Після року ув’язнення окупанти судять українського православного священника за ‘шпигунство’ (original) (raw)

В чому окупанти звинувачують священника УПЦ та вірянку протестантської церкви? Де росіяни утримують викрадених греко-католицьких священників? Публікуємо найважливіше із статті норвезької правозахисної організації ‘Форум 18’, що пропагує релігійну свободу.

Костянтин Максимов. Фото: Центр громадянських свобод

Українському православному священнику Костянтину Максимову загрожує до 12 років позбавлення волі, якщо росіяни визнають його винним у “шпигунстві”. Суд над ним розпочався 6 червня, підсумковий виклад аргументів заплановано на 31 липня, а вирок — 2 серпня. Захоплений окупантами у травні 2023 року о.Костянтин перебуває у слідчому ізоляторі №2 у столиці Криму Сімферополі. 7 червня на окупованій Луганщині співробітники ФСБ Росії увірвалися в будинок отця Феогноста Пушкова з обшуком за рішенням суду. В окупованій Запорізькій області перед судом також постала протестантка. Через півтора року після “зникнення” двоє греко-католицьких священників — Іван Левицький та Богдан Гелета, — як видається, перебувають у виправній колонії в Горлівці.

Тиск російських окупантів на релігійні громади

Отець Степан Подольчак. Фото: Соціальні медіа/Центр журналістських розслідувань

Російська окупаційна влада неодноразово намагалася чинити тиск на священників Православної Церкви України (ПЦУ) та Української Православної Церкви, пов’язаної з Московським Патріархатом (УПЦ), вимагаючи, щоб вони приєдналися до нових єпархій, які Російська Православна Церква Московського Патріархату в односторонньому порядку створила на окупованій території України. Представники духовенства як ПЦУ, так і УПЦ, які відмовилися, зникли.

13 лютого цього року невідомі чоловіки з російських окупаційних військ схопили 59-річного о.Степана Подольчака з Православної Церкви України (ПЦУ) в українському селі Каланчак на окупованій Росією частині Херсонської області. Його забрали босого, з мішком на голові, наполягаючи на тому, що везуть священника на допит. Його побите тіло — можливо, з кульовим пораненням у голову — було знайдено на вулиці села 15 лютого. Нікого не заарештували й не покарали за катування і вбивство о.Степана.

У грудні 2022 року в окупованих частинах Запорізької області російські окупаційні війська не лише заборонили чотири релігійні громади, включно з Греко-Католицькою Церквою, але й вигнали п’ятьох греко-католицьких священників, які служили у 10 парафіях у Мелітополі та його околицях.

Окупаційні чиновники також чинили тиск і катували мусульманське духовенство та утискали громади мечетей, якщо вони відмовлялися приєднуватися до підконтрольних Росії ісламських структур.

Окупаційна влада закрила та захопила багато культових споруд неугодних їй громад.

Російські окупанти викрали о. Костянтина у травні 2023 року

Слідчий ізолятор № 2, Сімферополь, 1 листопада 2022 року Фото: Krymr.org (RFE/RL)

Священник Української Православної Церкви (УПЦ) Костянтин В’ячеславович Максимов (народився 16 березня 1983 року) служив священником храму Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ в місті Токмак Запорізької області України. Він вирішив залишитися там, коли російські війська окупували цю територію на початку 2022 року.

Російські окупаційні війська затримали отця Костянтина в південному місті Чонгар при спробі перетнути адміністративний кордон з окупованою українською територією Криму в травні 2023 року.

Артем Шарлай, начальник відділу у справах релігійних організацій Департаменту суспільно-політичних комунікацій та інформаційної політики Запорізької обласної державної адміністрації, заявив “Форуму 18” у жовтні 2023 року, що о. Костянтин не хотів, щоб Бердянська єпархія Української Православної Церкви (УПЦ) переходила до складу Російської Православної Церкви. У травні 2023 року єпархія перейшла до Російської Православної Церкви. Шарлай не відповідав на дзвінки 3 або 4 червня 2024 року.

Місцеперебування о. Костянтина було невідомим з моменту його захоплення окупаційними силами. 8 квітня Олена Шаповалова, голова Ради адвокатів окупованої Росією частини Запорізької області, повідомила “Форуму 18” з Мелітополя, що о.Костянтина утримували в ізоляторі тимчасового тримання в Мелітополі, поки тривало досудове слідство. Вона відмовилася повідомити, де він перебував після цього. Вона не відповідала на подальші запитання та дзвінки наприкінці травня та на початку червня.

“Форум 18” дізнався, що після Мелітополя о. Костянтина перевели до російського СІЗО в окупованій Донецькій області. Приблизно в лютому 2024 року російські окупанти доправили його до слідчого ізолятора № 2 в столиці Криму Сімферополі. Він перебуває там і досі.

Мати о.Костянтина Світлана Максимова розшукує сина з моменту його затримання, намагаючись отримати відповіді від російської та української влади. Вона хвилюється за його фізичний стан. “Він був у літньому одязі, коли його забрали у травні 2023 року, — розповіла вона “Форуму 18”. — У в’язниці йому не дозволяли передавати посилки”.

Російська окупаційна влада відкрила другий слідчий ізолятор в Сімферополі в жовтні 2022 року. Наприкінці травня — на початку червня “Форум 18” не зміг додзвонитися до СІЗО № 2 телефоном.

Адреса о. Костянтина в СІЗО:

Республіка Крим 295051
м. Сімферополь
пров. Елеваторний 4
ФКУ “Слідчий ізолятор № 2 УФСБ Росії по Республіці Крим і Севастополю”

Кримінальна справа проти о. Костянтина

Російська окупаційна прокуратура Запорізької області відкрила кримінальну справу проти о.Костянтина в лютому 2024 року. У повідомленні від 29 березня 2024 року стверджується, що в Токмаку в період з квітня 2022 року по лютий 2023 року о. Костянтин “за допомогою інтернет-месенджера передав співробітнику української служби безпеки інформацію з координатами розміщення технічних засобів протиповітряної оборони Росії, розташованих на території міста і району”.

У повідомленні прокуратури не наведено жодних доказів своїх тверджень і немає жодного посилання на статус о. Костянтина як священнослужителя.

“Спільник українських спецслужб попався на передачі конфіденційних даних своїм кураторам у Києві, — заявив 31 березня 2024 року у своєму Telegram-каналі місцевий проросійський політик Володимир Рогов. — Витік інформації поставив під загрозу безпеку Росії та всіх жителів Запорізької області”.

Російські окупаційні війська не вперше фабрикують фальшиві звинувачення проти тих, хто їм не подобається.

Прокуратура підготувала справу проти о. Костянтина за статтею 276 (“Шпигунство”) Кримінального кодексу Росії. Потім вони передали справу до Запорізького обласного суду в окупованому місті Мелітополь, про що російська прокуратура повідомила 29 березня.

Згідно з міжнародним правом, застосування Росією власних законів на окупованій території України є незаконним, оскільки Росія зобов’язана залишати чинним українське законодавство.

В окупованих або частково окупованих Росією регіонах України — в тому числі в Запорізькій області, де о.Костянтин перебуває під слідством, у підконтрольних Росії судах наприкінці 2022 року почали виносити покарання за Кримінальним та Адміністративним кодексами РФ.

Чиновник окупаційної прокуратури Запорізької області, який відповів на телефонний дзвінок 4 квітня, не назвавши свого імені, стверджував, що не володіє інформацією у справі о. Костянтина.

Черговий слідчого управління Слідчого комітету Росії по окупованій частині Запорізької області, який теж не назвав свого імені, відмовився 8 квітня повідомити, чи підготували слідчі кримінальну справу проти о. Костянтина.

Без обміну

Мати о. Костянтина Світлана Максимова сподівалася, що її син буде звільнений в рамках обміну полоненими між Україною та Росією.

“Ми подали документи на включення Костянтина в програму обміну полоненими, — розповіла вона “Форуму 18” з підконтрольної українському уряду території. Але український уряд вважає його “зниклим безвісти”, тому що йому офіційно не повідомили, де о. Костянтин перебуває”. Це означає, що Україна не включить його до списку ув’язнених, який передадуть росіянам, пояснила Максимова.

Український та російський уряди провели кілька обмінів полоненими з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Однак переговори часто є делікатними, і очевидні домовленості часто зриваються в останню хвилину.

Наступне судове засідання призначене на 31 липня, вердикт оголосять 2 серпня

Кримінальний процес над о. Костянтином Максимовим за звинуваченням у “шпигунстві” розпочався 6 червня, розповіла Світлана Максимова. Суд, схоже, відбувається в підконтрольному Росії Запорізькому обласному суді в окупованому Мелітополі.

Після першого засідання 6 червня суд перенесли на 31 липня, коли відбудеться підсумковий виклад аргументів, додала мати священника. За її словами, вирок мають оголосити 2 серпня.

Відомо, що отець Костянтин бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції зі слідчого ізолятора Сімферополя. Чи перебуває суддя в Мелітополі, чи проводить слухання в окупованому Росією Криму, чиновники не повідомляють. Також вони відмовляються ідентифікувати суддю.

В окупаційній прокуратурі Запорізької області офіційна особа, яка відповідала на телефонні дзвінки, не назвавши свого імені, відмовилася повідомити, хто є прокурором у справі о.Костянтина. “Це секретна інформація”, — заявив чиновник “Форуму 18”. На запитання, відкритий чи закритий процес, він відповів: “Запитайте в суді”.

У отця Костянтина є адвокатка, яку призначили росіяни, але родині не вдалося дізнатися її імені. Сім’я також залучила до справи київську адвокатку Юлію Богдан.

Максимова боїться, що її сина можуть засудити до 11-12 років в’язниці. Вона посилається на вирок в 13 років позбавлення волі, який — за аналогічним звинуваченням у “шпигунстві” — отримав співкамерник її сина, громадянин України Валерій Юзефович.

Світлана Максимова хотіла би бути присутньою на суді. Але довга подорож через треті країни, без жодних гарантій, що її пустять, робить таку поїздку нереальною, розповіла вона “Форуму 18”.

З 3 по 19 червня за офіційним номером телефону підконтрольного Росії Запорізького обласного суду ніхто не відповідав. Крім того, 3 червня “Форум 18” звернувся до суду із запитом про те, хто буде суддею у цій справі. “Форум 18” також намагався дізнатися, чи буде о. Костянтин присутній у залі суду або ж він братиме участь у засіданні по відеозв’язку зі слідчого ізолятора № 2 у Сімферополі. До кінця робочого дня 19 червня “Форум 18” не отримав жодної відповіді.

Володимир Полухін, призначений Росією голова суду, не відповів на повідомлення “Форуму 18” щодо судового процесу над о. Костянтином, надіслане на його особисту електронну адресу 8 квітня.

Двоє суддів цього суду, Микита Вдовін і Роман Дорошенко, 8 травня окремо повідомили “Форуму 18”, що вони не є суддями у справі о.Костянтина. Того ж дня Євген Задков на запитання, чи є він суддею у цій справі, відповів: “Забирайтеся геть”.

“Я не голова суду і не пресслужба, — додав суддя Вдовін 17 червня. — Я не уповноважений нікому надавати будь-яку інформацію. У мене її дійсно немає”.

Якщо о.Костянтина визнають винним і засудять до тюремного ув’язнення, його, швидше за все, незаконно перевезуть до в’язниці в Росії.

Женевська конвенція (IV) про захист цивільного населення під час війни охоплює права цивільних осіб на територіях, окупованих іншою державою (так званих “захищених осіб”). Стаття 76 містить таке положення: “Особи, що перебувають під захистом, обвинувачені в скоєнні злочину, повинні знаходитися в окупованій країні, а в разі засудження повинні там само відбувати строк покарання”.

Протестантку судитимуть за висловлювання на молитовному зібранні?

Протестантка перебуває під арештом російських окупаційних сил з початку 2024 року і вже може постати перед підконтрольним Росії Запорізьким обласним судом. Її переслідують за висловлювання, які вона нібито зробила на молитовному зібранні в одному з будинків в окупованому Мелітополі в липні 2023 року.

За інформацією Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), Слідчий комітет РФ порушив проти жінки кримінальну справу за статтею 207.3, ч. 2, п. “Д” Кримінального кодексу РФ, яка передбачає покарання за “публічне розповсюдження під виглядом вірогідних заяв свідомо неправдивих даних про застосування Збройних сил Російської Федерації”, якщо воно здійснюється “з мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі, а також з мотивів ненависті або ворожнечі до будь-якої соціальної групи”. Покарання варіюється від великого штрафу до позбавлення волі на строк до 10 років.

У Слідчому комітеті Запорізької області окупаційних військ відмовилися повідомити, чи здійснювала ФСБ таємний запис релігійного зібрання, на якому, як стверджується, жінка зробила свої зауваження. 8 травня чиновник з Мелітополя повідомив “Форуму 18”, що справу передали до підконтрольного Росії Запорізького обласного суду і що всі питання слід адресувати саме туди.

Ніхто в підконтрольному Росії Запорізькому обласному суді не відповідав на телефонні дзвінки “Форуму 18” в період між 3 та 19 червня.

Зниклі греко-католицькі священники у горлівській колонії?

О. Богдан Гелета (ліворуч) та о. Іван Левицький храм Різдва Пресвятої Богородиці, м. Бердянськ. Фото: Донецький екзархат

Російські окупаційні війська викрали двох греко-католицьких священників — о. Івана Левицького та о. Богдана Гелету — у Бердянську Запорізької області в листопаді 2022 року.

Обидва священники тепер, у 2024 році, постали перед кримінальним судом за неправдивими звинуваченнями, пов’язаними зі зброєю, вибухівкою та нібито “екстремістськими” текстами, які, як стверджують російські окупаційні війська, були знайдені в бердянському храмі Різдва Пресвятої Богородиці.

Омбудсман Росії Тетяна Москалькова заявила 23 травня в Telegram, що Росія запропонувала українській стороні обміняти двох католицьких священників на двох православних. “Але Україна з абсолютно незрозумілих причин не погодилася на такий обмін”, — заявила вона. Москалькова не назвала імен священників, але 47-річний о.Іван і 59-річний о.Богдан є єдиними двома католицькими священниками, про яких відомо, що вони перебувають в ув’язненні в Росії.

“Нещодавно я відвідала католицьких священників у місці їхнього ув’язнення і переконалася, що умови утримання відповідають міжнародним стандартам, — заявила Москалькова. — З їхнього боку було висловлено лише одне прохання — якнайшвидше побачити своїх рідних і близьких”.

Москалькова не повідомила, коли й де відбулася ця зустріч. Однак 2 травня вона відвідала Ростовську область Росії. Наступного дня вона була в окупованій Росією Донецькій області України. Там вона відвідала місто Горлівку разом із призначеною Росією Омбудсманом в Донецькій області Дар’єю Морозовою.

30 травня “Форум 18” звернувся до офісів Москалькової в Москві та Морозової в Донецьку із запитаннями, чи зустрічалися вони з о.Іваном та о.Богданом в підконтрольній РФ Калінінській виправній колонії в Горлівці або деінде, і що обидва священники розповіли про умови, в яких вони перебувають. “Форум 18” не отримав жодної відповіді від обох омбудсманів до другої половини дня за місцевим часом 4 червня.

Глобальний альянс національних правозахисних установ (GANHRI) вирішив позбавити акредитації російський Офіс Омбудсмана Росії в жовтні 2023 року через низку проблем. Серед цих занепокоєнь — підтримка російського вторгнення в Україну. Підкомітет з акредитації GANHRI додав, що офіс омбудсмана РФ “не діє незалежно при розгляді порушень прав людини, скоєних російською владою, і підтримує позицію та дії російської влади, що суперечать міжнародним нормам”.

Донецький екзархат Греко-Католицької Церкви, до якого належать о. Іван та о. Богдан, 3 червня повідомив “Форуму 18”, що не отримував жодних новин про цих двох священників. Він сказав, що не має підтвердження того, що Москалькова відвідувала о. Івана та о. Богдана. Але той факт, що Москалькова говорила про них, свідчить про те, що вони живі через 18 місяців після викрадення, і це є “добрим знаком”, сказав “Форуму 18” о. Андрій Бухвак, канцлер Донецького екзархату.

Цілком можливо, що Москалькова і Морозова зустрілися з о.Іваном і о.Богданом у підконтрольній РФ Калінінській виправній колонії в Горлівці. Росіяни утримують тут багато військовополонених та інших затриманих після нового вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

3 червня (а потім 18 червня) “Форум 18” звернувся в установу із запитом — якщо о. Іван та о. Богдан перебувають там насправді, то:
— які умови утримання в таборі;
— чи можуть вони реалізовувати свободу релігії та переконань, в тому числі мати релігійну літературу та молитися;
— чи мають вони доступ до адвокатів;
— і що заважає їхньому поверненню до своїх родин.

“Форум 18” не отримав жодної відповіді до другої половини дня за місцевим часом 4 червня.

Адреса установи в Горлівці, де можуть утримувати о. Івана та о. Богдана:

Донецька народна республіка
м. Горлівка
вул. Немировича-Данченка
Калінінська виправна колонія

Обшук у православного священника

44-річний отець Феогност (Тимофій Пушков) є священником Луганської єпархії УПЦ Московського патріархату. Він служить позаштатним священником на парафії Святого Миколая в селі Курячівка Старобільського району України, Луганської області, за 25 кілометрів (15 миль) від кордону з Росією. Російські війська незаконно окупували цей район на початку 2022 року.

Отець Феогност часто публікує дописи в соціальних мережах, регулярно коментуючи церковні справи.

У 2023 році прокуратура висунула проти отця Феогноста звинувачення за частиною 1 статті 20.3.3 КоАП РФ (“Публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Російської Федерації”). ФСБ Росії не сподобалося відео, яке він опублікував на YouTube 12 травня 2022 року, в якому йшлося про те, чим його погляди на патріотизм, заснований на християнських принципах, відрізняються від поглядів трьох провоєнних священників Російської православної церкви (РПЦ).

26 квітня 2023 року окупаційна прокуратура передала справу до поліції, яка потім передала справу до суду. Однак до того, як підконтрольний РФ Марківський райсуд встиг розглянути справу, ФСБ забрала з нього матеріали справи отця Феогноста. Офіцери повернули їх 26 травня 2023 року, вимагаючи від окупаційної міліції “допрацювати” справу, яку до суду так і не повернули.

7 червня 2024 року до отця Феогноста додому прийшли співробітники ФСБ Росії з ордером на обшук, виданим підконтрольним Росії Жовтневим райсудом Луганська. Вони обшукали його будинок, вилучивши два телефони, два ноутбуки та три USB-накопичувачі.

“Зізнаюся — провели його по-людськи, мордою в багнюку не клали, не били й речі з шаф не вивертали”, — зазначив о. Феогност у своєму Telegram-каналі 14 червня. Він додав, що вдячний за те, що після того, як офіцери побачили його літню матір, яка живе з ним, вони не відвезли його до Луганська, за 100 км.

Схоже, санкцію на обшук видав окупаційний Жовтневий районний суд Луганська, оскільки саме тут розташоване управління ФСБ Росії по Луганській області. Залишається незрозумілим — ФСБ чи інше російське державне відомство проводить розслідування щодо священника? “Форуму 18” не вдалося зв’язатися з управлінням ФСБ Росії по Луганській області. Телефони в суді та в слідчому комітеті РФ в Луганській області не відповідали жоден дзвінок “Форуму 18” 19 червня.

11 червня до отця Феогноста знову прийшли представники різних відомств. Його відвезли на допит у сусіднє місто Марківка. Схоже, чиновники проводять “експертизу” його публікацій. “Я не знаю, що вирішать ‘експерти’”, — зазначив о. Феогност.

Чергова Марківського райвідділу міліції відмовилася зв’язати “Форум 18” з начальником Олександром Муляром чи будь-яким іншим співробітником. Вона відмовилася повідомити, чому офіцери доставили отця Феогноста на допит. “Я не маю права надавати вам таку інформацію”, — сказала вона представникам “Форуму 18” 19 червня.

“Мені зрозуміла причина і мета цих візитів! — зазначив о.Феогност. — І я вже сказав своїм гостям, що готовий припинити обговорення політичних тем, щойно мені повернуть мою оргтехніку”.

Він додав: “Я не змінюю своїх політичних поглядів, але готовий їх не декларувати в публічному просторі й не вступати в дискусію з тими, хто пропагує неприйнятні для мене погляди”.

Отець Феогност розповів, який стрес викликали у нього ці події: “Загалом, за тиждень було стільки несподіваних гостей, скільки мій будинок не бачив за всю його історію”, — написав він у своєму телеграм-каналі. Його також турбує доля матері, яка живе з ним. Їй за вісімдесят, і вона потребує постійного догляду.

18 червня отець Феогност зазначив, що чиновники негайно викликали його для взяття на військовий облік. Вони сказали йому, що всі мають бути враховані. “Інакше — 5 років [в’язниці], — додав він. — Господи, коли це все закінчиться?”

Апеляційний суд залишив без змін штраф, призначений баптистському пастору

Пастор Володимир Ритіков не зміг скасувати покарання за керівництво своєю баптистською громадою в Краснодоні (офіційна українська назва — Сорокине) в окупованій Росією Луганській області, всього за кілька кілометрів від східного кордону з Росією. Як повідомили “Форуму 18” місцеві баптисти, 11 червня Верховний суд Луганська залишив штраф без змін.

Члени церкви супроводжували пастора Ритікова до суду, щоб підтримати його. «Пустили тільки сімох, оскільки в суді було всього сім місць», — зазначили віряни.

Громада, як і інші ради баптистських церков, не просить дозволу влади на зустрічі. Його місце поклоніння знаходиться в приватному будинку. Пастор Ритіков (в’язень совісті радянських часів) і громада баптистів Краснодона протягом останніх років зазнавали тиску з боку російських окупаційних військ, включно з рейдами, штрафами та погрозами кримінального переслідування.

28 січня озброєні люди здійснили облаву на недільну ранкову службу в церкві. Пастора Ритікова на богослужінні не було.

27 квітня підконтрольний Росії Краснодонський міський суд оштрафував пастора Ритікова на п’ять тисяч російських рублів за звинуваченням у “незаконній місіонерській діяльності” (ст. 5.26 КоАП РФ, ч. 4) за керівництво своєю незареєстрованою баптистською громадою. “Це половина моєї [місячної] пенсії”, — зазначив він. Підтримати свого пастора на суд прийшли понад 30 вірян.

Керівник російської Краснодонської міліції полковник Сергій Крупа, який підписав наказ про передачу справи до суду, у квітні відмовився пояснити “Форуму 18”, чому міліція порушила кримінальну справу проти пастора Ритікова за зібрання його церкви вдома.

Переклад з англійської статті видання “Форум 18”