Десятки тисяч цивільних заручників у РФ (original) (raw)

Як звільняють українців з російського полону. Розмова з Артуром Добросердовим, уповноваженим МВС України з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Особи, зниклі безвісти за особливих обставин, — це особи, які зникли у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, окупацією частини територій України, а також у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного і техногенного характеру.

Таке визначення дає нам закон, і особа набуває цей статус з того моменту, коли відомості про неї внесені у відповідні реєстри, якими ми займаємось.

У нашому реєстрі є і військові, і цивільні. У тому числі діти й громадяни інших країн, які на законних підставах перебували на території України.

Коли ми отримали цей реєстр від Міністерства реінтеграції, там було понад 9 000 записів. Зараз набагато більше, ми маємо понад 37 000 записів у реєстрі. (Станом на червень 2024 року кількість записів в реєстрі збільшилась до понад 45 000 записів).

Обов’язкова вимога — звернення до органів національної поліції. Що стосується військових, цей процес відбувається планомірно. Якщо такі обставини з’являються, сім’ї військових інформовані, як їм діяти. Як правило, декілька днів проходить після сповіщення, вони звертаються в поліцію — і інформація надходить до нас. Відповідно, військовослужбовець, який зник безвісти, набуває цей статус. І коли родина звернеться за витягом, вони його отримають дуже швидко.

Що стосується цивільних, вони не так згуртовані і, можливо, ще не зовсім ефективно працюють алгоритми інформування. Буває, що вони звертаються до НІБ, до Червоного хреста, заповнюють анкету, а потім дізнаються, що треба ще звернутися до Національної поліції. Або якщо є матеріал, що їхній родич перебуває у заручниках, відбувається якийсь судовий процес, вони вважають, що не треба звертатися у поліцію, бо і так відомо, де він перебуває.

Але обов’язковою вимогою для того, щоб обліковий запис з’явився в реєстрі, є звернення до органів національної поліції з відповідною заявою, що особа зникла. І якщо сукупність інформації і обставин, за яких особа зникла, відповідають тому визначенню, яке я навів, особа отримує статус — особи зниклої безвісти за особливих обставин.

Статус особи зниклої за особливих обставин передбачає те, що ця особа може бути в полоні, може бути цивільним заручником або особою, позбавленою особистої свободи. Ця особа могла загинути, але наразі ми не можемо провести відповідні заходи з ідентифікації і, відповідно, розслідування по цьому факту лише проводиться. Тільки після того, як ми зможемо працювати з тілом, з рештками і експертним шляхом встановити факт, що це — саме ця особа, тоді буде припинено відповідний статус у нашому реєстрі.

Інформацію про кількість осіб, що перебувають в полоні, краще отримувати від національного інформбюро або від координаційного штабу. Чітко можу назвати цифру, що наразі у нас в реєстрі 2 124 дитини, які вважаються зниклими безвісти за особливих обставин.

Артур Добросердов, уповноваженим МВС України з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Скільки людей вже було виключено з цього реєстру?

Наразі це понад 2 000 осіб. У більшості випадків, це відбувається за результатами опрацювання списків осіб, які повернулися з полону або були звільнені з території РФ, коли підтверджено, що ці особи — на території України або інших держав. Тоді припиняється статус зниклого безвісти. Також є певна кількість осіб, коли після заходів з ідентифікації підтверджується, що ця особа дійсно загинула. Ми знаємо, що відбуваються обміни полоненими, звільнення заручників і також репатріація тіл загиблих, якими обмінюються сторони.

Цивільний заручник або особа, яка позбавлена особистої свободи, не може бути обміняна. Згідно з Міжнародним гуманітарним правом, цивільних заручників не може бути. А якщо є, вони мають бути звільнені.

Тобто громадяни називають це обміном, але по суті — це не обмін, це їх звільнення. Деякі процеси повернення цивільних громадян відбуваються спільно з процесами обміну військовополонених, але разом з тим певна кількість цивільних осіб самостійно може звільнитися і повернутися на територію України.

Ми говоримо, що цивільні заручники — це велика проблема, їх взагалі не може бути згідно з Міжнародним правом. Але ми бачимо, що Росія намагається створити фейкові факти кримінального переслідування. У багатьох випадках ми фіксуємо факт перебування цивільного за допомогою публікацій в ЗМІ судових процесів або інформації, що когось засуджено, когось притягають до відповідальності начебто за вчинення якихось злочинів. Це, скажімо так, теж великий пул, з яким ми працюємо для того, щоб накопичувати інформацію в реєстрі.

По-перше, є робочі механізми по лінії Червоного хреста. Вони, виконуючи вимоги Женевської конвенції, мають забезпечити обмін сторін інформацією щодо осіб, які перебувають в полоні. У тому числі в заручниках. Це ми називаємо офіційне підтвердження.

По-друге, під час проведення обмінів отримується інформація: з ким разом наш військовослужбовець або цивільна особа перебувала в місцях позбавлення волі на окупованій території або на території Російської Федерації. Після кожного обміну ми отримуємо дуже велику кількість інформації: хто де перебуває, в яких умовах, який його/її стан здоров’я.

Крім того, аналіз телеграм-каналів, ютубу, інтернет-простору Російської Федерації і цих квазіутворень “ДНР”, “ЛНР” дає нам можливість зібрати такий матеріал. Іноді необхідно використовувати спеціальні програми, іноді рідні та близькі звертаються до слідчого щодо портретної експертизи і таким чином підтверджується, що особа перебуває у заручниках або в полоні.

Цією роботою крім нас займається і координаційний штаб, і об’єднаний центр при СБУ, ми всі між собою цією інформацією ділимося. Це в першу чергу. Далі, якщо ще не направлено офіційний запит до Червоного хреста, вони цей запит формують, направляють — і вже маючи чітку інформацію, що людина в полоні або заручниках, вмикаються процеси щодо подальшого проведення переговорів через координаційний штаб, формування списків для обміну і так далі.

Є декілька можливостей звернутися до нас. Найпотужніший механізм — це наша гаряча лінія 1698. Як тільки у людини виникають будь-які питання, як тільки стає відомо, що хтось з рідних зник, як правило, у першу чергу вони звертаються на гарячу лінію.

Це гаряча лінія, яка обслуговує безпосередньо секретаріат уповноваженого та працює саме з цих питань. Тобто вони від самого початку і до кінця розповідають, який алгоритм, куди слід звертатись, як послідовно діяти в усіх цих питаннях. Далі ми розробили анкету, за допомогою якою рідні та близькі можуть надати максимальну інформацію.

Задача реєстру, окрім того, щоб надати статус, — накопичувати максимум інформації по особі, яка зникла безвісти. Цю інформацію потрібно збирати максимально швидко і оперативно. Бо йде час, щось забувається, якісь люди виїжджають, переміщуються, і задача — зібрати максимум інформації. Тому заповнення такої анкети і подача її — це ще одне джерело наповнення реєстру.

Крім цього, ми проводимо постійний прийом громадян і маємо представників у п’ятнадцяти регіонах. Це представники уповноваженого, до яких можна зателефонувати, записатися на прийом і так само отримати допомогу з усіх питань. Починаючи з алгоритму дій і завершуючи питаннями соціального забезпечення: кому що передбачено у разі отримання такого статусу.

Багато дзвінків на лінію?

В середньому 70-80 на день. Але це ще залежить від того, які події у нас відбуваються на лінії фронту.

Не раджу родичам поширювати інформацію про зниклих безвісти по незрозумілих соціальних мережах та незрозумілих каналах телеграм. Тому що це персональні дані особи. На жаль, є випадки коли шахраї користуються цією інформацією. Вони розуміють, що рідні та близькі в такому психологічному стані, що готові віддати останні гроші, щоб хоча б мати якусь надію або отримати інформацію.

Є державні структури, є громадські організації, які тривалий час опікуються цими питаннями і мають конкретні результати своєї роботи. Туди ми радимо звертатися.

Нагадаємо, що Харківська правозахисна група також має гарячу лінію щодо зниклих безвісти або затриманих цивільних та військовополонених.

Але роздавати в незрозумілі групи особисті дані — дуже ризиковано. Коли спочатку пропонують скинути гроші, одразу треба звертатися у поліцію або в Службу безпеки України. Таких випадків багато. Окрім того, що стосується військових і цивільних, дуже часто цю можливість спілкування безпосередньо з рідними і близькими використовують для вербування або агентування: здобувати інформацію та діяти на користь агресора. А якщо це не виходить, можуть використовувати для того, щоб розхитувати соціальну напруженість на території країни.

Нам часто розповідають, що рідним скидають списки і кажуть, що ваш військовослужбовець включений у цей список, його мають обміняти. Потім відбувається обмін і кажуть, бачите, сторона Україна відмовилась його забирати, виходьте на майдани, пікетуйте державні установи тощо.

1698 — гаряча лінія Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Електронна пошта: [email protected], поштова адреса: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601.

Алгоритм дій для розшуку зниклого безвісти та отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин**.**