Svetlana Lukova - Academia.edu (original) (raw)
Uploads
Papers by Svetlana Lukova
Wiadomości Lekarskie
The aim: To study the features of psychoemotional states of adolescent athletes during quarantine... more The aim: To study the features of psychoemotional states of adolescent athletes during quarantine restrictions, depending on gender, type of sport (individual or team) and the typological profile of the hubristic motivation. Materials and methods: The empirical sampling was composed of 116 adolescent athletes. During the study, the methods of “Determination of the dominant state” (L. Kulikov), “Indicator of coping strategies” (D. Amirkhan), “Questionnaire on hubristic motivation” (K. Fomenko) have been used. Results: Gender differences in psychoemotional state and in the choice of coping strategies have been established: the boys have a higher level of calmness and tend to choose a strategy aimed at problem solving, whereas the girls are more unease and tend to avoid problems. It has been found that the psychoemotional state of adolescent athletes of individual sports is more stable compared to adolescent athletes of team sports. The dominant striving for perfection in the profile o...
Journal of Research in Medical and Dental Science, 2021
The primary purpose of the article is to investigate the characteristics of the hubristic motivat... more The primary purpose of the article is to investigate the characteristics of the hubristic motivation of adolescent athletes. Sex differences in the hubristic motive of adolescent athletes were exhibited. Furthermore, it is revealed that female athletes hold a higher level of hubristic motivation compared to male athletes. Variations in hubristic motivation adolescents involved in individual and group sports are examined. It is revealed that teenagers involved in team sports own a greater level of hubristic motivation as opposed to peers involved in individual sports. Team sports Representatives are defined by a more pronounced passion for perfection and the passion for perfection in their hubristic motivation structure. Three typological profiles of hubristic motivation of adolescent athletes are classified named as: «Dominance of the desire for superiority», «Dominance of the desire for perfection», «Decreased level of hubristic motivation». Characteristics of participants in the sports activity of teenager athletes relying on the sort of hubristic motivation are unveiled. It is confirmed that adolescent athletes' sports activities with a predominance of perfection are followed by more considerable efforts than adolescent athletes with low levels of hubristic motivation. Teenagers with the dominance of ambition to perfection in sports activity exhibit all three optimum experience components: enjoyment, energy, and meaning, as opposed to adolescents with low hubristic motivation levels.
Theory and practice of modern psychology, 2019
кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри методики змісту освіти Полтавський обласний... more кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри методики змісту освіти Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського С. В. Лукова магістр практичної психології, практичний психолог Комунальний заклад «Полтавська гімназія «Здоров'я» № 14 Полтавської міської ради Полтавської області» ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДОСЯГНЕНЬ У ПІДЛІТКІВ-СПОРТСМЕНІВ Стаття присвячена дослідженню проблеми мотивації досягнень у підлітків-спортсменів. Проведено аналіз цього феномена в учнів підліткового віку. Зазначено, що в підлітковому віці поступово відбувається зміна мотивів спортивної діяльності. Визначено, що структура мотивації досягнень спортсменів має індивідуальний характер, а мотиви спортивної діяльності підлітків-спортсменів пов'язані зі спортивною спеціалізацією, придбанням спортивної кваліфікації, що виражаються в прагненні до певного спортивного успіху, рекорду. Досліджено мотивацію досягнень у підлітків-спортсменів. Виявлено, що у підлітків-спортсменів рівень мотивації досягнень є вищим, ніж у підлітків, які не займаються спортом. Спортивна діяльність підлітків позначається на розвитку їхньої мотиваційної сфери та сприяє формуванню мотивації на досягнення успіху. У підлітків-спортсменів з високим прагненням до досягнень страх негативної оцінки з боку інших є вищим, ніж у підлітків-спортсменів, які мають помірне прагнення до успіху. Встановлено, що у підлітків-спортсменів з високим рівнем мотивації досягнень порівняно з підлітками-спортсменами з несформованою мотивацією страх негативної соціальної оцінки є вищим, ніж у підлітків-спортсменів із середнім рівнем мотивації досягнень. Виявлено відмінності у структурі емоційних переживань підлітків з різним рівнем спортивних досягнень. Визначено, що у підлітків з високим рівнем досягнень характерним у ситуаціях досягнення успіху є домінування емоційних переживань позитивної спрямованості та приємних інтероцептивних відчуттів, що відображають почуття задоволення та стани активності й ресурсності на фоні негативно забарвлених емоційних станів. Для підлітків-спортсменів з незначними досягненнями в аналогічній ситуації типовим є домінування емоційних переживань негативного спектру (різні форми злості, тривожності та страху) й різнопланових інтероцептивних переживань на фоні позитивно забарвлених емоційних станів.
Lviv University Herald. Series: Psychological sciences, 2021
У статті проаналізовано основні теоретичні підходи щодо поняття «мотиви», висвітлений зв'язок мот... more У статті проаналізовано основні теоретичні підходи щодо поняття «мотиви», висвітлений зв'язок мотивів і потреб, які можуть задовольнятися у спортивній діяльності. Розкрито динаміку мотиваційної сфери спортсменів підліткового віку. Обґрунтовано необхідність створення портативної методики для діагностики актуальних мотивів підлітків-спортсменів. Мета дослідження-розроблення та адаптація методики діагностики актуальних мотивів спортивної діяльності підлітків. В опитувальнику мотивів спортивної діяльності підлітків застосовано монополярну шкалу Лайкерта на 5 градацій. Кінцевий варіант методики містить 25 пунктів. Запропонована методика дозволяє виявити міру значущості трьох мотивів (емоційний мотив, мотив фізичного самовдосконалення, глористичний мотив), джерелом яких є психологічні, фізіологічні та соціальні потреби. Емоційний мотив (емоційного задоволення)-бажання отримати емоційне задоволення від занять спортом, переживання радощів, стану емоційного піднесення. Мотив фізичного самовдосконалення-прагнення покращити власний фізичний стан, мати більш досконале тіло, розвинути фізичні якості. Глористичний мотив самоствердження та визнання-прагнення до слави, бажання бути відомим завдяки своїм спортивним досягненням, отримати визнання. Представлено результати стандартизації методики визначення актуальних мотивів спортивної діяльності. Надійність опитувальника визначалася за допомогою розрахунку альфа-коефіцієнта Кронбаха, величина якого для опитувальника з 25 пунктів становить 0,912. Конструктну валідність опитувальника встановлено шляхом факторизації даних, отриманих на вибірці (n = 182 особи). Ретестова надійність опитувальника підтверджується коефіцієнтом кореляції між результатами двох досліджень на рівні r=0,732, що вказує на досить високу тестову надійність цієї методики. Визначено стенові значення для кожної із трьох шкал опитувальника та стимульний матеріал. Ключові слова: мотиви спортивної діяльності, мотивація до занять спортом, підлітки-спортсмени, опитувальник мотивів спортивної діяльності підлітків. Постановка проблеми. Спортивна діяльність у підлітковому віці має вирішальне значення для становлення професійного спортсмена-олімпійця. Одним із основоположних факторів становлення майбутнього чемпіона є формування спортивної мотивації. Мотивація до спортивної діяльності є цілісною системою, яка включає особистісні та ситуативні фактори та визначає конкретні форми діяльності й поведінки спортсмена. Цілеспрямоване формування мотивів спортивної діяльності сприяє становленню фахівця в галузі спорту. Як зазначає Н. Височина, під час підготовки спортсменів серед інших завдань психологічного забезпечення на етапі попередньої
Wiadomości Lekarskie
The aim: To study the features of psychoemotional states of adolescent athletes during quarantine... more The aim: To study the features of psychoemotional states of adolescent athletes during quarantine restrictions, depending on gender, type of sport (individual or team) and the typological profile of the hubristic motivation. Materials and methods: The empirical sampling was composed of 116 adolescent athletes. During the study, the methods of “Determination of the dominant state” (L. Kulikov), “Indicator of coping strategies” (D. Amirkhan), “Questionnaire on hubristic motivation” (K. Fomenko) have been used. Results: Gender differences in psychoemotional state and in the choice of coping strategies have been established: the boys have a higher level of calmness and tend to choose a strategy aimed at problem solving, whereas the girls are more unease and tend to avoid problems. It has been found that the psychoemotional state of adolescent athletes of individual sports is more stable compared to adolescent athletes of team sports. The dominant striving for perfection in the profile o...
Journal of Research in Medical and Dental Science, 2021
The primary purpose of the article is to investigate the characteristics of the hubristic motivat... more The primary purpose of the article is to investigate the characteristics of the hubristic motivation of adolescent athletes. Sex differences in the hubristic motive of adolescent athletes were exhibited. Furthermore, it is revealed that female athletes hold a higher level of hubristic motivation compared to male athletes. Variations in hubristic motivation adolescents involved in individual and group sports are examined. It is revealed that teenagers involved in team sports own a greater level of hubristic motivation as opposed to peers involved in individual sports. Team sports Representatives are defined by a more pronounced passion for perfection and the passion for perfection in their hubristic motivation structure. Three typological profiles of hubristic motivation of adolescent athletes are classified named as: «Dominance of the desire for superiority», «Dominance of the desire for perfection», «Decreased level of hubristic motivation». Characteristics of participants in the sports activity of teenager athletes relying on the sort of hubristic motivation are unveiled. It is confirmed that adolescent athletes' sports activities with a predominance of perfection are followed by more considerable efforts than adolescent athletes with low levels of hubristic motivation. Teenagers with the dominance of ambition to perfection in sports activity exhibit all three optimum experience components: enjoyment, energy, and meaning, as opposed to adolescents with low hubristic motivation levels.
Theory and practice of modern psychology, 2019
кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри методики змісту освіти Полтавський обласний... more кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри методики змісту освіти Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського С. В. Лукова магістр практичної психології, практичний психолог Комунальний заклад «Полтавська гімназія «Здоров'я» № 14 Полтавської міської ради Полтавської області» ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДОСЯГНЕНЬ У ПІДЛІТКІВ-СПОРТСМЕНІВ Стаття присвячена дослідженню проблеми мотивації досягнень у підлітків-спортсменів. Проведено аналіз цього феномена в учнів підліткового віку. Зазначено, що в підлітковому віці поступово відбувається зміна мотивів спортивної діяльності. Визначено, що структура мотивації досягнень спортсменів має індивідуальний характер, а мотиви спортивної діяльності підлітків-спортсменів пов'язані зі спортивною спеціалізацією, придбанням спортивної кваліфікації, що виражаються в прагненні до певного спортивного успіху, рекорду. Досліджено мотивацію досягнень у підлітків-спортсменів. Виявлено, що у підлітків-спортсменів рівень мотивації досягнень є вищим, ніж у підлітків, які не займаються спортом. Спортивна діяльність підлітків позначається на розвитку їхньої мотиваційної сфери та сприяє формуванню мотивації на досягнення успіху. У підлітків-спортсменів з високим прагненням до досягнень страх негативної оцінки з боку інших є вищим, ніж у підлітків-спортсменів, які мають помірне прагнення до успіху. Встановлено, що у підлітків-спортсменів з високим рівнем мотивації досягнень порівняно з підлітками-спортсменами з несформованою мотивацією страх негативної соціальної оцінки є вищим, ніж у підлітків-спортсменів із середнім рівнем мотивації досягнень. Виявлено відмінності у структурі емоційних переживань підлітків з різним рівнем спортивних досягнень. Визначено, що у підлітків з високим рівнем досягнень характерним у ситуаціях досягнення успіху є домінування емоційних переживань позитивної спрямованості та приємних інтероцептивних відчуттів, що відображають почуття задоволення та стани активності й ресурсності на фоні негативно забарвлених емоційних станів. Для підлітків-спортсменів з незначними досягненнями в аналогічній ситуації типовим є домінування емоційних переживань негативного спектру (різні форми злості, тривожності та страху) й різнопланових інтероцептивних переживань на фоні позитивно забарвлених емоційних станів.
Lviv University Herald. Series: Psychological sciences, 2021
У статті проаналізовано основні теоретичні підходи щодо поняття «мотиви», висвітлений зв'язок мот... more У статті проаналізовано основні теоретичні підходи щодо поняття «мотиви», висвітлений зв'язок мотивів і потреб, які можуть задовольнятися у спортивній діяльності. Розкрито динаміку мотиваційної сфери спортсменів підліткового віку. Обґрунтовано необхідність створення портативної методики для діагностики актуальних мотивів підлітків-спортсменів. Мета дослідження-розроблення та адаптація методики діагностики актуальних мотивів спортивної діяльності підлітків. В опитувальнику мотивів спортивної діяльності підлітків застосовано монополярну шкалу Лайкерта на 5 градацій. Кінцевий варіант методики містить 25 пунктів. Запропонована методика дозволяє виявити міру значущості трьох мотивів (емоційний мотив, мотив фізичного самовдосконалення, глористичний мотив), джерелом яких є психологічні, фізіологічні та соціальні потреби. Емоційний мотив (емоційного задоволення)-бажання отримати емоційне задоволення від занять спортом, переживання радощів, стану емоційного піднесення. Мотив фізичного самовдосконалення-прагнення покращити власний фізичний стан, мати більш досконале тіло, розвинути фізичні якості. Глористичний мотив самоствердження та визнання-прагнення до слави, бажання бути відомим завдяки своїм спортивним досягненням, отримати визнання. Представлено результати стандартизації методики визначення актуальних мотивів спортивної діяльності. Надійність опитувальника визначалася за допомогою розрахунку альфа-коефіцієнта Кронбаха, величина якого для опитувальника з 25 пунктів становить 0,912. Конструктну валідність опитувальника встановлено шляхом факторизації даних, отриманих на вибірці (n = 182 особи). Ретестова надійність опитувальника підтверджується коефіцієнтом кореляції між результатами двох досліджень на рівні r=0,732, що вказує на досить високу тестову надійність цієї методики. Визначено стенові значення для кожної із трьох шкал опитувальника та стимульний матеріал. Ключові слова: мотиви спортивної діяльності, мотивація до занять спортом, підлітки-спортсмени, опитувальник мотивів спортивної діяльності підлітків. Постановка проблеми. Спортивна діяльність у підлітковому віці має вирішальне значення для становлення професійного спортсмена-олімпійця. Одним із основоположних факторів становлення майбутнього чемпіона є формування спортивної мотивації. Мотивація до спортивної діяльності є цілісною системою, яка включає особистісні та ситуативні фактори та визначає конкретні форми діяльності й поведінки спортсмена. Цілеспрямоване формування мотивів спортивної діяльності сприяє становленню фахівця в галузі спорту. Як зазначає Н. Височина, під час підготовки спортсменів серед інших завдань психологічного забезпечення на етапі попередньої