Високонеточна зброя — росіяни б’ють ФАБами по житловій забудові (original) (raw)

Учора півтонна фугасна авіабомба поцілила по висотці у Харкові. Загалом у місті зафіксували шість влучань: крім багатоповерхівки — ще по стадіону і хлібозаводу. Тим часом Запоріжжя і Суми оговтуються від ударів минулого тижня.

Фото: Харківська обласна прокуратура

Харків

Шевченківський, Київський, Салтівський та Немишлянський — одразу чотири райони опинилися під ворожим бомбардуванням 24 вересня. Також ворог двічі бив по Циркунівській громаді. За словами очільника Харківської обласної прокуратури, було зафіксовано вісім пусків з трьох літаків СУ-34, що перебували над територією Бєлгородської області РФ. Росіяни запустили вісім авіабомб вагою від 250 до 500 кілограмів.

У Київському районі ФАБ влучив у багатоквартирний будинок: від удару поверхи з восьмого по третій просто склалися. “Будинок, по якому прийшовся удар, вже був обстріляний на початку війни. Його майже відремонтували, вставили усі вікна, утеплили, підготували до опалювального сезону. Ворог вдруге вдарив по ньому КАБом”, — зауважив мер Харкова Ігор Терехов. Станом на середу відомо про двох загиблих та двадцять поранених. За попередніми даними правоохоронців, авіаудар був завданий ФАБ-500 з модулем УМПК.

У Немишлянському районі російські військові обрали ще одну дуже “військову” ціль. Тут авіабомба зруйнувала цех хлібозаводу: одна загибла, вісім поранених. Усі вони — співробітники підприємства. Хліб, схоже, теж атакували ФАБ-500.

У Салтівському районі удар прийшовся посеред мікрорайону — біля спортивного майданчика, дитсадка, супермаркета. Одна людина загинула, троє зазнали поранень Житлові будинки, магазин, садок пошкоджені.

Ще три бомби впали на відкритій місцевості у Київському та Немишлянському та в лісосмузі Шевченківського районів. “За попередніми даними, по Харкову було завдано шість ударів ФАБ-250/500 з УМПК з населеного пункту строітєль бєлгородської області рф”, — кажуть в прокуратурі.

Загалом станом на вечір середи відомо про 36 поранених внаслідок авіаатаки по Харкову. Серед них — 17-річна дівчина. Загинуло четверо людей.

По місту російські авіабомби летять останнім часом регулярно. За останні два тижні росіяни вже тричі цілили по харківських багатоповерхівках. Ворог б’є по житловій забудові та цивільній інфраструктурі, щоб тероризувати харків’ян, зробити життя в місті нестерпним. Перед цим ворог застосовував у Харкові фугасну бомбу 15 вересня. Тоді російські військові завдали удару ФАБ-250 з УМПБ — по десятому поверху багатоповерхівки в Немишлянському районі. Загинула одна жінка, травмовані щонайменше 43 мешканці, серед яких четверо дітей. Увечері 20 вересня, на Харків упали три керовані авіабомби ФАБ-250 з УМПК. Одна з них влучила в дорогу поблизу лікарні в центрі міста, ще дві — у Київському і Холодногірському районах. Постраждало 15 осіб, серед них — кілька пацієнтів лікарні.

Вночі проти 22 вересня авіабомба впала в п’яти метрах від багатоповерхівки на Олексіївці: 21 людина постраждала, серед них восьмирічна дитина та двоє підлітків. Пошкоджено 15 будинків, вибито півтори тисячі вікон. Знову ФАБ.

У Харкові від початку вересня у Харкові було пошкоджено 266 будинків, — як багатоповерхових, так і приватних.

Запоріжжя

Увечері 24 вересня армія РФ обстріляла місто — попередньо чотири КАБи ударили по приватному сектору: семеро людей поранені.

За добу до цього, в ніч проти 23 вересня армія РФ завдала щонайменше сім авіаударів по Запоріжжю і Запорізькому району. Поранення зазнали 17 людей, серед них — підліток. Пошкоджено близько сорока багатоповерхівок, заклади освіти та громадського харчування та бібліотека.

Запоріжжя, 23 вересня. Фото: ДСНС

А ввечері того ж дня російські військові знову завдали щонайменше шість ударів КАБами по місту. “Внаслідок обстрілів окупантами загинув чоловік, ще шестеро громадян — травмовані. Влучання прийшлися по об’єктах цивільної інфраструктури. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджені транспортні засоби, гаражні та офісні приміщення, дитсадок, заклади торгівлі, харчування”, — повідомляють в Національній поліції.

Суми

19 вересня росіяни вчергове обстріляли КАБами Суми. Одна з бомб влучила по верхнім поверхам Сумського геріатричного пансіонату, в якому мешкала 221 людина похилого віку. Загинула одна людина, 13 зазнали поранень. Куди цілили росіяни? По літніх людях? Чи російська зброя настільки “точна”, що летить навмання?

Мешканці розбитого російським КАБом геріатричного пансіонату в Сумах. Фото: Суспільне

Що це за зброя?

Росіяни активно застосовували авіабомбардування міст, зокрема Маріуполя, Харкова, Сум, Чернігова, ще у 2022 році. Потім перестали — завадила робота ППО. Ті бомби були некерованими: щоб скинути їх, ворожим літакам доводилося залітати на контрольовану нашими військами територію, їх активно збивали.

З 2023 року окупанти почали широко використовувати КАБи, особливо на фронті. Росія використовує як готові, “заводські”, КАБи, одразу спроєктовані так, щоб ними можна було керувати (наприклад, УПАБ-1500В), так і модифіковані фугасні бомби радянських часів, на які з різним ступенем “майстерності” додано модулі корекції — різноманітні ФАБи.

Як розповідав Суспільному військовий експерт Defense Express Валерій Рябих, росіяни стали вигадувати різні способи, щоб обійти нашу ППО:

“Для того й призначені ті комплекти УМПК — універсальні модулі планерування і корекції, які вони використовують, щоб дообладнувати свої бомби, яких у них десятки тисяч на складах, щоб вони летіли на більшу відстань, і таким чином виводити з-під ураження їхні літаки”.

Останнім часом росіяни розширюють географію застосування керованих авіабомб. Ба більше: починають активніше застосовувати важкі боєприпаси з великою дальністю польоту. Біля Запоріжжя надзвичайники знайшли російську авіабомбу, що не спрацювала. Дослідивши оприлюднене пресслужбою ДСНС відео, на якому сапери знешкоджують знахідку, експерти Defense Express дійшли висновку, що це може бути ФАБ-500Т, оснащена уніфікованим модулем планування та корекції (УМПК). Таку зброю росіяни використовували на Харківщині (у червні цього року — двічі по обласному центру), а от по Запоріжжю цілили таким вперше.

“Факт відновлення виробництва ФАБ-500Т на потужностях російського ВПК російські пропагандисти “світили” на своїх відеокадрах в березні 2024 року, — зазначають у Defense Express. — На даний момент можемо поки лише припустити, що використання рідкісних ФАБ-500Т “у зв’язці” з модулями УМПК дає рашистам дальність застосування значно більшу за 70 кілометрів, що вважається стандартним показником дальності польоту ворожих керованих авіабомб”.

Точність

Взагалі КАБи вважають високоточною зброєю. Втім, попри це, багато воєнних експертів наголошують на непередбачуваності модифікованої, переробленої з радянських бомб зброї: точність влучання може коливатися до пів кілометра.

“Кустарно виробляються елементи, які дозволяють планувати цій бомбі. А також встановлення систем GPS або ГЛОНАСС, що дозволяє корегувати точність її влучання. Тобто, виникає такий собі гомункулус, це можна назвати так, плануючої високоточної бомби. Чому саме гомункулус? Бо всі ці елементи блоку управління і корекції виконуються кустарно”, — зауважував військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.

Втім, здається, ворог і не намагається бути точним. Вранці 25 вересня КАБ упав у селищі Васищеве Безлюдівської громади на Харківщині. Це “нефронтова” частина передмістя. КАБ упав просто в землю, перелетівши через усе місто.

"Запущений навіть з району Бєлгорода КАБ може долітати за Харків. Тобто він покриває всю територію міста. Саме цей випадок ми мали вранці, коли він перелетів і впав у землю. Це вказує на те, що ворог часто не цілиться, просто кидає у напрямок — куди прилетить, туди прилетить”, — заявив у етері Суспільного керівник поліції Харківщини Володимир Тимошко.

Правовий погляд

Згідно з міжнародним гуманітарним правом, під час військових дій не можна цілити по цивільних об’єктах. Якщо керовані авіабомби є високоточною зброєю, як запевняють російські пропагандисти, то порушуються принципи розрізнення і пропорційності: багатоповерхівки, хлібозаводи, геріатричні пансіонати, інша цивільна інфраструктура аж ніяк не є воєнними цілями.

Якщо припустити, що точність цих авіабомб далека від ідеальної, то широке застосування їх у щільно населених містах можна вважати ще більшим воєнним злочином. Адже тоді виходить, що ворог ставить єдину мету: терористичну. І просто цілить навмання, щоб залякати українців. Що тут вже казати про дотримання такого принципу МГП як принцип запобіжності (сторони, що воюють, мають усіма силами уникати завдання шкоди цивільному населенню).

Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:

• умисне спрямування нападів на цивільне населення;
• умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
• умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
• умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.

Ініціатива Т4P презентувала подання до Міжнародного кримінального суду, що стосується обстрілів цивільного населення України російською армією. Детальніше про статистику обстрілів можна прочитати в аналітичному матеріалі на сайті T4P.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”