Oleg Khoma - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Oleg Khoma

Research paper thumbnail of The substantiation of a new French translation of Descartes’s “Meditationes... ”: Ukrainian parallels

Research paper thumbnail of Biography and work of François Poullain de la Barre as interpreted by Madeleine Alcover

Research paper thumbnail of The art how to know men. Book I. The idea of the natural perfection of men

Research paper thumbnail of The problem of gender in the Western Philosophy of the nineteenth century. Part Two

Research paper thumbnail of Cartesian science: method and experience. Dika, T. (2023). Descartes’s Method. The Formation of the Subject of Science. Oxford: Oxford UP

Research paper thumbnail of Contemporary global Descartes studies. Nadler, S. et al (2019). The Oxford Handbook of Descartes and Cartesianism. Oxford: Oxford UP

Research paper thumbnail of The first ukrainian translation of Élisabeth Badinter's «Condorcet, Prudhomme, Guyomar...Paroles d’hommes (1790-1793)»

Research paper thumbnail of Conceptualizing the Oral History of Philosophy: The Interview Problem

Sententiae

The paper determines the status of the “Oral History of Philosophy” within the history of philoso... more The paper determines the status of the “Oral History of Philosophy” within the history of philosophy as a discipline. The author formulates his theses as answers to the fundamental questions Serhii Yosypenko asked in 2019. The latter subjected the first attempts to comprehend the then-new concept of “Oral History of Philosophy” to fruitful criticism. It is in response to his criticisms that the former gives now his answers which can be summarized in six points: (1) Oral History of Philosophy is fundamentally different from Oral History and is not limited to the application of the interview method; (2) it is a set of dialogical methods of producing new information in the field of the history of philosophy, that is, a new methodology that can be used in any historical-philosophical research; (3) the main difference is the orientation of the Oral History of Philosophy not to personal testimony, but to joint reflection; (4) this focus on reflection determines all the methods of Oral His...

Research paper thumbnail of What is a historian of philosophy looking for? Marion, J.-L. (2021). Questions cartésiennes III: Descartes sous le masque du cartésianisme. Paris: PUF

Sententiae

Review of Marion, J.-L. (2021). Questions cartésiennes III: Descartes sous le masque du cartésian... more Review of Marion, J.-L. (2021). Questions cartésiennes III: Descartes sous le masque du cartésianisme. Paris: PUF.

Research paper thumbnail of Oral history of philosophy: written format

Fìlosofsʹka dumka, Oct 16, 2019

Усна історія філософії 1 посідає дедалі помітніше місце в українському філософському ландшафті. Я... more Усна історія філософії 1 посідає дедалі помітніше місце в українському філософському ландшафті. Як на мене, знаковою тут є діяльність Тетяни Чайки 2 , естафету якої підхопили численні україн ські дослідники. Записи розмов з представниками старшого покоління філософів дедалі частіше з'яв ляються в українських часописах, а «Sen ten tiae» зробили їх навіть постійною рубрикою. Такі записи розмов не є чимось новим у західному контексті, проте роль,

Research paper thumbnail of Наукова періодика в Україні: проблеми і перспективи розвитку

Research paper thumbnail of Animus/anima, animus/mens: accumulation of untranslatability

Research paper thumbnail of Investigatio

Sententiae

An introduction to the new section "Philosophical Handbooks" from the editor-in-chief o... more An introduction to the new section "Philosophical Handbooks" from the editor-in-chief of Sententiae

Research paper thumbnail of Skeptical expressions in “Outlines of Pyrrhonism” and Descartes’ project of “Meditations on First Philosophy”

Sententiae

The paper aims to prove the hypothesis that Sextus Empiricus’ Neo-Pyrrhonism is significantly inf... more The paper aims to prove the hypothesis that Sextus Empiricus’ Neo-Pyrrhonism is significantly influenced by the Cartesian meditation as a genre of philosophizing. It refutes theses about (1) the non-predicativity of Sextus’ language and about (2) Sextus’ epochê as an automatic result of the action of opposite things or statements, and it argues that both Sextus and Descartes distinguish between (a) internal (forced) agreement with clarity and (b) the personal acceptance of this agreement which depends on a volitional decision. Sextus’ recognition of the clarity of appearance as appearance gives Descartes the only chance to refute the skepticism of Sextus, which is invulnerable to external criticism. Therefore, Descartes developed meditation as a special model of purely immanent criticism (the very word “skepticism” is never mentioned in the Meditations), focused on dealing with states of clarity and evidence. The author’s hypothesis is that the key elements to which this model appea...

Research paper thumbnail of Роль скептичної очевидності в Першій і Другій «Медитаціях». Стаття перша. Сумнів за Декартом і Секстом Емпіриком

The first article of the cycle “The role of skeptical evidence in the First and Second ‘Meditatio... more The first article of the cycle “The role of skeptical evidence in the First and Second ‘Meditations’” compares the Cartesian and Sextus Empiricus’ concepts of doubt in, respectively, “Metaphysical meditations” and “Outlines of Pyrrhonism”. The article starts with the current state of the problem “Descartes and skepticism” and admits the existence of consensus about Cartesian perception of skeptical tradition: Cartesius (1) was influenced by all skeptical movements, known in his time, and (2) created a generalized notion that contains elements of both Academic and Pyrrhonian origin. This consensus is the source of many contemporary studies on how different skeptical doctrines influenced certain parts of Cartesian philosophy. This article attempts to analyze possible Descartes’ use of Sextus Empiricus’ notion of phenomenon. Sextus clearly states in “Outlines of Pyrrhonism” that one cannot doubt phenomenon as something perceived directly. The article proves that (a) Sextus’ thesis abou...

Research paper thumbnail of Переклад як (не)порозуміння. Термінологічна дискусія

Research paper thumbnail of Ingenium and deductive method of Descartes

Research paper thumbnail of Apercevoir, perceptio and perception: Descartes and the problem of self-translation

Research paper thumbnail of Notes to the text of «Monadology»

Sententiae

Твір, відомий нам нині під назвою Монадологія, Ляйбніц написав французькою мовою, найімовірніше-у... more Твір, відомий нам нині під назвою Монадологія, Ляйбніц написав французькою мовою, найімовірніше-у серпні-грудні 1714 року. Французький оригінал вперше вийшов друком лише 1840 року заходами Йогана Едуарда Ердмана. В Гановерському архіві зберігаються три варіанти тексту: 1. Чернетковий рукопис Ляйбніца; 2. Дві копії (що їх називають, згідно з Емілем Бутру, «копіями А і В»), написані рукою копіювальника і перевірені Ляйбніцем. Третя копія знаходиться у національній бібліотеці Відня. Її заголовок: Принципи філософії, за паном Ляйбніцем (Les principes de la philosophie, par Monsieur Leibniz). Цей текст, переписаний людиною, що не належала до Ляйбніцевого кола, самим філософом не перевірявся. Нині прийнято вважати, що виготовлення цієї копії було організоване Гайнрихом Келером, що підтримував знайомство з Ляйбніцем, коли останній перебував у Відні, з авторської чернетки у той самий час, коли йшла робота над копією А, і цей час припадає, ймовірно, на останні тижні серпня-початок вересня 1714 р., тобто на період, що безпосередньо передував від'їздові Ляйбніца з Відня [див. Boehm, 1957: р. 250-251; Fichant, 2004: p. 144]. Вперше текст Монадології було оприлюднено у німецькому перекладі Гайнриха Келера, учня Християна Вольфа (Lehrsätze über die Monadologie, Єна, 1720 рік). Це не лише перший переклад, але й перше видання Ляйбніцевого творіння. Монадологією цей текст назвав саме Келер (ані оригінал, ані обидві гановерські копії не мають заголовків, а заголовок третьої копії не належить Ляйбніцу). Пізніше, у Ляйпцизі (1721 рік), з'явився латинський переклад Міхеля Ґотліба Ганша, надрукований у часописі Acta Eruditorum під заголовком Principia Philosophiae, autore G.G. Leibnitio. Обидва зазначені переклади базуються на Віденській копії, що не відображає останньої версії тексту. Французький оригінал першим оприлюднив Ердман 1839 року. У 1881 році Еміль Бутру видав Монадологію на основі двох згаданих вище Гановерських копій. Копія А, виготовлена і відредагована у Відні, є проміжною ланкою між чернеткою Ляйбніца та другою копією, що постає як останній варіант авторського редагування (копія В); копія А містить велику кількість посилань на Теодицею, відсутніх у копії В, відредагованій автором, на думку Бутру, вже у Гановері. Це свідчить принаймні, що Ляйбніц, перебуваючи у Відні, популяризував і роз'яснював метафізичні положення, висунуті у Теодицеї. Саме тому копія А містить численні посилання на Теодицею; при цьому слід визнати, що подібність деяких зіставлених уривків не завжди очевидна. Копія В мала удосконалити текст та надати йому остаточного вигляду. Ердман вважав, що Монадологія є вступом до зрілої метафізики Ляйбніца, стислим оглядом головних ідей останньої. Згідно з його ж думкою, це коротке резюме концепції філософа було написане на прохання князя Ежена Савойського-видатного австрійського полководця французького походження-роз'яснити розлогіше і точніше філософські думки, висловлені у Теодицеї. Ердман посилається на лист Ляйбніца до Ремона від 26 серпня 1714 року. Але згадана там «маленька дискурсія» (un petit discours) [Leibniz, 1978c: S. 624], підготована для полководця, є, певна річ, не Монадологією, а іншим твором, відомим як Принципи природи і

Research paper thumbnail of From «Rozmysly» to «Meditation»: Contemporary Reseach on Cartesianism and Ukrainian History of Philosophy

Sententiae, 2009

In present article shown views of advanced historians of phylosophy of XX century, that investiga... more In present article shown views of advanced historians of phylosophy of XX century, that investigated Dekart’s “Meditations”. Described the stages of Dekart’s metaphysics formation, the main role of “Meditations” in this process and imperfectionof metaphysics science in IV part of “Discussions about method”. Considered the hypothesis of Zh.L. Maryon about status of “Meditations” as trial to present more clear and essential answer to the insightful critics of “Discourse”. Have been shown the features of literature style of meditation and character of including it’s in the phylosophycal text by Dekart; however, it was shown that goals of Dekart’s apologetics, as well as understanding by phylosopher himself it’s limited character. Was analized correlation of Latin and Franch “Meditation” texts and recognized the necessity of them both for more effective studing of it’s authors view. Justified the conceptual approach for the translation of Latin and Franch texts and were offered the updated system of ukrainian terms analogues. References

Research paper thumbnail of The substantiation of a new French translation of Descartes’s “Meditationes... ”: Ukrainian parallels

Research paper thumbnail of Biography and work of François Poullain de la Barre as interpreted by Madeleine Alcover

Research paper thumbnail of The art how to know men. Book I. The idea of the natural perfection of men

Research paper thumbnail of The problem of gender in the Western Philosophy of the nineteenth century. Part Two

Research paper thumbnail of Cartesian science: method and experience. Dika, T. (2023). Descartes’s Method. The Formation of the Subject of Science. Oxford: Oxford UP

Research paper thumbnail of Contemporary global Descartes studies. Nadler, S. et al (2019). The Oxford Handbook of Descartes and Cartesianism. Oxford: Oxford UP

Research paper thumbnail of The first ukrainian translation of Élisabeth Badinter's «Condorcet, Prudhomme, Guyomar...Paroles d’hommes (1790-1793)»

Research paper thumbnail of Conceptualizing the Oral History of Philosophy: The Interview Problem

Sententiae

The paper determines the status of the “Oral History of Philosophy” within the history of philoso... more The paper determines the status of the “Oral History of Philosophy” within the history of philosophy as a discipline. The author formulates his theses as answers to the fundamental questions Serhii Yosypenko asked in 2019. The latter subjected the first attempts to comprehend the then-new concept of “Oral History of Philosophy” to fruitful criticism. It is in response to his criticisms that the former gives now his answers which can be summarized in six points: (1) Oral History of Philosophy is fundamentally different from Oral History and is not limited to the application of the interview method; (2) it is a set of dialogical methods of producing new information in the field of the history of philosophy, that is, a new methodology that can be used in any historical-philosophical research; (3) the main difference is the orientation of the Oral History of Philosophy not to personal testimony, but to joint reflection; (4) this focus on reflection determines all the methods of Oral His...

Research paper thumbnail of What is a historian of philosophy looking for? Marion, J.-L. (2021). Questions cartésiennes III: Descartes sous le masque du cartésianisme. Paris: PUF

Sententiae

Review of Marion, J.-L. (2021). Questions cartésiennes III: Descartes sous le masque du cartésian... more Review of Marion, J.-L. (2021). Questions cartésiennes III: Descartes sous le masque du cartésianisme. Paris: PUF.

Research paper thumbnail of Oral history of philosophy: written format

Fìlosofsʹka dumka, Oct 16, 2019

Усна історія філософії 1 посідає дедалі помітніше місце в українському філософському ландшафті. Я... more Усна історія філософії 1 посідає дедалі помітніше місце в українському філософському ландшафті. Як на мене, знаковою тут є діяльність Тетяни Чайки 2 , естафету якої підхопили численні україн ські дослідники. Записи розмов з представниками старшого покоління філософів дедалі частіше з'яв ляються в українських часописах, а «Sen ten tiae» зробили їх навіть постійною рубрикою. Такі записи розмов не є чимось новим у західному контексті, проте роль,

Research paper thumbnail of Наукова періодика в Україні: проблеми і перспективи розвитку

Research paper thumbnail of Animus/anima, animus/mens: accumulation of untranslatability

Research paper thumbnail of Investigatio

Sententiae

An introduction to the new section "Philosophical Handbooks" from the editor-in-chief o... more An introduction to the new section "Philosophical Handbooks" from the editor-in-chief of Sententiae

Research paper thumbnail of Skeptical expressions in “Outlines of Pyrrhonism” and Descartes’ project of “Meditations on First Philosophy”

Sententiae

The paper aims to prove the hypothesis that Sextus Empiricus’ Neo-Pyrrhonism is significantly inf... more The paper aims to prove the hypothesis that Sextus Empiricus’ Neo-Pyrrhonism is significantly influenced by the Cartesian meditation as a genre of philosophizing. It refutes theses about (1) the non-predicativity of Sextus’ language and about (2) Sextus’ epochê as an automatic result of the action of opposite things or statements, and it argues that both Sextus and Descartes distinguish between (a) internal (forced) agreement with clarity and (b) the personal acceptance of this agreement which depends on a volitional decision. Sextus’ recognition of the clarity of appearance as appearance gives Descartes the only chance to refute the skepticism of Sextus, which is invulnerable to external criticism. Therefore, Descartes developed meditation as a special model of purely immanent criticism (the very word “skepticism” is never mentioned in the Meditations), focused on dealing with states of clarity and evidence. The author’s hypothesis is that the key elements to which this model appea...

Research paper thumbnail of Роль скептичної очевидності в Першій і Другій «Медитаціях». Стаття перша. Сумнів за Декартом і Секстом Емпіриком

The first article of the cycle “The role of skeptical evidence in the First and Second ‘Meditatio... more The first article of the cycle “The role of skeptical evidence in the First and Second ‘Meditations’” compares the Cartesian and Sextus Empiricus’ concepts of doubt in, respectively, “Metaphysical meditations” and “Outlines of Pyrrhonism”. The article starts with the current state of the problem “Descartes and skepticism” and admits the existence of consensus about Cartesian perception of skeptical tradition: Cartesius (1) was influenced by all skeptical movements, known in his time, and (2) created a generalized notion that contains elements of both Academic and Pyrrhonian origin. This consensus is the source of many contemporary studies on how different skeptical doctrines influenced certain parts of Cartesian philosophy. This article attempts to analyze possible Descartes’ use of Sextus Empiricus’ notion of phenomenon. Sextus clearly states in “Outlines of Pyrrhonism” that one cannot doubt phenomenon as something perceived directly. The article proves that (a) Sextus’ thesis abou...

Research paper thumbnail of Переклад як (не)порозуміння. Термінологічна дискусія

Research paper thumbnail of Ingenium and deductive method of Descartes

Research paper thumbnail of Apercevoir, perceptio and perception: Descartes and the problem of self-translation

Research paper thumbnail of Notes to the text of «Monadology»

Sententiae

Твір, відомий нам нині під назвою Монадологія, Ляйбніц написав французькою мовою, найімовірніше-у... more Твір, відомий нам нині під назвою Монадологія, Ляйбніц написав французькою мовою, найімовірніше-у серпні-грудні 1714 року. Французький оригінал вперше вийшов друком лише 1840 року заходами Йогана Едуарда Ердмана. В Гановерському архіві зберігаються три варіанти тексту: 1. Чернетковий рукопис Ляйбніца; 2. Дві копії (що їх називають, згідно з Емілем Бутру, «копіями А і В»), написані рукою копіювальника і перевірені Ляйбніцем. Третя копія знаходиться у національній бібліотеці Відня. Її заголовок: Принципи філософії, за паном Ляйбніцем (Les principes de la philosophie, par Monsieur Leibniz). Цей текст, переписаний людиною, що не належала до Ляйбніцевого кола, самим філософом не перевірявся. Нині прийнято вважати, що виготовлення цієї копії було організоване Гайнрихом Келером, що підтримував знайомство з Ляйбніцем, коли останній перебував у Відні, з авторської чернетки у той самий час, коли йшла робота над копією А, і цей час припадає, ймовірно, на останні тижні серпня-початок вересня 1714 р., тобто на період, що безпосередньо передував від'їздові Ляйбніца з Відня [див. Boehm, 1957: р. 250-251; Fichant, 2004: p. 144]. Вперше текст Монадології було оприлюднено у німецькому перекладі Гайнриха Келера, учня Християна Вольфа (Lehrsätze über die Monadologie, Єна, 1720 рік). Це не лише перший переклад, але й перше видання Ляйбніцевого творіння. Монадологією цей текст назвав саме Келер (ані оригінал, ані обидві гановерські копії не мають заголовків, а заголовок третьої копії не належить Ляйбніцу). Пізніше, у Ляйпцизі (1721 рік), з'явився латинський переклад Міхеля Ґотліба Ганша, надрукований у часописі Acta Eruditorum під заголовком Principia Philosophiae, autore G.G. Leibnitio. Обидва зазначені переклади базуються на Віденській копії, що не відображає останньої версії тексту. Французький оригінал першим оприлюднив Ердман 1839 року. У 1881 році Еміль Бутру видав Монадологію на основі двох згаданих вище Гановерських копій. Копія А, виготовлена і відредагована у Відні, є проміжною ланкою між чернеткою Ляйбніца та другою копією, що постає як останній варіант авторського редагування (копія В); копія А містить велику кількість посилань на Теодицею, відсутніх у копії В, відредагованій автором, на думку Бутру, вже у Гановері. Це свідчить принаймні, що Ляйбніц, перебуваючи у Відні, популяризував і роз'яснював метафізичні положення, висунуті у Теодицеї. Саме тому копія А містить численні посилання на Теодицею; при цьому слід визнати, що подібність деяких зіставлених уривків не завжди очевидна. Копія В мала удосконалити текст та надати йому остаточного вигляду. Ердман вважав, що Монадологія є вступом до зрілої метафізики Ляйбніца, стислим оглядом головних ідей останньої. Згідно з його ж думкою, це коротке резюме концепції філософа було написане на прохання князя Ежена Савойського-видатного австрійського полководця французького походження-роз'яснити розлогіше і точніше філософські думки, висловлені у Теодицеї. Ердман посилається на лист Ляйбніца до Ремона від 26 серпня 1714 року. Але згадана там «маленька дискурсія» (un petit discours) [Leibniz, 1978c: S. 624], підготована для полководця, є, певна річ, не Монадологією, а іншим твором, відомим як Принципи природи і

Research paper thumbnail of From «Rozmysly» to «Meditation»: Contemporary Reseach on Cartesianism and Ukrainian History of Philosophy

Sententiae, 2009

In present article shown views of advanced historians of phylosophy of XX century, that investiga... more In present article shown views of advanced historians of phylosophy of XX century, that investigated Dekart’s “Meditations”. Described the stages of Dekart’s metaphysics formation, the main role of “Meditations” in this process and imperfectionof metaphysics science in IV part of “Discussions about method”. Considered the hypothesis of Zh.L. Maryon about status of “Meditations” as trial to present more clear and essential answer to the insightful critics of “Discourse”. Have been shown the features of literature style of meditation and character of including it’s in the phylosophycal text by Dekart; however, it was shown that goals of Dekart’s apologetics, as well as understanding by phylosopher himself it’s limited character. Was analized correlation of Latin and Franch “Meditation” texts and recognized the necessity of them both for more effective studing of it’s authors view. Justified the conceptual approach for the translation of Latin and Franch texts and were offered the updated system of ukrainian terms analogues. References