Oleksiy Musiyezdov | V.N. Karazin Kharkiv National University (original) (raw)

Papers by Oleksiy Musiyezdov

Присвячено спробам застосування концепцій пам'яті до вивчення міської ідентичності. Вихідним пунк... more Присвячено спробам застосування концепцій пам'яті до вивчення міської ідентичності. Вихідним пунктом здійснення таких спроб є розгляд міської ідентичності за допомогою концепції уявлених спільнот, що означає наголос на уявленнях про специфіку міста й міських жителів як основі ідентичності. Аргументовано, що пам'ять дає чи не якнайбільше аргументів на користь того чи іншого тлумачення цієї специфіки відповідно до інтересів груп. Оскільки сучасне місто є неоднорідним за складом його мешканців, різні пам'яті конкуруватимуть між собою, і питання, яке/чиє місто навряд чи буде колись остаточно вирішеним. Відповідно, міська ідентичність змістовно залишатиметься тією чи іншою мірою проблематичною. Ключові слова: пам'ять, місто, міська ідентичність, уявлена спільнота. Міська ідентичність-уявлення про специфіку міста та його жителів-останнім часом все частіше стає темою роздумів як науковців, так і людей, далеких від академічного світу. Дещо раніше однією з провідних тем досліджень стала проблематика пам'яті. Ці теми мають очевидні перетини, оскільки в обох випадках йдеться про легітимізацію прав тих чи інших груп. Уточненню цих перетинів, що, на нашу думку, є важливим елементом розвитку концепції міської ідентичності, присвячено цю статтю. У попередніх роботах [1, 2] ми наголошували на необхідності інтерпретації міської ідентичності на основі концепції «уявленої спільноти»-як такої, що має своїм ідентитетом саме місто: оскільки умови постсучасного суспільства унеможливлюють існування міської спільноти як «моральної єдності», міська ідентичність не може інтерпретуватися в традиційному ключі як результат приналежності до спільноти. Тобто має йтися про відтворення міської спільноти за допомогою уявлень, і категорія пам'яті в цьому контексті виявляється більш ніж слушною. Це зумовлено тим, що ідентичність означає, в тому числі, визначеність і безперервність суб'єкта в часі: «я нинішній є тим самим (хоча, можливо, і не таким самим), ким я був у минулому, і зміни, які відбуваються зі мною-це зміни, що відбуваються з тією самою людиною». Отже, пам'ять як

В статье анализируются основные положения критики дискурса публичных пространств. Актуальность та... more В статье анализируются основные положения критики дискурса публичных пространств. Актуальность такого анализа обусловлена тем, что публичные пространства привлекают к себе внимание в качестве одного из важных источников формирования территориальных сообществ в целом и городского сообщества, в частности. Согласно распространенному взгляду, публичное пространство является местом взаимодействия разных людей и сообществ. Подчеркивается, что благодаря этому взаимодействию могут формироваться общая культура, толерантность и взаимоуважение. Однако в действительности социальные и культурные различия потенциальных участников препятствуют этому. Поэтому публичные пространства либо становятся местами конфликтов, либо «приватизируются» определенными «публиками», остальные горожане оказываются исключенными из взаимодействия. В любом случае они не выполняют приписываемой им роли. Ключевые слова: публичное пространство, сообщество, взаимодействие, общая культура. The article deals with the main points of criticism of public spaces' discourse. Actuality of such an analysis is conditioned by the fact that public places attract the attention as one of the main sources of formation of territorial communities in general and urban ones in particular. According to popular view, the public space is treated as a place of interaction between different people and communities. It is assumed that this interaction should form a common culture, tolerance and mutual respect. However, in reality, social and cultural differences of the potential participants prevent this process. Therefore, public spaces turn into places of conflict or become occupied by certain "publics", the others are excluded from the interaction. In any case, they do not perform the attributed role.

The article deals with attempts of usage the concepts of memory for studying urban identity. The ... more The article deals with attempts of usage the concepts of memory for studying urban identity. The starting point of such efforts is the consideration of urban identity using the concept of imagined communities, which means emphasis on the ideas of specifi city of cities and urban residents as the basis of identity. These ideas usually have their origins in percep- tions of the past that enable usage the concepts of memory for identity studies. Memory studies as a part of social studies in broad sense are based on the Durkheimian idea that society always determines any individual phenomena. It means that the society decides what people should remember, how they should evaluate past events, and how they should behave accordingly to these evaluations. Main authors (M. Halbwachs, J. Assmann, P. Ricoeur, P. Nora) one way or another emphasize that every group has its own memory that compete with each other. They argue that memory gives lots of arguments for one in- terpretation of specifi c ...

Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», Nov 23, 2015

Мусієздов Олексій Олександрович-кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Харківсько... more Мусієздов Олексій Олександрович-кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Статтю присвячено розгляду радянського досвіду інтерпретації міста та міського способу життя з точки зору концептуалізації міської ідентичності. Висхідним пунктом аналізу є виокремлення в соціологічній класиці веберівського та зіммелівського підходів до розгляду міста та міської ідентичності. Веберівський підхід наголошує на існуванні міської спільноти як обов'язкового атрибуту міста; зіммелівськийстверджує неможливість існування однієї спільноти в місті. Продемонстровано, що західна соціологія сприйняла зіммелівську інтерпретацію, тоді як радянськавеберівську. Здійснений аналіз дав змогу виокремити два типи міської ідентичності: «раціонально-активістський» (пов'язаний з ідентифікацією себе як городянина на основі необхідності відстоювання специфічно територіальних інтересів) та «культурний» (пов'язаний з усвідомленням городянами власної спільності на основі «міської культури» як цінності, що поділяється). Ключові слова: місто, міський спосіб життя, міська спільнота, міська ідентичність, веберівський та зіммелівський підходи, радянська соціологія. Статья посвящена рассмотрению советского опыта интерпретации города и городского образа жизни с точки зрения концептуализации городской идентичности. Исходным пунктом анализа является выделение в социологической классике веберовского и зиммелевского подходов к рассмотрению города и городской идентичности. Веберовский подход подчеркивает существование городского сообщества как обязательного атрибута города, зиммелевскийутверждает невозможность существования одного сообщества в городе. Показано, что западная социология восприняла зиммелевскую интерпретацию, тогда как советскаявеберовскую. Проведенный анализ позволил выделить два типа городской идентичности: «рационально-активистский», связанный с идентификацией себя как горожанина на основе необходимости отстаивания специфически территориальных интересов, и «культурный», связанный с осознанием горожанами своей общности на основе «городской культуры» как разделяемой ценности. Ключевые слова: город, городской образ жизни, городское сообщество, городская идентичность, веберовский и зиммелевский подходы, советская социология. The article deals with the Soviet experience of interpretation of the city and urban lifestyle from the point of view of conceptualization of urban identity. The starting point of the analysis is the distinction between Weber's and Zimmel's approaches to vision of the city and urban identity in sociological classics. Weber's approach emphasizes the existence of the urban community as a necessary attribute of the city; Zimmel's one-states the impossibility of a community in the city. The article demonstrates that Western sociology generally accepted Zimmel's interpretation, while Soviet science-Weber's one. The analysis made it possible to distinguish two types of urban identity: «rational-activist» one, associated with the identification of himself as a citizen on the basis of the need to defend specific local interests, and «cultural» one, associated with awareness of citizens of their own community-based «urban culture» as a shared value.

East/West: Journal of Ukrainian Studies, Apr 15, 2020

East/West: Journal of Ukrainian Studies, Apr 15, 2020

Александрович-кандидат социологических наук, доцент кафедры социологии Харьковского національного... more Александрович-кандидат социологических наук, доцент кафедры социологии Харьковского національного университета шимени В.Н. Каразина Статтю присвячено історичній ідентичності Харкова-уявленням про те, яка версія історії та який саме історичний період є визначальним для образу міста. Аналізуються найпопулярніші Інтернет-сайти, на яких розповідається про Харків та його історію. Автор доходить висновку про існування двох версій історії, що стосуються Харкова, а також про перевагу російськомовної «радянської» версії. The article deals with historical identity of Kharkiv-the perceptions of what version of history and what a historical period are determinative for the image of city. The most popular Internet-sites where it is narrated about Kharkiv and its history are analyzed. The author concludes about existence of two versions of history connected to Kharkiv as well as about domination of Russian-language "soviet" version.

Ukrainian Sociological Journal, 2019

The article deals with the Ukrainian emigration to Poland. The article emphasizes that migration ... more The article deals with the Ukrainian emigration to Poland. The article emphasizes that migration is a normal phenomenon in the global world, and therefore it is important not to dramatize the situation but to pay more attention to the adaptation of migrants in the recipient countries. Main terminology used for migrants and migration’ description is sharpened. It is emphasized that it is not appropriate to treat any migration from Ukraine as “labor migration”. The article provides quantitative data on Ukrainian migration abroad and its dynamics as well as results of researches on migrational intentions and plans. Arguments are being made that the current migration of Ukrainians (after 2010) can be identified as the fifth wave of Ukrainian emigration. The dynamics of the structure of Ukrainian migration abroad is described. Quantitative estimates of Ukrainian migration in Poland are given as well. It is shown that the Ukrainian migration to Poland is changing both quantitatively (grow...

Situation of post-Soviet societies remains quite difficult to conceptualize. Among other approach... more Situation of post-Soviet societies remains quite difficult to conceptualize. Among other approaches some Belarussian authors (Pavel Tereshkovich, Igor Bobkov, Olga Breskaya, Oleg Breskiy and others) offered a concept of the Borderland for designation of post-Soviet societies. By the Borderland they mean situation of coexistence of borders of different nature on certain territory (region of Belarussia, Ukraine and Moldova). In the article this approach is considered and its applicability to public sphere is analyzed.

East/West: Journal of Ukrainian Studies

Социологическая концепция городской идентичности. – Х.: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2013. – 372 с.

East/West: Journal of Ukrainian Studies, 2020

This article aims to highlight the results of an empirical study of urban identity that was condu... more This article aims to highlight the results of an empirical study of urban identity that was conducted by the author in Kharkiv and Lviv. The theoretical underpinnings of this research are based on the ideas of Manuel Castells and Zygmunt Bauman, as well as others. They assert that under the conditions of (post)modern society, groups which are involved in one way or another in the global post-industrial economy interpret cities and their relationship with them in a variety of ways—in other words, their definitions of urban identity vary. The author’s hypothesis is generally confirmed that groups will interpret their connection to a city in distinct ways: representatives of different groups will differ in their interpretation of the question of what it means to be an “urbanite” or a “true [insert city name]-ian,” in their ways of participating in the resolution of urban issues, etc. The unique features of the sampled Ukrainian cities (Kharkiv, Lviv) are described. The confirmation of the hypothesis serves as an argument in favour of considering urban identity in the context of an “imagined community.” Under such consideration, a city comprises not a “local community” but an aggregate of groups that consider the city to be “theirs” and defend their “right to the city” based on their individual image of the world, which depends on their social, cultural, and economic conditions.

Keywords: Ukraine, city, urban identity, postmodern society, creative class.

East/West: Journal of Ukrainian Studies, 2020

Український соціологічний журнал, 2019

The article deals with the Ukrainian emigration to Poland. The article emphasizes that migration ... more The article deals with the Ukrainian emigration to Poland. The article emphasizes that migration is a normal phenomenon in the global world, and therefore it is important not to dramatize the situation but to pay more attention to the adaptation of migrants in the recipient countries. Main terminology used for migrants and migration’ description is sharpened. It is emphasized that it is not appropriate to treat any migration from Ukraine as “labor migration”. The article provides quantitative data on Ukrainian migration abroad and its dynamics as well as results of researches on migrational intentions and plans. Arguments are being made that the current migration of Ukrainians (after 2010) can be identified as the fifth wave of Ukrainian emigration. The dynamics of the structure of Ukrainian migration abroad is described. Quantitative estimates of Ukrainian migration in Poland are given as well. It is shown that the Ukrainian migration to Poland is changing both quantitatively (growing) and qualitatively: the number of highly educated migrants and those who intend to stay in the country for permanent residence increases. It is reasoned that Poland is interested in Ukrainian workers because they produce reasonable part of Polish GDP and replace Poles who leave the country. That’s why Polish state and non-state institutions and organizations try to improve conditions for Ukrainians in Poland and create new opportunities for work and living in the country. It is argued that research on this topic will be an important contribution to understanding the (post)modern society because the role of migrations in it is changing. Migrants’ self-awareness and identity are changing as well which leads to changes in ways of adaptation and integration of migrants in recipient countries. In particular, cultural factors that determine the decision about emigration become more important: seeking for the environment that fits best for cultural demands of potential migrants becomes crucial. Differential approaches to different groups of migrants on the basis of sociological researches can be a better ground for practical decisions to improve adaptation of migrants.

Keywords: Migration, emigration, Ukraine, Poland, highly qualified specialists,
adaptation.

Соціологія: Теорія. Методи. Маркетинг, 2016

Олексій Мусієздов Міська іден тичність у (пост)су час но му місті (при клад Хар ко ва та Льво ва)... more Олексій Мусієздов Міська іден тичність у (пост)су час но му місті (при клад Хар ко ва та Льво ва) ОЛЕКСІЙ МУСІЄЗДОВ, УДК 316.344.8:316.334.56 äîê òîð ñîö³îëîã³÷íèõ íàóê, ïðî ôå ñîð êà ôåäðè ñîö³îëî㳿 Õàðê³âñüêî ãî íàö³îíàëü íî ãî óí³âåð ñè òå òó ³ì. Â.Í.Êà ðàç³íà, Õàðê³â

Український соціологічний журнал, 2015

The article deals with theoretical argumentation of the hypothesis that the conditions for the po... more The article deals with theoretical argumentation of the hypothesis that the conditions for the postmodern values formation exist in cities, in groups, whose activities are connected with the global post-industrial economy. The article discusses various theories of post-modern society: «Post-Industrial society» (D. Bell, P Drucker and others), «informational society» (Y. Masuda), «third wave» (A. Toffler), «global society » (Z. Bauman, U. Beck, R. Robertson), «space of flows» (M. Castells), «disorganized capitalism» (S. Lash, J. Urry), «high modernity» (E. Giddens), «postmodernism» (J.-F. Lyotard) and others. The authors use the interpretation of postmodern values by R. Inglehart and results of the World Values Survey. The hypothesis is argued with the use of the ideas of M. Castells (about «cosmopolitan elites» and «local masses»), R. Florida (about «creative class»), E. Soja (about «synekism»), as well as the results of sociological researches of the Ukrainian society, carried out by leading sociological centers during the events of Euromaidan and Revolution of dignity.

Keywords: postmodern society, postmodern values, the city, the creative class.

Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis Studia Sociologica IV , 2012

Situation of post-Soviet societies remains quite difficult to conceptualize. Among other approach... more Situation of post-Soviet societies remains quite difficult to conceptualize. Among other approaches some Belarussian authors (Pavel Tereshkovich, Igor Bobkov, Olga Breskaya, Oleg Breskiy and others) offered a concept of the Borderland for designation of post-Soviet societies. By the Borderland they mean situation of coexistence of borders of different nature on certain territory (region of Belarussia, Ukraine and Moldova). In the article this approach is considered and its applicability to public sphere is analyzed.

Определены особенности экологического сознания и экологической культуры населения Украины, отноше... more Определены особенности экологического сознания и экологической культуры населения Украины, отношение украинцев к экологическим проблемам. Результаты указывают на низкую гражданскую акти-вность украинцев в решении экологических вопросов. Также можно предположить, что «двигателем» экологической культуры и мышления есть и могут быть молодые и более образованные слои населения.

Ключевые слова: экологическое сознание, экологическая культура, население Украины

Key words: ecological consciousness, ecological culture, the population of Ukraine

Інтерпретовано місце Харкова у "культурно-географічному" просторі України в уявленнях харківських... more Інтерпретовано місце Харкова у "культурно-географічному" просторі України в уявленнях харківських першокурсників. Аргументовано ідею про те, що міста є маркерами певних регіонів, а це дає змогу на підставі дослідження міст поглибити розуміння про регіональність та регіональну ідентичність. Зроблено висновки про те, що Харків позиціонується як такий, який належить до східного культурного регіону, пов'язаного з російськими містами та протиставленого західному. Попри це Харків інтерпретовано як українське місто, не позбавлене столичних претензій.

Ключові слова: місто як маркер регіону, регіональна ідентичність, культурна ідентичність.

Присвячено спробам застосування концепцій пам'яті до вивчення міської ідентичності. Вихідним пунк... more Присвячено спробам застосування концепцій пам'яті до вивчення міської ідентичності. Вихідним пунктом здійснення таких спроб є розгляд міської ідентичності за допомогою концепції уявлених спільнот, що означає наголос на уявленнях про специфіку міста й міських жителів як основі ідентичності. Аргументовано, що пам'ять дає чи не якнайбільше аргументів на користь того чи іншого тлумачення цієї специфіки відповідно до інтересів груп. Оскільки сучасне місто є неоднорідним за складом його мешканців, різні пам'яті конкуруватимуть між собою, і питання, яке/чиє місто навряд чи буде колись остаточно вирішеним. Відповідно, міська ідентичність змістовно залишатиметься тією чи іншою мірою проблематичною. Ключові слова: пам'ять, місто, міська ідентичність, уявлена спільнота. Міська ідентичність-уявлення про специфіку міста та його жителів-останнім часом все частіше стає темою роздумів як науковців, так і людей, далеких від академічного світу. Дещо раніше однією з провідних тем досліджень стала проблематика пам'яті. Ці теми мають очевидні перетини, оскільки в обох випадках йдеться про легітимізацію прав тих чи інших груп. Уточненню цих перетинів, що, на нашу думку, є важливим елементом розвитку концепції міської ідентичності, присвячено цю статтю. У попередніх роботах [1, 2] ми наголошували на необхідності інтерпретації міської ідентичності на основі концепції «уявленої спільноти»-як такої, що має своїм ідентитетом саме місто: оскільки умови постсучасного суспільства унеможливлюють існування міської спільноти як «моральної єдності», міська ідентичність не може інтерпретуватися в традиційному ключі як результат приналежності до спільноти. Тобто має йтися про відтворення міської спільноти за допомогою уявлень, і категорія пам'яті в цьому контексті виявляється більш ніж слушною. Це зумовлено тим, що ідентичність означає, в тому числі, визначеність і безперервність суб'єкта в часі: «я нинішній є тим самим (хоча, можливо, і не таким самим), ким я був у минулому, і зміни, які відбуваються зі мною-це зміни, що відбуваються з тією самою людиною». Отже, пам'ять як

В статье анализируются основные положения критики дискурса публичных пространств. Актуальность та... more В статье анализируются основные положения критики дискурса публичных пространств. Актуальность такого анализа обусловлена тем, что публичные пространства привлекают к себе внимание в качестве одного из важных источников формирования территориальных сообществ в целом и городского сообщества, в частности. Согласно распространенному взгляду, публичное пространство является местом взаимодействия разных людей и сообществ. Подчеркивается, что благодаря этому взаимодействию могут формироваться общая культура, толерантность и взаимоуважение. Однако в действительности социальные и культурные различия потенциальных участников препятствуют этому. Поэтому публичные пространства либо становятся местами конфликтов, либо «приватизируются» определенными «публиками», остальные горожане оказываются исключенными из взаимодействия. В любом случае они не выполняют приписываемой им роли. Ключевые слова: публичное пространство, сообщество, взаимодействие, общая культура. The article deals with the main points of criticism of public spaces' discourse. Actuality of such an analysis is conditioned by the fact that public places attract the attention as one of the main sources of formation of territorial communities in general and urban ones in particular. According to popular view, the public space is treated as a place of interaction between different people and communities. It is assumed that this interaction should form a common culture, tolerance and mutual respect. However, in reality, social and cultural differences of the potential participants prevent this process. Therefore, public spaces turn into places of conflict or become occupied by certain "publics", the others are excluded from the interaction. In any case, they do not perform the attributed role.

The article deals with attempts of usage the concepts of memory for studying urban identity. The ... more The article deals with attempts of usage the concepts of memory for studying urban identity. The starting point of such efforts is the consideration of urban identity using the concept of imagined communities, which means emphasis on the ideas of specifi city of cities and urban residents as the basis of identity. These ideas usually have their origins in percep- tions of the past that enable usage the concepts of memory for identity studies. Memory studies as a part of social studies in broad sense are based on the Durkheimian idea that society always determines any individual phenomena. It means that the society decides what people should remember, how they should evaluate past events, and how they should behave accordingly to these evaluations. Main authors (M. Halbwachs, J. Assmann, P. Ricoeur, P. Nora) one way or another emphasize that every group has its own memory that compete with each other. They argue that memory gives lots of arguments for one in- terpretation of specifi c ...

Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», Nov 23, 2015

Мусієздов Олексій Олександрович-кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Харківсько... more Мусієздов Олексій Олександрович-кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Статтю присвячено розгляду радянського досвіду інтерпретації міста та міського способу життя з точки зору концептуалізації міської ідентичності. Висхідним пунктом аналізу є виокремлення в соціологічній класиці веберівського та зіммелівського підходів до розгляду міста та міської ідентичності. Веберівський підхід наголошує на існуванні міської спільноти як обов'язкового атрибуту міста; зіммелівськийстверджує неможливість існування однієї спільноти в місті. Продемонстровано, що західна соціологія сприйняла зіммелівську інтерпретацію, тоді як радянськавеберівську. Здійснений аналіз дав змогу виокремити два типи міської ідентичності: «раціонально-активістський» (пов'язаний з ідентифікацією себе як городянина на основі необхідності відстоювання специфічно територіальних інтересів) та «культурний» (пов'язаний з усвідомленням городянами власної спільності на основі «міської культури» як цінності, що поділяється). Ключові слова: місто, міський спосіб життя, міська спільнота, міська ідентичність, веберівський та зіммелівський підходи, радянська соціологія. Статья посвящена рассмотрению советского опыта интерпретации города и городского образа жизни с точки зрения концептуализации городской идентичности. Исходным пунктом анализа является выделение в социологической классике веберовского и зиммелевского подходов к рассмотрению города и городской идентичности. Веберовский подход подчеркивает существование городского сообщества как обязательного атрибута города, зиммелевскийутверждает невозможность существования одного сообщества в городе. Показано, что западная социология восприняла зиммелевскую интерпретацию, тогда как советскаявеберовскую. Проведенный анализ позволил выделить два типа городской идентичности: «рационально-активистский», связанный с идентификацией себя как горожанина на основе необходимости отстаивания специфически территориальных интересов, и «культурный», связанный с осознанием горожанами своей общности на основе «городской культуры» как разделяемой ценности. Ключевые слова: город, городской образ жизни, городское сообщество, городская идентичность, веберовский и зиммелевский подходы, советская социология. The article deals with the Soviet experience of interpretation of the city and urban lifestyle from the point of view of conceptualization of urban identity. The starting point of the analysis is the distinction between Weber's and Zimmel's approaches to vision of the city and urban identity in sociological classics. Weber's approach emphasizes the existence of the urban community as a necessary attribute of the city; Zimmel's one-states the impossibility of a community in the city. The article demonstrates that Western sociology generally accepted Zimmel's interpretation, while Soviet science-Weber's one. The analysis made it possible to distinguish two types of urban identity: «rational-activist» one, associated with the identification of himself as a citizen on the basis of the need to defend specific local interests, and «cultural» one, associated with awareness of citizens of their own community-based «urban culture» as a shared value.

East/West: Journal of Ukrainian Studies, Apr 15, 2020

East/West: Journal of Ukrainian Studies, Apr 15, 2020

Александрович-кандидат социологических наук, доцент кафедры социологии Харьковского національного... more Александрович-кандидат социологических наук, доцент кафедры социологии Харьковского національного университета шимени В.Н. Каразина Статтю присвячено історичній ідентичності Харкова-уявленням про те, яка версія історії та який саме історичний період є визначальним для образу міста. Аналізуються найпопулярніші Інтернет-сайти, на яких розповідається про Харків та його історію. Автор доходить висновку про існування двох версій історії, що стосуються Харкова, а також про перевагу російськомовної «радянської» версії. The article deals with historical identity of Kharkiv-the perceptions of what version of history and what a historical period are determinative for the image of city. The most popular Internet-sites where it is narrated about Kharkiv and its history are analyzed. The author concludes about existence of two versions of history connected to Kharkiv as well as about domination of Russian-language "soviet" version.

Ukrainian Sociological Journal, 2019

The article deals with the Ukrainian emigration to Poland. The article emphasizes that migration ... more The article deals with the Ukrainian emigration to Poland. The article emphasizes that migration is a normal phenomenon in the global world, and therefore it is important not to dramatize the situation but to pay more attention to the adaptation of migrants in the recipient countries. Main terminology used for migrants and migration’ description is sharpened. It is emphasized that it is not appropriate to treat any migration from Ukraine as “labor migration”. The article provides quantitative data on Ukrainian migration abroad and its dynamics as well as results of researches on migrational intentions and plans. Arguments are being made that the current migration of Ukrainians (after 2010) can be identified as the fifth wave of Ukrainian emigration. The dynamics of the structure of Ukrainian migration abroad is described. Quantitative estimates of Ukrainian migration in Poland are given as well. It is shown that the Ukrainian migration to Poland is changing both quantitatively (grow...

Situation of post-Soviet societies remains quite difficult to conceptualize. Among other approach... more Situation of post-Soviet societies remains quite difficult to conceptualize. Among other approaches some Belarussian authors (Pavel Tereshkovich, Igor Bobkov, Olga Breskaya, Oleg Breskiy and others) offered a concept of the Borderland for designation of post-Soviet societies. By the Borderland they mean situation of coexistence of borders of different nature on certain territory (region of Belarussia, Ukraine and Moldova). In the article this approach is considered and its applicability to public sphere is analyzed.

East/West: Journal of Ukrainian Studies

Социологическая концепция городской идентичности. – Х.: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2013. – 372 с.

East/West: Journal of Ukrainian Studies, 2020

This article aims to highlight the results of an empirical study of urban identity that was condu... more This article aims to highlight the results of an empirical study of urban identity that was conducted by the author in Kharkiv and Lviv. The theoretical underpinnings of this research are based on the ideas of Manuel Castells and Zygmunt Bauman, as well as others. They assert that under the conditions of (post)modern society, groups which are involved in one way or another in the global post-industrial economy interpret cities and their relationship with them in a variety of ways—in other words, their definitions of urban identity vary. The author’s hypothesis is generally confirmed that groups will interpret their connection to a city in distinct ways: representatives of different groups will differ in their interpretation of the question of what it means to be an “urbanite” or a “true [insert city name]-ian,” in their ways of participating in the resolution of urban issues, etc. The unique features of the sampled Ukrainian cities (Kharkiv, Lviv) are described. The confirmation of the hypothesis serves as an argument in favour of considering urban identity in the context of an “imagined community.” Under such consideration, a city comprises not a “local community” but an aggregate of groups that consider the city to be “theirs” and defend their “right to the city” based on their individual image of the world, which depends on their social, cultural, and economic conditions.

Keywords: Ukraine, city, urban identity, postmodern society, creative class.

East/West: Journal of Ukrainian Studies, 2020

Український соціологічний журнал, 2019

The article deals with the Ukrainian emigration to Poland. The article emphasizes that migration ... more The article deals with the Ukrainian emigration to Poland. The article emphasizes that migration is a normal phenomenon in the global world, and therefore it is important not to dramatize the situation but to pay more attention to the adaptation of migrants in the recipient countries. Main terminology used for migrants and migration’ description is sharpened. It is emphasized that it is not appropriate to treat any migration from Ukraine as “labor migration”. The article provides quantitative data on Ukrainian migration abroad and its dynamics as well as results of researches on migrational intentions and plans. Arguments are being made that the current migration of Ukrainians (after 2010) can be identified as the fifth wave of Ukrainian emigration. The dynamics of the structure of Ukrainian migration abroad is described. Quantitative estimates of Ukrainian migration in Poland are given as well. It is shown that the Ukrainian migration to Poland is changing both quantitatively (growing) and qualitatively: the number of highly educated migrants and those who intend to stay in the country for permanent residence increases. It is reasoned that Poland is interested in Ukrainian workers because they produce reasonable part of Polish GDP and replace Poles who leave the country. That’s why Polish state and non-state institutions and organizations try to improve conditions for Ukrainians in Poland and create new opportunities for work and living in the country. It is argued that research on this topic will be an important contribution to understanding the (post)modern society because the role of migrations in it is changing. Migrants’ self-awareness and identity are changing as well which leads to changes in ways of adaptation and integration of migrants in recipient countries. In particular, cultural factors that determine the decision about emigration become more important: seeking for the environment that fits best for cultural demands of potential migrants becomes crucial. Differential approaches to different groups of migrants on the basis of sociological researches can be a better ground for practical decisions to improve adaptation of migrants.

Keywords: Migration, emigration, Ukraine, Poland, highly qualified specialists,
adaptation.

Соціологія: Теорія. Методи. Маркетинг, 2016

Олексій Мусієздов Міська іден тичність у (пост)су час но му місті (при клад Хар ко ва та Льво ва)... more Олексій Мусієздов Міська іден тичність у (пост)су час но му місті (при клад Хар ко ва та Льво ва) ОЛЕКСІЙ МУСІЄЗДОВ, УДК 316.344.8:316.334.56 äîê òîð ñîö³îëîã³÷íèõ íàóê, ïðî ôå ñîð êà ôåäðè ñîö³îëî㳿 Õàðê³âñüêî ãî íàö³îíàëü íî ãî óí³âåð ñè òå òó ³ì. Â.Í.Êà ðàç³íà, Õàðê³â

Український соціологічний журнал, 2015

The article deals with theoretical argumentation of the hypothesis that the conditions for the po... more The article deals with theoretical argumentation of the hypothesis that the conditions for the postmodern values formation exist in cities, in groups, whose activities are connected with the global post-industrial economy. The article discusses various theories of post-modern society: «Post-Industrial society» (D. Bell, P Drucker and others), «informational society» (Y. Masuda), «third wave» (A. Toffler), «global society » (Z. Bauman, U. Beck, R. Robertson), «space of flows» (M. Castells), «disorganized capitalism» (S. Lash, J. Urry), «high modernity» (E. Giddens), «postmodernism» (J.-F. Lyotard) and others. The authors use the interpretation of postmodern values by R. Inglehart and results of the World Values Survey. The hypothesis is argued with the use of the ideas of M. Castells (about «cosmopolitan elites» and «local masses»), R. Florida (about «creative class»), E. Soja (about «synekism»), as well as the results of sociological researches of the Ukrainian society, carried out by leading sociological centers during the events of Euromaidan and Revolution of dignity.

Keywords: postmodern society, postmodern values, the city, the creative class.

Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis Studia Sociologica IV , 2012

Situation of post-Soviet societies remains quite difficult to conceptualize. Among other approach... more Situation of post-Soviet societies remains quite difficult to conceptualize. Among other approaches some Belarussian authors (Pavel Tereshkovich, Igor Bobkov, Olga Breskaya, Oleg Breskiy and others) offered a concept of the Borderland for designation of post-Soviet societies. By the Borderland they mean situation of coexistence of borders of different nature on certain territory (region of Belarussia, Ukraine and Moldova). In the article this approach is considered and its applicability to public sphere is analyzed.

Определены особенности экологического сознания и экологической культуры населения Украины, отноше... more Определены особенности экологического сознания и экологической культуры населения Украины, отношение украинцев к экологическим проблемам. Результаты указывают на низкую гражданскую акти-вность украинцев в решении экологических вопросов. Также можно предположить, что «двигателем» экологической культуры и мышления есть и могут быть молодые и более образованные слои населения.

Ключевые слова: экологическое сознание, экологическая культура, население Украины

Key words: ecological consciousness, ecological culture, the population of Ukraine

Інтерпретовано місце Харкова у "культурно-географічному" просторі України в уявленнях харківських... more Інтерпретовано місце Харкова у "культурно-географічному" просторі України в уявленнях харківських першокурсників. Аргументовано ідею про те, що міста є маркерами певних регіонів, а це дає змогу на підставі дослідження міст поглибити розуміння про регіональність та регіональну ідентичність. Зроблено висновки про те, що Харків позиціонується як такий, який належить до східного культурного регіону, пов'язаного з російськими містами та протиставленого західному. Попри це Харків інтерпретовано як українське місто, не позбавлене столичних претензій.

Ключові слова: місто як маркер регіону, регіональна ідентичність, культурна ідентичність.