КАБи в небі. Підсумки тижня (original) (raw)

У червні росіяни застосували проти України понад 2400 керованих авіабомб. Окупанти продовжують засуджувати полонених українців. Президент підписав закон, що посилить протидію домашньому насильству. ХПГ коротко розповідає про події тижня, що минув.

Наслідки обстрілу Харкова 22 червня 2024 року. Фото: Національна Поліція

Хроніка обстрілів

• 17 червня російські військові завдали ракетного удару по Полтаві — постраждали 22 містян, серед них — троє дітей. Пошкоджені житлові будинки, навчальні заклади.

Фото: Полтавська ОВА

• Того ж дня військові РФ обстрілювали Херсон. Поцілили в житлові будинки, об’єкт критичної інфраструктури, територію пенітенціарної установи, гараж та приватні автомобілі. В регіоні загинули люди. Керівник пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів Суспільному: “Росіяни скинули вибуховий пристрій на автівку в селі Осокорівка. Внаслідок цього загинув чоловік 1973 року народження. Також є загиблий у Херсоні — чоловік, який перебував в одному з парків, потрапив під мінометний обстріл і помер до приїзду лікарів”.

• Перебував Херсон під ворожим обстрілом і вночі проти 19 червня: зайнялися приватні будинки, поранено цивільну людину. Тієї ж ночі російські шахеди атакували Львівщину. В Малехові поранень дістали двоє цивільних. У Львові уламки дронів пошкодили адміністративну будівлю Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок.

• Крім того, 19 червня дві російські керовані авіабомби поцілили по дитячому табору відпочинку на околиці Харкова. Постраждала одна жінка. Ще два КАБи впали у селі Вільхівка Харківського району. Одна з бомб вщент зруйнувала житловий будинок, жінка загинула, чоловік отримав поранення. Пошкоджено й інші оселі по вулиці.

• У ніч проти 20 червня РФ атакувала теплоелектростанцію ДТЕК, поранено трьох енергетиків. Міністерство енергетики повідомило, що загалом поранень дістали семеро працівників галузі. “Це вже сьома масована атака на теплоелектростанції компанії за останні три місяці, — заявили в ДТЕК. — З початку повномасштабного вторгнення теплоелектростанції ДТЕК Енерго були обстріляні понад 180 разів. За цей період від обстрілів на станціях 53 працівники було поранено, троє енергетиків загинуло”.

• 20 червня у Гуляйполі на Запоріжжі російський дрон атакував поліційну автівку, в якій правоохоронці вивозили цивільну жінку в безпеку. “Дрон-камікадзе вдарив зовсім поруч із броньованим авто евакогрупи. Для прямого влучання не вистачило буквально пари метрів, — розповіли в Національній Поліції. — Окрім поліцейського екіпажу, в транспортному засобі перебувала 61-річна жінка, яка зважилася на виїзд до більш безпечного місця. Броня врятувала їм життя, один з правоохоронців отримав контузію”.

Фото: Національна поліція України

• Вранці 21 червня росіяни вдарили керованою авіабомбою по Селидовому на Донеччині: двоє цивільних загинуло, трьох поранено.Пошкоджено 5 п’ятиповерхівок, 6 приватних будинків і автомобіль.

Селідове, 21 червня 2024 року. Фото: телеграм-канал Вадима Філашкіна

• 21 червня у Вовчанській громаді росіяни вбили співробітницю пересувного відділення “Укрпошти”, яка везла пенсії сільським мешканцям. “Також поранений водій, який супроводжував жінку. У їхню автівку влучив ворожий БПЛА. Постраждалий пішки дійшов до Бугаївки, де його побачили військові та госпіталізували в Харків. Наразі до місця загибелі немає доступу через інтенсивні обстріли”, — розповів очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

• У ніч проти 22 червня росіяни здійснили масовану атаку. В українському небі було зафіксовано 16 ворожих ракет та 13 “шахедів”. На Запоріжжі внаслідок атаки загинув диспетчер підстанції, ще один енергетик зазнав поранень. На Львівщині ракета поцілила по об’єкту критичної енергетичної інфраструктури. А в Івано-Франківську пошкоджено будівлю національного технічного університету нафти та газу. В Луцькій громаді Волинської області через падіння уламків горіла житлова будівля.

Фото: Група Нафтогаз

• А після обіду окупанти поцілили чотирма керованими авіабомбами по Харкову. Одна з них зруйнувала частину п’ятиповерхівки в Основ’янському районі міста. Серед постраждалих — мешканці будинку, перехожі, пасажири тролейбуса, який саме під’їхав на зупинку неподалік. Поранень дістали 52 людини, серед них троє дітей. Загинуло двоє людей. У Холодногірському районі бомба пошкодила будівлю підприємства, вбивши одну людину і поранивши чотирьох. Унаслідок обстрілу пошкоджена будівля підприємства, загинула людина, четверо поранені. Ще одна бомба поцілила по екопарку.

Наслідки обстрілу Харкова 22 червня 2024 року. Фото: Національна Поліція

• 23 червня — знову Харків під обстрілом. У Шевченківському районі зруйновано школу, в багатоповерхівках поруч вибило вікна. У Холодногірському районі “прильот” по приватному сектору — два будинки зруйновано, один чоловік загинув. Загалом за день постраждало 11 людей віком від 15 до 63 років.

• “Лише від початку цього червня росіяни застосували проти України вже більш ніж 2400 керованих авіабомб, із них близько 700 — проти Харківщини, проти наших позицій, проти наших міст і громад на Харківщині”, — заявив Володимир Зеленський.

Російські “судилища”

• 18 червня Південний окружний суд Ростова-на-Дону виніс вирок українцю Станіславу Грудненку за обвинуваченням у “замаху на підготовку теракту”. Мешканця Токмака засудили до 5 років позбавлення волі, повідомляє ZMINA із посиланням на пресслужбу прокуратури Ростовської області РФ. Станіслав Грудненко колись був у АТО, має серйозні проблеми зі здоров’ям. Окупанти обвинуватили його в тому, що він нібито збирав інформацію про дислокацію російських військ і планував влаштувати теракт.

Станіслав Грудненко, фото: ZMINA

• Апеляційний військовий суд у Власиці Московської області залишив чинним вирок українцю Павлу Запорожцю. За “замах на акт міжнародного тероризму” його засудили до 12 років колонії суворого режиму: окупанти звинуватили його в тому, що він буцімто у 2022 році хотів влаштувати теракт у Херсоні. За версією російського слідства, на початку повномасштабного вторгнення атовця Павла Запорожця завербували українські спецслужби й намовили підірвати військових і цивільних під час святкування Дня Перемоги 9 травня 2022 року. Сам Запорожець каже: вибух, дійсно, планував, але вночі, під час комендантської години, а ціллю атаки був російський військовий патруль.

Павло Запорожець, фото з відкритих джерел

• Тим часом до 13 років ув’язнення було засуджено викрадену минулого року мешканку Мелітополя Юлію Ковєшнікову, нібито за “шпигунство”. Як повідомляє Центр журналістських розслідувань, жінка зникла у квітні 2023 року в окупованому Мелітополі. Понад сім місяців родина нічого не знала про її долю.

Юлія Ковєшнікова. Фото: Центр журналістських розслідувань

Наші в полоні

Минулого тижня стало відомо, що на Донеччині російські військовослужбовці вбили українського полоненого, до того ж з нелюдською жорстокістю — шляхом обезголовлення. Докази злочину було виявлено під час аеророзвідки: на бойовій позиції в Донецькій області наші військові побачили пошкоджену автівку ЗСУ, а на ній — відрізану голову українського захисника. “Встановлено особу загиблого. Наразі ми не можемо назвати його імені, адже тривають процедури для остаточного підтвердження його даних, — заявив Генпрокурор Андрій Костін. — Також ми ідентифікували російських командирів, потенційно відповідальних за обезголовлення українського захисника. Здійснюється комплекс заходів щодо перевірки цієї інформації”.

Діти і війна

• Минулого тижня на підконтрольну українському уряду територію України вивезли 11 дітей. Як розповів голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін, семеро з них перебували в тимчасово окупованих громадах області: “Це три хлопчики та чотири дівчинки. Малечі — від чотирьох місяців до 13 років. Вони подолали довгий і складний шлях. Головне, що зараз діти у безпеці, отримують всю необхідну допомогу”. Докладніше про те, що довелося пережити малечі в окупації, — читайте в статті.

• Українська мережа за права дитини в межах проєкту “Шлях додому” повернула в Україну з російської депортації 16-річного підлітка. Брат Святослава служить в ЗСУ, хлопчик жив з тіткою в Лисичанську. Коли в місті стало небезпечно, вона вивезла хлопця до Воронезької області.

“У рф вона зробила йому російське громадянство та відправила на навчання у російську школу. Усе це відбувалось без згоди Святослава. Хлопчик вчився, але не полишав думок бути поруч із братом в Україні, — йдеться в повідомленні УМПД. — Шукав можливості повернути Святослава в Україну і його старший брат. Він отримав сильне поранення, зараз пересувається на протезах, але хотів самостійно дбати про молодшого брата та виховувати його”. Завдяки співпраці організації з Мінреінтеграції, польськими дипломатами та консулом України у Любліні хлопці нарешті зустрілися.

Фото: Українська мережа за права дитини

Протидія домашньому насильству

17 червня Володимир Зеленський підписав закон, який стосується протидії домашньому насильству. Він має привести Кодекс про адміністративні порушення у відповідність до Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству. Її було ратифіковано два роки тому.

Зокрема відтепер за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд може не лише накласти стягнення за адміністративне правопорушення, але й має право направити особу, яка винна в такому злочині, на проходження спеціальної програми.

Сексуальні домагання з використанням електронної комунікації, а простіше — принизливі повідомлення сексуального характеру у месенджерах чи соцмережах — потягнуть за собою штраф.

Крім того, закон встановлює відповідальність за вчинення насильства за ознакою статі, “тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованих проти конкретної особи через її належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов’язки, поведінку тощо) жінки або чоловіка в суспільстві, внаслідок чого була завдана шкода фізичному (без спричинення тілесних ушкоджень) або психічному здоров’ю потерпілого”. За це злочинцю загрожує від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від двадцяти до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Якщо діти були присутні під час домашнього насильства (навіть якщо воно було направлене не на них безпосередньо, а на іншого члена родини), вони вважатимуться потерпілими. За ганебну поведінку на очах у дітей введено адмінвідповідальність. Крім того, якщо домашнє насильство вчиняють підлітки віком від 16 до 18 років, вони несуть відповідальність на загальних підставах.

Статистика війни

Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 23 червня 2024 року ініціативою зафіксовано 75622 ймовірні воєнні злочини, вчинені російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.