Історія Університету | ХАІ (original) (raw)

bellCreated using FigmaVectorCreated using FigmacalendarCreated using Figmaearth-globeCreated using FigmaenvelopeCreated using FigmaFax 1Created using FigmaVectorCreated using FigmaVectorCreated using Figmatelephone-handle-silhouetteCreated using Figma

Серед фахівців з вищою освітою, які працюють в авіаційно-космічної галузі України, 80% - випускники ХАІ

В 1937 в ХАІ працювала реактивна група, проектувалися перші ракети

У 60-х роках в ХАІ були створені лабораторії

У 1999 році утворено ще один факультет - гуманітарний

ХАІ в 1930 - 1935

Україна - одна з небагатьох країн світу, в яких розробляється і виробляється авіаційна і космічна техніка, а також готуються кваліфіковані фахівці для цієї галузі. Національний аерокосмічний університет "Харківський авіаційний інститут" є провідним навчальним закладом в системі державної освіти України, який випускає фахівців даного профілю.

Харківський авіаційний інститут був заснований в 1930 р і спочатку мав у своєму складі два факультети - літакобудування та моторобудування. У момент заснування у ХАІ було всього 12 викладачів і 69 студентів. Розвиток інституту йшов надзвичайно швидкими темпами. Уже в 1932 році злетів перший у Європі пасажирський літак з шасі ХАІ-1, розроблений викладачами та студентами-дипломниками ХАІ. Літаки і планери, створені в стінах інституту, встановлювали світові рекорди.

Георгій Федорович Проскура

У 1930-му році біля витоків створення ХАІ стояв відомий вчений, учень М. Є. Жуковського, професор (згодом академік) Георгій Федорович Проскура, який за своє життя був нагороджений не тільки за внесок в розвиток авіації, а й, наприклад, за створення унікальної гідротехнічної системи при будівництві каналу «Волга-Москва».

Його ім'ям названа вулиця в районі селища Жуковського в місті Харкові (вулиця, на якій розташований нинішній національний акосміческій університет ім.М.Є.Жуковського «ХАІ»).

1920-ті. Проскура зі студентами авіаційного відділення Харківського технологічного інституту (нині ХПІ), з якого в 1930-му році з'явився ХАІ.

Унікальний випадок в історії ВНЗ СРСР

Другий директор ХАІ Андрій Омелянович Медведер (1903-1935) дійсно унікальний випадок в історії ВНЗ СРСР - з 1931 по 1932 рік він був директором ХАІ і одночасно студентом третього курсу факультету літакобудування. У 1935 році він трагічно загинув під час випробування літаючого човна МТБ-1.

ХАІ-1

У 1932-му під керівництвом професора кафедри конструкції літаків Йосипа Григоровича Немана ініціативна група співробітників і студентів ХАІ створили проект швидкісного літака, який отримав назву «ХАІ-1». Це був перший в Європі пасажирський літак шасі, яке прибирається в польоті, що забезпечило літаку «ХАІ-1» рекорд швидкості. На вітчизняному двигуні М-22, потужністю 480 к.с. він показав швидкість - 322км/год, за цим показником він посів перше місце в Європі та друге в світі. За період з 1934-го по 1937-й рік на Київському авіазаводі було побудовано більше 40 таких машин і в передвоєнні роки ХАІ-1 став наймасовішим пасажирським літаком країни. Досягнення в цій області послужили поштовхом для створення в ХАІ casino play дослідно-конструкторського бюро.

З 1936 по 1938-й на базі літака ХАІ-1 створюється «ХАІ-5», модифікація якого бомбардувальник «ХАІ-5 - Р10» активно використовувався під час Другої світової війни, як розвідник і ближній бомбардувальник, аж до 1943-го року. Всього було побудовано 490 таких машин.

ХАІ-4

В 1934-му році вперше піднявся в повітря планер «Осавіахімовець України» або «ХАІ-4», створенням якого керував Павло Георгійович Беннінг. Саме їм була запропонована унікальна система гідравлічного зв'язку між переднім і заднім шасі, яка давала можливість одночасно прибирати і випускати три колеса в польоті. Паралельно з цим велися розробки планера «Осавіахімовець ХАІ», якому судилося увійти в історію світової авіації. Саме на ньому льотчик Рижков вперше в світі здійснив фігури вищого пілотажу на планері, виконавши (просимо звернути особливу увагу на цю цифру) 26 мертвих петель, одна з яких - з виходом в зворотньому напрямку.

Літом 1934-го року в ХАІ створюється двомісний планер - бесхвостка - «ХАІ-2», що носить ім'я «Павла Постишева». А два місяці по тому, на десятих Всесоюзних планерних змаганнях у Коктебелі, «ХАІ-2» поставив рекорд серед планерів свого класу, протримавшись у повітрі 58 хвилин.

На зворотному шляху до Харкова планер ставить ще один рекорд - пілотований льотчиком Леонідом Рожковим планер пролетів 4 з половиною години на буксирі від Криму до Харкова без єдиної посадки.

ХАІ у 1935-му році

У 1935-му році інженер ХАІ, а в майбутньому генеральний конструктор, Архип Михайлович Люлька, розробив і спроектував перший вітчизняний турбореактивний двигун РТД-1.

Проект «Літаючі крила»

У 1935 році студенти ХАІ Фіщук, Стасюк і Косухін створили проект «літаючі крила», що давали можливість людині, яка вистрибнула з літака, здійснювати політ, який планує. Сьогодні даний проект втілений в життя під назвою «реактивний ранець».

ХАІ в 1935 - 1940

У 1935 році викладачем інституту А.М. Люлькою був спроектований перший вітчизняний турбореактивний двигун.

З листопада 1937 року в ХАІ працювала реактивна група, проектувалися перші ракети. До початку 40-х років в інституті було вже більше 1000 студентів, працювало дослідно-конструкторське бюро, активно велися наукові дослідження.

Розвиток інституту було перервано нападом фашистської Німеччини на СРСР. Більше 500 викладачів і студентів ХАІ билися на фронті, в бойових діях брали участь розроблені в інституті бомбардувальники. У зв'язку з окупацією Харкова інститут був евакуйований до Казані і продовжував готувати фахівців для авіаційної промисловості. У ті роки студенти старших курсів направлялися на інженерні посади оборонних підприємств. Багато з них були нагороджені орденами і медалями за успіхи в організації виробництва бойової техніки.

Порохова ракета №2

10 листопада 37-го року, під керівництвом академіка Г. Ф. Проскури об'єднується група вчених, інженерів і студентів, яка займається питаннями вивчення ракетної тяги, конструює і запускає перші ракети. 19 вересня 1940 року ентузіастами реактивної групи, поблизу села Черкаська Лозова під Харковом був запущена порохова ракета №2. Цієї історичної події присвячена меморіальна дошка на Літаковому корпусі ХАІ.

Міжнародні заочні стрілецько-спортивні змагання

У 1939 році команда Харківського авіаційного інституту приймала участь в міжнародних заочних стрілецько-спортивних змаганнях, організованих Англійської асоціацією стрілецьких клубів. Від стрільців СРСР виступало 45 команд. Команда ХАІ зайняла: 1-е місце по Україні, 10-е місце в СРСР і 12-е місце в світі.

У ній випускник ХАІ 1941 року Борис Олексійович Хохлов (крайній зліва). В майбутньому викладач ХАІ, а потім головний інженер і генеральний директор Харківського Авіаційного виробничого об'єднання. Лауреат Державної премії СРСР. Саме під його керівництвом на ХАЗі будуть випускатися такі всесвітньо відомі лайнери, як ТУ-104, Ту-124 і Ту - 134, а також розпочато роботи з підготовки до виробництва нового покоління АНів, літаків - Ан-72 і Ан-74.

Григорій Рудик

16 серпня 1943 року бійці 285 гвардійського полку одними з перших увірвалися в окупований Харків, вибили німців з району ХАІ. Полком командував 29-річний майор Григорій Рудик. Пройшовши територію ХАІ, вони вийшли в район Гідропарку (Шкіряний - під час війни Цегельний завод). Там майор Рудик загинув. Залишилися син і дружина. Іменем майора Григорія Рудика названий вулиця в Лісопарку. По суті - людина, яка командувала визволенням ХАІ і сел. Жуковського.

ХАІ післявоєнні роки

У 1944 році, відразу після звільнення міста, інститут був повернутий до Харкова.

Відновлення зруйнованих корпусів ХАІ зайняло майже 8 років. Одночасно вдосконалювався навчальний процес, створювалися нові кафедри, розширювалася програма наукових досліджень. В кінці 40-х років були проведені перші досліди зі штампування вибухом. У 1953 році в ХАІ розпочалися роботи зі створення реактивних пальників для буріння твердих порід, побудована аеродинамічна труба. У зв'язку з розвитком ракетної техніки була розпочата підготовка фахівців з її проектування і виробництва, відкритий радіотехнічний факультет.

У 60-х роках в ХАІ були створені лабораторія по використанню імпульсних джерел енергії в промисловості, лабораторія з дослідження тривалої міцності авіаційних конструкцій. Розпочало роботу студентське конструкторське бюро, яке створило за час свого існування понад тридцять зразків літаків. У 1966 році Харківський авіаційний інститут був включений в число 26 базових вищих навчальних закладів СРСР.

Спеціалізація інституту постійно розширювалася. До 1980 року були відкриті нові факультети - систем управління літальними апаратами і ракетно-космічної техніки. Одночасно тривало розвиток матеріальної бази. Було завершено будівництво комплексу аеродинамічних труб, побудовані нові навчальні корпуси та гуртожитки, спорткомплекс, база відпочинку в Криму. За видатні успіхи в галузі підготовки висококваліфікованих фахівців і в наукових дослідженнях в 1978 році інституту було присвоєно ім'я М.Є. Жуковського, а в 1980 році ХАІ був нагороджений орденом Леніна. У 80-х роках відкриті факультети підвищення кваліфікації для працівників авіаційно-космічної промисловості та факультет довузівської підготовки.

ХАІ-20

У червні 1967 го року студентами ХАІ був побудований і успішно випробуваний унікальний літак ХАІ-20, удостоєний нагород ВДНГ СРСР. Два роки по тому в ХАІ створюється гібколет ХАІ - 21, прообраз нинішніх мотодельтапланов. ХАІ-21 з успіхом демонструвався на виставках в США і Канаді.

Олег Антонов

1977 рік. Видатний Генеральний конструктор Олег Костянтинович Антонов стає завідувачем кафедрою конструкції літаків ХАІ (кафедра 103).

«Батько вітчизняної авіації»

31-го березня 1978 року Харківському авіаційному інституту за величезний внесок у справу підготовки авіаційних фахівців присвоюється ім'я теоретика повітроплавання «батька вітчизняної авіації» М.Є. Жуковського.

КВК ХАІ

14 квітня 1990 року в ХАІ зіграла свою першу гру і здобула свою першу перемогу легендарна команда КВК ХАІ, яка в середині 90-х не тільки завоювала чемпіонський титул КВК і Кубок Чемпіонів, але і єдина в Клубі веселих і кмітливих отримала титул «Кращої команди КВК десятиліття»

ХАІ в роки незалежності

З утворенням в 1991 році незалежної України, ХАІ став єдиним інститутом країни, що здійснює комплексну підготовку фахівців для авіаційно-космічної галузі. У 1992 році вперше в історії ХАІ почав навчання іноземних громадян, у зв'язку з вимогами часу був створений факультет економіки і менеджменту. Тоді ж в навчальні програми було включено вивчення інтегрованих програмних комплексів CAD / CAM / CAE: UNIGRAFICS, ADEM, EUCLID і ін. У серпні 1998 року на базі Харківського авіаційного інституту був створений Державний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського "ХАІ".

За роки свого існування університет підготував понад 53 тисяч інженерів. Серед фахівців з вищою освітою, які працюють в авіаційно-космічної галузі України, 80% - випускники ХАІ. Університет по праву пишається досягненнями своїх вчених в області надзвуковий аеродинаміки, міцності авіаційних конструкцій, конструювання авіаційних і ракетних двигунів, систем управління літальних апаратів і багатьох інших. Винаходи вчених університету запатентовані більш ніж в 20 країнах світу. ХАІ є постійним учасником міжнародних виставок.

Університет продовжує розвиватися. У 1999 році утворено ще один факультет - гуманітарний. В даний час в університеті навчаються більше 7000 студентів і 160 аспірантів, працюють 700 викладачів (з них - 95 професорів і докторів наук, понад 400 доцентів і кандидатів наук) і понад 2000 співробітників. Серед викладачів університету 1 лауреат Ленінської премії СРСР, 3 лауреата Державної премії СРСР, 25 лауреатів Державної премії України, 11 лауреатів премії Ради Міністрів СРСР.

ХАІ сьогодні

Відмінна особливість ХАІ - тісні зв'язки з виробництвом. В університеті викладали генеральні конструктори і керівники найбільших авіаційно-космічних підприємств: Я.Е. Айзенберг, П.В. Балабуєв, В.О. Богуслаєв, І.В. Драновський, С.М. Конюхов, Ф.М. Муравченко, А.К. Мялиця.

Зараз університет займає окрему територію міста в лісопарковій зоні площею близько 25 га, на якій розташовано 8 навчальних корпусів, 2 науково-дослідних інститути, наукові лабораторії, бібліотека з фондом 920000 томів, студентське містечко, спорткомплекс, профілакторій, їдальні.

Університет є співвиконавцем Міжнародної космічної програми "Альфа", а також наукових проектів з фірмами США, Японії, Німеччини, Мексики, Нідерландів, Китаю.

11 вересня 2000 року університету присвоєно статус - Національний. Нове ім'я ХАІ - Національний аерокосмічний університет ім. M.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут".

XXI століття - століття ще більш бурхливого розвитку авіації та космонавтики. Вчені та викладачі університету з упевненістю і оптимізмом дивляться в майбутнє і готові вирішити будь-які завдання, які поставить час.

Видатні особи

Олег АНТОНОВЛегенда світової авіації

Генеральний конструктор, завідувач кафедри конструкції літаків (1977-1984)

Петро БАЛАБУЄВВипускник ХАІ

Генеральний конструктор, творець літаків: Ан-22 «Антей», Ан-72, Ан-74, Ан-32, Ан-28, Ан-124 «Руслан» та Ан-225 «Мрія».

Валерій КРАСОВСЬКИЙВипускник ХАІ

Co-founder, CEO of Sigma Software Group та генеральний партнер інвестиційного фонду

В’ячеслав КЛИМОВвипускник ХАІ

Засновник компанії «Нова пошта»

Володимир ПОПЕРШЕНЮКВипускник ХАІ

Засновник компанії «Нова пошта».

Андрій ЧИВУРІНвипускник ХАІ

Капітан легендарної команди КВК «Люди в білому». Продюсер. Засновник «Лігі Сміху»

Олександр ШУЛЕЩЕНКОВипускник ХАІ

Бортінженер-випробувач І класу. Піднімав у небо літаки Ан-26, Ан-72, Ан-12, Ан-22, Ан-32, Ан-74, Ан-123, Ан-225 «Мрія» (перший політ)

Сергій ГОРБИКВипускник ХАІ

Льотчик-випробувач 1 класу. 115 світових рекордів польоту на літаках, майстер спорту міжнародного класу з вищого пілотажу. Піднімав в небо Ан-225 «Мрію». Загинув при випробувальному польоті літака Ан-124 «Руслан»

Федір МУРАВЧЕНКОвипускник ХАІ

Генеральний конструктор ЗМКБ «Прогрес». Один з творців двигунів для літаків Як-42, Ан-72, Ан-74, Ан-124 «Руслан», Ан-225 «Мрія», Ан-140, Ту-334, Бе-200, Як-130, Ан-74ТК-300, Ан-148 та вертольоту Мі-26

Володимир ЛОТАРЕВВипускник ХАІ

Академік. Генеральний конструктор ЗМКБ «Прогрес». Один з творців двигунів для літаків Ан-8, Ан-10, Ан-22, Бе-12, Ил-18, Ту-95, Ту-114, Як-40, Вн-124, Ан-225, а також на більшості вертольотів Міля та Камова

Ігор КРАВЧЕНКОВипускник ХАІ

Академік. Генеральний конструктор ЗМКБ «Прогрес»

Костянтин КАЛІНІНЗасновник ХАІ

Генеральний конструктор. Творець легендарних літаків К-2, К-3, К-4, К-5, літака-гіганта К-7

Анатолий МЯЛИЦЯвипускник ХАІ

Герой України. Генеральний директор Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХАЗ). Міністр промислової політики України (2002-2004 р.р.)

Ірина ХАЙЧЕНКОВипускниця ХАІ

Пілот-винищувач. Перша українська льотчиця, яка підняла в небо реактивний літак

Йосип НЕМАНЗавідувач кафедрою проектування літаків

Генеральний конструктор. Творець легенди світової авіації літака ХАІ-1 - першого в Європі і другого у світі літака з шасі, що прибиралися у польоті