На Боржавських островах (original) (raw)

Мабуть всі знають, що не так і давно, пару десятків мільйонів років тому на місці сучасних Карпат було море і лише окремі гірські вершини-острови омивалися хвилями палеоморя. Гори піднялися, море відійшло, але і зараз ми часом маємо щастя відпочивати на цьому курорті і насолоджуватися хвилями припливів-відпливів, бризом... правда, це вже море іншої природи - море хмар... Головне, щоб прибережна метеослужба прогнозувала "низьку хмарність". О!

Якщо на відкритих рівнинних рибних фермах і плантаціях водорослей було яскраво і прозоро, то чим ближче ми підпливали до серединно-океанічного хребта тим морок дна ставав сірішим і бруднішим. Та я сподівався, що це лише так на дні, достатньо просто випірнути на поверхню - а там сонце і приємний вітерець... Так воно і виявилося!


Руїни древньої підводної бази, яка внаслідок регресії моря помаленьку піднімається на поверхню...

Маршрут був досить звичайний - виплили на Великий Верх та й пірнули назад :)
Ближче до поверхні сірість дна розвіювалися і ось ми винирнули з водоростей, а разом з тим і з моря, і тут почався цей момент - коли бачиш золоту сторону чогось неприглядного і на перший погляд некрасивого.

Море легенько штормило! Хвилі накочувалися і розбивалися об берег...


Морська ламінарія...


В найнижчому місці вода знайшла прохід і хвилі перекочувалися з однієї бухти в іншу...


Вітер, туман і місячне сяйво надавали метеостанції образ якоїсь антарктичної дослідницької бази (тієї через яку відкривається прохід в центр Землі:))


Заночували на базі берегової служби)


Ранній підйом і пливемо-летимо до вершини острова...

Море хвилюється, штормить...


Хмарна регресія відкриває острови...


Море горить в перших сонячних променях...


Вчуся стартувати політ - вітер був таким сильним, що думаю якби вдягти вінгсьют то можна було б підлетіти (чи поплисти якщо бути скатом мантою) :-)


Останні метри до вершини і...


... це був просто оргазм коли нам відкрився морський краєвид хмар по іншу сторону острова )))


Одинокий курортник спостерігає як хвилі перекочуються через серединно-океанічний хребет Боржави...


Трохи позагаряли на вершині, з"їли морозива, випили лимонаду і пірнули назад, на Дно...

Пірнаючи вниз роздумував над тим, як споглядання фантастичної краси природи надихає та оновлює організми для їхнього життя на дні, а вітер добре видуває старі водорослі з голови :)


Фантастичний ліс водорослей в зоні морського прибою.

Дякую за увагу!