Вивеземо на лінію розмежування й не видамо ліки: як російські окупанти змушують мешканців Лазурного отримати російський паспорт (original) (raw)

Що відбувається на тимчасово окупованих територіях Херсонщини і як ставленики Кремля тероризували й тероризують місцевих мешканців — розповідаємо у статті Харківської правозахисної групи.

Олександр Дудка погрожує українцям, які відмовляються отримувати російські паспорти. Скриншот з відеозвернення нелегітимного голови Лазурненської селищної територіальної громади.

Терор на окупованій Херсонщині

Нелегітимний голова Лазурненської селищної територіальної громади Скадовського району Херсонської області, що перебуває під російською окупацією, погрожує вивозити у невідому напрямку тих місцевих мешканців, у яких немає російського паспорта.

Призначений представниками РФ Олександр Дудка оприлюднив відповідне відеозвернення у телеграм-каналі (рос.) “ТУ Лазурное” 10-го серпня.

Як раніше повідомляли у Центрі журналістських розслідувань (ЦЖР), з 2021-го року Олександр Дудка був директором місцевого комунального підприємства “Лазурне”, яке обслуговувало місцевий пляж. Після російської окупації Дудка став гауляйтером Лазурненської селищної територіальної громади. Отримавши “підвищення”, Дудка почав допомагати російським окупаційним силам. Зокрема, він часто знімається у пропагандистських відео й погрожує місцевим мешканцям. В одному з відеороликів колаборант показував, як веде напівсліпого 103-річного дідуся отримувати російський паспорт, в інших роздавав “пільгове вугілля” на камеру або пригощав цукерками місцевих дітлахів. Попри такі “добрі ролі” Дудка погрожував відбирати житло в тих, хто виїхав з окупованої російськими військами Херсонщини.

Відеозвернення від 10-го серпня Дудка адресував “тим, хто чекає” звільнення українських територій від російських загарбників. Прикметно, що у своєму відео колаборант підтвердив інформацію про те, що мешканцям окупованих територій України не видають медикаменти, якщо у них українське громадянство.

“Медичні препарати, придбані з бюджету Російської Федерації, іноземним громадянам, тобто громадянам України, видаватися не будуть. У першу чергу це стосується інсулінових, які вже мали змогу відчути на собі, як [це] — бути громадянином іншої країни”, — погрожує Дудка.

Ставленик РФ також наголосив, що люди, які “досі” не оформили російське громадянство, не зможуть отримувати гуманітарну допомогу та користуватися іншими соцпослугами, адже вони “не оформили паспорт країни, яка їх годує, видає грошову допомогу та забезпечує їхню безпеку”…

Щобільше, колаборант підтвердив, що батькам, які відмовляються віддавати дітей до російських шкіл, погрожують. У своєму відеозверненні Дудка й сам вдався до тиску та пригрозив батькам спочатку “адміністративною відповідальністю, а потім — кримінальною”.

“А потім ми їх посадимо в автобуси, — продовжив кремлівський ставленик, — вивеземо на смугу розмежування і відправимо їх у ваші школи українські, де ви будете вчитися, рідні мої. Де ви всі будете вчити свою українську мову, якщо ви гидуєте російською”.

Звертаючись до тих, хто очікують на звільнення, Дудка вдавався до відкритих погроз:

“Якщо вас не влаштовують закони Російської Федерації, прохання — збирати речі й готуватися на виїзд”, — казав колаборант і відмічав, що краще це зробити зараз, бо “далі це буде важче зробити”, а “бєспрєдєл” буде “жорстоко каратися”. “Адже тут вже Російська Федерація та діють закони Російської Федерації”, — казав поплічник російських воєнних злочинців.

Судячи з інформації з російських джерел, Дудка не вперше погрожує мешканцям окупованих територій.

Смерть у Горностаївці

Раніше Харківська правозахисна група писала, що на окупованих територіях Запорізької області росіяни не видають ліки (зокрема інсулін), якщо в людини немає російського громадянства, погрожують катуваннями та позбавляють людей необхідних для життя послуг, погрожують не видати документи про освіту і таке інше. Як наголошував міський голова Мелітополя Іван Федоров, “мешканців ТОТ ставлять перед вибором — або російський паспорт, або існування за межею виживання”. Своєю чергою у серпневій доповіді Єльського університету, присвяченій примусовій паспортизації українців на окупованих РФ територіях, наводився той факт, що на окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей особливу увагу приділяли тому, що російське громадянство мають отримати люди з інвалідністю.

У липні 2023-го Центр журналістських розслідувань, що посилався на власні джерела, повідомив, що на Херсонщині, а саме у селищі міського типу Горностаївка, яке перебуває під російською окупацією, помер місцевий мешканець. Лікарі відмовилися надавати медичну допомогу чоловікові, оскільки той не мав російського громадянства.

За словами мешканців Горностаївської громади, окупаційна влада приблизно місяць відмовляла у наданні медичної допомоги тим, хто не мають російських паспортів.

“Людям доводиться буквально вмовляти лікарів надати їм медичну допомогу, але ті відмовляють і першим ділом питають про наявність російського аусвайса. Один із мешканців Горностаївки кілька тижнів тому помер через те, що його відмовилися вчасно пролікувати, хоча він би міг ще багато прожити. Йому було лише близько 63–65 років”, — наводять журналісти свідчення місцевих мешканців.

Як неодноразово наголошували правозахисники, у статті 45 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі чітко вказана заборона. “Забороняється примушувати жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику”, — зазначено у Конвенції.

Працівники Горностаївськоі селищної лікарні на святкуванні 1-го травня. Фото з окупаційних ЗМІ, оприлюднене Центром журналістських розслідувань.

За даними ЦЖР, у жовтні 2022-го лікарню в Горностаївці закрили, а обладнання перевезли до села Червона Поляна, розташованого у сусідній Костянтинівській громаді. Відтоді Горностаївська лікарня працює на базі тамтешнього терапевтичного відділення. Через це мешканці Горностаївки були змушені звертатися до лікарів у Іванівці та Новотроїцькому Генічеського району, повідомляли журналісти. У ЦЖР розповідали, що російські окупаційні сили “об’єднали” лікарні на Херсонщині з центрами первинної медико-санітарної допомоги, оскільки не визнають української медреформи. Керувати “об’єднаною” медичною установою в Горностаївці росіяни призначили Полтавця Романа Миколайовича, лікаря-гінеколога місцевої лікарні. У травні 2023-го Національна поліція повідомила йому про підозру в пособництві державі-агресору. За словами місцевих мешканців, Полтавець був затятим прихильником “руского міра”. Щобільше, за даними журналістів, він вдавався до залякувань і погрожував окупаційною комендатурою колегам, які не погодилися співпрацювати з ворогом, а у серпні 2022-го був ініціатором того, аби на будівлю Горностаївської лікарні почепили російський прапор.

Наприкінці червня у Генштабі розповідали, що росіяни маркують будинки мешканців Горностаївки, які виїхали з окупованого селища. Скоріше за все, окупаційні сили позначали майно, яке збиралися вилучати. Про таку практику журналістам ЦЖР повідомляли власні джерела. При цьому російські окупанти незаконно привласнювали не тільки житлові будинки, а й крамниці. “Вже чимало місцевих магазинів, які закрилися через виїзд їхніх власників, відкрили якісь невідомі люди”, — казали свідки. Також мешканці Горностаївки потерпали від нестачі води. Така проблема могла виникнути через зменшення рівня води в місцевих свердловинах, яке відбулося через підрив росіянами Каховської ГЕС і знищення Каховського водосховища.

Російські ставленики

Гауляйтери Лазурного

У ЦЖР навели основну інформацію не лише про Олександра Дудку, а й про інших ставлеників РФ, які порядкували в тимчасово окупованому Лазурному та Горностаївці. Так, першим гауляйтером Лазурного був Сергій Бєлік. У червні 2022-го Управління СБУ в Херсонській області повідомило, що його підозрюють у державній зраді. “Слідством встановлено, що голова селищної ради з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну добровільно перейшов на сторону загарбників, співпрацює та надає допомогу у підривній діяльності проти України”, — мовилося у дописі від 23-го червня, оприлюдненому на офіційній фейсбук-сторінці.

Тоді есбівці з’ясували, що Бєлік виконував вказівки російських спецслужб і російської окупаційної влади та збирав і передавав інформацію про місцеперебування й адреси місцевих мешканців: проукраїнських активістів, військовослужбовців, учасників АТО й/чи ООС та працівників правоохоронних органів. “Використовуючи отримані дані, окупанти залякували мешканців Херсонщини та придушували їхній громадянський опір окупаційним військам”, — повідомляли в СБУ. З огляду на все вищезазначене, Бєліку було повідомлено про підозру за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України.

Невідомо, чому Бєліка усунули з посади. Проте, за даними ЦЖР, фактичним керівником окупаційної адміністрації Лазурного був власник місцевого гостьового будинку (рос.) “Настасьино” Філін Максим Сергійович, 1984-го року народження. Філін є громадянином Росії. За інформацією журналістів і даними з відкритих російських реєстрів, ще у 2013-му році він виїхав з російської Тули, скоріше за все, через чималі борги та несплату податків. Після російського повномасштабного вторгнення Філін “зіграв ключову роль в окупації Лазурненської територіальної громади, викраденні й пограбуванні місцевих жителів”, говорять у ЦЖР.

Ось що розповідали місцеві мешканці журналістам на умовах анонімності: “Мабуть, не випадково російські військові спочатку вдерлися до Лазурного, а вже потім до Скадовська. Хоча в першому, крім курортної інфраструктури, нічого не було, а в другому був захищений островом Джарилгач порт. Певна військова логіка в цьому була, адже Лазурне через пряму видимість і відсутність природних перешкод простіше ‘прикривати’ системами протиповітряної оборони з окупованого Криму. Але далеко не останньою була й роль в окупації Максима Філіна. Поки невідомо, чи він був від самого початку завербованим російськими спецслужбами й у 2013-му приїхав до України за їхнім завданням, чи його завербували пізніше. Наявність у нього величезних боргів у Росії могла бути гарним ‘гачком’ для цього вербування. Зрештою, з перших днів окупації Лазурного він активно допомагав загарбникам і організував розміщення російських військових в пансіонаті ‘Парус’ на початку березня”.

Максим Філін. Скриншот з відео.

За словами місцевих жителів, саме Філін був головним організатором викрадень активістів і колишніх українських військовослужбовців, а також репресій проти підприємців у Лазурному. Він майже усюди супроводжував озброєних російських військових, був на незаконних допитах, вказував росіянам (іноді в присутності власників майна), у кого “можна” відібрати нерухомість, аби передати її на потреби нелегітимної влади. Окрім цього, за даними журналістів, саме Максим Філін чіпляв російський прапор на адміністративну будівлю Лазурненської селищної ради. Попри те, що у той час формально роль гауляйтера Лазурного виконував Бєлік, “негласним наглядачем” Лазурного був Філін, наголошували в Центрі журналістських розслідувань.

Щобільше, за словами місцевих мешканців, Максим Філін слідкував за тим, аби діти, які потрапили під російську окупацію, не навчалися дистанційно в українських школах. Філін погрожував батькам школярів і особисто перерізав дроти подачі електроенергії в їхні будинки. За даними ЦЖР, він також організовував незаконний референдум і примушував людей брати участь у фіктивному й зрежисованому Кремлем “голосуванні”.

Гауляйтери Горностаївки

Щодо Горностаївки, за даними ЦЖР, російські окупанти призначили новим гауляйтером Горностаївки Миколу Смородінова з російської Кубані. Коли на початку квітня 2023-го Смородінов питав, що хвилює місцевих фермерів, люди пожалілися, що російські військові відбирають у них техніку. На це представник окупантів порадив “змиритися”, адже якщо техніку забрали російські військові, її не повернуть, розповідали мешканці Горностаївської громади.

Святкування 1-го травня. Фото з окупаційних ЗМІ, оприлюднене Центром журналістських розслідувань.

Смородінов став уже третім призначенцем росіян. Перший гауляйтер Горностаївки (Юрій Гранкін) утік ще в листопаді 2022-го року. Куди зник другий ставленик РФ Петро Мельниченко наразі невідомо.

Мережа пропагандистів на окупованій Херсонщині

Окрім призначення власних ставлеників, Кремль постійно підтримує власну пропагандистську мережу.

Як 11-го серпня повідомили у Центрі національного спротиву, на окупованих частинах Херсонської області представники РФ набирають пропагандистів до місцевого “союзу журналістів РФ”.

Херсонське “відділення” роспропу очолює росіянин Олександр Малькевич, який курує всі “регіональні медіа” на всіх тимчасово окупованих територіях України. Загалом до складу “відділення” входить 40 “учасників”, більшість з них — це завезені росіяни, кажуть у ЦНС.

Олександр Малькевич, рупор Кремля й куратор пропагандистських медіа на окупованих територіях України. Фото з російських ЗМІ.

За даними ЦНС, на останньому зібранні пропагандистів відповідне посвідчення отримала Ксенія Дегтярьова, яка приїхала з російської Казані й працює на пропагандистському телеканалі “Таврія”. Нагадаємо, що цей канал представники РФ створили на базі захопленого ними регіонального відділення “Суспільне”.

Так звані “місцеві журналісти” мають поширювати російську пропаганду в регіоні, а також можуть поширювати вигідну Кремлю брехню за межі окупованих територій, нібито репрезентуючи погляди місцевих мешканців.

Раніше росіяни вже створювали аналогічні осередки пропаганди на окупованих частинах Запоріжжя та Луганщини, зауважили в ЦНС.

Нагадаємо, що працівники СБУ зібрали доказову базу на організаторів проросійського телеканалу “Таврія”, що транслює пропаганду на тимчасово окупованих територіях Херсонщини. Відомо, що запуском каналу займався відомий кремлівський політтехнолог Олександр Малькевич, який ще з 2018-го року входить до найближчого оточення Євгена Пригожина, очільника так званої ПВК “Вагнер”.

“‘Таврію’ використовували як регіональний рупор Кремля у розповсюдженні фейкових новин про ситуацію на фронті, обстановку в Україні, а також для підтримки псевдореферендуму про ‘приєднання’ Херсонщини до РФ”, — повідомляла пресслужба СБУ 17-го червня.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”