Nadiia Pashkova - Profile on Academia.edu (original) (raw)

Papers by Nadiia Pashkova

ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ БАЛКАНІЗМУ КОЛИБА

У статті подано ареальну характеристику діалектної лексеми колиба на основі лексикографічних, етн... more У статті подано ареальну характеристику діалектної лексеми колиба на основі лексикографічних, етнографічних та лінгвогеографічних даних мов карпато-балканського ареалу. За допомогою способу “слів і речей” реконструйовано первісний денотат та його мовне позначення. Ключові слова: балканізм, карпато-балканський ареал, говірка, пастуша споруда. В статье дается ареальная характеристика диалектной лексемы колыба на основе лексикографических, этнографических и лингвогеографических данных языков карпато-балканского ареала. С помощью способа “слов и вещей” реконструируется первоначальный денотат и его языковое обозначение. Ключевые слова: балканизм, карпато-балканский ареал, говор, пастушеское строение. The article gives the areal characteristic dialect tokens kolyba based on lexicografic, ethnographic and linguageographical data for languages of Carpathian-Balkan area. With the method of “words and things” the original thing and its lingual denotation is reconstructed. Keywords: balkanizm, Carpatho-Balkan area, dialect, pastoral structure.

Architectural Names Deriving from the Verb *Stati/ Staviti in the Languages of the Balkanslavic Continuum

Мовознавство, Feb 22, 2022

The article examines the semantics and internal form of architectural names motivated by the comm... more The article examines the semantics and internal form of architectural names motivated by the common Slavic verb *stati / staviti, wich has the Indo-European origin, in the Ukrainian language and its dialects, as well as their parallels in the languages of the Balkan-Slavic continuum. We call the Balkan-Slavic lingual continuum the integrate lingual space of the Balkans, Carpats and Slavia, which includes the languages of the Balkan Peninsula, as well as all Slavic languages, not only those that are part of the Balkan language union. In particular, ukr. stajnja, stan, stąja, zastajka, stajenka, styna, stodola, pol. stania, stań, stajnia, stajna, stąj, stąja, stodoła, chech stání, stájňa, stáj, stájе, chech and slovac stajna, staj, staja, stodola, slovac stajеń, stajňa, stajńja, chech, slovac, slovenian stavba, slovenian stajеń, stajňa, stajńja, stavisko, štala, blg. stuna, blg. and mak. staja, blg., srb., slvc., croat, chech stan, srb., vojev. staj, staja, stajnica, croat., montenegr. staja, sln. staj, stájа, stajna, stajnica, blg., srb. stan, mak. stanovi, rom. stînă, gr. στάνη, hung. esztena, and their phonetical and morphological variants have been studied. Based on the semantic and word-formation analysis of the lexical material, conclusions are drawn that the studied words are formed on the basis of common European nominative models for names of housing and livestock premises, motivated by verbs with the meaning ‛put’. It is determined that the nominative models and semantics of names, which reflects the different purpose of buildings, are due to a certain shade of meaning of the verbmotivator. The considered architectural names are formed according to two productive word-forming models ‛to build’ — ‛building’ and ‛to put’ — ‛reservoir, room’. The names of premises for livestock are formed according to the final nominative model, which is based on the purpose, functions and meaning of the verb ‛to place’ (stable ‛place where cattle are placed or where they stand’), and the names of buildings for people are formed according to causal nominative model, which is based on the meaning of the verb ‛to put, to build’ (building). Separate groups are East, South and West Slavic formations and mutual borrowings between Slavic languages and languages of the Carpathian-Balkan continuum.

Kulʹtura ì sučasnìstʹ, Dec 19, 2020

Метою статті є аналіз поглядів щодо співвідношення знака і символу у сучасних лінгвістичних і кул... more Метою статті є аналіз поглядів щодо співвідношення знака і символу у сучасних лінгвістичних і культурологічних дослідженнях та формулювання теоретичного висновку задля уникнення різночитань у наукових працях. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу до вивчення центральних понять семіотики, мовознавства та культурології. Крім загальнонаукових методів аналізу й синтезу, використано культурно-генетичний метод, лінгвістичні методи: описовий, зіставний, функціонального та концептуально-ідеографічного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше виявлено причини відмінного трактування співвідношення знака і символу у традиційній семіотиці, сучасному мовознавстві та культурології, а також сформульовано рекомендації щодо їх визначення. Висновки. Доведено, що протиставлення знака і символу в сучасній гуманітарній науці ґрунтується на трактуванні особливої знаковості символу, яка відрізняє його від решти класифікованих Ч. Пірсом знаків у традиційній семіотиці. Генетично символ є знаком, який розвинув особливі надзнакові антропогенні властивості, протиставивши себе іншим знакам, що, однак, не знімає повністю його знакових властивостей і функцій. Ключові слова: знак, символ; семіотика, лінгвістика, культурологія. Эволюция соотношения терминов символ и знак в общей семиотике, лингвистике и культурологии Цель статьи -анализ взглядов на соотношение знака и символа в современных лингвистических и культурологических исследованиях, а также формулировка теоретического вывода во избежание разночтений в научных трудах. Методология исследования основана на применении междисциплинарного подхода к изучению центральных понятий семиотики, языкознания и культурологии. Кроме общенаучных методов анализа и синтеза, использованы культурно-генетический метод и такие лингвистические методы, как: описательный, сопоставительный, методы функционального и концептуально-идеографического анализа. Научная новизна исследования заключается в том, что в ней впервые выявлены причины различия в трактовке соотношения знака и символа в традиционной семиотике, современном языкознании и в культурологии, а также сформулированы рекомендации по их определению. Выводы. Доказано, что противопоставление знака и символа в современной гуманитарной науке основано на трактовке особой знаковости символа, которая отличает его от остальных знаков, классифицированных Ч. Пирсом в традиционной семиотике. Генетически символ является знаком, развившим особые надзнаковые антропогенные свойства, противопоставив себя другим знакам, что, однако, не снимает полностью его знаковых свойств и функций. Ключевые слова: знак, символ; семиотика, лингвистика, культурология.

О происхождении славянизма «Поветка»

The article is devoted to clarification the area and origin of the slavic term povetka, distribut... more The article is devoted to clarification the area and origin of the slavic term povetka, distributed in a number of unrelated languages in the territory of the Carpathians and the Balkans, combined of the common material culture. Problem etymology of such words is the need to consider the implications of ancient ethnic contacts, which was formed a special type of Carpatho-Balkanian terminology. As a result of analysis is proposed the model of investigated nominative term based on recent etymological data.

Almanac "Culture and Contemporaneity", 2020

The purpose of the article is to analyze the views on the relation between sign and symbol in mod... more The purpose of the article is to analyze the views on the relation between sign and symbol in modern linguistics and cultural studies and to formulate a theoretical conclusion in order to avoid misunderstandings in scientific works. The methodology is based on the application of an interdisciplinary approach to the study of the central concepts of semiotics, linguistics, and cultural studies. In addition to general scientific methods of analysis and synthesis, a cultural-genetic method was used, as well as such linguistic methods as descriptive, comparative, methods of functional and conceptual-ideographic analysis. The scientific novelty of the study is that it first revealed the cause of differences in the interpretation of the relation between sign and symbol in traditional semiotics, modern linguistic and cultural studies, and formulated recommendations for their definition. Conclusions. It is proved that the opposition of sign and symbol in modern humanities is based on the spe...

ЕВОЛЮЦІЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕРМІНІВ ЗНАК І СИМВОЛ У ЗАГАЛЬНІЙ СЕМІОТИЦІ, ЛІНГВІСТИЦІ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Studia Linguistica, 2021

The main objective of the study is to analyze the ethnocultural semantics of the artifact porih (... more The main objective of the study is to analyze the ethnocultural semantics of the artifact porih (threshold), implicitly embedded in its name and related long-out-of-date transparent rituals, taboos and archaic believs. The research methodology is based on the application of an interdisciplinary approach to the study of the cornerstones of semiotics, linguistics and culturology. In addition to general scientific methods of analysis and synthesis, the study uses the cultural-genetic method, as well as such culturological and linguistic methods as descriptive, historical–comparative and conceptual-ideographic analysis. The scientific novelty of the study is that it combines linguistic and cultural analysis of the semantics of the ethnic artifact threshold in the models of the world of different peoples in an effort to answer the question of what is rooted in rituals and taboos associated with its sacralization. As a result of the study, conclusions were drawn that the roots of the sacr...