the article the results of the «reset» of US-Russia relationships during the first presidency of B. Obama have been studied. The changes in US foreign policy towards Ukraine, as well as its consequences for the rise of Kremlin’s influence in our country have been analyzed.
Key-words: «reset», American-Russian relationships, START-3, US missile defense, Ukraine, NATO, presidential elections.
Анотація. У статті досліджуються особливості російсько-українських відносин в інформаційній сфе... more Анотація. У статті досліджуються особливості російсько-українських відносин в інформаційній сфері. Аналізуються причини ведення Росією постійних «інформаційних війн» проти України на початку ХХІ ст.
Ключові слова: інформаційна політика, Російська Федерація, російські ЗМІ, інформаційні війни, НАТО, газовий конфлікт.
Аннотация. В статье исследуются особенности росийско-украинских отношений в информационной сфере. Анализируются причины ведения Россией постоянных «информационных войн» в начале ХХІ в.
Ключевые слова: информационная политика, Российская Федерация, российские СМИ, информационные войны, НАТО, газовый конфликт.
Annotation. In the article the peculiarities of Russian-Ukrainian relations in informational sphere have been studied. The reasons for waging informational wars by Russia against Ukraine at the beginning of XXI c. have been analyzed.
Key-words: informational policy, Russian Federation, Russian media, informational wars, NATO, gas conflict.
У статті досліджується еволюція взаємовідносин Сполучених Штатів та Китаю протягом останніх чотир... more У статті досліджується еволюція взаємовідносин Сполучених Штатів та Китаю протягом останніх чотирьох років, а також зміни їх зовнішньополітичних пріоритетів під впливом світової економічної кризи
Більшість експертів із суто формальної точки зору основною причиною і джерелом цієї кризи вважают... more Більшість експертів із суто формальної точки зору основною причиною і джерелом цієї кризи вважають проблеми в американській економіці, спричинені різким скороченням заощаджень, зростанням дешевих кредитів, неадекватним споживанням та масовим неповерненням іпотечних кредитів, які в неконтрольованих обсягах надавалися банками у Сполучених Штатах напередодні кризи.
У статті здійснюється аналіз реалізації адміністрацією Б. Обами зовнішньополітичного курсу США за... more У статті здійснюється аналіз реалізації адміністрацією Б. Обами зовнішньополітичного курсу США за останні чотири роки у відповідності до задекларованих на початку президентського строку завдань.
У статті аналізуються досягнення політики «перезавантаження» у стосунках Росія -США останніх трьо... more У статті аналізуються досягнення політики «перезавантаження» у стосунках Росія -США останніх трьох років, що минули з моменту проголошення її необхідності на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому 2009 р.
В статті аналізуються особливості зовнішньої політики Росії, заснованій на геостратегії «енергети... more В статті аналізуються особливості зовнішньої політики Росії, заснованій на геостратегії «енергетичної наддержави», а також наслідки для неї глобальної економічної кризи.
В статті досліджено сучасний стан та перспективи глобального лідерства США в постбіполярній міжна... more В статті досліджено сучасний стан та перспективи глобального лідерства США в постбіполярній міжнародній системі.
In the article, titled «Geopolitical dimension of the World economic crisis: lack of prospects ... more In the article, titled «Geopolitical dimension of the World economic crisis: lack of prospects of the Russian’s energy superpower geostrategy» presented by Maxim Yali - a senior research fellow of the Institute of World economy and international relations of the National academy of sciences and Natalya Polubatko, the consequences of the global economic crisis for the Russia’s foreign policy based on the geostrategy of energy superpower have been analyzed.
У статті досліджуються наслідки глобалізаційних процесів на розвиток сучасної міжнародної системи... more У статті досліджуються наслідки глобалізаційних процесів на розвиток сучасної міжнародної системи та трансформацію ролі її головного складового елементу – держави.
Ялі М.Х., кандидат політичних наук, старший науковий співробітник Інституту світової економіки і ... more Ялі М.Х., кандидат політичних наук, старший науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Фактори збереження глобального лідерства США у посткризовій міжнародній системі. У статті розглядаються причини та наслідки фінансової кризи 2007-2009 рр. для американської економіки. Аналізуються показники головних складових могутності американської держави, зокрема її економічний, військовий та науково-технічний потенціал. Ключові слова: фінансова криза, глобальне лідерство, міжнародна система, стратегія національної безпеки, військовий потенціал. Яли М. Факторы сохранения глобального лидерства США в посткризисной международной системе. В статье рассматриваются причины и последствия финансового кризиса2007-2009 гг. для американской экономики. Анализируются показатели главных составляющих могущества американского государства, в частности его экономический, военный и научно-технический потенциалы. Ключевые слова: финансовый кризис, глобальное лидерство, международная система, стратегия национальной безопасности, военный потенциал.