Павло Єремєєв | V.N. Karazin Kharkiv National University (original) (raw)

Papers by Павло Єремєєв

The Yearbook of Balkan and Baltic Studies, 2024

The paper deals with the images of faith and knowledge in the works of Mykhailo Maksymovych, a fa... more The paper deals with the images of faith and knowledge in the works of Mykhailo Maksymovych, a famous botanist, folklorist, and historian of the 19th century and the first rector of the University of St. Volodimir in Kyiv. The way of solving the problem of the relationship between religion and science adopted by Mykhailo Maksymovych is analyzed in the general context of the intellectual processes in Eastern Europe of the 19th century. The study is based on Mykhailo Maksymovych’s published works, memoirs, letters, and unpublished texts, saved in the Institution of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine (Kyiv). The methodological foundation became the approaches of the Cambridge School of Intellectual History, theorizing in cultural memory and quantitative content analysis with MAXQDA-2022. It is shown that Mykhailo Maksymovych’s attitude to the demarcation problem of knowledge and faith resulted from his personal religiosity combined with Mykhailo Maksymovych’s fascination with Friedrich Schelling’s ideas. The scholar perceived the Bible as a relevant description of the “factual” dimension of human history. Mykhailo Maksymovych represented the “philosophy of the heart,” widespread in Ukrainian intellectual life of that period. The deep personal religiosity of the scholar, combined with his theoretical ideas about the correlation between faith and knowledge, led him to the idea of Orthodox coherence between Russia and Ukraine. It was an actualization of the early modern idea, elaborated in the Kyivan Synopsis of the late 17th century. Mykhailo Maxymovych actualized these ideas on the new basis of Romanticism. The early modern ideas were close to Maxymovych’s consciousness because he was religious in the traditional Orthodox sense. Religious images of Ukraine in the works of Mykhailo Maksymovych were similar to the ideas of Konstantin Leontiev, a famous Russian conservative philosopher of the second half of the 19th century.

Єремєєв, П. Філологія та сакральність: церковнослов’янська мова в оцінках Михайла Максимовича. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», 38, 7-16., 2024

Purpose. The article attempts to discover how and under the influence of what factors Mykhailo Ma... more Purpose. The article attempts to discover how and under the influence of what factors Mykhailo Maksymovych perceived and described the Church Slavonic language and how the scholar’s vision of this issue influenced other assessments and characteristics in his works.

Methods. The study is based on the dichotomy of the sacred and the profane described in the phenomenology of religion. Based on published works by Mykhailo Maksymovych, his memoir, letters and unpublished notes, saved in the Institution of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine (Kyiv), I attempt to find out whether the sacralisation of the Church Slavonic language took place in the mind of Mykhailo Maksymovych, and if so, how this sacralisation influenced his assessment of the place and role of this language in national life.

Scientific novelty. The author reveals how Mykhailo Maksymovych’s religious views and worship experiences influenced his perception of the Church Slavonic language in his scientific works. The connection between Mykhailo Maksymovych's opinions on the Church Slavonic language and his assessments of the importance of other Slavic languages is revealed.

Conclusions. Mykhailo Maksymovych sacralised the Church Slavonic language under the influence of his religious beliefs and prayer practices. This process resulted from rather archaic principles of thinking described in terms of the phenomenology of religion. Influenced by the sacralisation of the Church Slavonic language, Mychailo Maksymovych characterised its influence as positive without any philological arguments. Postulating the thesis about the particular impact of the Church Slavonic language on the formation of the Russian literary language, Mykhailo Maksymovych stressed its superiority to the other Slavic languages.

Key words: Mykhailo Maksymovych, Church Slavonic language, Orthodoxy, Ukraine, Eastern Europe, the Russian empire, religion, sacred, philology, images, intellectual history, historiography.

ХХVІ Сходознавчі читання А. Кримського : матеріали міжнародної наукової конференції, 30 листопада 2023 р. – Київ : Львів – Торунь : Liha-Pres, 2023. , 2023

Показано, під впливом яких факторів конструювалися єврейські образи у працях відомого православно... more Показано, під впливом яких факторів конструювалися єврейські образи у працях відомого православного ієрарха та церковного історика середини ХІХ ст. Філарета Гумілевського. Спираючись на методологічні підходи Кембриджської школи інтелектуальної історії здійснена спроба реконструювати рухливе значення термінів, які використовував Філарет Гумілевський для позначення євреїв, виявити, яким чином в уявленні архієрея співвідносилися релігійні, етнічні та соціально-економічні характеристики єврейської спільноти, у який спосіб та під впливом яких чинників Філарет Гумілевський сприймав джерельні відомості щодо єврейства Східної Європи. Показано, що в працях Філарета Гумілевського кількість згадок про євреїв збільшується у порівнянні з церковною історіографією початку 1800-х рр. Це обумовлено, серед іншого, впливом українського історіописання на Філарета Гумілевського.
Термін "євреї" історик подає як з позитивними, так і негативними конотаціями, в той час як термін "жиди" використовується майже завжди у негативному сенсі. Специфіка негативних характеристик єврейства у роботах Філарета Гумілевського була зумовлена взаємодією традиційних християнських закидів проти юдаїзму, досить звичних соціально-економічних звинувачень проти євреїв та просвітницьких впливів на інтелектуальне життя Російської православної церкви того часу.

1. BİLSEL INTERNATIONAL ÇATALHÖYÜK SCIENTIFIC RESEARCHES CONGRESS 28-29 OCTOBER, KONYA/TÜRKİYE, 2023

The paper aims to show the ways of describing religious persecution by Russian historians of the ... more The paper aims to show the ways of describing religious persecution by Russian historians of the first half of the 19th century and to trace the influence of different factors on their attitude towards the facts of repressions against religious minorities in the past. This problem has not been studied yet. Our research is based on the published works of such creators of Russian historical grand narratives as Nikolai Karamzin, Nikolay Polevoy, Nikolay Ustryalov, and Mikhail Pogodin. We have also studied their letters, allowing us to analyze the influence of historians' worldviews on their attitude to religious persecution. The approaches of the Cambridge School of Intellectual History are the methodological basis of this research. Russian historians' attitudes towards the past and present religious persecutions resulted from their personal religious, political, and philosophical views, such cultural movements as Enlightenment and Romanticism, and discussions about the correlation between Christian morality and political life were held during that period. Russian historians' descriptions of the religious persecutions varied between moralizing and attempts to judge the past "according to customs and manners of the previous epochs." In the latter case, historians of the 19th century often excused the religious persecution of the 16th and 17th centuries by orientalizing the past (in the same terms, they orientalized the folk). Such narrative strategy allowed them to reconcile with the religious persecutions of the past and include them in the national historical narrative.

Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. Вип. 36, 2023

Мета. Схарактеризувати образи католицизму у творчості Михайла Максимовича (1804–1873) – видатного... more Мета. Схарактеризувати образи католицизму у творчості Михайла Максимовича (1804–1873) – видатного українського інтелектуала, першого ректора Київського університету імені Святого Володимира.
Методи. В основі методології роботи – принципи, сформульовані представниками Кембриджської школи інтелектуальної історії, сучасні теорії метафори, що були використані відповідно до описаних Евою Доманською принципів побудови «теорії знизу», методи кількісного контент-аналізу, реалізовані за допомогою програми MAXQDA-2022. Дослідження ґрунтується на опублікованих наукових працях Михайла Максимовича, листах ученого, а також неопублікованих нотатках науковця, що зберігаються в Інституті рукопису Центральної державної наукової бібліотеки імені Володимира Вернадського (м. Київ).
Наукова новизна. Виявлено, у який спосіб сприйняття католицизму як «неправильної віри» поєднувалися в уяві Михайла Максимовича з відразою до «ненависного папізму» як до соціально-політичної сили. Статистично визначена типовість різноманітних контексів, у яких учений згадував «латинську віру». Учточнено, як образи католицизму в працях Михайла Максимовича поєднувалися з різноманітними етнічними, територіальними та іншими характеристиками, яким чином у роботах вченого співвідносилися образи римо- та греко-католиків.
Висновки. Михайло Максимович створює цілком негативні образи католицизму у своїх наукових працях. Винятком є згадування хрестових походів із позитивними конотаціями, що було пов’язане з впливом романтичної історіографії хрестоносного руху на візії вченого. В опублікованих роботах Михайла Максимовича критиці піддано суспільно-політичний вимір католицизму. Однак у неопублікованих записах учений звертає увагу на літургійні особливості, що викликали полеміку між католиками та православними. Типовою в текстах ученого була прив’язка образів католицизму до образів литвинів та поляків. Михайло Максимовича символічно розділяв «католиків» та «уніатів». Він зображав «уніатство» як явище, що з’явилося внаслідок зради і підлягає поверненню до батьківської віри. Специфіка сконструйованих Михайлом Максимовичем образів католицизму була зумовлена особистими релігійними поглядами вченого, загальним контекстом суспільно-політичного та культурного життя в Україні першої половини та середини ХІХ ст., впливом романтизму та глобальних процесів націотворення, що мали місце протягом «довгого» ХІХ ст.

REESOURCES: Переосмислюючи Східну Європу. https://edu.lvivcenter.org/reflection-text/historian-and-faith/#, 2023

Показано, що сучасні наукові візії у галузі історії релігії можуть вступати і часто вступають у ф... more Показано, що сучасні наукові візії у галузі історії релігії можуть вступати і часто вступають у фундаментальні протиріччя з релігійними поглядами деяких віруючих студентів. Пропоновані рефлексії стосуються питання про можливі стилі взаємодії викладача з тими студентами, які з релігійних причин не приймають підходи сучасної історичної науки у сфері давньої історії, біблеїстики тощо.

Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. 2022. Вип. 35. С. 51-66.

RELIGIOUS IMAGES IN THE SCIENTIFIC WORKS BY MYKHAILO MAKSYMOVYCH Purpose. The paper deals with th... more RELIGIOUS IMAGES IN THE SCIENTIFIC WORKS BY MYKHAILO MAKSYMOVYCH
Purpose. The paper deals with the religious images in the works by Mykhailo Maksymovych, a famous Ukrainian botanist, folklorist, linguist, historian, and the first rector of the University in Kyiv.
Methods. The methodological foundation became the approaches of the Cambridge School of intellectual history, theorising in cultural memory and quantitative content analysis with MAXQDA-2022. The study is based on the scholar's published works, memoirs, letters, and unpublished texts, saved in the Institution of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine (Kyiv).
Results. It is shown that the attitude of Mykhailo Maksymovych to the demarcation problem of knowledge and faith was the result of his religiosity combined with Mykhailo Maksymovych’s fascination with Friedrich Schelling’s ideas. The scholar perceived the Bible as a relevant description of human history's “factual” dimension. Mykhailo Maksymovych was a representative of the “philosophy of the heart”, widespread in Ukrainian intellectual life of that period.
Conclusions. Mykhailo Maksymovych’s religiosity, combined with the features of Romanticism, caused his views on Ukrainian distinctiveness.
Keywords: Mykhailo Maksymovych, historiography, religion, Romanticism, philosophy of heart, content-analysis

Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», вип. 62, 2022, с. 49-85.

DESTRUCTION OF CULT BUILDINGS IN KHARKIV DURING THE RUSSIAN MILITARY AGGRESSION: PUBLIC PERCEPTIO... more DESTRUCTION OF CULT BUILDINGS IN KHARKIV DURING THE RUSSIAN MILITARY AGGRESSION: PUBLIC PERCEPTION AND RETHINKING OF CULTURAL HERITAGE

The article considers the ways in which public reaction to the destruction of cult buildings in Kharkiv during the full-scale Russian invasion is reflected in Ukrainian-language online media. The author examines how the religious nature of a cultural heritage object affects the perception of its destruction, how the significance of cult objects is reinterpreted in this situation, and to what extent the destruction of cult objects combines religious, ethnonational, and other connotations. Drawing on the theoretical studies of cultural memory by Aleida Assmann, the author establishes which factors influence the actualization of particular aspects of the history of damaged cult objects in the mass media. It is noted that, despite the fairly high level of secularization in Ukrainian society, the collective imagination continues to perceive churches and other religious buildings as sacred objects, the destruction of which is seen as a blasphemous act. The artistic and historical significance of damaged cult objects is actualized much less often in the texts the author analyzes. This is in line with the tendencies described by José Casanova as part of the theory of postsecularism. The specific denominational affiliation of damaged religious buildings remains of secondary importance to the mass media, which may be interpreted as a manifestation of “spontaneous religiosity,” in which the sacral nature of cult objects is recognized, but without serious reflection, awareness of denominational boundaries, or regular immersion in spiritual practices. Furthermore, in this way, respect for believers of different confessions is demonstrated: the special significance of cult objects is recognized first and foremost because of their significance for others. The article also considers the impact of the religious affiliation of cult objects on the ways in which damage done to them is reported in some Ukrainian media.

Keywords: Russian military aggression, cultural memory, cult buildings, war crimes, postsecularism

У пошуках обличчя міста: Практики саморепрезентації міст України в індустріальну та постіндустріальну добу / заг. ред. В. Кравченка та С. Посохова. – Харків : Видавництво Точка, 2021. – 564 с.

Pavlo Yeremieiev Events of Kharkiv’s History in Guidebooks to the City The subject of this study ... more Pavlo Yeremieiev
Events of Kharkiv’s History in Guidebooks to the City
The subject of this study is the ways in which events of local history were drawn into the process of Kharkiv’s self-representation in tourist guidebooks. The author shows how guidebook writers linked shimmering “facts” together into specific event structures, in what context and with what connotations they employed the terms “event,” “historical event,” etc., and how events featured in guidebooks became elements in the structuring of time. Metaphors used in guidebooks to characterize events are detailed, and their uantitative analysis is given (using a database created in the MS Access database management system). The author establishes how socially prevalent ideas (often those dictated by the state) about the importance of certain spheres of life, as well as the dominant political and ideological tenets, influenced the selection and evaluation of events featured in guidebooks.

Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме / Ред. проф. С. Б. Сорочан; сост. А. Н. Домановский. – Выпуск 7. – Харьков: Майдан, 2019. – С. 127-149, 2019

Єремєєв П. В. Методологічні проблеми застосування теорії «церква-секта» при дослідженні історії релігії // Науковий щорічник «Історія релігій в Україні» / За заг. ред. М.Капраля, О. Киричук, І. Орлевич. – Львів: «Логос», 2017. Вип. 27. – С. 552-562., 2017

Yeremieiev Pavlo. Methodological problems of church-sect theory’s application in the study of the... more Yeremieiev Pavlo. Methodological problems of church-sect theory’s application in the study of the religion history.
The article deals with the prospects of church-sect theory using in the study of religious movements. It is shown that in this case we face with the problem of hermeneutic circle and opportunities for solving it are shown.
It is examined the scale of the religion groups, which could be the objects of the study within the framework of the sect-church theory.
Key words: church-sect theory, hermeneutic circle, constructive type, falsifiability, universal church.

Міжнародна науково-практична конференція «VIII Міждисциплінарні читання», 21 листопада 2019 року, Київський будинок вчених НАН України. Тези доповідей., 2019

Здійснено спробу зрозуміти, яким чином російські історики першої половини ХІХ ст. характеризували... more Здійснено спробу зрозуміти, яким чином російські історики першої половини ХІХ ст. характеризували релігійну специфіку українських земель, як на ці характеристики впливала особиста релігійність істориків, методологічні підходи тих часів, загальні культурні тренди епохи (Просвітництво, Романтизм). Показано, яким чином звернення до релігійної історії українських теренів вписувалося у загальне розуміння українських земель в категоріях «свій» чи «інший». Визначено, я якій мірі загальні процеси націотворення у «довгому ХІХ ст.» проявлялися в російських історичних наративах, зокрема, в описах релігійних процесів на території України.

Науковий щорічник "Історія релігій в Україні" / за заг. ред. О. Киричук, І. Орлевич, М. Омельчук; Львівський музей історії релігії; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди., 2019

Hermeneutic circle and (im)possibility of political correctness: terminological problem in resea... more Hermeneutic circle and (im)possibility of political correctness:
terminological problem in researches of religious history
Usage of terms in the field of religious history is being analyzed. It is claimed that terminological problem in history has been studied by such historians as Marc Bloch, Reinhart Koselleck, Marina Bobkova and others but the specificity of terms usage in religious history studies has not been considered yet. The problems of political correctness and hermeneutic circle connected with the using of terms are described. Solution to such problems is proposed.
It is shown that the choice of research object in history always means the construction of it. This is the basis for debates about the continuities in the history of different social groups. In the area of religion such problem is especially difficult, because from the believers’ point of view their religious group is often an ontological phenomenon. It is claimed that choosing of particular meaning of such multi-layered terms as “religion”, “Christianity”, “Orthodoxy” ets. by historians is connected with their likes and dislikes. The author came to conclusion that verification of different meanings of such terms with the methods of secular humanities and science is impossible. As an example the author pays attention to the controversial problems of identification the Scientology as religious confession, Jehovah's Witnesses as a Christian organization, Old Belief as Orthodoxy. A lot of terms (heresy, schism, sect ets.), being used in the studies of the history of religion, have not only scientific but also theological senses. Such senses could be offensive for representatives of some religious groups.
It is claimed that equivocation should be avoided; the boundary between confessional-oriented and secular humanities should be understood. The problem of hermeneutic circle might be solved by studying and description of religious phenomena from various research perspectives, which means, inter alia, the usage of different categories and concepts frameworks. Moreover it is shown the necessity of perpetual reflection and self-reflection of historians about the influence of terms on their research conclusions.
Key words: history of religion, historiography, science studies, terminology, hermeneutic circle, political correctness.

Досліджено специфіку використання термінів у наукових працях з історії релігії. Визначено, що низка понять імпліцитно наповнені сенсами, які є досить дражливими для представників певних релігійних груп, і при цьому не можуть бути перевірені в рамках світської науки. Висвітлюється зв’язок використання термінів у дослідженнях з історії релігії з проблемою герменевтичного кола. Зроблено наголос на необхідності уникнення еквівокації при використанні багатозначних термінів, проведення чіткої межі між світською та конфесійно-спрямованою наукою, опису досліджуваних явищ одразу з кількох дослідницьких перспектив (що передбачає і застосування різного категоріального апарату). Показано сенс постійної рефлексії дослідника стосовно впливу застосовуваної ним термінології на фокус та результати його дослідження.
Ключові слова: історія релігії, історіографія, наукознавство, термінологія, герменевтичне коло, політкоректність

Харківський історіографічний збірник, 2017

В статье предпринята попытка выяснить, насколько оригинальными для своего времени были взгляды Н.... more В статье предпринята попытка выяснить, насколько оригинальными для своего времени были взгляды Н. И. Костомарова на сущность и значение старообрядчества. Прослежена связь идей историка относительно староверия с ранее высказанными взглядами И. С. Аксакова и А. П. Щапова. Анализируется влияние общественно-политических и религиозных убеждений Н. И. Костомарова, его методологических подходов на оценки старообрядчества. Показано, что во взглядах Н. И. Костомарова на раскол проявилась достаточно типичная для ХІХ века ориентализация народа.__________Ключевые слова: Н. И. Костомаров, старообрядчество, историография, И. С. Аксаков, А. П. Щапов, романтизм, ориентализм, внутренняя колонизация.__________Yeremieiev Pavlo. ‘A new and strange phenomenon for the old Russia’: the specificity of N. I. Kostomarov’s historic coverage of the Old Belief. The article attempts to ascertain the originality of Nikolay Kostomarov’s views on essence and value of the Old Belief. The paper traces the linkages between N. I. Kostomarov’s position on the Old Belief and earlier expressed views of Ivan Aksakov and Afanasiy Shapov. The author analyzes the influence of social-political and religious beliefs as well as methodological approaches of Nilolay Kostomarov on the specificity of his Old Belief studies. It is shown that Kostomarov’s views of the Old Belief are characterized by orientalizing of the folk, which was rather typical for the 19th century.
__________Key words: N. I. Kostomarov, Old Belief, historiography, Ivan Aksakov, Afanasiy Shapov, Romanticism, Orientalism, internal colonization.

Харківський історіографічний збірник, 2016

Стаття присвячена процесу конструювання меж старообрядництва в російській науковій літературі та ... more Стаття присвячена процесу конструювання меж старообрядництва в російській науковій літературі та публіцистиці XVIII – початку ХХ ст. Показано, що відсутність внутрішньої єдності старообрядництва, а також брак об’єктивних критеріїв визначення приналежності певної групи віруючих до «старої віри», створювали можливості для дуже різного опису меж такого явища, як старообрядництво. Суспільно-політична та конфесійна ангажованість російських авторів XVIII – початку ХХ ст. грала вирішальну роль при розв’язанні ними даного питання. Включаючи до обсягу поняття «старообрядництво» одні релігійні групи та виключаючи з нього інші, дослідники різних суспільно-політичних та конфесійних поглядів свідомо чи несвідомо намагалися представити старообрядництво у тому світлі, яке було вигідне для захисту їхніх переконань.____________Ключові слова: старообрядництво, сектантство, єдиновірництво, наукова література, публіцистика, поняття, межі.____________
Статья посвящена процессу конструирования границ старообрядчества в российской научной литературе и публицистике XVIII – начала ХХ вв. Показано, что отсутствие внутреннего единства старообрядчества, а также нехватка объективных критериев определения принадлежности определённой группы верующих к «старой вере», создавали возможность для очень разного описания границ такого явления, как старообрядчество. Общественно-политическая и конфессиональная ангажированность российских авторов XVIII – начала ХХ вв. играла решающую роль при рассмотрении ими данного вопроса. Включая в понятие «старообрядчество» одни религиозные группы и не включая другие, исследователи различных общественно-политических и конфессиональных взглядов сознательно или несознательно стремились представить старообрядчество в том виде, который был выгоден для защиты их убеждений.____________Ключевые слова: старообрядчество, сектантство, единоверие, научная литература, публицистика, понятие, границы.____________
The article is devoted to the process of the construction of Old Belief’s borders in the Russian scientific literature and publicism of the 18th – early 20th century. It is shown that the absence of the Old Belief’s unity and the lack of the objective criterions of some religion group’s belonging to the Old Belief determined the opportunities for the very different borders definition of the Old Belief. Social-political and confessional involvement of Russian authors of the 18th – early 20th century was crucial to their dealing with this problem. Counting or discounting some religion groups in the denotation “Old Belief” they consciously or unconsciously tried to show the Old Belief to advantage for their convictions’ apology. ____________Key words: Old Belief, sectarianizm, Edinoverie, scientific literature, publicism, denotation, borders.

The paper is devoted to quantitative evaluation of the prevalence of the Old Belief in the Russia... more The paper is devoted to quantitative evaluation of the prevalence of the Old Belief in the Russian empire in the 19th – early 20th centuries. Methodology for updating the official population statistic of Old Believers in the Russian Empire is offered. The verified data on population dynamics of Old Believers is given on the provinces and regions of the Russian Empire and on the state at all. Historiographical thesis about more than tenfold belittling of the number of Old Believers in the official statistic materials of the Russian Empire is refuted. The regional differences in the scale of concealment of faith by Old Believers and in the level of falsification of their number by the State government bodies are detected.

Key words: Old Believers, statistics, cohort analysis, population census, demography, the Russian Empire

Статья посвящена количественной оценке распространённости старообрядчества в Российской империи XIX – начала ХХ вв. Предлагается методика, позволяющая уточнить данные официальной статистики о численности старообрядческого населения Российской империи. Приведены уточнённые данные о динамике численности старообрядцев по губерниях и областях Российской империи, а также по государству в целом. Опровергается распространённый в историографии тезис о более чем десятикратном приуменьшении численности староверов в материалах официальной статистики Российской империи. Выявлены региональные различия в масштабах сокрытия веры старообрядцами, а также уровне фальсифицированности данных об их численности органами государственной власти.

Ключевые слова: старообрядчество, статистика, когортный анализ, перепись, демография, Российская империя

У статті здійснюється спроба визначити роль меморіальних дощок в посиленні присутності Харківсько... more У статті здійснюється спроба визначити роль меморіальних дощок в посиленні присутності Харківського університету в символічному просторі міста. Проаналізовано динаміку активності відкриття меморіальних дощок, пов’язаних із Харківським університетом, коло осіб, яким вони присвячені. Досліджено, яким чином такого роду події були відображені в засобах масової інформації.
Ключові слова: меморіальні дошки, Харківський університет, символічний простір, контент-аналіз.

Еремеев П. В. Харьковский университет в символическом пространстве города: мемориальные доски Харькова. В статье предпринята попытка определить роль мемориальных досок в усилении присутствия Харьковского университета в символическом пространстве города. Проанализирована динамика активности открытия мемориальных досок, связанных с Харьковским университетом, круг лиц, которым они посвящены. Исследовано, каким образом подобного рода события отражены в средствах массовой информации.
Ключевые слова: мемориальные доски, Харьковский университет, символическое пространство, контент-анализ.

Yeremieiev P. Kharkiv University in the symbolic space of the city:
Kharkiv commemorative tables. The article deals with the influence of the commemorative tables to the strengthening of the Kharkiv University’s presence in the symbolic space of the city. The dynamics of unveiling the commemorative tables, which are connected with Kharkiv University, is discussed. The persons were memorized by the commemorative tables are detected. The reflections of these processes in mass media are analyzed.
Key words: commemorative tables, Kharkiv University, symbolic space, content analysis.

The article deals with the reasons for changes of the official data on the number of the Old Beli... more The article deals with the reasons for changes of the official data on the number of the Old Believers of Kharkiv region in the period from 1825 to 1917. The dependence of the official statistics on the processes in the Old Belief is analyzed. With the help of the methods of microhistory, comparison method and correlation analyses it is proved that the practice of indicating the number of the Old Believers at random, which was widespread in some regions of the Russian Empire, was not typical for Kharkiv province. Decisive influence of the state policy aimed at the Old Belief on the dynamic of the official data on the number of the Old Believers of Kharkiv region is demonstrated.
Key words: Old Belief, statistics, Kharkiv province.

The Yearbook of Balkan and Baltic Studies, 2024

Key words: Mykhailo Maksymovych, Church Slavonic language, Orthodoxy, Ukraine, Eastern Europe, the Russian empire, religion, sacred, philology, images, intellectual history, historiography.

1. BİLSEL INTERNATIONAL ÇATALHÖYÜK SCIENTIFIC RESEARCHES CONGRESS 28-29 OCTOBER, KONYA/TÜRKİYE, 2023

REESOURCES: Переосмислюючи Східну Європу. https://edu.lvivcenter.org/reflection-text/historian-and-faith/#, 2023

Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», вип. 62, 2022, с. 49-85.

Keywords: Russian military aggression, cultural memory, cult buildings, war crimes, postsecularism

Харківський історіографічний збірник, 2017

Харківський історіографічний збірник, 2016

Key words: Old Believers, statistics, cohort analysis, population census, demography, the Russian Empire

Ключевые слова: старообрядчество, статистика, когортный анализ, перепись, демография, Российская империя

У монографії на прикладі старообрядницьких общин Харківщини прослідковано вплив релігійних уявлен... more У монографії на прикладі старообрядницьких общин Харківщини прослідковано вплив релігійних уявлень на характер об’єднання віруючих у соціальні спільноти різних масштабів, показані закономірності трансформації цих спільнот під впливом внутрішньої логіки розвитку конфесійних угрупувань та зовнішніх факторів. На основі сучасних статистичних підходів визначені масштаби применшення чисельності старообрядців Харківської губернії у матеріалах офіційного обліку ХІХ – початку ХХ ст. Виявлені чинники, що зумовлювали зміни кількості офіційно зареєстрованих та таємних старовірів регіону, визначено вплив регіональних та конфесійних особливостей на статевовікові характеристики старообрядницької спільноти Харківщини. ........................... В монографии на примере старообрядческих общин Харьковского региона прослежено влияние религиозных представлений на характер объединения верующих в социальные сообщества разных уровней, показаны закономерности трансформации этих сообществ под влиянием внутренней логики развития конфессиональных групп и внешних факторов.
На основе современных статистических методик выяснены масштабы приуменьшения численности старообрядцев Харьковской губернии в материалах официального учёта XIX – начала ХХ вв. Выявлены факторы, которые обуславливали изменения количества официально зарегистрированных и тайных старообрядцев региона, описано влияние региональных и конфессиональных особенностей на половозрастные характеристики старообрядческого населения Харьковской губернии.