Sinkevych Nataliia - Academia.edu (original) (raw)

Papers by Sinkevych Nataliia

Sinkevych Nataliia, Tkachuk Vitalii, Heilige der Alten Rus’ im ukrainischen Diskurs von der Frühneuzeit bis zur Gegenwart, in: Historische Mitteilungen 33 (2022): Ukraine und Ukrainische Geschichte unter Beschuss. Historische Perspektiven im transepochalen und transregionalen Zugriff, 2022

119. Сінкевич Наталія, Ut unum sit: стосунки Риму і Константинополя на сторінках руських історичних наративів XVII ст. , in: Київська академія, 18 (2021), p. 141-160., 2021

Історія Церкви стала одним із найпотужніших елементів у конфесійній літературі Раннього Нового ча... more Історія Церкви стала одним із найпотужніших елементів у конфесійній літературі Раннього Нового часу. Руські полемічні твори не були винятком.

117. Лось В.. Сінкевич Н., Культ Йосафата Кунцевича: програма, розвиток і роль в руській католицькій свідомості в XVII- XVIII ст., Життя в науці. Студії на пошану Любові Дубровіної" / Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, с. 441-470., 2020

Історія поширення релігійних культів є дуже багатогранною і важливою науковою проблемою. Адже шан... more Історія поширення релігійних культів є дуже багатогранною і важливою науковою проблемою. Адже шанування святого не обмежується винятково сферою девоційних практик. Необхід-ність підтримки народного культу спонукає інтелектуальну елі-ту до написання творів для його поширення або ж нормування згідно з церковними правилами. Релігійні культи також визна-чають коло читання, репертуар книгозбірень і продукцію дру-карень. Віра в заступництво святого є частиною світосприйнят-тя, а шанування його ікон та реліквій-важливою складовою соціального життя людини середньовічної та ранньомодерної доби. Йосафат Кунцевич був першим святим Уніатської церкви. Його мучеництво стало результатом конфесійної боротьби «Русі з Руссю» і було de facto символом цієї боротьби. Не дивно, що культ святого привертав і привертає значну увагу з боку конфесійних агіографів, а згодом національних історіографій: польської 1 , wieku). Zarys problematyki �� o�cioły wsc�od�ie w �zecz� �� o�cioły wsc�od�ie w �zecz� �o�cioły wsc�od�ie w �zecz� pospolitej XVI-XVIII wieku : zbiór studiów � �� Gil� Lubli�, 2005� S. 65-72; �empa T.Czy męczeńska �mierć arcybiskupa Jozafata �u�cewicza przyczy�iła się do rozwoju u�ii brzeskiej �a obszarze arc�idiecezji połockiej? �� o�cioły wsc�od�ie w �zeczpo� �� o�cioły wsc�od�ie w �zeczpo� �o�cioły wsc�od�ie w �zeczpo� spolitej XVI-XVIII wieku : zbiór studiów � �� Gil� Lubli�, 2005� S. 93-105; �empa T� U�ia i prawosławie w Witebsku w czasie rządów biskupic� Jozafata �u�cewicza i po jego męczeńskiej �mierci (do połowy XVII wieku) �� Między Zac�odem a Wsc�odem: Et�icz�e, kulturowe i religij�e pogra�icza �zeczpospolitej w XVI-XVIII wieku � ��

Синкевич Н.А. Дивен Бог во святых своих: культ святых в полемике руси с русью в Речи Посполитой // Религия и русь, XV–XVIII вв. Отв. сост., отв. ред. А.В. Доронин. С. 312-340, 2020

Дивен Бог во святых своих: культ святых в полемике руси с русью в Речи Посполитой XVII-XVIII вв. ... more Дивен Бог во святых своих: культ святых в полемике руси с русью в Речи Посполитой XVII-XVIII вв. -период особого прославления святых и святости со стороны руси и униатской, и православной, и католической. Пантеоны святых стали к этому времени весомым сотериологическим аргументом в межконфессиональной полемике 1 . Поликонфессиональность политического и культурного пространства ВКЛ и Польского королевства делала прославившихся своими чудесами святых важными фигурами в «истории Спасения» руси. Растиражированные агиографические сочинения и сборники, чудотворные иконы и мощи святых способствовали не только прославлению их самих, но и консолидации разных конфессиональных сообществ руси. В настоящей статье я проанализирую ключевые отличия культов разных руских святых, их место и значение в конфессиональном противостоянии руси с русью и попытаюсь дать ответ на два основополагающих для нашего проекта вопроса: 1) оформился ли в этом противостоянии общеруский пантеон святых?; 2) какое значение имел этнокультурный компонент в культах тех святых и преподобных, которых русь выбрала себе в качестве патронов? Начну со святых-крестителей, затем перейду к культам руских святых IX-XVІ вв., продолжу культами святых XVII вв. и закончу культами вселенских святых.

Sinkevych Nataliia, John Herbinius’ Religiosae Kijoviensium cryptae (1675) in the context of knowledge transfer and interconfessional situation in the Polish-Lithuanian commonwealth, Crossroads, Częstochowa-Humań-Poznań, 2019, p. 65-75, 2019

Sinkevych Nataliia, Searching for the truth: Ruthenian land, people, and language in John Herbinius’ Religiosae Kijovienses cryptae (Jena 1675), Rozdroża. T. 4, Częstochowa-Humań- Poznań 2017. S. 203-215., 2017

Sinkevych Nataliia, Ostatni patriota Rzeczypospolitej na Kijowskim tronie metropolitarnym - Sylwester Kossów i jego spojrzenia polityczne i wyznaniowe, Studia o kulturze cerkiewnej w dawnej Reczypospolitej / red. A. Gronek, A. Nowak, Kraków 2019, S. 81-98., 2019

Сінкевич Н.О. Реліквії монастиря Цвіфальтен і легенди про київське походження католицьких святинь // Софійський часопис. Вип. 3. Збірник статей за матеріалами ІХ міжнародної науково-практичної конференції "Софійські читання", Київ, 2019, С.319-327., 2019

Реліквія монастиря Цвіфальтен та легенди про київське походження католицьких святинь. Культ свято... more Реліквія монастиря Цвіфальтен та легенди про київське походження католицьких святинь. Культ святого Стефана займає особливе місце як у Західному, так і у Східному християнстві. Перший мученик, християнський подвиг котрого описали Дії апостолів (Дії 6:5), упродовж століть вшановувався нарівні з апостолами. Саме тому одним із найбільших скарбів бенедиктинського монастиря Цвіфальтен (монастир знаходиться на території гірського масиву Швабський Альб, поблизу містечка Ройтлінген; як діюча монастирська спільнота він існував у період 1089-1802 рр.) тривалий час була правиця святого першомученика Стефана, історія якої тісно пов'язана із середньовічним Києвом. «Київський слід» цієї святині уже був помічений західними науковцями 1 , однак залишається невідомим для українських дослідників Київської Русі. Його аналізу в контексті київського походження інших католицьких святинь присвячена ця стаття. Інформація про походження правиці святого Стефана була зафіксована в найранішій хроніці бенедиктинського монастиря Цвіфальтен, що охоплює період від часу заснування монастиря у 1089 р. до 1145 р. Автор хроніки, монах Ортліб († 1163), особливу увагу приділяє реліквіям, які знаходилися в монастирі і серед них-реліквії святого Стефана, що потрапила до абатства завдяки щедрій донації княгині Соломії з Бергу (†1144)-дружини польського князя Болеслава ІІІ Кривоустого. Наприкінці тексту хроніки поміщений окремий додаток, присвячений опису перенесення реліквії з Польщі до Цвіфальтена. Автор сказання позиціонує себе очевидцем подорожі. Однак ні сам Ортліб, ні автор другої монастирської хроніки 1 Bozôky Е. Le trésor de reliques de l'abbaye de Zwiefalten. Un précieux témoignage des échanges culturels entre Orient et Occident // Actes des congrès de la Société des historiens médiévistes de l'enseignement supérieur public

Синкевич Н.А. «Места памяти» руси католической в трудах украинских интеллектуалов XVI – середины XVII в., «Места памяти» руси конца XV – середины XVIII в. / А.В. Доронин. Москва 2019. С. 335-349, 2019

На протяжении многих столетий часть католиков Речи Посполитой продолжала отождествлять себя с Рус... more На протяжении многих столетий часть католиков Речи Посполитой продолжала отождествлять себя с Русью, частью которой они себя считали.

Сінкевич Н.О. Чудо і надприродне у "Тератургимі" (1638) Афанасія Кальнофойського // Лаврський аль... more Сінкевич Н.О. Чудо і надприродне у "Тератургимі" (1638) Афанасія Кальнофойського // Лаврський альманах. Випуск 28. КИЇВ., 2013. С. 137-144 Наша стаття присвячена першому в українській літературі власне міракульному 1 твору -«Тератургимі чудес Печерської Богоматері», що була видана в лаврській друкарні 1638 р. До цього часу твір привертав увагу дослідників 2 , передусім, у зв'язку з уміщеними в ньому переліком фундаторів та планами лаврських печер.

Наталія Сінкевич, зав. сектором Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник «ВІД... more Наталія Сінкевич, зав. сектором Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник «ВІДОМОСТІ ПРО КИЇВСЬКІ ПЕЧЕРИ» -НОВЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ СЕРЕДИНИ XVIII СТОЛІТТЯ Києво-Печерська лавра неодноразово привертала увагу мандрівних письменників, котрі залишили нам низку описів Лаври та окремих її святиньцінних джерел інформації до історії обителі. Нам вдалося поповнити перелік відомих на сьогодні описів Лаври завдяки знахідці в фондах Державного Архіву міста Любліна (Польща). Аналізу та публікації цього документу і присвячена дана стаття. Опис знаходиться у складі фонду Холмської греко-католицької консисторії. Документ входить до збірки під назвою «Документы, относящиеся к униатской старине», яка була сформована і надіслана 1882 р. старостою Святодухівської Сєдлецької церкви полковником Іваном Чуйковим до Люблінського єпископа Модеста. Останній планував написати начерк історії Унії, про що свідчить лист Чуйкова до архіпастиря, вміщений на початку збірки. Виходячи з поданої тут же резолюції, Модест, у свою чергу, мав намір передати документи в Церковно-Археологічний музей 1 , звідки, очевидно, вони потрапили до Люблінського архіву.

Изобретение традиции»: агиографические и исторические нарративы православной Киевской митрополии ... more Изобретение традиции»: агиографические и исторические нарративы православной Киевской митрополии XVII в.

The aim of this paper is to examine the representation of the cult of saints in two works writte... more The aim of this paper is to examine the representation of the cult of saints in two works written by contemporaries of Metropolitan Peter Mogila, namely in " Paterikon " by Sylvester Kosov and in " Teratugima " by Athanasius Kalnofoyskiy. In spite of the fact that these treatises have many similarities, the pantheons of venerated saints listed in it differ dramatically. The available evidence seems to suggest that in Peter Mogila's time there were two tendencies of the development of spiritual life at Ukrainian lands. The first one was related to the immediate environment of Metropolitan Peter Mogila and is represented by Sylvester Kosov. Followers of this approach intended to recreate the " initial " kiev tradition of veneration of saints, where dominate the cults of Vladimir the great, Metropolitan Michael I of Kiev and some saints from paterikon of the Kiev Cave Monastery. The second approach derives from writings of Peter Mogila's predecessors and is represented by Athanasius Kalnofoyskiy. His adherents lean on the cult of relics, widespread in Kiev Monastery of the Caves; they are also drawn towards spiritual traditions common for Christianas Orthodoxa and accepts cults of Moscow tradition.

Древняя Русь после Древней Руси: дискурс восточнославянского (не)единства М.: Политическая энциклопедия, 2017. – С. 272-290.

As it was rapidly noticed by scholars 1 , the sixteenth and seventeenth centuries witnessed a rap... more As it was rapidly noticed by scholars 1 , the sixteenth and seventeenth centuries witnessed a rapid evolution in the aims of Church history -the history of the Church began to be one of the most potent elements in controversial literature. Ruthenian polemical writings were not an exception -both Catholics and Orthodox authors broadly used facts of Church history. The necessity to activate spiritual and intellectual life in the Kyiv Orthodox metropolis evoked the interest towards saints. It is notable however that this interest did not develop into canonization processes of contemporary figures, but into reminding 2 the reader of the old hagiographical heritage -the saints of Kyivan Rus' writing about their relics and vitas. This process provokes an appearance of historical insertions and even full value narratives in the Ruthenian hagiographical text, which aim to give a brief historical prospect to the potential reader.

Nataliia Sinkevych Kijowski sobór Sofijski w okresie unickim (1596-1633)* Wstęp Rok 1596 stał się... more Nataliia Sinkevych Kijowski sobór Sofijski w okresie unickim (1596-1633)* Wstęp Rok 1596 stał się ważnym i przełomowym momentem w dziejach metropolii kijowskiej. Została zawarta długo wyczekiwana, ale zarazem budząca kontrowersje unia metropolii kijowskiej z Rzymem. Konsekwencje tego wydarzenia przerosły wyobrażenia działaczy politycznych i kościelnych tego czasu, a ich efekty w dużej mierze są odczuwane po dziś. Najważniejszym następstwem soboru w Brześciu był rozłam i podział metropolii kijowskiej na dwa walczące ze sobą obozy konfesyjne -unitów i dyzunitów. Walka "Rusi z Rusią" przekroczyła ramy polemiki międzywyznaniowej i spowodowała aktywizację życia duchowego i umysłowego, wzmocnienie dyscypliny i odbudowę instytucji cerkiewnych w granicach metropolii kijowskiej. Pomimo że tytularne i sakralne centrum metropolii kijowskiej od pierwszych lat obecności chrześcijaństwa na Rusi znajdowało się w Kijowie, to jednak początkowo nie tu toczyły się główne spory wyznaniowe. Metropolici kijowscy od XV w. przebywali w Nowogródku litewskim, a życie religijne w Kijowie skupiało się tylko wokół klasztorów miejskich. Największym z nich była Ławra Kijowsko-Pieczerska, a oprócz niej mieściły się tu monastery: Wydubicki, Pustynny św. Mikołaja, św. Archanioła Michała o Złotych Kopułach, św. Cyryla i inne duże klasztory męskie, w których skupiało się nie tylko życie liturgiczne, ale również intelektualne, kulturowe i społeczne. Administracja państwowa i miejska w Kijowie od samego początku nie podtrzymywała idei unii brzeskiej. Decydującym czynnikiem była aktywna antyunicka postawa wojewody kijowskiego Konstantyna Bazylego Ostrogskiego, wójta miejskiego Jacka Bałyka oraz członków kijowskiego magistratu 1 . Sytuacja radykalnie zmieniła się w 1609 r., kiedy wojewodą kijowskim został katolik Stanisław Żółkiewski, a wójtem miejskim zwolennik unitów Fedor Chodyka. Od tego właśnie czasu administracja zamkowa i władze miejskie oficjalnie wspierały szerzenie unii w Kijowie. Jednak w tym czasie unici zyskali innego, poważniejszego wroga -Zaporoskie Kozactwo. Oprócz Kozaków aktywne stanowisko antyunickie w Kijowie zajął Monaster Kijowsko-Pieczerski -dawne centrum prawosławia, jedno z jego największych sanktuariów, główny ośrodek życia duchowego i pątniczego.