Mstislav Kazakov - Academia.edu (original) (raw)

Uploads

Papers by Mstislav Kazakov

Вплив Мішеля Фуко на сучасного соціолога та фі-лософа Бруно Латура навряд чи можна піддати сум-ні... more Вплив Мішеля Фуко на сучасного соціолога та фі-лософа Бруно Латура навряд чи можна піддати сум-ніву. Останнього можна називати бозна-як: наївним позитивістом, релятивістом, постмодерністом, кон-ст рукціоністом (в поганій конотації) тощо. Але ні-коли не варто забувати, що він був також спінозис-том (навіть таким собі спінозистом-дельо зіан цем [La tour, 2014]) і фукольдіанцем. Фактично знамени-тій áкторно-мережевій теорії Б. Латура (АМТ) пе-ре дувала саме концепція влади, створена М. Фуко. Всі фукольдіанські концепти — біовлада, мікро-влада, мікрофізика влади — іманентно присутні й у латурівській АМТ, хоча і мають у ній інші назви. Більш глибоко зрозуміти фукольдіанську концеп-цію влади можна, на наш погляд, через АМТ і нав-паки — історичну генезу АМТ слід відстежувати не починаючи від семінарів у Вищій гірничій школі, а з праць бунтівного французького інтелектуала. Обидві теорії, як концепція влади Фуко, так і АМТ Латура, розмиті концептуально. Для них не існує жорстких фреймів, у які зазвичай можна укласти будь-яку соціальну теорію — недарма Латур нази-ває свою соціологію «соціологією асоціацій» — асо ціація тут має не лише значення «збірки» пев-них елементів (наприклад, «люди та об'єкти»), але й своє пряме значення — навіяний чимось образ. Саме такою, спонтанною, мінливою й без демар-каційних меж, бачить свою теорію Латур. Фуко ж бажає за краще називати власні соціальні та полі-тологічні концепції «нарисами»: це не будівля і на-віть не фасад будівлі, а радше штрихи до портрета,

Drafts by Mstislav Kazakov

Бруно Латур відомий у соціальній і політичній філо-софії насамперед запровадженням поняття «збірк... more Бруно Латур відомий у соціальній і політичній філо-софії насамперед запровадженням поняття «збірка». Витоки цього поняття можна певною мірою просте-жити, починаючи з формальної соціології Тал кота Парсонса та концепції збірок, представленої в онто-логії Жиля Дельоза. Але найбільш фундаменталь-ний вплив на операційні критерії використання поняття збірки у референційному контексті (тобто в контексті визначення того, що є екстенсіоналом збір ки у «зовнішній» соціальній реальності), на дум-ку автора статті, є політична та соціальна теорія Мі-шеля Фуко. Зв'язок ідей останнього з політичною теорією Латура, на нашу думку, наразі не є достатнім чином дослідженим. Загалом можна говорити про те, що нарис соціальної теорії Фуко, який був прин-ципово незавершеним проектом, набув продовжен-ня у соціальній теорії Латура, яка сама являє собою принципово відкриту модель соціального та полі-тичного. Саме на дослідженні аспектів цього зв'язку в рамках аналізу понять «збірка» та «влада» в обох філософів і зосереджено цю статтю з намаганням синтезувати ідеї обох соціальних теорій. Незважаючи на те, що сам Фуко не використовує поняття «збір-ка» у своїй соціальній та політичній філософії, гер-меневтична експозиція його думки дає підстави для ототожнення екстенсіоналів ключових концептів Фуко при дослідженні феномену влади та соціаль-них відносин із екстенсіоналом збірки в Латура. Для такої експозиції слід почати з розгляду де-яких положень політичної та соціальної теорії Фу ко.

Вплив Мішеля Фуко на сучасного соціолога та фі-лософа Бруно Латура навряд чи можна піддати сум-ні... more Вплив Мішеля Фуко на сучасного соціолога та фі-лософа Бруно Латура навряд чи можна піддати сум-ніву. Останнього можна називати бозна-як: наївним позитивістом, релятивістом, постмодерністом, кон-ст рукціоністом (в поганій конотації) тощо. Але ні-коли не варто забувати, що він був також спінозис-том (навіть таким собі спінозистом-дельо зіан цем [La tour, 2014]) і фукольдіанцем. Фактично знамени-тій áкторно-мережевій теорії Б. Латура (АМТ) пе-ре дувала саме концепція влади, створена М. Фуко. Всі фукольдіанські концепти — біовлада, мікро-влада, мікрофізика влади — іманентно присутні й у латурівській АМТ, хоча і мають у ній інші назви. Більш глибоко зрозуміти фукольдіанську концеп-цію влади можна, на наш погляд, через АМТ і нав-паки — історичну генезу АМТ слід відстежувати не починаючи від семінарів у Вищій гірничій школі, а з праць бунтівного французького інтелектуала. Обидві теорії, як концепція влади Фуко, так і АМТ Латура, розмиті концептуально. Для них не існує жорстких фреймів, у які зазвичай можна укласти будь-яку соціальну теорію — недарма Латур нази-ває свою соціологію «соціологією асоціацій» — асо ціація тут має не лише значення «збірки» пев-них елементів (наприклад, «люди та об'єкти»), але й своє пряме значення — навіяний чимось образ. Саме такою, спонтанною, мінливою й без демар-каційних меж, бачить свою теорію Латур. Фуко ж бажає за краще називати власні соціальні та полі-тологічні концепції «нарисами»: це не будівля і на-віть не фасад будівлі, а радше штрихи до портрета,

Бруно Латур відомий у соціальній і політичній філо-софії насамперед запровадженням поняття «збірк... more Бруно Латур відомий у соціальній і політичній філо-софії насамперед запровадженням поняття «збірка». Витоки цього поняття можна певною мірою просте-жити, починаючи з формальної соціології Тал кота Парсонса та концепції збірок, представленої в онто-логії Жиля Дельоза. Але найбільш фундаменталь-ний вплив на операційні критерії використання поняття збірки у референційному контексті (тобто в контексті визначення того, що є екстенсіоналом збір ки у «зовнішній» соціальній реальності), на дум-ку автора статті, є політична та соціальна теорія Мі-шеля Фуко. Зв'язок ідей останнього з політичною теорією Латура, на нашу думку, наразі не є достатнім чином дослідженим. Загалом можна говорити про те, що нарис соціальної теорії Фуко, який був прин-ципово незавершеним проектом, набув продовжен-ня у соціальній теорії Латура, яка сама являє собою принципово відкриту модель соціального та полі-тичного. Саме на дослідженні аспектів цього зв'язку в рамках аналізу понять «збірка» та «влада» в обох філософів і зосереджено цю статтю з намаганням синтезувати ідеї обох соціальних теорій. Незважаючи на те, що сам Фуко не використовує поняття «збір-ка» у своїй соціальній та політичній філософії, гер-меневтична експозиція його думки дає підстави для ототожнення екстенсіоналів ключових концептів Фуко при дослідженні феномену влади та соціаль-них відносин із екстенсіоналом збірки в Латура. Для такої експозиції слід почати з розгляду де-яких положень політичної та соціальної теорії Фу ко.