‘Це не просто жорстоко, це незаконно’ (original) (raw)

Кримські політв’язні продовжують потерпати від дій представників РФ. Азіза Ахтемова етапували з вʼязниці Єнісейська у невідомому напрямку. Незрячого Олександра Сізікова вивезли з дому, навіть не повідомивши рідним, куди його відправляють. Як з’ясувалося, Сізікова утримують в ізоляторі Бахчисарая. Детальніше — у статті.

Азіз Ахтемов. Фото: “Кримська солідарність”.

Етап у невідомість

Азіза Ахтемова етапували з в’язниці №2 Єнісейська Красноярського краю РФ. Про це “Кримській солідарності” розповіла Аділе Ахтемова, дружина політвʼязня.

Наразі невідомо, куди повезли Азіза. Його дружина розповіла, що у в’язниці №2 не відповідають на дзвінки. Відповідати відмовилися й на електронний запит. Російські посадовці пояснили це тим, нібито вони не мають права надавати такі дані третім особам. “Наразі немає жодної інформації щодо того, де перебуває мій чоловік і в якому напрямку його везуть”, — підсумувала пані Ахтемова.

Як зауважив Наріман Джелялов, звільнений з російської неволі заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, в Азіза Ахтемова якраз мав завершитися термін утримання у вʼязниці, тож політвʼязня мали доправити до колонії суворого режиму. “Але рідним навіть не повідомили про етап. Не кажучи вже про його кінцевий пункт”, — написав пан Наріман на своїй фейсбук-сторінці 16 вересня.

Правозахисники неодноразово наголошували, що Росія не має жодного права вивозити жертв політично вмотивованих переслідувань на свою територію. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ є воєнним злочином. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, її мають судити на окупованій території і саме на окупованій території засуджений/-а має відбувати покарання.

Нагадаємо, що кримськотатарського активіста Азіза Ахтемова утримували в Єнісейській в’язниці з листопада 2023 року. Його разом із двоюрідним братомАсаном Ахтемовим і Наріманом Джеляловим затримали у вересні 2021 року за підозрою в підриві газопроводу в селі Перевальне тимчасово окупованого Криму. Асана Ахтемова засудили до 15 років позбавлення волі у колонії суворого режиму, сплати штрафу у 500 тисяч рублів і обмеження свободи пересування упродовж одного року. Азіза Ахтемова засудили до 13 років позбавлення волі. Крім цього, він також мав сплатити 500 тисяч рублів штрафу й упродовж одного року мав бути обмежений у свободі пересування. Так званий “апеляційний суд” у Сочі залишив вироки чинними попри те, що стороні захисту знадобилися три дні, аби описати всі порушення, яких припустилися під час попереднього слідства і суду першої інстанції, наголошували у “Кримській солідарності”.

У червні 2023-го Харківська правозахисна група писала, що Російська Федерація вчергове порушує права кримських політв’язнів на життя, здоров’я та надання медичної допомоги. Тоді в Асана Ахтемова загострився біль у спині. Це відбувалося через те, що бранцям РФ доводилося по 16 годин на день — з шостої ранку до десятої вечора — проводити в камерах на ногах, оскільки їм не дозволяли ані сідати, ані лягати на ліжко.

В’язниця для незрячого політвʼязня

Тим часом стало відомо, де утримують Олександра Сізікова, незрячого політвʼязня, який є фігурантом так званої справи “про тероризм”. Як сповістили у “Кримській солідарності”, зараз Сізіков перебуває в ізоляторі тимчасового тримання в окупованому Бахчисараї.

Олександр Сізіков. Фото: “Кримська солідарність”.

Нагадаємо, що 13 вересня апеляційний військовий суд у Власисі (під Москвою) залишив чинним попередній вирок, за яким Олександра Сізікова засудили до 17 років позбавлення волі (з відбуванням перших чотирьох років у в’язниці), а Аліма Суф’янова і Сейрана Хайредінова — до 12 років у колонії суворого режиму (перші чотири роки вони також мають відбувати у в’язниці). Хоча сторона захисту вказала, що у вироку суду першої інстанції не було роз’яснено, чи може Сізіков перебувати у виправних установах через його сліпоту та інвалідність першої групи, апеляційний суд не лише затвердив винесений раніше вирок, а й вирішив, що захворювання політвʼязня не перешкоджає відбуванню терміну у вʼязниці… “Це не просто жорстоко, це незаконно”, — казала юристка Ліля Гемеджи.

Як пояснював Уповноважений ВР з прав людини, “навіть за російським законодавством Олександр Сізіков має бути звільнений від відбування цього покарання”. Згідно з постановою російського уряду, хвороби, які супроводжує повна сліпота, належать до переліку важких захворювань, що звільняють від утримання під вартою. “Дії російських силовиків проти особи з інвалідністю порушують основоположні права людини, зокрема право на справедливий суд і захист”, — наголошував Дмитро Лубінець.

14 вересня співробітники окупаційної “поліції” забрали Сізікова з дому та вивезли у невідомому напрямку. Юристка Ліля Гемеджи, з якою встиг поспілкуватися Сізіков, сповіщала, що співробітники окупаційної “поліції” відмовилися показати його матері ухвалу апеляційного суду та заявили, що в них її немає.

Ба більше, представники окупаційної “поліції” погрожували застосувати до Сізікова силу та притягти до відповідальності за “невиконання законних вимог співробітників поліції”. Пані Гемеджи наголошувала, що такі дії є незаконними, а те, що відбувається з Олександром Сізіковим, є свавіллям співробітників російського МВС.

Як днями зазначав Дмитро Лубінець, близько 40% українців і українок, яких повернули з полону, мали статус зниклих безвісти за особливих обставин і не були підтверджені Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

Історія Олександра Сізікова

Олександра Сізікова, фігуранта “четвертої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір”, затримали 7 липня 2020 року, після обшуків в оселях кримських татар. Тоді всіх затриманих звинуватили в причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”, визнаної в Росії “терористичною”. Зауважимо, що ця релігійна організація дозволена в Україні та діє цілком законно. Натомість Росія порушує міжнародне гуманітарне право, коли послуговується своїм кримінальним законодавством на ТОТ, зокрема і в Криму. Переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону).

За версією ФСБ, у 2015 році Сізіков заснував “терористичний осередок ‘Хізб ут-Тахрір’”, а Алім Суф’янов і Сейран Хайредінов стали членами цього осередку. Як докази провини Сізікова ефесбівці наводили знайдені під час обшуку книжки релігійно-політичного об’єднання. Прикметно, що ці книги навіть не були надруковані шрифтом Брайля…

Зліва направо: Алім Суф’янов, Олександр Сізіков і Сейран Хайредінов. Фото оприлюднене “Кримською солідарністю”.

Загалом 7 липня 2020 року під час масових обшуків у Криму затримали сімох людей. Підконтрольний Кремлю “Київський районний суд міста Сімферополя” відправив шістьох затриманих — Ісмета Ібрагімова, Зекір’ю Муратова, Вадима Бектемірова, Еміля Зіядінова, Аліма Суф’янова та Сейрана Хайредінова — до сімферопольського СІЗО. Олександра Сізікова відправили під домашній арешт. У жовтні 2020-го нелегітимний “суд” вирішив, що Сізікова потрібно на місяць відправити до Севастопольської міської психіатричної лікарні, аби він пройшов стаціонарну судово-психіатричну експертизу…

Як зауважували правозахисники, ще під час обшуків і так званого “слідства” мали місце численні порушення. До прикладу, аудіозапис із матеріалів кримінальної справи, на якому нібито був записаний урок із будинку Сізікова, був датований часом у п’ятницю, коли всі підсудні перебували в мечеті на п’ятничній молитві, тож не могли бути в гостях один в одного. Ба більше, обвинувачені наголошували, що запис був змонтований. Як зауважував Сейран Хайредінов, розмову присутніх на аудіозаписі людей супроводжували шуми. І послідовність, і зміст розмови змінювалися, розмову перебивали собачий гавкіт, плач дітей і музика. “Усі ці звуки загадково припинялися та поновлювалися”, — відмічав Хайредінов. Прикметно, що і свідки звинувачення, і свідки захисту підтверджували, що у помешканні Сізікова, де вони нібито розмовляли, не було ані собак, ані дітей, ані телевізора чи магнітофона. Проте під час обшуків були присутні люди, які служили за контрактом у військовій частині Бахчисарая та надавали суперечливі “свідчення” у “суді”. Свідчення сторони звинувачення також не відповідали дійсності. До прикладу, один “свідок” під псевдонімом Османов заявляв, нібито познайомився з Олександром Сізіковим у мечеті Тахтали Джамі після п’ятничної молитви. Правдивість цих тверджень викликала сумніви хоча б тому, що у цій мечеті щоп’ятниці не проводилися обряди поклоніння.

З протестів — на лаву підсудних

Олександр Сізіков народився 12 жовтня 1984 року в Сімферополі, а згодом переїхав до села Тургенєвка Бахчисарайського району. Там Олександр навчався у школі, а у 2002 році став студентом Севастопольського національного технічного університету. Після завершення університету Сізіков працював на будівництві, згодом влаштувався помічником оператора на заправці у Севастополі, а у 2006 році прийняв іслам. У червні 2009-го, коли чоловік прямував на велосипеді, його збила автівка. Олександр Сізіков повністю втратив зір і отримав першу групу інвалідності. Після втрати зору чоловікові допомагали односельці та імам Едем Смаїлов. Це тривало до травня 2018 року, поки імама не затримали ефесбівці. Йому безпідставно висунули звинувачення за частиною другою статті 205.5 російського Кримінального кодексу (“Участь в діяльності терористичної організації”). Едема Смаїлова засудили до 13 років позбавлення волі.

Олександр Сізіков не міг змиритися з арештом свого імама — виходив на одиничні протести та відвідував судові процеси, поки сам не постраждав від російського свавілля і кривосуддя, яке заполонило тимчасово окупований Крим та інші тимчасово окуповані території України.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”