Загроза земному розуму: метапідхід (original) (raw)

Коли кремлівський фюрер, блефуючи ядерною брязкалкою і залякуючи світ атомним апокаліпсисом Третьої світової, намагається примусити світ змиритися з порушенням всіх міжнародних правових та морально-етичних норм, прийшов час людині усвідомити свою відповідальність перед Всесвітом за збереження унікальності земного розуму.

Фото: Radowitz, Shutterstock

З 7 по 11 грудня 1981 р. у Таллінні відбувався Всесоюзний симпозіум “Пошук розумного життя у Всесвіті (Search of Extra-Terrestrial Intelligence (SETI)” [1]. У Симпозіумі, крім радянських вчених, брали участь відомі зарубіжні дослідники з Японії, Франції, Канади, Польщі, Болгарії, Угорщини, найбільш численною була американська делегація (8 учасників). Робочими мовами Симпозіуму були російська та англійська, але радянські учасники, які вільно володіли англійською мовою, мали робити доповіді виключно російською з призначеними перекладачами “у цивільному”.

На заключному засіданні американські учасники розповіли про те, що один американський фермер, обурений тим, що сигнали з пошуку Розумного життя у Всесвіті надсилаються з американської обсерваторії під прапором Америки, а не всієї планети, намалював прапор планети, підняв його і пішов пішки до обсерваторії. Коли через деякий час він підійшов до неї, за ним вже йшов цілий натовп. Прапор фермер передав керівникові лабораторії, і відтоді передачі відбувалися під двома прапорами. Копію прапору американці урочисто передали радянським учасникам. Тоді і я запропонувала, оскільки ми вже маємо прапор, мати ще гімн. Учасники Симпозіуму жваво підтримали цю пропозицію, і на тому Симпозіум закінчився. Але не для мене… Вже наступного дня я отримала “втик” згори. Памʼятаючи заклик Овідія (“nomina sunt odiosa”: “не називати імен”), називати не буду, але текст (у власному перекладі) процитую дослівно: “Краще б Вам було промовчати! Невже незрозуміло, що угрупування, яке має свій прапор та свій гімн, може кинути виклик будь-якому уряду і, навіть, Міжнародним установам! Ваше необережне висловлювання може завадити керівникові досліджень по проблемі SETI (відомому вченому, члену-кореспонденту АН СРСР) у висуванні в дійсні члени АН СРСР на найближчих виборах!”. Совковий Інстинкт самозбереження спрацював бездоганно!

Тут варто навести епізод з відомого роману Олексія Толстого “Петро І”, в якому колишній кріпак Сашка Волков, що вже доскочив пошани і разом з Меншиковим стояв за спиною Петра, побачивши раптом свого колишнього господаря, страшенно злякався: “не умом, не сердцем, поротой задницей…”.

І ось через майже 300 років вже не колишній поротий кріпак, а високоосвічені вчені мужі, що переймаються питаннями пошуку Розумного життя у Всесвіті, так само злякалися “не умом, не сердцем…”. Спрацював той самий рабський інстинктсамозбереження! І то не дивно. В країні, де горде слово “космополіт” — громадянин світу (від грец. космос) — перетворили на лайку і тавро, що несло загрозу для його носія, а після нібито припинення радянського полювання на відьом, так званої “боротьби з безродним космополітизмом”, в словнику іншомовних слів “космополітизм” залишався “реакційною буржуазною ідеологією, що протистоїть пролетарському інтернаціоналізму”, навіть примара такого “протистояння” викликала рабський інстинктсамозбереження. Саме цей інстинкт, успадкований совковою імперією від російської, яка в свою чергу успадкувала його від татаро-монгольської орди,під час розпаду совкової імперії допоміг російській совкерії зберегтися, а повне нерозуміння Заходом її злочинної сутності та його поблажливість дозволили перетворитися на ядерного монстра під евфемізмом “русского мира”.

І ось уже третій рік нащадки сашек волкових, перетворені їхнім очiльником на гарматне м’ясо, за його наказом вбивають українських воїнів на фронті, мирних жителів в тилу, руйнують українські міста і села, пам’ятки світової культури, знищують інфраструктуру і отруюють природу.

А що ж світ? Засуджує!!! Дійсно допомагає Україні в її боротьбі — зброєю, фінансами, санкціями, гуманітарною допомогою, висловлюваннями протестів, обурення і співчуття. У той же час лунають пропозиції “врегулювання ‘конфлікту’ шляхом перемовин”. Особливо яскраво це виявилося під час підготовки і проведення ініційованого Україною САМІТУ МИРУ. Події, що передували САМІТУ, сам хід САМІТУ та його можливі наслідки жваво обговорювалися і продовжують обговорюватися, викликаючи навіть палкі дискусії. Слушно зазначається досягнення САМІТУ — велика кількість країн-учасниць — 101. Насправді головне досягнення САМІТУ — відсутність на ньомуросії, що є підтвердженням і демонстрацією всесвітнього визнання її ІЗГОЄМ. Реакція ображеного Китаю ще більше підкреслювала цю ганьбу і приниження. Але то лише ПЕРШИЙ КРОК, який має бути закріплений і потребує подальшого розвитку. Дискусії на САМІТІ щодо подальшої участі росії в наступному САМІТІ, виступ представника Саудівської Аравії наприкінці з вимогою обовʼязкової участі росії в наступному САМІТІ МИРУ та відсутність під заключним Комюніке підписів деяких учасників САМІТУ, у тому числі глави Ватикану, який перед тим закликав Україну “в ім’я миру підняти білий прапор”, а також нещодавнє звернення 50 лауреатів нобелівської премії із закликом “припинити вогонь” свідчать про ГОСТРОТУ ПРОТИРІЧЧЯ, а також про те, що майже 200 років тому висловив Йоган Вольфґанґ ГЕТЕ: “Кажуть, що посередині між протилежними поглядами лежить істина. В жодному разі! Між ними лежить ПРОБЛЕМА” (пер. наш — І.К. Цит. за [2]).

Аналіз феномена “ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ” та самого поняття “ПРОБЛЕМА” в його методологічному, а не побутовомузначенні, було проведено раніше [3, 4]. Зазначимо лишень, що ми дотримуємося визначення, в якому поняття “ПРОБЛЕМА” повʼязане з НЕДОСТАТНІСТЮ засобів для досягнення МЕТИ, а поняття “ЗАВДАННЯ” — з ДОСТАТНІСТЮ. Саме НЕДОСТАТНІСТЬ таких засобів і призводить до виникнення феномена “ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ”.

Головним гальмом у вирішенні “проблемної ситуації” є ПРЕЗУМПЦІЯ ДОСТАТНОСТІ засобів для досягнення МЕТИ, отже, ПІДМІНА ПРОБЛЕМИ ЗАВДАННЯМ. Приклад неусвідомлення факту виникнення “проблемної ситуації” — помилка лідерів ПРАЗЬКОЇ ВЕСНИ, які вважали відомі тоді засоби достатніми для досягнення МЕТИ — перетворення існуючого режиму в “соціалізм з людським обличчям”. Сумні наслідки цієї помилки добре відомі.

Тож НЕОБХІДНА умова виходу з “ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ” — усвідомлення та вербалізація факту її виникнення.

Розглядаючи “проблемні ситуації”,які виникали у різних галузях науки [там же], ми звернули увагу на одну особливість, що в методологічній літературі лишалася поза увагою дослідників,так бимовити, суб’єктивна компонента, яка істотно ускладнює розв’язання “проблемної ситуації”. Йдеться про те, що необхідність зміни парадигми в певній галузі науки, в політиці чи соціальній сфері тощо задля виходу з “проблемної ситуації” викликає неадекватну реакцію частини їхніх представників — опір з боку апологетів існуючої парадигми, що іноді навіть набирає форми “боротьби за вірність традиціям”. Насправді ж це цілком закономірний процес розвитку знань і накопичення досвіду: те, що відповідало вимогам попередніх етапів, не відповідає новим викликам. Цей соціально-психологічний феномен — здатність чи нездатність створити НОВУ ПАРАДИГМУ або працювати у вже кимось створеній, пропонувалося вважати “парадигмальним віком”. Цілком зрозуміло, що парадигмальний вік зовсім не обовʼязково збігається з віком паспортним, і за цим віком можна бути набагато молодшими не тільки від своїх ровесників, а й від істотно молодших колег, що довів 40-й президент Америки Рональд Рейган.

Посівши президентське крісло у розпалі “холодної війни”, він усвідомив неможливість знайти вихід із неї в ідеологічній та політичній площинах — стримування, розрядки, політичного тиску тощо та безперспективність пошуку нових засобів на цих рівнях, тобто подальшого продовження ПІДМІНИ ПРОБЛЕМИ ЗАВДАННЯМ, і запропонував НОВУ “постановку проблеми”, але вже в іншому вимірі — МОРАЛІ: “ІМПЕРІЯ ЗЛА”. Тож ПРОБЛЕМУ було зведено до ЗАВДАННЯ: “ІМПЕРІЯ ЗЛА” не повинна існувати, до чого Рональд Рейган, як відомо, доклав зусиль.

Але вже 1987 року на пресконференції у Москві, відповідаючи на запитання американської журналістки, чи він ще продовжує вважати радянський союз “ІМПЕРІЄЮ ЗЛА”, він категорично заявив “Ні!”. На жаль, він поділяв фатальну помилку Заходу, від трагічних наслідків якої сьогодні потерпає не лише Україна, але й, хоч і в меншій мірі, весь світ,

Народна мудрість випереджає наукові відкриття. Ситуація, яку так влучно передає англійське прислів’я: “to run with the hare and hunt with the hounds” (“водночас тікати разом із зайцем та полювати на нього разом із гончаками”), у математичній теорії ігор [5] відоме як “ГРА З НУЛЬОВОЮ СУМОЮ” (“zero sum struggle”), де виграти можна лише за рахунок програшу партнера, а тому КОМПРОМІС НЕМОЖЛИВИЙ за визначенням. І це непорушно так само, як закон збереження матерії і створення вічного двигуна.

То чому ж не чути гучних закликів до порушення закону збереження матерії і створення вічного двигуна, в той час, як закон “гри з нульовою сумою” все ще не лише ігнорують, ба більше, наполегливо закликають шукати засобів його обійти і примудритися “водночас тікати разом із зайцем та полювати на нього разом із гончаками”?

Спробуємо розібратися.

З начальної школи нам прищеплюють віру в об’єктивність, отже, непорушність, математичних і фізичних законів — від чотирьох правил арифметики до закону збереження матерії, спроби порушення яких сприймаються як психічна хвороба (створення вічного двигуна). Але на відміну від порушення закону збереження матерії і спроб створення “вічного двигуна”, за порушення так само непорушного закону “гри з нульовою сумою” у божевільню не запроторять і “за це нічого не буде”, а спокуса “тікати разом з зайцем та полювати на нього разом із гончаками” дуже велика, тож варто спробувати… Та чи є вихід із безвихідної, на перший погляд, ситуації “гри з нульовою сумою”?Так, на щастя, є.

Одним із найяскравіших досягнень математичної логіки ХХ століття вважається теорема Курта Геделя “про неповноту формальних систем” [5]. Вона доводить, що будь-яка змістовна несуперечлива формальна система є неповною і в ній завжди можуть зʼявитися твердження, які в межах самої системи неможливо ані довести, ані спростувати. Попри те, що теорему було доведено для формальних систем, її висновок має загальне значення (про що вже йшлося в [4]). Для розвʼязання протиріччя всистемі, де воно виникло, необхідно перейти в більш широку систему: для зняття омонімії на рівні окремого слова (“коса”— дівоча чи морська?) треба перейти на рівень семантичної системи — контекст, а задля розвʼязання “гри з нульовою сумою” у ХОЛОДНІЙ ВІЙНІ — на рівень МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, як це зробив Рональд Рейган з “ІМПЕРІЄЮ ЗЛА”.

Про зворушливий приклад виходу з класичної ситуації “гри з нульовою сумою” йдетьсяу відомій поемі Р. Кіплінга “Балада про Схід і Захід” [6], заснованій на реальному випадку, що стався на північно-західному кордоні Британської Індії. Засобом розв’язання протиріччя стає перехід від лютої ворожнечі у вимір МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ — відваги, мужності, щирості, і тоді... “той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!”

Викликає подив те, що зазвичай на підтримку тези про неподоланність розбіжностей між Сходом та Заходом цитують перші рядки вступу до поеми: “Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох, Допоки землю і небеса на суд не покличе Бог”. В той час, як не лише повний текст вступу до поеми: “Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів”, а й весь зміст поеми стверджують прямо протилежне. На це слушно звертає увагу сам Максим Стріха у передмові до перекладу.

Тепер повернімося до “ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ” — загарбницької війни росії проти України та героїчної боротьби Українського народу.

Проблемність полягає в сприйнятті частиною світу цього кровопролиття як суто військового конфлікту, учасниками якого вважаються лише УКРАЇНА VS росія, а отже, повному нерозумінні того, що Україна ціною життя своїх громадян веде боротьбу не лише за право на своє існування на своїй землі та вибір власного шляху розвитку на цій землі, але й відстоює це право для всього світу. Звідки й виникає ПРЕЗУМПЦІЯ достатності засобів для досягнення МЕТИ — “мирного” розв’язання “конфлікту”, тобто ПІДМІНА ПРОБЛЕМИ ЗАВДАННЯМ.

Але ще до початку широкомасштабного нападу росії на Україну “кращі розумисвіту” вже бачили ознаки виникнення ГЛОБАЛЬНОЇ “гри з нульовою сумою” з її ЗЛОЧИННИМ ГРАВЦЕМ росією і, передбачаючи жахливі наслідки цього, били на сполох. Як зазначав відомий журналіст, глибокий і тонкий аналітик Віталій Портніков [7], директор ЦРУ Джеймс Комі був одним із найперших, хто це зрозумів, коли назвав росію “самою великою загрозою з усіх на землі, враховуючи її наміри і можливості” (пер. наш — І.К.). Віталій Портніков вважав цю заяву Комі “історичною”, яку можна порівняти з ФУЛТОНСЬКОЮ ПРОМОВОЮ Уїнстона Черчилля, що розпочала “ХОЛОДНУ ВІЙНУ” Заходу з комуністичним звіром. Віталій Портніков також висловлював упевненість, що заява Джеймса Комі є свідченням того, що цивілізований світ починає прозрівати, тож кількість таких людей на Заході — перш за все поміж тих, хто ухвалюють рішення, буде зростати в геометричній прогресії.

Співзвучним заяві Комі є виступ 13-го чемпіона світу Гаррі Каспарова, присвячений Одеській трагедії 2 травня 2014 року [8]. Каспаров слушно порівняв беззубу політичну реакцію світової спільноти на військову агресію путіна стосовно Грузії, “яка проклала шлях до нових військових авантюр кремлівського фюрера, що не залишило каменю на камені від системи міжнародної безпеки” (пер. наш — І.К.), з політикою Далад’є і Чемберлена, яка призвела до катастрофи Другої світової з десятками мільйонів загиблих, та попереджав, що “рано чи пізно втеча від реальності стане вже неможливою, і цивілізований світ змушений буде надати відповідь на ций виклик, але ціна відповіді на той час багаторазово збільшиться”.

Великий шахіст з точністю, притаманною грі в шахи, блискуче визначив тогочасну ГЛОБАЛЬНУ ситуацію “гри з нульовою сумою”, де ГРАВЦІ — кремлівський фюрер з його військовою агресією стосовно Грузії, яка проклала шлях до нових військових авантюр кремлівського фюрера, та СВІТОВА СПІЛЬНОТА з її беззубою політичною реакцією. Справдилось, на жаль, і його суворе попередження, чому ми є сумними свідками.

В повсякденному житті ЛЮДИНА, зазвичай, ідентифікує себе з ПЕВНОЮ СПІЛЬНОТОЮ — релігійною, расовою, національною, класовою тощо. Американський фермер, для якого шкільний ранок розпочинався з підняття прапора Америки та виконання американського гімну, з дитинства усвідомлював себе громадянином Америки і тим пишався. Дізнавшись про запуск сигналів в КОСМОС з метою пошуку Розумного життя у ВСЕСВІТІ, він почав ідентифікувати себе зі своєю ПЛАНЕТОЮ і зажадав визнання цього.

Всесвітньо відомі вчені підписанти ПАГОУСЬКОГО МАНІФЕСТУ РАССЕЛЛА-ЕІНШТЕЙНА наголошували на тому, що вони як ЛЮДИ звертаються до ЛЮДЕЙ із закликом пам’ятати про свою причетністьдо РОДУ ЛЮДСЬКОГО і забути про будь-що інше...

А ще за 100 років до того наш ВЕЛИКИЙ ПРОРОК ТАРАС попереджав ЛЮДСТВО про небезпеку втрати ЛЮДЯНОСТІ і закликав зберігати її:

Схаменіться! Будьте люди,

Бо лихо вам буде!

Але сьогодні, коли кремлівський фюрер, блефуючи ядерною брязкалкою і залякуючи світ АТОМНИМ АПОКАЛІПСОМ Третьої світової, яка вже непомітно почалася 2014 року, а гучно сповістила про себе 24 лютого 2022, намагається примусити світ змиритися з порушенням всіх міжнародних правових та морально-етичних норм, цього вже НЕДОСТАТНЬО. Прийшов час ЛЮДИНІ усвідомити себе НОСІЄМ ЗЕМНОГО РОЗУМУ та свою ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ перед ВСЕСВІТОМ за збереження УНІКАЛЬНОСТІ ЗЕМНОГО РОЗУМУ у цій вже ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ “ГРІ З НУЛЬОВОЮ СУМОЮ”.

У роботі [9] на засадах запропонованого автором нового напряму кібернетики — ГУМАНІТАРНА КІБЕРНЕТИКА, відмінність якого полягає в поєднанні наукового апарату кібернетичної теорії з гуманітарною спрямованістю цілей і задач, що дозволяє запропонувати принципово новий підхід — МЕТАПІДХІД до болючих проблем сучасності, були визначені поняття МЕТАЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ та МЕТАЕТИЧНОЇ ПОТУЖНОСТІ Систем заданого класу та їхніх Підсистем.

Загальний нарис ГУМАНІТАРНОЇ КІБЕРНЕТИКИ, теоретичні підвалини якої становлять ТЕОРІЯ РОЗУМНИХ СИСТЕМ заданого класу, окремимвипадком якого є Людство, і ТЕОРІЯ КОНТАКТУ таких Систем, а морально-етичні — МЕТАЕТИКА цих Систем, разом iз бібліографією основних праць наведено в [3, 4, 9–13]. Але деяким визначенням варто приділити увагу (нагадаємо також, що вся термінологія ГУМАНІТАРНОЇ КІБЕРНЕТИКИ подається з великої літери).

РУШІЙНОЮ силою процесу еволюції Систем заданого класу до рівня Розумності та Цивілізації є ВИНИКНЕННЯ і ПОДОЛАННЯ ПРОТИРІЧ. Засоби ПОДОЛАННЯ ПРОТИРІЧ вважаються Універсаліями еволюції цих Систем. Системи, що мають потенційну можливість подолання протиріч, є Розумними. Системи, які мають реальну можливість і прагнуть це здійснити, вважаються Цивілізаціями. Системи, що володіють засобами подолання будь-яких протиріч, можна вважати Метацивілізаціями. Розвиток Системи, спрямований на досягнення цього рівня, є розвитком Метацивілізаційним. На відміну від понять “Розумна Система” та “Цивілізація”, “Метацивілізація” є категорією ідеальною, до якої можна лише наблизитися. Тож коректно говорити про щабель Метацивілізаційності Системи.

Оскільки Універсалії є засобами реалізації МЕТАЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО розвитку Системи, гальмування їх є ЗЛОЧИНОМ ПРОТИ РОЗУМУ — МЕТАЗЛОЧИНОМ, а члени Системи, що його скоїли, вважаються МЕТАЗЛОЧИНЦЯМИ і несуть МЕТАВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Вибір між МЕТАЦИВІЛІЗАЦІЙНИМ vs АНТИЦИВІЛІЗАЦІЙНИМ шляхом розвитку є МЕТАВИБОРОМ Системи. Система, що вчинила хоча б один Метазлочин, вважається Антицивілізацією.

Отже,МЕТАЕТИЧНИИ ПОТЕНЦІАЛ Систем заданого класу чи їхніх Підсистем — це Метацивілізаційний Метавибір та прагнення і спроможність його дотримуватися, а МЕТАЕТИЧНА ПОТУЖНІСТЬСистеми чи Підсистеми, яка має Метаетичний Потенціал,це прагнення і спроможність допомагати іншим Системам чи Підсистемам в їхньому Метацивілізаційному Метавиборі та його дотримуванні.

МАЙДАНОМ 2004 року Україна гучно сповістила світу про свій МЕТАЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ МЕТАВИБІР. Хоча значення МАЙДАНУ для України, як і для інших країн пострадянського простору, загальновизнане, досі не було осмислення його ПЛАНЕТАРНОСТІ. На відміну від руху Ґанді в Індії та Мартіна Лютера Кінга в Америці, де МЕТОЮ був захист прав певних угруповань (національних, расових), на МАЙДАНІ у центрі була ОСОБИСТІСТЬ, що є Універсальною Категорією РОЗУМУ [12], а ЄДИНОЮ МЕТОЮ був захист її ГОЛОВНОГО ПРАВА — ВІЛЬНОГО ВИБОРУ проти Метазлочинної Антицивілізаційної спроби позбавити її цього права. РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ підтвердила МЕТАЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ МЕТАВИБІР України.

Але насправді ПЕРШОЮ, на жаль, непоміченою заявою України про свій МЕТАВИБІР була ВІДМОВА ТРЕТЬОЇ ЯДЕРНОЇ ПОТУГИ СВІТУ від ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ — найпотужнішого способу захисту ВЛАСНОГО ВІЛЬНОГО ВИБОРУ. Світ не зрозумів, що вже тоді йшлося про МЕТАВИБІР не лише України, а й усього ЛЮДСТВА.

Приміром, Збігнєв Бжезинський, оцінюючи успіхи України за часів незалежності (промова в національному Університеті “Києво-Могилянська академія” з приводу вручення йому диплома почесного доктора Університету), відзначив миролюбну міжнародну політику України — відмову від ядерної зброї лише у переліку інших досягнень, як-от: міжнародне визнання її незалежності; збереження територіальної цілісності; дотримання правових норм (попередні вибори з передачею президентських повноважень); економічний розвиток; активна миротворча діяльність тощо.

ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ вимір цього кроку усвідомила й оцінила лише одна, але ВЕЛИКА Людина — папа Іван Павло ІІ, наголошуючи на цьому у своїх промовах під час відвідування України в 2001 році.

Анексія Криму і війна на Сході України були прямим наслідком відмови від ядерної зброї, бо саме наявність атомного брязкальця надавала росії такої впевненості у своїй безкарності.

Слід визнати, що не лише світ, а й сама Україна не усвідомила тоді значення ЦЬОГО КРОКУ та своєї ролі ЛІДЕРА в ньому і задовольнилася пустопорожніми обіцянками, не вартими паперу, на якому їх було підписано. Це замість виступу з УРОЧИСТОЮ ДЕКЛАРАЦІЄЮ про те, що, усвідомлюючи ЗАГРОЗУ, яку становить подальша розробка ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ для всього світу, і ВІДМОВЛЯЮЧИСЬ від статусу ТРЕТЬОЇ ЯДЕРНОЇ ПОТУГИ СВІТУ , Україна закликає світ НАСЛІДУВАТИ ЇЇ ПРИКЛАД: країни, які ще не почали розробляти ядерну зброю чи перебувають на самому початку розробки, відмовитися від цієї смертоносної гонитви і, згуртувавшись, разом звернутися до ЯДЕРНИХ країнз вимогою НЕГАЙНО ЗАМОРОЗИТИ ці дослідження з МЕТОЮ ПОДАЛЬШОГО РОЗЗБРОЄННЯ.

Тож Україна, яка вже довела світу свій МЕТАЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, асьогодні ціною життя і крові своїх громадян не лише відстоюєсвій МЕТАЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ МЕТАВИБІР,але й веде боротьбу за МЕТАЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ МЕТАВИБІР ЛЮДСТВА,має продемонструвати світу свою МЕТАЕТИЧНУ ПОТУЖНІСТЬ — ВЕСТИ ВПЕРЕД “в тійостанній війні,де до бою Чоловіцтво зі звірством стає” (Іван Франко), тазвернутисядо ЛЮДСТВА як НОСІЯ ЗЕМНОГО РОЗУМУ з “МАНІФЕСТОМ ЗЕМНОГО РОЗУМУ”: “Незалежно від того, чи є ЛЮДСТВО єдиною формою РОЗУМУ у ВСЕСВІТІ чи однією з багатьох його форм, ми відповідальні перед ВСЕСВІТОМ за збереження НЕПОВТОРНОСТІ нашого ЗЕМНОГО РОЗУМУ. А виконання цієї ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ МІСІЇ вимагає від ЛЮДСТВА ЄДНОСТІ задляостаточної перемоги МЕТАЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО МЕТАВИБОРУ ЗЕМНОГО РОЗУМУ над АНТИЦИВІЛІЗАЦІЙНИМ, який загрожує ІСНУВАННЮ ЗЕМНОГО РОЗУМУ”.

КРЕЙН Ірма. Кібернетик, кандидат філологічних наук. Старший науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем НАН України та Міністерства освіти і науки України. Керівник Семінару Фонду Глушкова “Проблеми розвитку Розуму і взаємодії Розумних Систем та їх Підсистем” (Київський Будинок вчених).

Література

1. Проблемы поиска жизни во Вселенной / Труды Таллиннского симпозиума. Москва: Наука, 1986.

2. Щедровицкий Г.П. Синтез знаний, проблемы и методы / На пути к теории научного знания. Москва: Наука, 1984. С. 67—109.

3. Крейн І.М. Україна: Метавиклик — метавибір. Вісн. НАН України. 2005. № 2. С. 3—15.

4. Ірма Крейн. Цивілізаційні розломи і зіткнення цивілізацій: метапідхід. Права людини в Україні. 4.02.2018.

5_._ Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. Москва: Наука, 1975. 720 с.

6. Р. Кіплінг. Балада про Схід і Захід / Пер. Максима Стріхи. Всесвіт. 1989. Ч. 5.

7. Портников Виталий. Почему из-за России может погибнуть весь мир [Электронный ресурс]: [Веб-сайт]. Информационное сопротивление. Режим доступа: https://spektrnews.in.ua/news/pochemu-iz-za-rossii-mozhet-pogibnut-ves-mir---vitaliy-portnikov/45189

8. Каспаров Гарри. Одесский рубеж [Электронный ресурс]: [Веб-сайт]. Режим доступа: http://newsonline24.com.ua/odesskij-rubezh-kasparov/

9. Етичний потенціал та етична потужність України: метапідхід. Права людини в Україні. 03.11.2023.

10. Ірма Крейн. Етична потужність системи: метапідхід. Права людини в Україні. 01.10.2021.

11. Крейн І.М. Грані гуманітарної кібернетики. Вісн. НАН України. 2002. № 7. С. 29—37.

12. Крейн І.М. Концепція толерантності як універсальної категорії еволюції розуму: метапідхід. Вісн. НАН України. 2006. № 11. С. 79—88.

13_._ Ірма Крейн. Універсальна категорія еволюції розуму. Колективна пам’ять системи: метапідхід. Права людини в Україні. 22.03.2023.